Постанова

від 17.06.2008 по справі 2/503-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/503-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представника

приватного виробничо-сервісного підприємства "Иней"Чміленко В.М. –директор.

розглянув касаційну скаргуКомунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.04.2008

у справі№ 2/503-07 господарського суду Сумської області

за позовомКомунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1"

доприватного виробничо-сервісного підприємства "Иней"

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.2008 (суддя: О.Соп'яненко) позовні вимоги задоволені частково в сумі 17893, 70 грн., провадження у справі в частині стягнення 15419, 20 грн. припинено.

Рішення господарського суду мотивовано наявністю вимоги контрольно-ревізійного управління № 04-14/431 по відшкодуванню сум спожитої теплової енергії, частиною шостою ст. 276 Господарського кодексу України, яка передбачає, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Лічильник тепла був встановлений у приміщенні пральні 15.10.2003 без участі представника теплопостачальної організації.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 (судді: В.Івакіна, Л.Камищева, В.Фоміна) рішення господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено, так як заборгованості по оплаті витрат за відшкодування теплової енергії відповідач не мав, що підтверджується калькуляціями, рахунками, платіжними дорученнями, лічильник, встановлений у відповідача прийнято ТОВ "Сумитеплоенерго", договір енергопостачання між лікарнею та ПП "Иней" укладено у відповідності до ст. 277 Господарського кодексу України.    

Комунальна установа "Сумська міська клінічна лікарня № 1" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, так як апеляційною інстанцією не надана оцінка такому доказу, як лічильник тепла, що встановлений у відповідача з порушенням технічних умов, порушено Закон України "Про теплопостачання", Закон України "Про житлово-комунальні послуги".                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої ст. 1117 ГПК України встановлено заборону суду касаційної інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене касаційна інстанція не вправі переоцінювати докази, зокрема, ті, що стосуються дотримання технічних умов при встановлені лічильника.

Касаційна інстанція враховує ті обставини, що згідно калькуляції, акту звірки, показів лічильника відповідач не мав заборгованості перед позивачем. Встановлювати інші обставини касаційна інстанція не вправі.

Не приймаються до уваги також посилання скаржника на порушення спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки не зазначено, які саме норми порушено судом, не зазначена суть порушення норм матеріального права, не зазначено в якій саме редакції діяли ті чи інші норми спеціального законодавства.

Відповідно до приписів ст. 277 Господарського кодексу України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

При цьому позивачем не доведено, що лічильник у субабонента встановлено з технічними порушеннями, сплата за спожиту енергію суперечить атам звірки, калькуляціям.

При таких обставинах постанова апеляційної інстанції прийнята з врахуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 у справі          № 2/503-07 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий                                                                                                                     В. Овечкін          

судді                                                                                                                                 Є. Чернов

                                                      В. Цвігун