Постанова

від 12.06.2008 по справі 41/266-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/266-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008  року                                                         Справа № 41/266-07                                                                                                                           

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., суддя Івакіна В.О.,суддя Фоміна В.О.

при секретарі Рильовій В.В.                                        

За участю представників сторін :

прокурора –Бенденжук Л.О., довіреність б/н від 10.06.08р.;

позивача –Поляк В.М. (директор); Ніколаєвського Д.С. ( довіреність  № 27/12 від 24.12.07р.  у справі);

1-го відповідача –Красько С.Ю. ( к.пост.дов. № 220/557/9 від 22.01.08 року)

2-го відповідача –Дяченко В.П. ( дов. № 15 від 15.01.08 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора  вх. № 711Х/1-13 на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.08 по справі № 41/266-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест", м. Харків

до  1) Міністерства оборони України, м. Київ  

2) Військової частини А 1215, м. Харків

про зобов"язання продавця передати майно

встановила:

Позивач - ТОВ "Ост-Інвест", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Міністерства оборони України та Військової частини № 1215 про зобов"язання відповідачів здійснити передачу позивачу силового кабелю марки АСБ (ном. напруга 6 кВ., переріз 3х70 довжиною 2300м.), який забезпечує електропостачання об"єктів нерухомості, що були придбані згідно договору купівлі-продажу б/н від 01.12.2005р. нежитлових будівель.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.08р. (суддя Мінаєва О.М.) відмовлено в клопотанні позивача про виключення неналежного відповідача., відмовлено в клопотанні відповідача про залучення в якості відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства Оборони України. Позовні вимоги задоволено частково. Зобов"язано Військову частину А-1215 передати ТОВ "Ост-Інвест"  силовий кабель марки АСБ (ном. напруга 6 кВ., переріз 3х70 довжиною 2300м.) який забезпечує електропостачання об"єктів нерухомості, що були придбані згідно договору купівлі-продажу б/н від 01.12.2005р. нежитлових будівель. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Військової частини А-1215 на користь ТОВ "Ост-Інвест" 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

      Військовий прокурор Харківського гарнізону з рішенням суду першої інстанції не  погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення.

12.05.2008 року через канцелярію суду надійшов лист т.в.о. військового прокурора Харківського гарнізону О.І. Смоленка, в якому він відмовляється від апеляційного подання  в порядку статті 100 ГПК України та просить провадження у справі припинити.

     В судовому засіданні 10.06.08р. представник прокуратури  заявив усне  клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційне подання.

Колегія суддів задовольнила вказане клопотання прокурора та долучила надані ним документи до матеріалів справи.    

Присутні в судовому засіданні 10.06.08р. представники першого та другого відповідачів проти задоволення заяви прокурора про відмову від апеляційного подання заперечують, оскільки вони підтримують вимоги апеляційного подання в повному обсязі та вважають, що відмова від апеляційного подання та припинення провадження у справі завдадуть шкоди інтересам держави.

Відповідно до частини 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає  відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, щодо заяви прокурора про відмову від апеляційного подання в порядку статі 100 ГПК України та припинення провадження у справі зазначає, що не приймає відмову прокурора від апеляційного подання, як таку, що суперечить інтересам держави та розглядає справу по суті.

       Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2005 року за результатами аукціону з повторного продажу військового нерухомого майна, між позивачем - ТОВ "ОСТ-Інвест" та ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" було укладено договір купівлі-продажу б/н нежитлових будівель (арк. спр. 10-11), відповідно до умов якого ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" (продавець) зобов'язалась передати, а ТОВ "ОСТ-Інвест" (покупець), зобов'язалось прийняти у власність нежитлову будівлю, що складається з трьох адміністративних будівель №1, 2, 4, складів № 5, 9, 10, 11, 12, 14, туалету, лазні, пункту пожежної безпеки, виробничого приміщення та казарми з допоміжними спорудами: адміністративний будинок казарма/ споруда №3 - літера "А-1", дерев'яна обкладена цеглою, загальною площею 494, 70 кв.м.; адміністративний будинок/споруда №4 - літер "Б-1", цегляний, загальною площею 21,60 кв.м.; адміністративний будинок/споруда №2 - літер "В-1", дерев'яний, обкладений цеглою, загальною площею 201,20 кв.м.; адміністративний будинок/споруда №1 - літер "Г-1", дерев'яний, обкладений цеглою, загальною площею 141,10 кв.м.; лазня/споруда № 8 - літер "Д-1", цегляна, загальною площею: 91,00 кв.м.; склад/споруда №5 - літер "Е-1", цегляний, загальною площею 96,30 кв.м.; виробнича і будівля/споруда - літер "Ж-1", цегляна, загальною площею 156,60 кв.м.; склад №2/споруда №9 - літер "3-1", бетон, загальною площею 12,0 кв.м.; пункт пожежної безпеки/споруда №7 - літер "И-І", бетон, загальною площею 50,10 кв.м.; склад №3/споруда №10 - літер "Л-1", бетон, загальною площею 734,40 кв.м.; склад №5/споруда №12 - літер "М-І", бетон, загальною площею 99,10 кв.м.; склад/споруда №11 - літер "Н-І", бетон, загальною площею 295,10 кв.м.; склад №6/споруда №14 - літер "Р-І", бетон, загальною площею 37,60 кв.м.; вбиральня/споруда №13 - літер "О- 1", цегляна, загальною площею 10,60 кв.м.; допоміжні споруди/огорожа, замощення - №1-13, І, II, І, II, IV, що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Військова, №1 (один).

Згідно з витягом про реєстрацію права власності №9441609 від 27.12.2005р. вищевказаний договір купівлі-продажу було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №1001946 (арк. спр. 12) та в КП „Харківське районне бюро  технічної інвентаризації" під номером запису 63 в книзі 1 (арк.спр. 13).

Як свідчить акт прийому-передачі нерухомого майна Збройних Сил України від 05.12.2005р. (арк. спр. 14), складений та підписаний старшим офіцером відділу реалізації військового майна Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України,  ДАК «НМАЦ»та ТОВ «Ост-Інвест», Міністерство оборони України передало, а ТОВ  «Ост-Інвест»прийняло реалізоване через ДАК «Національна мережа  аукціонних центрів» нерухоме майно: будівлі, що знаходяться по вулиці Військова, буд. 1 у смт. Високий, Харківської області, зазначені в плані, як будівлі: літ "А-1" (адміністративна будівля), загальною площею 494,7 кв. м., літ. "Б-1" (адміністративна будівля), загальною площею 21,6 кв. м., літ "В-1" (адміністративна будівля), загальною площею 201,2 кв. м., літ. "Г-1" (адміністративна будівля), загальною площею 141,1 кв. м., літ. "Д-1" (лазня), загальною площею 91,0 кв. м., літ. "Е-1" (склад), загальною площею 96,3 кв. м., літ. "Ж-1" (виробнича будівля), загальною площею 156,6 кв. м., літ. "З-1" (склад), загальною площею 12,0 кв. м., літ. "И-1" (пункт пожежної безпеки), загальною площею 50,1 кв. м., літ. "Л-1" (склад), загальною площею 734,4 кв. м., літ. "М-1" (склад), загальною площею 99,1 кв. м., літ. "Н-1" (склад), загальною площею 295,1 кв. м., літ. "О-1" (вбиральня), загальною площею 10,6 кв. м., літ. "Р-1" (склад), загальною площею 37,6 кв. м., (військове містечко №219 Міністерства оборони України).  ТОВ «Ост-Інвест»проведено оплату вищевказаної будівлі в сумі 2274512,00 грн.

12.02.2007р. згідно акту приймання-передачі, складеного та підписаного  2-м відповідачем –Віськовою частиною А 1215 та ТОВ «Ост-Інвест», другий відповідач  на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.05р. передав,  позивач прийняв бетонну під'їзну дорогу, асфальтову дорогу, залізобетонну огорожу та допоміжну споруду - трансформаторну електростанцію ТМ-160.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач посилається на те, що електричний силовий кабель марки АСБ (ном. напруга 6 кВ., переріз 3x70 довжиною 2300 м.), який забезпечує електропостачання об'єктів, право власності на які у позивача виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.05р., залишився непереданим. Позивач вважає, що  у відповідності до статті 187 Цивільного кодексу України кабель електропостачання є складовою часиною нежитлових будівель, власником яких став позивач, а тому вказаний кабель не може бути відокремлений від будівель та має бути переданим позивачу.

Колегія суддів вважає вказані посилання позивача необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати   покупцеві  товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору  купівлі-продажу від 01.12.08р.  є нежитлова будівля, яка складається з адміністративних будівель та допоміжних споруд. Силовий кабель марки АСБ (ном. напруга 6 кВ., переріз 3х70 довжиною 2300м.), який забезпечує електропостачання об'єктів нерухомості, не був предметом договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005 р., про що є відповідні докази в матеріалах справи (арк. спр. 16-17), які не спростовані позивачем. Отже, колегія суддів  вважає, що вимоги позивача щодо передачі йому разом з іншим придбаним за договором купівлі-продажу майном  силового кабелю є безпідставними, оскільки правові підстави для передачі кабелю відсутні. Проте, як відповідачі в повному обсязі виконали умови договору купівлі-продажу від 01.12.05р. та здійснили передачу всього майна, придбаного позивачем за вказаним договором у відповідності до положень статті 662 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача та його представника в судовому засіданні 10.06.08р. на те, що за договором купівлі-продажу від 01.12.05р. позивачем було придбано цілісний майновий комплекс, до складу якого входить силовий кабель,  колегія суддів вважає недоречними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»цілісними майновими комплексами  є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Як вже було зазначено вище, об'єктом купівлі-продажу за договором від 01.12.05р. була  нежитлова будівля, яка складається з адміністративних будівель та допоміжних споруд, які не складають цілісний майновий комплекс. А тому, обов'язок відповідача  щодо передачі позивачу силового кабелю, купівля-продаж якого за  договором від 01.12.05р. не відбулася,  відсутній.

При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»військове майно –це державне майно, закріплене за військовими частинами. До військового  майна  належать будинки , споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша  техніка, боєприпаси, пально-мастильні  матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку, тощо.

Відповідно до статті 2 вказаного закону вирішення  питань  щодо  забезпечення  Збройних  Сил  України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі  його  до  сфери  управління  центральних  або   місцевих   органів  виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном,  самоврядним установам  і  організаціям  та  у  комунальну власність територіальних громад сіл,  селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого  самоврядування з  дотриманням  вимог  Закону  України "Про передачу об'єктів  права  державної  та комунальної власності") належить до компетенції   Кабінету   Міністрів   України   з урахуванням   того,   що   озброєння   та  бойова  техніка  можуть передаватися   лише   до   військових  формувань,  існування  яких передбачено  законом.   Міністерство оборони України, як центральний орган  управління Збройних  Сил  України,  здійснює  відповідно  до закону управління військовим майном,  у тому  числі  закріплює  військове  майно  за військовими  частинами  (у  разі  їх формування,  переформування), приймає рішення щодо перерозподілу  цього  майна  між  військовими частинами   Збройних   Сил   України,  в  тому  числі  у  разі  їх розформування.

Статтею 3 цього закону визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Відповідно до статті 6  зазначеного вище закону  відчуження військового   майна   здійснюється   Міністерством оборони України через  уповноважені  Кабінетом  Міністрів  України підприємства   та   організації,  визначені  ним  за  результатами  тендеру,  після його  списання,  за  винятком  майна,  визначеного  частиною другою цієї статті.   

    Методика  оцінки  вартості військового майна, а також порядок його   реалізації    розробляються  Міністерством  оборони  України,  узгоджуються із заінтересованими міністерствами та  іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом  Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови  Кабінету  Міністрів  України від 28 грудня 2000 р. N 1919  «Про порядок відчуження та реалізації  військового майна Збройних Сил», якою затверджено Положення про  порядок відчуження та реалізації  військового майна Збройних Сил рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна.

З вказаного вбачається, що для вирішення питання про відчуження спірного майна –силового кабелю існує відповідний порядок, передбачений діючим законодавством. Доказів на підтвердження проходження вищевказаної процедури вирішення питання відчуження силового кабелю позивачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Порядок передачі майна, що не було відчужено згідно вищевказаного  Порядку діючим законодавством не передбачено.  

З огляду на викладене, апеляційний суд  вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів передати позивачу силовий кабель необґрунтованими та такими, що заявлені без правових підстав, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права, на підставі чого  апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення –скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

        Керуючись статтями 33, 36, 43, 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.1; 4 ч.1 ст. 104, ст.105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Відмову військового прокурора Харківського гарнізону від апеляційного подання не прийняти.         

Апеляційне подання задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від  28.01.2008 року у справі № 41/266-07  скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 12.06.2008 року.          

                 Головуючий суддя                                                       М.В.Токар

            Суддя                                                       В.О.Івакіна

                                        Суддя                                                       В.О. Фоміна