Постанова

від 27.07.2011 по справі 51/80

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2011 № 51/80

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ткачен ка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В .

Лобаня О.І.

при секретарі:

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1. - дов. б/н від 28.04.2011 р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2. - дов. б/н від 23.06.2010 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Фірма Т.М.М.»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 20.04.2011 р.

у справі № 51/80 (суддя - Пригун ова А.Б.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Ла ска Лізинг»

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Фірма Т.М.М .»

про стягнення 443508,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду міста Києва від 20.04.2011 р. у справі № 51/80 позов задоволен о. Стягнуто з Товариства з обм еженою відповідальністю «Фі рма «Т.М.М.» на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Ласка Лізинг» 443 508,99 грн. о сновного боргу, 7 508,39 грн. пені, 1 17 4,27 грн. інфляційних втрат, 1 453,24 г рн. трьох процентів річних, 6711,1 0 грн. судових витрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеж еною відповідальністю «Фірм а Т.М.М.», звернулось до Київсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, відповідно до якої прос ить скасувати рішення Господ арського суду м. Києва від 20.04.2011 р. та прийняти нове рішення, я ким у задоволенні позовних в имог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с удом першої інстанції було н еповно з' ясовано обставини , які мають значення для справ и, а також невірно застосован о норми матеріального і проц есуального права, що призвел о до прийняття невірного ріш ення по суті спору.

Представник відповідача в поясненнях наданих у судово му засіданні, підтримав дово ди викладені в апеляційній с карзі, просив суд скасувати р ішення Господарського суду м . Києва від 20.04.2011 р. у справі № 51/80 та прийняти нове рішення, яким в ідмовити у задоволенні позов у у повному обсязі.

Представник позивача в поя сненнях, наданих у судовому з асіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладе них в апеляційній скарзі, про сив суд відмовити в задоволе нні скарги та залишити без зм ін оскаржуване рішення місце вого господарського суду як таке, що прийняте з повним, все бічним та об' єктивним з' яс уванням обставин, які мають з начення для справи, а також з д отриманням норм матеріально го і процесуального права.

Скаржник в апеляційній ска рзі наголошує на нечинності пунктів 7.1.2,.7.2, 7.4 Договору фінанс ового лізингу № 1287/04/2008 від 11.04.2008 р. в частинах прив' язки до курс у долара звертає увагу на від сутність у спірному договорі ціни, як істотної умови госпо дарського договору.

Крім того, відповідач посил ається на п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регул ювання та валютного контролю ".

Скаржник стверджує, що лізи нгові платежі за грудень 2010 р. т а січень 2011 р. не підлягали нара хуванню позивачем, оскільки останній не надав відповідач у талони про проходження тех огляду на спецавтотехніку за Договором, у зв' язку з чим ві дповідач не мав змоги її вико ристовувати.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, дослідивши докази, проана лізувавши на підставі встано влених фактичних обставин сп рави правильність застосува ння судом першої інстанції н орм законодавства, колегія в становила наступне.

11.04.2008 р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Лас ка Лізинг» (далі - позивач, ліз ингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» (далі - відпові дач, лізингоотримувач) був ук ладений Договір фінансового лізингу № 1287/04/2008 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору п озивач зобов' язався придба ти у свою власність транспор тний засіб, згідно з встановл еною відповідачем специфіка цією: тип: Вантажний автомобі ль; марка, модель: Шасі MAN TGA 41.400 8х4 В В (п' ять одиниць) № шасі: буде встановлений в акті прийман ня-передачі майна; рік випуск у: 2008; пробіг станом на дату при дбання: до 300 км; специфікація п родавця: Додаток до Договору купівлі-продажу від 11.04.2008 та пе редати його без надання посл уг з управління та технічної експлуатації відповідачу у якості предмету лізингу у ти мчасове володіння та користу вання за плату, а відповідач з обов' язався прийняти його н а умовах даного Договору.

Згідно із п. 2.1 Договору майно купується лізингодавцем у п родавця майна (продавець) на у мовах Договору купівлі-прода жу для подальшої передачі йо го у фінансовий лізинг.

Відповідно до п. 2.3. Договору вартість майна, що передаєть ся позивачем відповідачу, ск ладає суму, еквівалентну 680 000,00 « у.о.», у тому числі ПДВ у розмір і 20% - 11 333,33 «у.о.», виражена у гривня х України. Вартість майна (вкл ючаючи ПДВ), що передається по зивачем відповідачу у гривня х, складає суму авансу, внесен ого у відповідності до пункт у 7.4. Договору, загальна сума пл атежу у погашення вартості м айна, зазначена у «Графі 4» гра фіку внесення платежів по «К урсу1» та викупну вартість, за значену у Додатку № 1 до Догово ру по «Курсу1».

Згідно з п. 7.1. Договору сторо ни погодили, що валютою Догов ору є умовна одиниця. Під умов ною одиницею розуміється сум а, відображена в гривнях та до рівнює одному Доллару США по курсу згідно пункту 7.1.1. Догово ру.

Відповідно до п. 3.1. Договору передача Позивачем (Лізингод авцем) майна та документів, як і є невід' ємною частиною ма йна, і прийняття його відпові дачем на правах володіння та користування здійснюється ш ляхом підписання акта здачі- приймання майна.

Техніку, що є предметом фіна нсового лізингу, в кількості 5 одиниці передано відповіда чу відповідно до видаткової накладної № РН-0000140 від 12 травня 2008 р. на загальну суму 5423745,46 грн. Фа кт одержання майна уповноваж еним представником відповід ача підтверджується довірен істю серії НБЛ № 3996008 від 12 травн я 2008 р..

Пунктом 7.1.1. Договору визначе ні такі поняття:

- «Курс1»- курс, встановлений НБУ для одного долара США ста ном на 15.03.07 р.;

- «Курс2»- курс, встановлений НБУ для одного долара США на д ату, визначену для проведенн я чергового лізингового плат ежу згідно з графіком внесен ня платежів.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривн ях, розраховується як додато к суми лізингового платежу, в ідображеної в «у.о.» згідно з « Графою 3» додатку № 1 на відпов ідну дату проведення платежу та «Курсу 2». При цьому в погаш ення вартості майна відносит ься сума, відображена в гривн ях та розрахована як додаток відповідної суми в «у.о.», заз наченої в «Графі 4» додатку № 1 та «Курсу 1».

Вартість майна (включаючи П ДВ), яке передається позиваче м відповідачеві, в гривнях ск ладає суму авансу, внесеного відповідно до п. 7.4. Договору, з агальну суму платежів в пога шення вартості майна, зазнач ену в «Графі 4» Графіка внесен ня платежів (далі - додаток № 1 д о Договору) по «Курсу 1» та вик упну вартість, зазначену в до датку № 1 до Договору по «Курсу 1».

Відповідно до п. 7.5. Договору лізингові платежі нараховую ться за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожн ий період строку фінансового лізингу зазначений в додатк у № 1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплат и лізингових платежів вказан ий у Графіку внесення платеж ів (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору відповідач зобов' язаний вн осити всі грошові суми в раху нок оплати лізингових платеж ів в обсязі та в строки, встано влені в Графіку внесення пла тежів, незалежно від виставл ення або одержання рахунків позивача, а також незалежно в ід фактичного користування м айном , в тому числі, в період т ехнічного обслуговування, ре монту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення Договору.

Відповідно до п. 7.8 Договору в ідповідач взяв на себе зобов ' язання вносити всі лізинго ві платежі в обсязі та у стро ки, встановлені в графіку вне сення платежів, незалежно ві д виставлених чи отриманих р ахунків лізингодавця, а тако ж незалежно від фактичного в икористання майна, в тому чис лі, в період технічного обслу говування ремонту, втрати ма йна, протягом строку фінансо вого лізингу чи до моменту до строкового припинення догов ору.

01.10.2008 між сторонами було укла дено Додаткову угоду № 1287/04/2008-ДС /1 до Договору, відповідно до я кої сторони виклали Додаток № 1 - Графік внесення платежі в у новій реакції.

У графіку внесення платежі в визначено, що за 31, 32, 33 періоди , тобто відповідно по 21.11.2010 р., 21.12.201 0 р. та 24.01.2011 р., відповідач повине н був сплатити по 13 536,62 умовних о диниць відповідно до графи 3 « Сума лізингового платежу».

Проте, відповідач лізингов і платежі за 31-33 періоди не пере рахував.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Дог овору позивачем було передан о відповідачу предмет лізинг у, а саме, MAN TGA 41.400 8х4 ВВ в кількості 5 одиниць.

Внаслідок укладення догов ору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов' язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Відповідно до приписів ст. 6 26 ЦК України договором є домов леність двох або більше стор ін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав та обов' язків. До говір є двостороннім, якщо пр авами та обов' язками наділе ні обидві сторони договору. Д оговір є відплатним, якщо інш е не встановлено договором, з аконом, або не випливає із сут і договору.

В ст. 1 Закону України «Про фі нансовий лізинг» зазначено, що відносини, що виникають у з в'язку з договором фінансово го лізингу, регулюються поло женнями Цивільного кодексу У країни про лізинг, найм (оренд у), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 2 статті 1 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг » передбачено, що за договоро м фінансового лізингу лізинг одавець зобов'язується набут и у власність річ у продавця (п остачальника) відповідно до встановлених лізингоодержу вачем специфікацій та умов і передати її у користування л ізингоодержувачу на визначе ний строк не менше одного рок у за встановлену плату (лізин гові платежі).

Відповідно до частини 1 стат ті 16 Закону України «Про фінан совий лізинг» сплата лізинго вих платежів здійснюється в порядку, встановленому догов ором.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 З акону України «Про фінансови й лізинг» передбачено, що ліз ингоодержувач зобов'язаний с воєчасно сплачувати лізинго ві платежі.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним нале жним чином (ст. 599 Цивільного ко дексу України).

За змістом статті 526 Цивільн ого кодексу України зобов'яз ання має виконуватись належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний викона ти свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено дог овором або законом, не виплив ає із суті зобов'язання чи зви чаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов' язк овим для виконання сторонами .

Однак, відповідач порушив с вої договірні зобов'язання щ одо здійснення повної та сво єчасної оплати лізингових пл атежів на підставі спірного Договору, а саме: не здійснив о плати за 31 - 33 періоди згідно Гр афіку внесення платежів у за гальній сумі 433373,09 грн.

Так, відповідно до Графіку в несення платежів відповідач зобов' язаний був сплатити за 31 період до 21.11.2010 р., за 32 період до 21.12.2010 р., за 33 період до 21.01.2011 р., по 13 536,80 умовних одиниць відповід но до Графи 3 (Сума лізингового платежу).

Судова колегія погоджуєть ся з висновком місцевого суд у, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача осн овного боргу за Договором фі нансового лізингу № 1287/04/2008 від 11. 04.2008 р. у сумі 433 373,09 грн. є обґрунто ваними та такими, що підлягаю ть задоволенню.

Щодо посилань в апелянта на те, що у відповідача відсутні будь-які зобов' язання щодо виплати лізингових платежів , оскільки у Договорі відсутн я ціна, виражена у гривні, а п.п . 7.1.2,.7.2,7.4 Договору фінансового лі зингу № 1287/04/2008 від 11.04.2008 р. колегія с уддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 стат ті 180 Господарського кодексу У країни ціна у господарському договорі визначається в пор ядку, встановленому цим Коде ксом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарс ькому договорі може бути пер едбачено доплати до встановл еної ціни за продукцію (робот и, послуги) вищої якості або ви конання робіт у скорочені ст роки порівняно з нормативним и.

Частиною 2 статті 189 Господар ського кодексу України визна чено, що ціна є істотною умово ю господарського договору. Ц іна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоек ономічних договорах (контрак тах) можуть визначатися в іно земній валюті за згодою стор ін.

Пунктом 1 абзацу 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 «Про удосконалення порядку формування цін» вст ановлено, що формування, вста новлення та застосування суб 'єктами підприємництва вільн их цін на території України з дійснюється виключно у націо нальній грошовій одиниці. Вв ажати під час формування цін обґрунтованим врахування ви трат у доларовому еквівалент і лише в частині імпортної ск ладової структури ціни.

Згідно пункту 2.3. Договору в артість майна виражена у гри внях.

В п. 7.1. Договору зазначено, що сторони домовились, що валют ою Договору є умовна одиниця . Під умовною одиницею розумі ється сума виражена в гривня х України та дорівнює одному долару США по курсу, згідно пу нкту 7.1.1. Договору.

Статтями 11, 509 Цивільного код ексу України передбачено, що договір є підставою виникне ння цивільних прав і обов' я зків (зобов' язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відпо відно до вказівок закону, дог овору.

Відповідно до частин 4, 7 стат ті 179 Господарського кодексу У країни при укладенні господа рських договорів сторони мож уть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного в олевиявлення, коли сторони м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству. Господарські догово ри укладаються за правилами, встановленими Цивільним код ексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею У країни є гривня.

Визначаючи правовий стату с гривні, вказана норма не вст ановлює сферу її обігу та буд ь-яких обмежень щодо можливо сті використання в Україні г рошових одиниць іноземних де ржав.

Частина 1 статті 533 Цивільног о кодексу України встановлює загальне правило, відповідн о до якого грошове зобов'язан ня має бути виконано у гривня х. Між тим, диспозиція норми ча стини 3 цієї ж статті дозволя є використання іноземної вал юти, а також платіжних докуме нтів в іноземній валюті при з дійсненні розрахунків на тер иторії України за зобов'язан нями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законо м. Аналогічний режим викорис тання національної та інозем ної валюти при виконанні гро шових зобов'язань передбачен ий Господарським кодексом Ук раїни.

Так, частиною 2 статті 198 Госп одарського кодексу України в становлено, що грошові зобов 'язання учасників господарсь ких відносин повинні бути ви ражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язанн я можуть бути виражені в іноз емній валюті лише у випадках , якщо суб'єкти господарюванн я мають право проводити розр ахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законо давства. Виконання зобов'яза нь, виражених в іноземній вал юті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2 статті 533 Цив ільного кодексу України, гро шове зобов'язання має бути ви конано у гривнях. Якщо у зобов 'язанні визначено грошовий е квівалент в іноземній валюті , сума, що підлягає сплаті у гр ивнях, визначається за офіці йним курсом відповідної валю ти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не вст ановлений договором або зако ном чи іншим нормативно-прав овим актом.

Отже, чинним законодавство м не заборонено визначати гр ошовий еквівалент зобов'язан ня в іноземній валюті, при цьо му умови договору лізингу мі стять умови щодо здійснення лізингового платежу у гривні .

Щодо посилань відповідача на п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабіне ту Міністрів України "Про сис тему валютного регулювання т а валютного контролю" то слід зазначити, що стаття 5 вказано го Декрету регулює видачу На ціональним банком України ін дивідуальних та генеральних ліцензій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом. Зокрема частин ою 4, на яку посилається відпов ідач, встановлено, що індивід уальні ліцензії видаються ре зидентам і нерезидентам на з дійснення разової валютної о перації на період, необхідни й для здійснення такої опера ції. Індивідуальної ліцензії потребують операції, зокрем а, використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу або як застав и (п. “г”). Як свідчать матеріал и справи, всі розрахунки згід но спірного договору здійсню вались сторонами у гривні, а т ому посилання відповідача на вказаний пункт Декрету є без підставними.

Твердження відповідача пр о те, що лізингові платежі за г рудень 2010 р. та січень 2011 р. не під лягали нарахуванню позиваче м, оскільки останній не надав відповідачу талони про прох одження техогляду на спецавт отехніку за Договором, у зв' язку з чим відповідач не мав з моги її використовувати, пов ністю спростовуються, з огля ду на умови, встановлені пунк том 7.7 даного Договору, а саме: л ізингоодержувач зобов' яза ний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в об' ємі та в строк и, встановлені у Графіку внес ення платежів, незалежно від виставлення або отримання р ахунків лізингодавця, а тако ж незалежно від фактичного к ористування майном, в тому чи слі, в період технічного обсл уговування, ремонту, втрати м айна, на протязі строку фінан сового лізингу або до момент у дострокового розірвання до говору.

В свою чергу, надані скаржни ком в суді апеляційної інста нції копії матеріалів не спр остовують умови п.7.7 Договору і отже не звільняють відпові дача від своїх обов' язків щ одо сплати лізингових платеж ів в обумовлений Договором с трок.

За порушення грошового зоб ов' язання у період з 22.11.2010 р. по 31.01.2011 р., з 22.12.2010 р. по 31.01.2011 р., з 22.01.2010 р. по 31.01.2011 р. позивач нарахував та пр осить суд стягнути з відпові дача неустойку у сумі 7 508,39 грн., 3% річних у сумі 1453,24 та 1 174,27 грн. ін фляційних нарахувань.

Відповідно до статті 610 Циві льного кодексу України поруш енням зобов' язання є його н евиконання або виконання з п орушенням умов, визначених з містом зобов' язання (ненале жне виконання).

Згідно частини статті 611 Цив ільного кодексу України у ра зі порушення зобов' язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном.

В п. 9.5. Договору у разі нездій снення лізингоотримувачем у встановлені Договором строк и оплати встановлених Догово ром платежів, лізингодавець має право вимагати сплати не устойки у розмірі 0,25 % від суми простроченого платежу за кож ний день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прос рочки, а лізингоотримувач зо бов' язується її сплатити.

Суб' єкти господарювання та інші учасники господарськ их відносин повинні виконува ти господарські зобов' язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться (ч. 1 ст . 193 Господарського кодексу Ук раїни).

Згідно частини 1 статті 230 Гос подарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господар ські санкції у вигляді грошо вої суми (неустойка, штраф, пен я), яку учасник господарських відносин зобов' язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов' язання.

В частині 4 статті 231 Господар ського кодексу України зазна чено, що у разі якщо розмір шт рафних санкцій законом не ви значено, санкції застосовуют ься в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір с анкцій може бути встановлено договором у відсотковому ві дношенні до суми невиконаної частини зобов' язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов' язання незалежно від ступеня його в иконання, або у кратному розм ірі до вартості товарів (робі т, послуг).

Згідно частини 6 статті 232 Гос подарського кодексу України нарахування штрафних санкці й за прострочення виконання зобов' язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов ' язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 стат ті 612 Цивільного кодексу Украї ни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не при ступив до виконання зобов' я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України передбаче но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком місцевого суд у про те, що заявлені до стягне ння з відповідача неустойки у сумі 7 508,39 грн., 3% річних у сумі 1 45 3,24 та 1 174,27 грн. інфляційних нарах увань - є обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відпо відачем в апеляційній скарзі , не знайшли свого підтвердже ння під час розгляду даної сп рави.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що рішення Господарс ького суду міста Києва від 20.04.2 011р. у справі № 51/80 прийнято з пов ним та всебічним дослідження м обставин, які мають значенн я для справи, а також з дотрима нням норм матеріального і пр оцесуального права, у зв' яз ку з чим апеляційна скарга ві дповідача задоволенню не під лягає.

У зв' язку з відмовою в задо воленні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України, витрати по сплаті де ржавного мита за її подання і розгляд покладаються на від повідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Товариства з обмеженою від повідальністю «Фірма Т.М.М.» з алишити без задоволення, а рі шення Господарського суду м. Києва від 20.04.2011 у справі № 51/80 - з алишити без змін.

2. Матеріали справи № 51/80 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає за конної сили з моменту її прий няття і може бути оскаржена д о Вищого господарського суду України протягом двадцяти д нів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Федорчук Р.В.

Лоба нь О.І.