Ухвала

від 10.06.2008 по справі 04-05/27-32-9б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

04-05/27-32-9б

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                                У Х В А Л А  

ПРО  ПОВЕРНЕННЯ  ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

10.06.08р.                                                                                        № 04-05/27-32-9б                                                   

за заявою кредитора (заявника) Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області, смт. Велика Новосілка   

до боржника Селянського фермерського господарства „Лукоморье”, с. Разлив Великоновосілківського району

про визнання банкрутом

Суддя      С.С.Тарапата

До господарського суду Донецької області 05.06.08р. надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області, смт. Велика Новосілка про порушення справи про банкрутство Селянського фермерського господарства „Лукоморье”, с.Разлив Великоновосілківського району на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на наявність заборгованості боржника перед Пенсійним фондом України в сумі 170грн., на ненадання боржником податкової звітності та відсутність боржника за місцезнаходженням.

Згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник – це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами....

Пунктом 2 статті 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.

До заяви про порушення справи про банкрутство додана довідка Донецького обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Селянського фермерського господарства „Лукоморьє”, яка містить дані станом на 26.02.97р. Доказів того, що станом на теперішній час боржник є суб'єктом підприємницької діяльності та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців суду не надано.

Пунктом 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявністю інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

В заяві про порушення справи кредитор посилається на відсутність боржника за місцезнаходженням, що підтверджено Костянтинопільською сільською радою. До заяви доданий акт перевірки на предмет фактичного місцезнаходження Селянського фермерського господарства „Лукомарьє”, в якому зазначено, що за адресою с.Розлив, вул.Студентська, б.66 боржник не знаходиться. Вказаний акт не містить дати його складання, а тому не є належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням. Акт державного виконавця на предмет обстеження місцезнаходження боржника, складений в ході виконавчого провадження до заяви не доданий.

Крім того, згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006р. у справі № Б48/12-05.

До заяви Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі не додано довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, яка містить відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тобто заявником не надано доказів відсутності боржника Селянського фермерського господарства „Лукоморье” або його керівних органів за місцезнаходженням.

Вищевказане вже було однією з підстав повернення заяви Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі, смт. Велика Новосілка про порушення справи про банкрутство Селянського фермерського господарства „Лукоморье” с.Разлив (ухвала господарського суду від 19.05.08р. по справі №04-05/5/26-9б) та при повторному зверненні до суду вказані недоліки кредитором не виправлені.

В обґрунтування заявлених вимог ініціюючий кредитор посилається на наявність заборгованість в сумі 170грн., яка виникла внаслідок застосування до боржника фінансових санкцій за порушення  податкового законодавства.

Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною другою ст.2 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов'язкові платежі) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядку і на умовах, що визначаються законом України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом.

Відповідно до п.1.5 вказаного Закону штрафна санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без  урахуванням пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків та зборів у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування.

Згідно ст.1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески- це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Чинне законодавство не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів та фондів за порушення законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Також, абз.7 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що до складу грошових зобов`язань боржника не зараховуються штраф та пеня, визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Таким чином, вказана у поданій заяві заборгованість зі сплати штрафу не є підставою для порушення справи про банкрутство.

Зазначене збігається також з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 26.02.08р. по справі № 04-05/27-95-9Б.

В силу п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені в статті 7 цього Закону та з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.7 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява кредитора повинна містити докази обґрунтованості вимог кредитора та інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Згідно п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

З огляду на вищевикладене, суд визнає за необхідне заяву про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.1, п.7 ст.7, п.1 ст.9, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців”, ст.1  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.34, п.3 ст.63, ст.86 ГПК України, приймаючи до уваги постанову Верховного суду України від 06.06.2006р. у справі № Б48/12-05 та постанову Вищого господарського суду України від 26.02.08р. по справі № 04-05/27-95-9Б, господарський суд

                                                            У Х В А Л И В:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області, смт. Велика Новосілка про порушення справи про банкрутство Селянського фермерського господарства „Лукоморье”, с. Разлив повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                  Тарапата С.С.           

Вик.    тел.

Надруковано примірників -   :  

  - господарському суду Донецької області,  

 - сторонам,