Постанова

від 21.10.2008 по справі 41/266-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/266-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 жовтня 2008 р.                                                                                    № 41/266-07  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю

                       "Ост-Інвест"

на                   постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р.

у справі          №41/266-07

за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест"

до                        1) Міністерства оборони України;

                      2) Військової частини А 1215

за участю військової прокуратури Харківського гарнізону

про                       зобов'язання продавця передати майно,

за участю представників:

від позивача: Ніколаєвський Д.С. (довіреність у справі),

від відповідача 1: Красько С.Ю. (довіреність у справі),

від відповідача 2: не з'явився,

від Генеральної прокуратури України: Рубан Д.В. –прокурор відділу

                                                            (посвідчення №59 від 08.04.08),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Міністерства оборони України та Військової частини А 1215 і просило суд зобов'язати відповідачів здійснити передачу позивачу силового кабелю марки АСБ (ном.напруга 6 кВ., переріз 3х70 довжиною 2300м.), який забезпечує електропостачання об'єктів нерухомості, що були придбані згідно договору б/н купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2008р. (суддя Мінаєва О.М.) позов задоволено частково: зобов'язано другого відповідача передати позивачу силовий кабель марки АСБ (ном. напруга 6 кВ.,  переріз 3х70 довжиною 2300 м.), який забезпечує електропостачання об'єктів нерухомості, що були придбані згідно договору купівлі-продажу б/н від 01.12.2005р. нежитлових будівель. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивовано безпідставним ухиленням другого відповідача від передачі позивачу спірного силового кабелю, який з огляду на приписи ст.187 ЦК України, є складовою частиною трансформаторної електростанції ТМ-160, яка була предметом договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005р. Оскільки вказаний силовий кабель знаходиться на балансі саме другого відповідача, то за висновком суду вимоги до першого відповідача задоволенню не підлягають.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р. (головуючий, суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О., Фоміна В.О.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відмова у задоволені позову обґрунтована тим, що силовий кабель, який забезпечує електропостачання об'єктів нерухомості, придбаних позивачем згідно договору купівлі-продажу від 01.12.2005р., не був предметом цього договору, а відтак, вимоги позивача щодо передачі йому силового кабелю разом з іншим придбаним за договором майном, є безпідставними.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що  підлягає  задоволенню частково з таких підстав.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога позивача щодо виконання відповідачами зобов'язання, яке виникло в силу договору б/н купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005р., передати куплений, на думку позивача, силовий кабель марки АСБ (ном.напруга 6 кВ., переріз 3х70 довжиною 2300м.), а підставою позову –невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо передачі придбаного майна.  

У підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на договір б/н купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005р., предметом якого, крім нежитлової будівлі, є допоміжні споруди, у тому числі трансформаторна електростанція  ТМ-160.  Вказану електростанцію другий відповідач передав позивачу згідно акта від 12.02.2007р. (а.с.15), але без спірного силового кабелю, який, на думку позивача, є її складовою частиною.

Як встановлено судами двох інстанцій, 01.12.2005р. за результатами аукціону з повторного продажу військового нерухомого майна, між Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСТ-Інвест" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю, що складається з 3-х адміністративних будівель №1, 2, 4,   6-ти складів №5, 9, 10, 11, 12, 14, туалету, лазні, пункту пожежної безпеки, виробничого приміщення та казарми з допоміжними спорудами (пункт 1.1.), що розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Високий, вул.Військова, буд.1.

Пунктом 4.1. названого договору передбачено, що продавець зобов'язаний у встановлений цим договором термін передати нерухомість та документацію до нього та підписати Акт прийому-передачі.

Відповідно до пункту 7.1. договору, передача нерухомості покупцю здійснюється після перерахування покупцем на рахунок продавця в повному обсязі коштів та підписання Акту прийому-передачі нерухомості уповноваженими представниками Сторін та Міністерства оборони України.

Як вбачається із змісту Акта прийому-передачі нерухомого майна Збройних Сил України від 05.12.2005р. (а.с.14), підписаного уповноваженими представниками продавця, покупця та Міністерства оборони України, покупцю передано відповідне нерухоме майно.

Так, відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч.2 ст.620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Матеріалами справи доведено, що продавцем нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 01.12.2005р. є ДАК "Національна мережа аукціонних центрів".

Між тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем заявлено вимоги до особи, яка не є стороною цього договору, а відтак не має відповідати за його виконання.

Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від другого відповідача –Військової частини А-1215 вчинити дії, які не ґрунтуються на матеріальних правовідносинах, що склалися між позивачем, ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" та Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.  

Згідно ст.24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не розглянули питання щодо можливості залучення до справи в якості належного відповідача особу, яка є стороною договору купівлі-продажу, на якому ґрунтуються позовні вимоги, а відтак має відповідати за позовом.

Вчинення такої процесуальної дії дало б можливість судам з'ясувати належним чином увесь перелік майна, яке було предметом договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.12.2005р., у тому числі встановити чи входять трансформаторна підстанція ТМ-160 та спірний силовий кабель до складу допоміжних споруд, про які йде мова у п. 1.1. договору, та чи були вони включені до загальної вартості нерухомості відповідно до Звіту про оцінку вартості майна (пункт 1.3 договору).

Порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами двох інстанцій дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Допущені порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.1117 ГПК України.

Враховуючи викладене, ухвалені у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Інвест" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2008р. та  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р. у справі №41/266-07 скасувати.

3. Справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                В.М.Палій