Постанова

від 26.06.2008 по справі 20/83

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/83

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.06.2008 р.                                                                          справа №20/83

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Не з»явився,

від відповідача:від третьої особи:Анділахай В.С.- за дов. б/н від 30.05.08 р., Доля Г.С.- за дов. № 01/188 від 08.02.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від21.05.2008 року

по справі№20/83 (Донець О.Є.)

за позовомПриватного підприємства «Фірма «Атей і К», м. Маріуполь Донецької області

до

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного підприємства «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької областіУправління комунального господарства Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

простягнення 34403 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році позивач, Приватне підприємство   «Фірма «Атей і К»,                            м. Маріуполь Донецької області, до відповідача –Приватного підприємства «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 34403 грн. 00 коп.  та вартості послуг адвоката у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.04.2008р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління комунального господарства Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області.

Рішенням від 21.05.2008р. позовні вимоги Приватного підприємства  «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області задоволені повністю. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на приписи матеріального права України, належними доказами доведено факт та розмір заподіяної  відповідачем матеріальної шкоди, протиправний характер дій відповідача та наявність його вини у заподіянні шкоди позивачеві й причинно-наслідкового зв»язку між цими діями та шкодою, якої зазнав позивач.

Відповідач, Приватне підприємство «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим судом без повного вивчення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Також зазначив, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права України, а саме: рішення було прийнято без участі представника відповідача.  Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2008р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Позивач, Приватне підприємство   «Фірма «Атей і К», м. Маріуполь Донецької області, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 19.06.08 р. ухвали суду від 11.06.08 р. уповноваженій особі підприємства. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав; явка сторін ухвалою суду не була визнана обов»язковою і представників сторін було попереджено про те, що у випадку їх неявки скаргу буде розглянуто за матеріалами справи; неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління комунального господарства Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, надала відзив на апеляційну скаргу, яким просила рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали свої вимоги та відношення до апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, за умовами біржового контракту № 2197 (договір купівлі-продажу) від 04.09.98 р., позивач придбав торговельний павільйон за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна, б/н, що зареєстрований за позивачем на праві власності та записаний в реєстровій книзі за реєстровим № 797 від 21.09.98 р. (свідоцтво Маріупольського бюро технічної інвентаризації).

У відповідності до рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.12.07 р., біржовий контракт № 2197 (договір купівлі-продажу) від 04.09.98 р. було визнано дійсним.

Між ПП  «Фірма «Атей і К», м. Маріуполь Донецької області та Маріупольською  міською радою, 05.03.99р. було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до умов зазначеного договору, міська рада надає, а позивач приймає у тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,002100 га на умовах довгострокової оренди строком на 5 років для обслуговування торгового павільйону по пр. Луніна, б/н, в Приморському районі м. Маріуполя. Договір зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 05.03.99 р. за № 848.

Після закінчення строку дії договору Маріупольська міська рада відмовилась його пролонгувати.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.06 р. по справі                № 3/209пн  позовні вимоги прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави до Приватного підприємства “Атей і К”, м. Маріуполь були задоволені. ПП “Атей і К”, м. Маріуполь було зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0021 га, розташовану за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна (біля зупинки громадського транспорту “Морвокзал”) та привести спірну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівлі.

13.09.06 р. постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення від 10.07.06 р. по справі № 3/209пн було скасовано. У задоволенні позовних вимог прокурора Приморського району м. Маріуполя –відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.06 р. по справі                  № 3/209пн касаційну скаргу Маріупольської міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.06 р. повернуто скаржнику без розгляду.

15.10.07 р. між відповідачем (Підрядник) та третьою особою (Замовник) укладено договір підряду № 18, згідно умов якого Підрядник зобов'язався виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів, обладнання й транспорту, а Замовник зобов'язався прийняти та сплатити наступну роботу: розбирання будівель та споруд в районі зупинки “Морвокзал” в строк з 15.10.07 р. по 10.07.08 р. згідно із кошторисною документацією (п.п.1.1, 4.1.3 договору).

Позивач стверджує, що відповідачем внаслідок демонтажу його торговельного павільйону на підставі вищенаведеного договору пошкоджено його майно, у зв»язку з чим він звернувся із позовом до господарського суду Донецької області та просив суд стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди в розмірі 34403 грн. 00 коп. та судові витрати, в тому числі 2000 грн. 00 коп. за послуги адвоката.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача та третьої особи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (п.п. 1,2 ст. 1166 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до пункту 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична  або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Поняття відповідальності за заподіяну шкоду включає такі складові, як наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Згідно приписів статті 1192 Цивільного кодексу України, суд за вибором  потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ  тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що  підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт,  необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи, договором підряду № 18 зазначено, що Підрядник (відповідач) зобов'язався виконати за завданням Замовника (третьої особи) з використанням своїх матеріалів, механізмів, обладнання й транспорту, а Замовник зобов'язався прийняти та сплатити наступну роботу: розбирання будівель та споруд в районі зупинки “Морвокзал” в строк з 15.10.07 р. по 10.07.08 р. згідно із кошторисною документацією (п.п.1.1, 4.1.3 договору).

В тексті договору взагалі не зазначено, які саме будівлі та споруди, розташовані за конкретними адресами, відповідач зобов»язався демонтувати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач поклав, а суд першої інстанції помилково прийняв в якості належного доказу наявності факту протиправних дій саме відповідача по демонтажу торговельного павільйону, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна, б/н, тільки висновок спеціаліста, а саме: експерта Донецького обласного центру експертизи та оцінки Локотецького Г.І. про вартість матеріальної шкоди, спричиненої об»єкту експертної оцінки.

У відповідності до ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Апеляційною інстанцією встановлено, що наявний висновок експерта не може вважатися належним допустимим доказом по даній справі в розумінні вимог               ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України з наступних причин:

- в звіті про експертну оцінку матеріальної шкоди зазначено, що даний висновок складено експертом на підставі заяви громадянина Рогова В.М., а не ПП «Фірма «Атей і К»;

- у цьому висновку зазначено, що оціночна вартість матеріальної шкоди станом на 29.02.08 р., спричиненої приміщенням торговельного павільйону і майну                ПП «Фірма «Атей і К»за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, б/н шляхом розкрадання та розору приміщень третіми особами складає  34403 грн.;

- вихідними даними для визначення шкоди є заява володільця квартири (як зазначено в звіті), матеріали БТІ та огляд об»єкту експертом;

- в звіті зазначено, що павільйон був розорений  не встановленими особами;

- наявність обладнання, його стан до розкрадання експерт визначив тільки зі слів володільця та на підставі наданих фотографій;

- вартість шкоди складається в тому числі з обсягів робіт та вартості обладнання, які необхідні для поновлення торговельного павільйону на підставі цін з прайс-листів.

Судовою колегією встановлено, що надані позивачем докази не доводять обгрунтованість його позовних вимог, оскільки не підтверджують факту протиправних дій саме відповідача у спричиненні матеріальної шкоди позивачеві, самого факту правопорушення, причинно-наслідкового зв»язку між діями відповідача та можливим спричиненням матеріальної шкоди позивачеві. Зокрема, наявні у справі матеріали за своїм змістом суперечать один одному. Так, в договорі підряду № 18, укладеному між відповідачем та міською радою, зазначено про обов»язок здійснити розбирання якихось  будівель та споруд, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази виконання відповідачем робіт за цим договором на конкретних спорудах за конкретними адресами, у висновку експерта зазначено не про розбирання приміщення позивача, а про розкрадання та розор приміщень невідомими  третіми особами.

Посилання суду першої інстанції на встановлення фактів, що підтверджують протиправні дії саме відповідача по спричиненню шкоди позивачеві, в постанові Приморського РВ ММУ УМВС України в Донецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.12.07 р. є помилковим, оскільки постановою правоохороних органів про відмову в порушенні кримінальної справи не встановлюються будь-які факти, що є преюдиційними для суду в розумінні вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. В ній тільки зроблено висновок про те, що в діях відповідача відсутній склад злочину, тому підстав для порушення кримінальної справи, передбачених вимогами ст. 194 Кримінального кодексу України, немає.

Крім того,  надані позивачем докази містять в собі три різні адреси об»єкту, якому нібито відповідач спричинив матеріальну шкоду, а саме: в договорі підряду       № 18 від 15.10.07 р. зазначено «район зупинки «Морвокзал»; у висновку експерта зазначено «Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, б/н»(в звіті експерта просто мається виправлення адреси без посилання на те, хто таке виправлення зробив); а в постанові про відмову у порушенні кримінальної справи –«біля зупинки «Морвокзал»по пр. Луніна».

Наявні в матеріалах справи фотографії не можуть бути належним доказом по справі, оскільки до повноважень господарського суду не відноситься ідентифікація зображень фізичних осіб та об»єктів для їх порівняння або зроблення висновків про наявність або відсутність якогось об»єкту. Крім того, ці фотографії зроблені не в процесі проведення судової експертизи, а фізичною особою, без підтвердження іншими доказами, що ж саме на них зображено, які саме роботи провадились на конкретному об»єкті, чи має він відношення до позивача.

Позивачу потрібно було довести суду належними доказами факт заподіяння йому шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, по факту розкрадання майна позивача досудового слідцтва не проводилось, здійснення відповідачем нібито протиправних дій не підтверджено вироком або рішенням суду, тому позивачем не доведено суду складові матеріальної шкоди, які необхідно довести при зверненні до суду з такими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2008 року у справі № 20/83 - скасуванню з прийняттям нового рішення по справі  про відмову позивачу у позові в повному обсязі в зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодовуються з позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 102, 103, 104, 105, 116, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від  21.05.2008 року у справі  № 20/83 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2008 року у справі           № 20/83 –скасувати.

Відмовити у позовних вимогах Приватного підприємства   «Фірма  «Атей і К»,        м. Маріуполь Донецької області до Приватного підприємства  «М-ДОР», м. Маріуполь Донецької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 34403 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Атей і К», 87532,                      Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, 39, ЗКПО 22036240  на користь:

- Приватного підприємства «М-ДОР», 87521,  Донецька обл., м. Маріуполь, Приморський район, вул. Меламедиа, 183/44, ЗКПО 34372801 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 172 грн. 00 коп.

Зобов»язати господарський суд Донецької області видати наказ.

Зобов»язати господарський суд Донецької області видати поворотний наказ при умові дотримання сторонами вимог ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

Надр. 6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4–3-й особі;

5 –ДАГС;

6 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.