КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 № 15/26/13/2011
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Дикунс ької С.Я.
суддів: Зеленіна В.О.
Алданової С.О.
при секретарі: Дім аковій Г.О.
За участю представників:
від позивача Фещенка О.Р. - гол ови правління
ОСОБА_1 (дов. від 19.01.2011 р.)
від відповідача ОСОБА_2-дирек тора
розглянувши апеляційну ск аргу Приватного сільсько господарського підприємств а ім.
Шевченка
на рішення
господарського суду Черкаської област і
від 04.03.2011 р.
у справі № 15/26/13/2011 (суддя Потапе нко В.В.)
за позовом Закритого акціоне рного товариства “Інститут
системних інновац ій “Салюс” (далі ЗАТ “Салюс”)
до Приватного сільсь когосподарського підприємс тва ім.
Шевченка (далі ПСП ім. Шевченка)
про стягнення 28 413,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарсько го суду Черкаської області в ід 04.03.2011 р. по справі № 15/26/13/2011 позов задоволено частково : з ПСП ст ягнуто на користь ЗАТ “Салюс ” 17 922,26 грн. основного боргу, 1 245,09 г рн. 3 % річних, 2 165,68 грн. пені, 5 288,21 грн . інфляційних втрат та 486,65 грн. с удових витрат, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із згад аним рішенням, відповідач ос каржив його в апеляційному п орядку, просив скасувати в ча стині задоволених позовних в имог та прийняти нове, яким в п озові відмовити повністю. В о бґрунтування своїх вимог заз начив, що при прийнятті рішен ня місцевим судом не взято до уваги, що в витратній накладн ій № 33 від 04.04.2008 р. та податковій н акладній № 32 від 04.04.2008 р. відсутні посилання на договір № 27/03-08 від 27.03.2008 р., вказана в витратній нак ладній кількість товару не с півпадає із зазначеною в дов іреності ЯЗТ № 744121 від 27.03.2008 р. кіл ькістю, рахунок-фактуру пози вачем до матеріалів справи н е надано, тощо.
В судовому засіданні пр едставник апелянта доводи ск арги підтримав, просив її зад овольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позов і відмовити за наведених в ск арзі підстав.
Представники позивача доводи скарги заперечили, пр осили не брати їх до уваги, а в ідтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення п редставників сторін, розглян увши доводи апеляційної скар ги, дослідивши долучені до ма теріалів справи письмові док ази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарг а не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 04.01.2011 р. ЗАТ “Салюс” зв ернулось до господарського с уду Черкаської області з поз овом до ПСП ім. Шевченка про с тягнення 17 922,26 грн. основного бо ргу, 2 165,68 грн. пені, 5 288,21 грн. втрат від інфляції, 1 245,09 грн. 3 % річних , 1 792,23 грн. штрафу. В обґрунтуван ня своїх вимог зазначив, що 27.03. 2008 р. між ЗАТ “Салюс” та ПСП ім. Ш евченка укладено договір по ставки № 27/03-08 (далі Договір), за у мовами якого позивач зобов' язався у встановлений строк передати відповідачу у власн ість добрива, а відповідач зо бов' язався прийняти їх та с платити за них грошову суму з гідно додатків (специфікація х) до договору, які є невід' єм ними його частинами та склад ають з цим договором єдиний д окумент. 27.03.2008 р. між сторонами у кладено додаток № 1 (специфіка ція) до Договору поставки, яки м сторони погодили поставку позивачем відповідачу у стро к до 20.08.2008 р. 2401,2 літрів комплексно го добрива «Біофора» за ціно ю 24,02 грн. за один літр без ПДВ та 350 кг мінерального добрива «Д онор» за ціною 77,58 грн. за один к г без ПДВ на умовах 50 відсотко вої попередньої оплати кожно ї партії добрив і оплати решт и вартості добрив не пізніше 20.08.2008 р.. Згідно п. 3.2. Договору сто рони встановили, що датою пос тавки товару та підтвердженн ям поставки товару є дата офо рмлення видаткових накладни х. На виконання Договору пози вачем поставлено відповідач у через його представника О СОБА_2 (довіреність серії ЯЗ Т № 744121 від 27.03.2008 р.) комплексне доб риво «Біофора» на загальну с уму 23 572,26 грн. з урахуванням ПДВ . Оплату за отриману продукці ю відповідачем проведено час тково. Згідно банківських ви писок від 04.04.2008 р. та 23.04.2008 р. відпов ідач перерахував позивачу 3 00 0 грн. та 2 650 грн. й на день зверне ння позивача до суду його заб оргованість становила 17 922, 26 гр н.. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 9.5 Дого вору 2 165,68 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України 5 288,21 грн. втрат від інфляції, 1 245,09 грн. 3 % річних, а також на підставі п. 9.6 Догово ру 1 792,23 грн. штрафу, тощо.
До матеріалів справи до лучено відзив ПСП ім. Шевченк а на позовну заяву, згідно яко го позовні вимоги визнано ча стково, адже ПСП ім. Шевченка в рахунок погашення боргу бул о перераховано позивачу грош ові кошти в сумі 5 650 грн. Крім то го, за усною домовленістю між ними позивачу в рахунок пога шення заборгованості відпис ано 33 500 кг пшениці по ціні 535 грн . за тону на суму 17 922,50 грн. згідн о накладної № 21 від 22.01.2009 р., яка с кріплена підписами сторін. З а твердженнями відповідача з гідно товарно-транспортних н акладних транспортом відпов ідача для позивача було дост авлено на млин 29 890 кг пшениці н а загальну суму 15 991,15 грн., а тому фактична заборгованість ві дповідача перед позивачем ск ладає 1 931 грн. 11 коп.. В подальшом у відповідачем надано запере чення на позовну заяву, згідн о яких ним позов не визнано в п овному обсязі, адже з наданих позивачем витратних накладн их № 33 від 04.04.2008 р., № 43 від 21.04.2008 р., дові реності ЯЗТ № 744121 від 27.03.2008 р. та ви писки з банку не вбачається, щ о їх складено та підписано на виконання Договору № 27/03-08 від 27.03.2008 р, тощо.
Суд першої інстанції, за слухавши пояснення представ ників сторін, з' ясувавши об ставини справи, дослідивши н адані ними письмові докази й положення чинного законодав ства, дійшов висновку про під ставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стя гнення 17 922,26 грн. основного борг у, 2 165,68 грн. пені, 5 288,21 грн. інфляцій них втрат та 1 245,09 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в інші й частині позову відмовив.
Так, задовольняючи позо в, місцевий суд встановив й вв ажав підтвердженим матеріал ами справи факт виконання по зивачем своїх зобов' язань з поставки відповідачу через його представника ОСОБА_2 (довіреність серії ЯЗТ № 744121 ві д 27.03.2008 р.) комплексного добрива «Біофора» на загальну суму 23 572.26 грн. з урахуванням ПДВ, це пі дтверджується видатковими н акладними: № 33 від 04.04.2008 р. на суму 4 012,30 грн. та № 43 від 21.04.2008 р. на суму 19 559,96 грн.. Оплату за отриману про дукцію відповідачем проведе но частково.
Згідно банківських випи сок від 04.04.2008 р. та 23.04.2008 р. відповід ач перерахував позивачу 3 000 гр н. та 2 650 грн. й на день звернення позивача з позовом заборгов аність відповідача перед поз ивачем складала 17 922.26 грн..
Заперечуючи позовні вим оги відповідач стверджував, що в оплату решти вартості по ставленого комплексного доб рива «Біофора» поставив пози вачу 33 500 кг пшениці по ціні 535 гр н. за тону на загальну суму 17 922,5 0 грн. згідно накладної № 21 від 2 2.01.2009 р., яку в кількості 29 890 кг на с уму 15 991,15 грн. для позивача дост авив на млин підприємця Дудн ика для обміну на борошно, що н а його думку підтверджується чотирма товарно-транспортни ми накладними від 22, 24, 29, 30 січня 2 009 р..
Дослідивши вищезгадані накладну № 21 від 22.01.2009 р. та товар но-транспортні накладні від 22, 24, 29, 30 січня 2009 р., місцевий суд вв ажав, що вони не свідчать про п ередачу відповідачем позива чу і відповідно про отриманн я останнім борошна в кількос ті 29 890 кг на загальну суму 15 991,15 г рн. в рахунок оплати раніш пос тавленого комплексного добр ива «Біофора», а тому не можут ь прийматись судом як належн і докази виконання відповіда чем грошового зобов' язання з оплати поставленого за Дог овором.
Місцевим судом встановл ено, що правовідносини між ст оронами виникли лише на підс таві наявного в матеріалах с прави Договору і саме на вико нання його умов й додатку № 1 д о нього здійснено поставку д обрив відповідачу, що останн ім в ході розгляду цієї справ и та справи № 07/2000 не заперечува лось.
Тому, місцевий суд на під ставі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України ді йшов висновку, що позов в част ині стягнення основного борг у в сумі 17 922,26 грн. підлягає задо воленню.
Задовольняючи позов в ча стині стягнення 5 288,21 грн. інфля ційних втрат та 1 245,09 грн. трьох процентів річних, місцевий с уд посилався на ст. 625 ЦК Україн и та перевірений місцевим су дом розрахунок позивача.
Задовольняючи позов в ча стині стягнення пені, місцев ий суд посилався на п. 9.5 Догово ру, яким передбачено у разі по рушення строків оплати товар у, відповідач сплачує позива чу пеню в розмірі діючої на мо мент такого прострочення под війної облікової ставки НБУ від суми простроченого плате жу за кожен день простроченн я.
Сторонами одночасно ( п. 9. 6 Договору) встановлено, що у в ипадку прострочення відпові дачем оплати товару (його пар тії) більш ніж на 7 календарних днів, відповідач окрім сплат и пені додатково сплачує поз ивачу штраф в розмірі 10 % від за гальної суми договору.
Позивачем заявлено до ст ягнення 2 165,68 грн. 68 коп. пені та 1 7 92,32 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 549 ЦК Укр аїни неустойкою (штрафом, пен ею) є грошова сума або інше май но, які боржник повинен перед ати кредиторові у разі поруш ення боржником зобов' язанн я. Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов' язання за кожен день прострочення виконання . Штрафом є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов' язанн, тоб то пеня та штраф є різновидам и неустойки, як юридичної від повідальності. Таким чином, м ісцевий суд вважав, що заявле ні вимоги про одночасне стяг нення з відповідача штрафу т а пені свідчать про намаганн я позивача застосувати до ві дповідача подвійну цивільно -правову відповідальність од ного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зоб ов' язання (прострочення вик онання грошового зобов' яза ння), тому в частині стягнення штрафу відмовив. Вимоги про с тягнення пені в розмірі 2 165,68 гр н. за розрахунком позивача вв ажав обґрунтованими, а відта к задовольнив, тощо.
За таких обставин, апел яційний суд погоджується з в исновками суду першої інстан ції як законними, обґрунтова ними обставинами й матеріала ми справи, детальний аналіз я ких, як і нормативне обґрунту вання прийнятого судового рі шення наведено місцевим суд ом, підстав для скасування рі шення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й нео бґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджую ться жодними доказами по спр аві й не спростовують виклад ених в судовому рішенні висн овків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГП К України, Київський апеляц ійний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прив атного сільськогосподарськ ого підприємства ім. Шевченк а залишити без задоволення, р ішення господарського суду Ч еркаської області від 04.03.2011 р. п о справі № 15/26/13/2011 - без змін.
Матеріали справи № 15/26/13/2011 п овернути до господарського с уду Черкаської області.
Постанову може бути оска ржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня н абрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Зеленін В.О.
Алда нова С.О.
16.06.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2011 |
Оприлюднено | 15.08.2011 |
Номер документу | 17674905 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні