Рішення

від 16.04.2008 по справі 4/143-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

16.04.2008                                                             

  Справа №  4/143-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Ємленінової З.І. при секретарі

Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за

позовом комунального

підприємства "Господарська організація "Бюро естетики міського

середовища та зовнішньої реклами" 

м. Херсон

до  

приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон 

про   стягнення 10854грн. 89коп.

за

участю   представників сторін:

від  позивача  

- уповноважена особа Ткач Т.А.

від  відповідача 

- не з'явився

          Позивач звернувся з позовом про

стягнення з відповідача 9362грн.61коп.     

заборгованості за надання місць на території м.Херсона для розташування

об'єктів зовнішньої  реклами відповідно

до договорів № 15/-А-21 від 07.12.2004року, № 16-59/07 від 26.03.2007року,  № 16-60/07 від 26.03.2007року, № 16-79/07 від

19.04.2007року. Крім  того, він  просить 

стягнути 742грн.88коп.   збитків

від   інфляції  та 750грн.37коп.  пені у зв'язку  з 

несвоєчасним перерахуванням 

коштів. 

          Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що відповідно до пункту 11 Типових правил розміщення зовнішньої

реклами пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу

встановлюється строком на 3 місяці. Строк дії договорів від  26.03.2007року та від 19.04.2007 року  також встановлено на 3 місяці, отже, за

його  посиланням, період заборгованості

перед позивачем не може перевищувати 3 місяці, однак позивачем нараховано борг

станом на 31.12.2007року.

          Крім того, він зазначає, що згідно з

п. 3.2.1 договорів плата за тимчасове користування місцем для розташування

рекламного засобу у перші 3 місяці здійснюється 

в розмірі 25% плати за тимчасове користування місцем, розрахунок якої

визначається згідно із додатком 2 до договору, що  не 

відповідає  розрахунку суми  позову. В той же час, відповідач у

відзиві  на позов зазначає, що   його 

борг  перед  позивачем за усіма  договорами 

становить  усього 2.075грн.70коп.,

зазначивши  конкретну суму боргу по  кожному із 

договорів, однак обгрунтованого 

розрахунку цього боргу суду не 

надав і акт  звірки  розрахунків з 

позивачем не  підписав.

          16 квітня 2008року позивач вдруге

подав заяву про збільшення суми позовних вимог в частині стягнення пені.

Він  просить  стягнути 

з  відповідача  пеню 

нараховану станом на  16.04.2008

року  в сумі 2.474грн.15коп., надавши

її  розрахунок за кожним із  договорів, залишивши  незмінними 

позовні вимоги в частині стягнення основного  боргу та втрат  від інфляції.

          Подана позивачем заява  прийнята до 

розгляду судом.

          Представник відповідача в засідання

суду 16.04.2008року не з'явився, надіславши клопотання про  відкладення розгляду справи  на другу половину червня 2008року.          

          Зазначене  клопотання судом відхиляється, оскільки  у відповідача було  достатньо часу для подання доказів на

підтвердження своїх  заперечень  проти позову, однак  відповідач в засідання суду 25 березня та 16

квітня 2008 року не  з'явився без  документального  підтвердження поважності причин  неявки. Подальше ж  відкладення розгляду справи неможливе,

оскільки це  призведе до  порушення строків вирішення спору.

          З урахуванням  викладеного, справа відповідно до  статті 75 ГПК України розглядається судом за

наявними  в справі доказами, без  участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи докази, заслухавши пояснення

представника позивача, суд -                                                                                                                                 

в с т а н о в и в :

          На 

протязі 2004-2007 років між 

позивачем та відповідачем 

існували господарські правовідносини 

щодо  надання позивачем місць на

території м.Херсона для розташування  

об'єктів зовнішньої  реклами та

здійснення відповідачем розрахунків  за

надані послуги.

Відповідно

до договорів № 15/-А-21 від 07.12.2004року, № 16-59/07 від 26.03.2007року,  № 16-60/07 від 26.03.2007року, № 16-79/07 від

19.04.2007року  позивач надає  відповідачу 

місця для розташування об'єктів зовнішньої  реклами за зазначеною  в договорах 

адресою   згідно з додатками  №1, а відповідач -  розміщує  

за цією  адресою  рекламні засоби  та здійснює 

з  позивачем розрахунки за  користування 

міською  територією  під 

розміщення реклами  в розмірі та в

строки, обумовлені розділами  3

зазначених  вище договорів.

Строк

дії  договору від 07.12.2004року

встановлено   по 15.11.2005року та  відповідно до 

пункту 2.1.2 продовжено  термін  його 

дії  до 15.11.2008року.

Відповідно

до  пунктів 8.1 договорів   № 16-59/07 від 26.03.2007року,  № 16-60/07 від 26.03.2007року, № 16-79/07 від

19.04.2007року  вони набирають  сили з 

моменту їх підписання і діють 

до  закінчення дозволу на

розміщення  зовнішньої  реклами 

на місці, яке  надається  у тимчасове користування  за договором. Згідно з  пунктом 8.2  

договорів  при  продовженні 

строку дії  дозволу на

розміщення  реклами  на місці, яке 

надається у тимчасове користування за кожним із  договорів, дія договору  продовжується на  визначений у договорі строк. Пунктом  8.6.1 

встановлено  припинення договору у

разі неоформлення  до закінчення

строку  дії  пріоритету продовження  строку 

пріоритету або дозволу на 

розміщення реклами  на місці,

що  надається  у тимчасове користування за договором

(крім  випадків укладення додаткової  угоди, у разі 

неможливості внесення документів у поточний  проект рішення).

Звертаючись

з  позовом,  позивач, з 

урахуванням збільшення розміру позовних 

вимог,   просить стягнути  заборгованість  по 

розрахунках за користування 

місцем для тимчасового 

розташування об'єктів 

зовнішньої  реклами і

інформації  за договорами  № 15/-А-21 від 07.12.2004року, № 16-59/07 від

26.03.2007року,  № 16-60/07 від

26.03.2007року, № 16-79/07 від 19.04.2007року 

в сумі 9362грн. 61коп, 742грн. 90коп. втрат  від 

інфляції та 2.474грн.15коп. пені у зв'язку з несвоєчасним

перерахуванням  коштів.

Згідно

зі статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є

вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з

урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 4 статті 179 ГК

України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть

визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають

право погоджувати на свій розсуд будь-які 

умови договору, що не суперечать законодавству.

Зі

змісту укладених між сторонами договорів вбачається, що ними регламентуються

правовідносини, що виникли у зв'язку з розміщенням в м. Херсоні зовнішньої

реклами. Зазначені правовідносини врегульовано положеннями Закону України «Про

рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими

постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 року № 2067 (далі -Типові

правила), а також Правилами розміщення та експлуатації об'єктів зовнішньої

реклами і інформації в місті Херсоні, затвердженими рішенням виконкому

Херсонської міської ради від 17.02.2004 р. № 84 (далі -Правила № 84) та

Правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими рішенням Херсонської

міської ради від 26.09.2006 р. № 91 (далі -Правила №91).

Відповідно

до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої

реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються

виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку,

встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджується

Кабінетом Міністрів України.

Згідно

із пунктом 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої

реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління

або уповноважуватися установа, організація (робочий орган).

Положеннями

розділів 4-7 Правил № 84 (які були чинними на дату укладення між сторонами

договору від 07.12.2004 р. № 15/-А-21), пунктами 2.1, 2.2.1 Статуту

комунального підприємства «Господарська організація «Бюро естетики міського

середовища та зовнішньої реклами» встановлено, що позивач здійснює функції

робочого органу згідно з чинним законодавством та встановленими місцевими

Правилами щодо розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно

до пункту 25 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.1998 року № 1511 (які були

чинними на дату укладення між сторонами договору від 07.12.2004 р. № 15/-А-21),

пункту 32 Типових правил плата за тимчасове користування місцем розташування

рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, встановлюється у

порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває

у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником

або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування

рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного

засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром

горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного

засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну

паралельну їй площину.

Згідно

з пунктом 4.3.6 Правил № 84 та пунктом 13 Правил №91 договори про тимчасове

користування місцями для розташування рекламних засобів, які перебувають у

комунальній власності укладаються між уповноваженим на це робочим органом

(бюро) та заявниками (розповсюджувачами зовнішньої реклами) протягом трьох днів

з дня прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету.

Пунктами

5.3, 5.4 Правил № 84 передбачено, що платежі за тимчасове користування місцем

розташування рекламних засобів проводяться на підставі договорів з бюро

(позивачем) відповідно до встановлених цими Правилами розцінок. Пунктом 13

Правил №91 передбачено справляння щомісячної плати за тимчасове користування

місцем, що перебуває в комунальній власності з моменту встановлення пріоритету

у встановлених розмірах згідно із затвердженими тарифами (додаток № 1 до

Правил).

Матеріалами

справи встановлено, що згідно з заявкою відповідача відповідно до пунктів

4.3.4, 4.3.13 Правил № 84 позивачем прийнято рішення про встановлення

пріоритету від 29.11.2004 р., згідно з яким укладений договір від 07.12.2004 р.

№ 15/-А-21, відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами виданий

виконавчим комітетом Херсонської міської ради на підставі рішення від

16.11.2004 р. № 460. Крім того,  доказами  по 

справі підтверджується, що відповідно до пунктів 6, 9-11, 13 Типових

правил та пунктів 6, 9-11, 13 Правил №91 позивачем за заявками відповідача були

прийняті рішення про встановлення пріоритетів від 26.03.2007 р. №№26-70/07,

26-71/07; від 19.04.2007 р. № 26-100/07, на підставі яких між сторонами

укладено договори від 26.03.2007 р. № 16-59/07 та № 16-60/07, від 19.04.2007 р.

№ 16-79/07.

Згідно

з пунктом 13 Типових правил та пунктом 4.3.6 Правил №91 протягом строку,

передбаченого абзацами першим - третім пункту 11 Типових правил (тобто з

моменту встановлення пріоритету і на час його дії), щомісяця справляється плата

за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, в

розмірі 25 відсотків плати, встановленої органами місцевого самоврядування. У

разі продовження строку оформлення дозволу відповідно до абзацу четвертого

пункту 11 Типових правил (за письмовим зверненням заявника щодо продовження

строку оформлення дозволу), щомісячна плата за тимчасове користування місцем,

що перебуває в комунальній власності, справляється в розмірі 100 відсотків

плати, встановленої органами місцевого самоврядування. Таким чином, розмір

оплати за договорами, в тому числі тарифи і коефіцієнти, безпосередньо

встановлений в нормативному акті -Правилах.

У

відповідності до зазначеного положення такий порядок оплати встановлений і пунктами

3.2.1 -3.2.3 договорів від 26.03.2007 р. №№16-59/07, 16-60/07; від 19.04.2007

р. № 16-79/07. Так, згідно з пунктом 3.2.2 вказаних договорів плата за

тимчасове користування місцем у перші три місяці дії встановленого пріоритету

становить 25% від загальної щомісячної плати, встановленої згідно з додатком №

2 до договору; у наступні три місяці дії встановленого пріоритету -25%

загальної плати з дати прийняття рішення Бюро (позивачем) про продовження дії

пріоритету, якщо причиною його продовження є потреба у виконанні

архітектурно-планувальних робіт та розробці проектно-технічної документації та

100% загальної плати, якщо причиною продовження дії пріоритету є звернення

заявника (інші випадки).

Згідно

з пунктами 3.2.3 договорів заявник сплачує 100% встановленої плати із дати

прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про надання дозволу на

розміщення зовнішньої реклами.

До

матеріалів справи позивачем надано письмову заяву відповідача від 14.06.2007

року про продовження строку дії пріоритетів №№ 26-70/07, 26-71/07 та договорів

№№ 16-59/07, 16-60/07 та письмову заяву відповідача від 31.07.2007 р. (вхідний

№ 17-246/07)  про продовження строку дії

пріоритету № 26-100/07 та договору № 16-79/07. За результатами розгляду цих

заяв та відповідно до п.4.3.4 строк дії вказаних пріоритетів був продовжений на

три місяці, тобто за договорами №№ 16-59/07, 16-60/07 -до 27.09.2007 р., за

договором № 16-79/07 -до 20.10.2007 р.

До

закінчення продовженого строку дії пріоритету відповідачем на підставі рішення

виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.09.2007 р. було одержано

дозволи  №№ 10-1579, 10-1579-1 на

розміщення зовнішньої реклами за адресою площа Свободи у м. Херсоні (стіна

пішохідного переходу) за договором № 16-59/07. Інших дозволів одержано не було.

У

відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або

у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно

з пунктом 15 Типових правил, пунктом 15 Правил встановлено, що у разі не

додержання заявником строку, зазначеного у пункті 11 Правил, та у разі не

надання ним в установлений строк документів, зазначених у пункті 13 цих Правил,

заява вважається неподаною, пріоритет на місце розташування рекламного засобу

втрачається, документи повертаються заявнику, про що робочий орган робить

відповідний запис в журналі реєстрації. З огляду на не одержання відповідачем у

встановлений строк відповідних дозволів дію договору №16-60/07 припинено з

27.09.2007 р., а дію договору № 16-79/07 припинено з  20.10.2007 р. згідно з пунктом 8.6.1 цих

договорів. Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від

18.07.2006 р. № 325 було скасовано виданий відповідачеві дозвіл № 27-37 за

договором від 07.12.2004 р. № 15/-А-21, що обумовило його припинення.

Згідно

з наданими позивачем розрахунками не нараховувалось плати за вказаними

договорами поза строками продовження дії пріоритетів та дозволу № 27-37.

Відповідно

до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно

ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною

1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших

учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно

ставляться.

Аналогічні

вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України. При

цьому відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання

обома сторонами.

Відповідно

до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони

можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Залучені

до  справи  докази свідчать, що протягом дії договорів

від 07.12.2004 р. № 15/-А-21, від 26.03.2007 р. № 16-59/07 та № 16-60/07, від

19.04.2007 р. № 16-79/07 відповідачем не виконувалися   належним чином обов'язки щодо оплати за

тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів. Доказів

погашення боргу відповідачем не  надано  і станом на день  вирішення спору, незважаючи  на те, що 

позовні вимоги щодо  стягнення

основного  боргу ним частково

визнані,  тому позовні вимоги щодо

стягнення 9.362грн.61коп. , в тому числі: за договором № 15/-А-21 -

356грн.67коп.; за договором № 16-59/07 -3.512грн.04коп.; за договором №

16-60/07 -3600грн.900коп.; за договором № 16-79/07  - 1.893грн.90коп. суд  вважає 

доведеними та такими, що 

підлягають  стягненню з  відповідача.

Заперечення

відповідача щодо відсутності фактичного розміщування об'єктів зовнішньої

реклами не приймаються судом до уваги, оскільки приписами наведених

нормативно-правових актів та умовами договорів справляння плати за тимчасове

користування місцем розташування рекламного засобу не пов'язано з фактичним

використанням заявником зазначених ним у заявці та у договорі місць

розташування рекламних засобів.

Крім

того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом, тому позовні вимоги про  стягнення 

742грн.90 коп. втрат  від  інфляції також підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення

2.474грн.15коп. пені ( з 

урахуванням  збільшення суми  позовних 

вимог) суд  виходить  із 

наступного.

Пунктом

1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може

забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова

сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 547 ЦК

України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у

письмовій формі.

Згідно

зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання

внаслідок односторонньої  відмови  від 

зобов'язання, якщо  це  встановлено 

договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов

зобов'язання;  сплата неустойки (в тому

числі і пені); відшкодування збитків.

Частина

6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових

зобов'язань  встановлюються у

відсотках,   розмір  яких 

визначається  обліковою  ставкою 

Національного  банку України за

весь  час 

користування чужими  коштами,

якщо  інший  розмір 

відсотків  не  передбачено 

законом або  договором. 

Пунктами

6.1 договорів  №16/59/07  та №16-60/06 від 26.03.2007року, №16/79/07

від 19.04.2007року сторони узгодили, що 

за несвоєчасне внесенні платежів за тимчасове користування місцем для

розташування рекламного засобу, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу  пеню  в

розмірі подвійної  облікової  ставки 

НБУ від  суми  прострочених 

платежів за весь  час прострочки,

тому вимоги позивача про  стягнення пені

нарахованої  за зазначеними  договорами станом на  16.04.2007року в  загальній сумі 1.172 грн. 30 коп., в тому

числі: за договором №16/59/07 в сумі 440грн.59коп.; за договором №16-60/06 в

сумі 473грн.07коп.  та за договором

№16-79/07 в сумі 258 грн. 64коп., обгрунтовані і підлягають  задоволенню.

В той

же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК

України нарахування штрафних 

санкцій  за прострочення виконання

зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути 

виконано. Тобто, за нормами  ГК

України пеня  не  має тривалого 

характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки

слід  припинити  її 

нарахування.

Сторони

в договорі від 07.12.2004року №15/-А-21 

не  визначили  конкретного 

періоду  нарахування пені, а лише

зазначили її  розмір   пунктом 3.4 договору в розмірі 1% від  суми 

простроченого  платежу  та порядок нарахування (за кожен  день 

прострочки), не  визначивши

при  цьому кінцевий  термін 

обчислення, тому, суд  вважає  необхідним застосувати  норму частини 6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути 

припинено через  шість  місяців від 

дня коли зобов'язання  мало  бути 

виконано.

Суд  також 

зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації 

в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом

України, якщо  інші строки  не 

встановлені Господарським 

Кодексом України.

Статтею

258 ЦК України визначені спеціальні строки 

позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу,

пені). Таким чином статті  258 ЦК України

та 232 ГК України підлягають 

застосуванню  одночасно,

оскільки  вони  не 

суперечать, а доповнюють  одна

одну.

Період  нарахування пені за договором від

07.12.2004року в силу ч.6 статті 232 ГК України починається   з 18.07.2006року -  прийняття рішення виконавчого комітету

Херсонської міської ради від 18.07.2006 р. № 325  яким було скасовано виданий відповідачеві

дозвіл № 27-37 та закінчується 18.01.2007року. Строк позовної  давності встановлений статтею 258 ЦК України

позивачем також  пропущено, так як  з 

позовом він  звернувся до  суду 27.02.2008року.

Таким

чином в задоволенні позовних  вимог  щодо 

стягнення пені  за договором

№15/-А-21 від 07.12.2004року  в сумі

1.301грн.85коп.слід  відмовити.

З

урахуванням  викладеного  позовні вимоги підлягають  задоволенню 

частково, в сумі 11277грн.79коп. , в тому числі: 9362грн.61коп.

основного  боргу, 742грн.90коп.  втрат від 

інфляції  та 1.172 грн. 30 коп.

пені.

Судові

витрати відповідно до  ст. 49 ГПК України

відносяться на сторони пропорційно 

він  суми  задоволених позовних  вимог. Крім 

того, відповідно до  ст. 46 ГПК

України з  позивача підлягає  стягненню 

в державний бюджет  17грн.25 коп.

державного  мита  у зв'язку із 

збільшенням розміру позовних 

вимог.

В

засіданні суду за згодою представника позивача оголошувалася вступна та

резолютивна частина рішення.

На

підставі ч. 1 ст. 193,  230, 231, ч.6 ст.

232   Господарського Кодексу України, ст.

258, 526, ст. 610, 611,  ч. 2 ст. 625

Цивільного Кодексу України  та керуючись

ст.ст. 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд 

                                                     В И Р І Ш И В:

          1. Позовні   вимоги 

задовольнити  частково.

         2. Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 в «Райффайзен банк Аваль»м.Чернігів МФО НОМЕР_2

код НОМЕР_3  на користь  комунального підприємства "Господарська

організація "Бюро естетики міського середовища та зовнішньої

реклами"    м. Херсон   вул.Нафтовиків № 50 п/р 260050000069603 в АБ

«Факторіал  Банк»м.Харків МФО 351715 код

26433162 - 9362грн.61коп. основного 

боргу, 742грн.90коп.  втрат

від  інфляції, 1.172 грн. 30 коп. пені,  112грн.78коп. витрат по  сплаті державного  мита та 

105грн.79коп. витрат   за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ  

видати  після набрання  рішенням  

законної сили.

3. В

задоволенні позовних  вимог  про 

стягнення 1.301грн.85коп. пені відмовити.        

4.Стягнути

з комунального підприємства "Господарська організація "Бюро естетики

міського середовища та зовнішньої реклами"    м. Херсон  

вул.Нафтовиків № 50 п/р 260050000069603 в АБ «Факторіал  Банк»м.Харків МФО 351715 код 26433162 в доход  державного 

бюджету - одержувач управління Державного казначейства  у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному  управлінні Державного Казначейства по

Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200

символ звітності банку 095 -17грн.25коп. 

державного мита.          

Наказ

надіслати   ДПІ у  м.Херсоні.

Суддя                                                                                      З.І.

Ємленінова

Рішення оформлено  відповідно

до 

ст. 84 ГПК України 21.04.2008року.