ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром,
8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел.
приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2008 р.
Справа № 21/05-08
вх.
№ 196/5-21
Суддя
господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі
судового засідання Люшня Н.А
за участю
представників сторін:
позивача -
Растворов А.В., директор, Александрова Т.В., довіреність від 25.02.08р.
відповідача - ОСОБА_1 (особисто)
розглянувши
справу за позовом ТОВ "Украгроснаб", м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Лозова
про
стягнення 24538,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить
суд стягнути з відповідача 18876,06 грн. основного боргу та 5662,82 грн. пені
мотивуючи тим, що відповідно до договору купівлі-продажу № 11100107 від 11.10.2007
року, укладено між позивачем та відповідачем, позивач свої зобов'язання виконав
в повному обсязі та передав у власність відповідача запасні частини та
комплектуючі до сільгосптехніки, відповідач товар прийняв, проте грошові кошти
на розрахунковий рахунок позивача не перерахував, чим порушив прийняті на себе
зобов'язання по договору. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судове
засідання 14.04.2008 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримує у повному
обсязі та просить їх задовольнити, в усній формі заявив клопотання про
збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму пені терміном
по 14 квітня 2008 р.
Відповідач в
призначене судове засідання 14 квітня 2008 р. з'явився, відзив на позов не
надав, проте позовні вимоги визнає, свою затримку в оплаті зобов"язання по
договору пояснює тяжким фінансовим становищем.
Враховуючи, що
відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог і заперечень, справа розглядається за наявними в ній матеріалами
згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши
матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив, що 11 жовтня 2007
року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №
11100107. На виконання умов договору (п. 1.1 договору) позивач передав у
власність відповідачу запасні частини та комплектуючі до сільгосптехніки на
загальну суму 18876,06 грн., що підтверджено видатковою накладною № 0-00000323
від 15.11.2007 року.
Згідно п. 5.3
вищевказаного договору відповідач повинен був оплатити товар шляхом
перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 2-х банківських
днів з моменту передачі товару.
В порушення
взятих на себе зобов'язань за договором, а саме розділу 5 договору, відповідач
розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 2 банківських днів не
здійснив.
Заборгованість
відповідача становить 18876,06 грн.
Відповідно до ст.
33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень. Докази подаються сторонами
та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34
ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх
вимог стосовно основної суми
заборгованості в розмірі 18876,06 грн.
Відповідно до
ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання
його обов'язку.
Згідно ст. 526
ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у
зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст.
193 ГУ України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,
враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського
інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських
санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.
Пунктом 7.2
договору № 1100107 від 11 жовтня 2007 р. сторонами передбачена відповідальність в виді пені за порушення строків оплати товару, а саме
сплата покупецем продавцю пеню в розмірі 1% від суми, вказаної в рахунку продавця
за кожен день прострочення, але не більше 30% від суми договору. З посиланням
на вищевкзаний пункт договору позивачем заявлено до стягнення 5662,82 грн. пені. Розглянувши частину позовних вимог позивача
щодо стягнення пені, враховуючи, що
відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань” розмір пені не
може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, з оглдяу на те, що відповідач
не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений
договором, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення 231,69 грн. пені обгрунтованими
та підлягаючими задоволенню. В решті позовних вимог щодо пені суд важає за
необхідне відмовити позивачу як в необгрунтовано пред"явлених ло
стягнення. Суд відхиляє усне клопотання позивача щодо сягнення з відповідача пені по строку до 14 квітня 2008 р., оскільки
фактично заявлене клопотання є збільшенням позовних вимог і позивачем не
дотримано вимог, що стявлаяться
відповідно до господарського процесу при
збільшенні позову, більш того, позивачем не вказано станом на 14 квітня 2008 р.
яку саме суму пені та за яким розрахунком повинен розглянути суд та перевірити
привільність її нарахування.
На підставі
наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 18876,06 грн. основного
боргу та 231,69 грн. пені
обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими
задоволенню.
Відповідно ст.
49 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати
по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу необхідно пропорційно покласти на відповідача.
Керуючись ст.
ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні
клопотання позивача про збільшення позовних вимог відмовити.
В задоволенні
позову відмовити частково.
Стягнути з ФОП
ОСОБА_1 АДРЕСА_1, у тому числі з р/р НОМЕР_1у відділенні № 2 Харківського ГРУ
"Приватбанк", м. Харків, МФО 351533) на користь ТОВ
"Украгроснаб" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 30, р/р
26002031299100 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ
30987752) - 18876,06 грн. основного боргу, 231,69 грн. пені, 191,07 грн.
державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Видати наказ
після набрання рішенням законної сили.
Рішення
підписано 16 квітня 2008 року.
Суддя
Калініченко Н.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2008 |
Оприлюднено | 01.07.2008 |
Номер документу | 1764356 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні