Постанова

від 27.03.2008 по справі 20-9/259

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 27 березня 2008 р.                                                                                   

№

20-9/259 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого     

Грейц

К.В.,

суддів:

Глос

О.І., Рогач Л.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Житлово-будівельного

кооперативу "Рибак-3"

на

постанову

Севастопольського

апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р.

у

справі

№20-9/259

господарського

суду

м.Севастополя

за

позовом

ФОП

ОСОБА_1.

до

Житлово-будівельного

кооперативу "Рибак-3"

про

зобов'язання

Житлово-будівельного кооперативу "Рибак-3" здійснити зарахування

суми 11 210,47 грн. у рахунок оплати орендної плати за договором оренди

нежитлового приміщення від 01.09.2003 р. №1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду м.Севастополя від 22.10.2007 р. у справі №20-9/259 (суддя

Рибіна С.А.) позов задоволено частково: зобов'язано Житлово-будівельний

кооператив "Рибак-3" здійснити зарахування суми 800,00 грн. у рахунок

оплати орендної плати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором оренди

нежитлового приміщення від 01.09.2003 р. №1; стягнуто з Житлово-будівельного

кооперативу "Рибак-3" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

101,50 грн., в т.ч. витрати зі сплати державного мита у розмірі 42,50 грн.,

витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00

грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не

погоджуючись із рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_1 було подано

апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р. у справі

№20-9/259 (судді: Дугаренко О.В., Лисенко В.А., Котлярова О.Л.) апеляційну

скаргу ФОП ОСОБА_1. задоволено частково: рішення господарського суду

м.Севастополя від 22.10.2007 р. у справі №20-9/259 змінено; викладено рішення в

наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Зобов'язати Житлово-будівельний

кооператив "Рибак-3" (99014, м.Севастополь, пр.Гер.Сталінграда, 26-41

м., 26-23, ЄДРПОУ 23437538, відомості про розрахунки відсутні) здійснити

зарахування суми 8 886,92 гривень в рахунок оплати орендної плати фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про

розрахунки відсутні) за договором оренди нежитлового приміщення №1 від

01.09.2003 р. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рибак-3"

(99014, м.Севастополь, пр.Гер.Сталін града, 26-41 м., 26-23, ЄДРПОУ 23437538,

відомості про розрахунки відсутні) на користь фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про розрахунки відсутні)

витрати по сплаті державного мита у розмірі 89,00 гривень та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 гривень. В

решті позовних вимог відмовити”.

У

касаційній скарзі Житлово-будівельний кооператив "Рибак-3" просить

скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

03.12.2007 р. у справі №20-9/259 та залишити в силі рішення господарського суду

м.Севастополя від 22.10.2007 р. у справі №20-9/259, посилаючись на порушення

господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального

права, а саме: ст. 11, 509, 653, 793 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону

України "Про кооперацію", оскільки позивачем не доведено і

матеріалами справи не підтверджено зобов'язання відповідача після 01.05.2004

р.  не стягувати з позивача орендну

плату і зараховувати в рахунок орендної плати вартість ремонтних робіт у

повному обсязі.

Відповідно

до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України

Осетинського А.Й. від 26.03.2008 р. №02-12.2/111 змінено склад колегії суддів

та призначено колегію суддів у складі: головуючого -судді -Грейц К.В., суддів:

Глос О.І., Рогач Л.І.

Сторони

не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у

судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши

матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими

судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Між

позивачем і відповідачем було укладено договір про оренду нежитлового

приміщення №1.

Згідно

з п. 1 договору орендодавець здав в оренду орендарю нежитлове приміщення площею

48 кв.м, розташоване в підвалі жилого будинку АДРЕСА_1.

Дане

нежитлове приміщення орендується з метою організації в ньому складу магазину

(п. 2 договору).

Згідно

з п. 7 договору строк оренди складає десять років з моменту передачі

приміщення, що орендується за цим договором.

Пунктом

9 договору встановлено, що за користування орендованим приміщенням орендар

щорічно, починаючи з 2003 р., сплачує орендодавцю орендну платню в

розмірі 100,00 грн. Загальна сума орендних платежів за період оренди складає 12

000,00 грн. з урахуванням індексу інфляції.

02.09.2003

р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору

оренди центральної частини підвалу під склад від 01.09.2003 р., згідно з якою

орендна плата в розмірі 100,00 грн. у місяць до 01.05.2004 р. не стягується, а

буде перерахована у вартість ремонтних робіт (ремонт під'їзду до 01.05.2003 р.,

заміна труб у підвалі); після закінчення цих робіт буде підписано акт виконаних

робіт.

Позивач

уклав договір підряду на заміну труб діючого опалення та холодної води від

10.10.2003 р. №15 із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та здійснив передплату

у розмірі 1 121,05 грн. (товарний чек від 02.04.2003 р. №208583).

Після

виконання договору підряду позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 склали

акт завершення робіт від 02.04.2005 р. та позивач розрахувався за виконані роботи

товарним чеком від 02.04.2005 р. №215818 на суму 10,089,42 грн.

Відповідач

23.01.2005 р. звернувся до позивача з листом, яким зобов'язав його у триденний

строк надати документи для зарахування сум орендної плати в рахунок виконаних у

підвалі ремонтних робіт (заміна труб).

Позивач

26.01.2005 р. надав відповідачу письмову відповідь, згідно з якою всі документи

з ремонтних робіт для зарахування орендної плати будуть надані після завершення

ремонтних робіт відповідно до додаткової угоди до договору оренди центральної

частини підвалу від 01.09.2003 р.

Після

надання позивачем документів, що підтверджують виконання ремонтних робіт,

відповідач листом від 10.05.2007 р. №17 повідомив позивача про згоду зарахувати

в рахунок орендної плати тільки 800,00 грн. -загального розміру орендної плати

за період з вересня 2003 р. по квітень 2004 р., згідно з умовами додаткової

угоди до договору оренди від 01.09.2003 р., оскільки на зарахування в рахунок

орендної плати вартості ремонтних робіт, що перевищує 800,00 грн., відповідач

згоди не давав.

З

огляду на викладене, позивач звернувся до господарського суду м.Севастополя з

позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Рибак-3" про

зобов'язання Житлово-будівельному кооперативу "Рибак-3" здійснити

зарахування суми у розмірі 11 210,47 грн. (вартість робіт із заміни труб) у

рахунок оплати орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від

01.09.2003 р. №1 з 01.09.2003 р.

Задовольняючи

частково позовні вимоги в частині зарахування суми 800,00 грн. у рахунок оплати

орендної плати та відмовляючи в решті позовних вимог, господарський суд першої

інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідно до умов договору оренди та

додаткової угоди до нього відповідач надав згоду зарахувати в рахунок орендної

плати витрати орендаря на ремонтні роботи в розмірі 100,00 грн. щомісяця за

період з моменту  укладення договору

(01.09.2003 р.) до 01.05.2004 р., тобто за вісім місяців у розмірі 800,00 грн.;

по-друге, позивачем не надано доказів погодження з відповідачем зарахування

витрат на ремонтні роботи в повному обсязі в рахунок орендної плати.

Змінюючи

рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в

частині зобов'язання відповідача здійснити зарахування 8 886,92 грн. у рахунок

орендної плати, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що

згідно з матеріалами справи позивачем було виконано ремонтні роботи на загальну

суму 8886,92 грн., які відповідач зобов'язаний зарахувати в рахунок орендної

плати, оскільки це передбачено умовами додаткової угоди до договору оренди від

01.09.2003 р.   

Однак,

зазначені висновки господарського суду апеляційної інстанції не відповідають

вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на

наступне.

Господарськими

судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт укладення між

позивачем і відповідачем 01.09.2003 р. договору оренди нежитлового приміщення

площею 48 м2 у підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 терміном на 10

років зі сплатою орендної плати в розмірі 100,00 грн. на місяць (загальна сума орендних

платежів за період оренди складає 12 000,00 грн.).

Згідно

з додатковою угодою до договору оренди від 01.09.2003 р. позивач і відповідач

дійшли згоди, що орендна плата в розмірі 100 грн. в місяць до 01.05.2004 р.

не стягується, а буде перерахована у ремонтні роботи.

Враховуючи,

що вищевказаний договір оренди було укладено 01.09.2003 р., висновки

господарського суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування в

рахунок орендної плати лише витрат орендаря на ремонтні роботи в розмірі 100,00

грн. щомісяця за період з 01.09.2003 р. до 01.05.2004 р. (тобто за вісім

місяців) на загальну суму 800,00 грн. і відсутність підстав для зарахування в

рахунок орендної плати решти витрат на ремонтні роботи у зв'язку з відсутністю

доказів відповідного погодження між сторонами відповідають вимогам чинного

законодавства і фактичним обставинам справи.

Висновки

господарського суду апеляційної інстанції про встановлення додатковою угодою до

договору оренди від 01.09.2003 р. обов'язку відповідача перерахувати кінцеву

суму за виконані ремонтні роботи не відповідають матеріалам справи, в т.ч.

тексту додаткової угоди до договору оренди (а.с. 9).

З

огляду на викладене, підстав для скасування рішення господарського суду

м.Севастополя від 22.10.2007 р. у справі №20-9/259 у господарського суду

апеляційної інстанції не було.

Викладене

свідчить про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм

матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 11110

Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування

постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 6 ст. 1119,

ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Рибак-3" на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р. у справі

№20-9/259 задовольнити.

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р. у справі №20-9/259

скасувати.

Рішення

господарського суду м. Севастополя від 22.10.2007 р. у справі №20-9/259

залишити в силі.

Головуючий                                                                                          

К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

Л.Рогач