Постанова

від 09.10.2006 по справі 4/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "09" жовтня 2006 р. Справа №  4/228

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 09.10.06 о 12:40 матеріали адміністративної справи № 4/228

за позовом: Селянського фермерського господарства "Гетьман";

до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області;

про визнання нечинним рішення № 3 від 28.04.06,

за участю:

секретаря судового засідання Маринич Т.П.;

Представників

позивача - у засіданні 22.08.06 - Гриб О.В., довіреність № 1 від 20.06.06; у засіданні 09.10.06 - участі не брав;

відповідача - у засіданні 22.08.06 - завідувача сектором організаційно-аналітичної роботи Бондаренко Г.М., довіреність № 17-02 від 11.01.06;

відповідача - у засіданні 22.08.06, 09.10.06 - начальника відділу цін на ринках продовольства Кармазина М.М., довіреність № 15-05 від 11.01.06;

відповідача - у засіданні 09.10.06 - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу організаційно-аналітичної та правової роботи Куницького В.В., довіреність № 13-02 від 11.01.06.

Селянське фермерське господарство  "Гетьман" (далі по тексту - СФГ - "Гетьман") звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Кіровоградській області (далі по тексту - Держінспекція з контролю за цінами) № 3 від 28.04.06  "Про застосування фінансових (штрафних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін", за яким  до державного бюджету підлягають вилученню в доход державного бюджету 56 112 грн. за порушення суб'єктом господарювання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру".

У письмових запереченнях на позов відповідач просить заявнику у задоволенні вимог відмовити, посилаючись на те, що порушення державної дисципліни цін, встановлені Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі по тексту - Новоукраїнська МДПІ) при проведенні комплексної планової виїзної документальної перевірки вимог податкового законодавства СФГ "Гетьман", результати якої оформлені актом від 29.12.05 № 75123-10/30078139, були підставами для прийняття рішення, так як згідно п. 1.9 "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" підставою для прийняття Держінспекцією з контролю за цінами підставою для прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій, якщо факти порушення державної дисципліни цін встановлюються іншими  контролюючими органами за матеріалами перевірок (акти, додатки до них, інші документи, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необґрунтовано одержаних сум тощо); акт перевірки Новоукраїнської МДПІ був підписаний керівником господарства; перевіркою встановлена реалізація позивачем у квітні 2004 р. (видаткова накладна № 3) 14 т цукру по ціні 2,04 грн. за 1 кг на суму 28 056 грн.; мінімальна ціна реалізації цукру з буряків врожаю 2003 р. встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 1977 від 25.12.02 у розмірі 2 370 грн. за 1 т; керуючись п. 3 ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", п. 1.4 і 2.2. "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами" Держінспекція з контролю за цінами прийняла рішення від 28.04.06 № 3 про застосування фінансових санкцій  за порушення державної дисципліни цін у сумі 56112 грн. (28056 грн. х 2).

У судовому засіданні 22.08.06  представник позивача просив задовольнити позов з-за недоведеності факту порушення законодавства СФГ "Гетьман". Представники відповідача у судовому засіданні просять у задоволенні позову заявнику відмовити, так як Держінспецією з контролю за цінами рішення № 3 від 28.04.06 прийнято обґрунтовано та з належних підстав.

22.08.06 о 17:45 господарським судом на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошувалася перерва у судовому засіданні  до 12:00 09.10.06.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд встановив наступне:

Новоукраїнською МДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СФГ "Гетьман" за період з 01.01.04 по 30.09.05, результати якої оформлені актом від 29.12.05 № 75123-10/30078139.

Як вбачається із тексту зазначеного акту перевірки, що міститься на його 13-й сторінці, перевіркою дотримання підприємством вимог постанови Кабінету міністрів України від 25.12.02 № 1977 "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", за якою мінімальна ціна за 1 т цукру складає 2 370 грн., СФГ "Гетьман" в квітні 2004 р. здійснена реалізація цукру за цінами, що нижчі від визначної мінімальної ціни; відповідно до видаткової накладної № 3 від 22.04.04 було реалізовано 14 т цукру фізичним особам на ринку загальною вартістю 28 056 грн. (в т. ч. ПДВ); розрахунок за такий цукор проведений у повному обсязі через касу підприємства.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.01 № 298/519, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.12.01 за № 1047/6238, якщо факти порушень державної дисципліни цін установлюються іншими контрольними органами, матеріали перевірок (акти і додатки до них, інші документи, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необґрунтовано одержаних сум тощо) надсилаються органам державного контролю за цінами для прийняття рішень про застосування економічних або фінансових санкцій.

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Тобто, позивач мав право прийняти рішення про застосування фінансових (штрафних санкцій) при формуванні, установленні та застосуванні відповідачем цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних у разі одержання від іншого контролюючого державного органу, в даному випадку - Новоукраїнської МДПІ, матеріалів перевірки - акту, додатків до нього, інших документів, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необґрунтовано одержаних сум тощо

За рішенням від 28.04.06 №3 "про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін" Держінспекцією з контролю за цінами за порушення СФГ "Гетьман" вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.02 № 1977 "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" у позивача підлягає вилученню в доход державного бюджету 56 112 грн.

Назване рішення прийнято відповідачем лише на підставі даних акту перевірки, в підтвердження яких Новоукраїнською МДПІ не надавалися документи Держінспекції з контролю за цінами.

Статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів; при цьому встановлюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Фактично державний контроль за цінами, по яких СФГ "Гетьман" реалізовувало (продавало) цукор, одержаний зі складу особою, яка здійснювала її реалізацію, по видатковій накладній № 3 від 22.04.04. Документи в підтвердження того, що весь цукор, виданий по накладній № 3 від 22.04.04 був реалізований і кошти, які надійшли до каси підприємства, є саме вартістю реалізованих 14 т цукру відсутні і Новоукраїнською МДПІ не надавалися (не надсилалися) Держінспекції з контролю за цінами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" за порушення норм цього Закону, у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлено квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку, і такий штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні цього Закону.

Штраф, розмір якого встановлений у викладеній нормі Закону, стягується за рішенням суду за позовами органів, які за дорученням Кабінету міністрів України здійснюють контроль за виконанням  Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", саме до місцевого бюджету за місцем знаходження суб'єкта підприємницької діяльності, яким здійснено правопорушення.

За рішенням Держінспекції з контролю за цінами від 28.04.06 № 3 штраф підлягає вилученню в доход державного бюджету.

У п. 15 ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", на який посилається відповідач в підтвердження  підстав для вилучення суми штрафу до державного бюджету, йдеться про встановлення того, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належать надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утворених ними в установленому порядку адміністративними комісіями, а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету. Норма п. 15 ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" не стосується штрафу, про який йдеться у ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру". Крім того, норма ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" не змінена і не зупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Як встановлено Новоукраїнською МДПІ при здійсненні документальної планової виїзної перевірки, реалізація 14 т цукру здійснювалася СФГ "Гетьман" у квітні 2004 року.

Рішення про застосування штрафу прийнято Держінспекцією з контролю за цінами 28.04.06.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, встановлені виключно законами, види та порядок застосування яких   визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

За визначенням, що міститься у ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності; перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Строки застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій визначені у ст. 250 Господарського процесуального кодексу України - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Застосування Держінспекцією з контролю за цінами до СФГ "Гетьман" рішенням № 3 від 28.04.06 з посиланням на наявність права, передбаченого у Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, здійснене без урахування строків, встановлений у ст. 250 Господарського кодексу України.

З викладених вище підстав адміністративний позов про визнаний господарським судом таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати СФГ "Гетьман" у вигляді сплати до державного бюджету 3 грн. 40 коп. державного мита присуджуються йому з Державного бюджету.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163,  ч. ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                         П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 3 від 28.04.06 про вилучення у селянського фермерського господарства "Гетьман" в доход державного бюджету 56 112 грн.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь селянського фермерського господарства "Гетьман" (адреса: 27100, Кіровоградська область, смт. Новоукраїнка, вул. Маяковського, 10; і. код 30078139) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили..

5. Після одержання заяви позивача про видачу виконавчого листа направити виконавчий лист про стягнення судового збору до державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення цього строк.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Н. В. Болгар

 11.10.06 15:00