Постанова

від 01.07.2008 по справі 8/619/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/619/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" липня 2008 р. Справа № 8/619/07

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:   Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі   -  Волощук О.О.,

за участю представників:

прокурора –не з'явився,

позивача  –не з'явився,                                                                              

відповідача –не з'явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу  ТОВ „Лока”, м. Миколаїв

на  рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2008 р.  

у справі №8/619/07

за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської міськради, м. Миколаїв        

до ТОВ „Лока”, м. Миколаїв    

про стягнення 40877,4 грн.,

     ВСТАНОВИЛА:   

15.10.2007 р. (вх. №13408) Миколаївським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради у господарському суді Миколаївської області пред'явлено позов до ТОВ „Лока” про відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (рілля) спричинених вилученням пасовищ із земель міста в розмірі 40877 грн.40 коп. (а.с. 2-4). Свої вимоги він мотивував наступним.

Рішенням Миколаївської міської ради від 10.10.2006 р. №6/48, ТОВ „Лока” передано в оренду на 2 роки земельну ділянку площею 12852 кв.м. сільськогосподарських угідь (рілля) із земель міста для будівництва супермаркету зеленого господарства по пр. Жовтневому, ріг вул. Маячній, Корабельний район м. Миколаєва. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.10.1997 р п.4 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”- відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням угідь для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, провадиться юридичною особою в 2-х місячний строк після затвердження в установленому порядку проекту відведення йому земельних ділянок. Розмір втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням пасовищ із земель міста для будівництва оптового магазину, становить 40877,4 грн., що підлягають відшкодуванню державі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.10.97 року “Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”. В обґрунтування позову прокурор послався на ст. ст. 13,14 Конституції України, ст. ст.2,3,207 та ч.1 ст.209 Земельного Кодексу України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.10.2007 р. (а.с. 1) порушено провадження з цієї справи та прийнято позовну заяву до розгляду.

11.12.2007 р. ТОВ “Лока” надало до суду відзив на позов (а.с. 28), в якому просив  відмовити у його задоволенні, оскільки відповідно до договору оренди, земельна ділянка сільськогосподарського призначення передається в оренду без зміни її цільового використання, а саме для розміщення садівничого центру. Оскільки зміни цільового призначення земельної ділянки не відбулося, відсутні підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.03.2008 р. (суддя Гриньова Т.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ “Лока” 40877 грн. 40 коп. втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, на користь Миколаївської обласної ради 30658 грн. 05 коп. та на користь місцевого бюджету Центрального району міста Миколаєва 10219 грн. 35 коп., посилаючись на те, що в матеріалах справи міститься  рішення Миколаївської міської ради від 10.10.2006р. № 6/48, в якому вказано про зміну цільового призначення земельної ділянки, а відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України та п. 4 Постанови КМУ від 17.11.1997р. № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” передбачено, що підприємства, яким відводяться лісові землі, вилучені для цілей, не пов'язаних з веденням лісного та сільського господарства, в 2-місячний після затвердження проекту відведення земельної ділянки строк, відшкодовують втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, ТОВ “Лока” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати це рішення та припинити провадження у даній справі. З тих підстав, що розгляд даної справи повинен був здійснюватись судом у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем по справі є Миколаївська міська рада, яка являється суб'єктом владних повноважень, а спори у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, чи орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, розглядаються за нормам Кодексу адміністративного судочинства України, а також посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2008р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.06.2008 р. о 10:00, про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.           

Представники прокурора та сторін  у судове засідання  17.06.2008р. не з'явились і судова колегія згідно ст.77 ГПК України відклала розгляд справи на 1.07.2008р. 0 12.00 , про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

Представники прокурора і сторін в судове засідання 01.07.2008р. не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили і судова колегія враховуючи повторне нез'явлення сторін та закінчення строків перегляду справи  прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи і ці обставини встановив та дослідив місцевий суд, рішенням Миколаївської міської ради від 10.10.2006 р. № 6/48  ТОВ “Лока” передано в оренду строком на 2 (два) роки земельну ділянку площею 1,2852 кв.м., зарахувавши її до земель поточного будівництва, для будівництва садівничого центру по пр. Жовтневому ріг вул. Маячної.

З переліку суб'єктів підприємницької діяльності, яким відведені земельні ділянки і визначені втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва по Миколаївській області, вбачається, що земельна ділянка площею 1,2852 кв.м., яка надана в оренду ТОВ “Лока”  була віднесена до земель сільськогосподарського виробництва (рілля).

Матеріали справи свідчать що згідно проекту відповідач планує здійснювати на зазначеній земельній ділянці будівництво супермаркету зеленого господарства, тобто використовувати для громадського будівництва.  

З викладеного вбачається, що зазначеним рішенням змінено цільове призначення вищезазначеної земельної ділянки, тобто змінено її правовий статус,  з земель сільськогосподарського призначення на землі громадського будівництва.

Зазначене рішення, в тому числі в частині зміни цільового призначення, не оспорено відповідачем, не скасовано та не визнано в судовому порядку незаконним, тобто є чинним і відповідно є обов'язковим для  відповідача.

З огляду на викладене судова колегія не може погодитись з доводами відповідача , що зміна цільового призначення земельної ділянки не відбулась і вважає їх хибними, а  тому на думку судової колегії місцевий суд  дійшов обґрунтованого висновку, щодо зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Земельного кодексу України умовами відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель, оскільки рілля, багаторічні насадження, перелоги, пасовища, лісові землі й землі під чагарниками вибувають з господарського обігу або погіршується їх якість. Такі втрати підлягають відшкодуванню громадянами і юридичними особами, яким передаються такі земельні ділянки. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” регулюється порядок визначення втрат    сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь   (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий суд , враховуючі вищезазначені норми права, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач повинен відшкодувати втрати  сільськогосподарського виробництва від втрати сільськогосподарських угідь.

З матеріалів справи вбачається, що розмір втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь на земельній ділянці передбаченій для відведення в оренду ТОВ “Лока” для будівництва супермаркету зеленого господарства,  здійснений ДП „Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, розраховано відповідно до постанови КМУ від 17 листопада 1997 р. № 1279.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано стягнув з позивача зазначену в позові грошову суму.

Посилання ТОВ “Лока” на те, що дана справа повинна розглядатись у відповідності з положеннями Кодексу адміністративного судочинства, а не господарського судочинства,  судова колегія вважає хибними та необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа    адміністративної  юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади, орган місцевого  самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У даному випадку стягнення з ТОВ “Лока” втрат, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь під забудову не є публічно-правовим спором, який відповідно до положень КАСУ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У даному випадку відсутній спір щодо оскарження рішення ТОВ “Лока”, його дій чи бездіяльності, оскільки предметом цього позову є стягнення з ТОВ “Лока” втрат у зв'язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення  до іншої категорії земель. Такої ж позиції підтримується Вищий господарський суд у рекомендаціях Президії від 27.06.2007 року №04-5/120.

Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” ( з наступними змінами та доповненнями) рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова  кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанови Пленуму Верховного суду Україну №11 від 29.12.1976р. „Про судове рішення”

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав для скасування цього рішення передбачених ст.104 ГПК України судова колегія не вбачає.

Доводи скаржника не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

          Керуючись ст.ст. 99, 101-105  ГПК  України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

           Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2008 р. у справі №8/619/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Лока” (м. Миколаїв) на зазначене рішення - без задоволення.  

           Постанова, згідно ст.105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                                 Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                                Бєляновський В. В.

                                                                                                                              Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано  01.07.2008 р.