Рішення

від 27.03.2008 по справі 5/464-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/464-07

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" березня 2008 р.                                                            Справа № 5/464-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”, м. Київ

до Військової частини А 2860, с. Данилівка

про стягнення 164858,92 грн.

за участю представників:

позивача:Путієнко Є. В. –дов. від 20.11.2007р. № 2645

відповідача:Фещенко В. О. –дов. від 14.01.2008р. № 84

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії “Дирекції первинної мережі ВАТ “Укртелеком” (далі –Позивач) до Військової частини           А 2860 (далі –Відповідач) про стягнення 164858,92 грн., з яких 153348,50  грн. - заборгованість за надані послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню засобів і споруд зв'язку, 1239,27 грн. - пеня, 2298,05 грн. - 3% річних, 7973,10 - грн. індекс інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню засобів і споруд зв'язку за договором на експлуатаційно –технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку № 827/8 від 01.04.2003 року (далі –договір).

В процесі розгляду справи позивачем в порядку ст. 22 ГПК України неодноразово змінювались та уточнювались позовні вимоги, згідно останнього уточнення наданого позивачем в судовому засіданні 27.03.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача 139539,59 грн., з яких 121276,16  грн. сума основного боргу, 4294,25 грн. пені, 10000,93 грн. інфляційних втрат, 2201,66 грн. 3% річних 1648,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні позовні вимоги в частині основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних визнає в повному обсязі, проти нарахування пені заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 01.04.2003 року було укладено договір на експлуатаційно –технічне обслуговування засобів зв'язку № 827/8 відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно –технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача, зазначених в додатку № 1 до договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, експлуатаційно –технічне обслуговування по договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв'язку відповідача у справному стані шляхом здійснення ремонтно –відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

На виконання умов договору відповідно до акта приймання передачі засобів зв'язку на експлуатаційно-технічне обслуговування відповідач здав, а позивач прийняв наступні засоби зв'язку: кабель № 8975 ТЗБл –7х4х0,9, кабель № 8976 МКСАШп-4х4х1,2, кабель № 89926 МКСАШп –4х4х1,2, кабель № 8980 МКСБл –4х4х1,2, кабель № 8992 Б МКСАБл –4х4х1,2, кабель № 8985 МКСБл –4х4х1,2, кабель № 8984 МКСБл –4х4х1,2, № кабель № 8986 Н МКСБл –4х4х1,2, кабель № 8991 Б МКСБл –4х4х1,2.

Згідно п. 2.1.4 договору, відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили що вартість технічного обслуговування засобів зв'язку визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку за договірною ціною.

Відповідно до п. 3.2 відповідач зобов'язався щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.  

Згідно розрахунку вартості послуг (додаток 3 до договору) вартість послуг на місяць складає  3386,27 грн.

Сторони договору уклали додаткову угоду № 1 від 01.03.2005р. у якій дійшли згоди, що послуги за договором надаються за цінами встановленими додатком 3А до договору.

Згідно додатку 3А вартість послуг по договору за місяць складає 10827,02 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню засобів і споруд зв'язку шляхом  здійснення ремонтно –відновлювальних робіт, а відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги  належним чином не виконав, оплату за виконані роботи та надані послуги в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованості в розмірі 121276,16 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку та скріплений печатками сторін, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 121276,16 грн. заборгованості за виконані роботи та надані послуги.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.  Відповідно до розрахунку позивача інфляційні збитки складають 10000,93 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 2201,66 грн.

На підставі п. 4.1 договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за розрахунком позивача складає 4294,25 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних інфляційних втрат та пені відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за виконані роботи та надані послуги в сумі 121276,16 грн., 4294,25 грн. - пені, 2201,66 грн. - 3% річних, 10000,93 грн. – інфляційних втрат є  доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 2860 (08621, Київська обл.,                     Васильківський р-н., с. Данилівка, код ЄДРПОУ 08363908) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) 121276 (сто двадцять одну тисячу двісті сімдесят шість) грн. 16 коп. - заборгованості, 4294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 25 коп. пені, 10000 (десять тисяч) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 2201 (дві тисячі двісті одну) грн. 66 коп. 3% річних, 1648 (одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.