Рішення

від 15.05.2008 по справі 10/085-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/085-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" травня 2008 р.                                                                             Справа № 10/085-08

за позовом  Закритого акціонерного товариства „Компанія „Райз”, м.Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога”, с.Малополовецьке

про стягнення 496 907,76грн.

             Суддя  Тищенко О.В.

Представники:

позивача: Мозковий О.П. (довіреність від 12.02.2008р.)

відповідача: Малієнко М.В. (довіреність №1482/2000)

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства „Компанія „Райз”, м.Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога”, с.Малополовецьке про стягнення 496 907,76грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які виникли за Договором поставки на умовах товарного кредиту №060/10 від 06.03.07р. щодо оплати за отриманий товар, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість,  в розмірі 322 437,33 грн..

Також, на підставі п.7.3 та п.7.5 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 16254,38грн. та 28% річних в розмірі 27595,86грн. Згідно п.7.5 Договору, ст.. 536 ЦК України нарахував відповідачу до стягнення 1645,26 грн.  в якості процентів за користування чужими грошовими коштами.

Крім того,  на підставі ст..225 ГК України та п.7.4 Договору у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 128974,93грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008р. порушено провадження у справі №10/085-08 та призначено до розгляду на 04.03.2008р. о 11:30год.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.03.2008р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” на ухвалу господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №10/085-08.

29.03.2008р. матеріали справи № 10/085-08 повернуто до господарського суду Київської області, у зв'язку із чим ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2008р. розгляд справи призначався на 15.05.2008р. на 11:00год.

15.05.2008р. через загальній відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, яким останній заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Спірний договір укладено відповідачем  внаслідок впливу   несприятливих   обставин,   так як   у підприємства   не   було достатньо   часу   на   пошук  інших  продавців внаслідок   сезонності сільськогосподарського виробництва.

Як зазначає відповідач, п.2.2 Договору визначає зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти - доларах США, що  суперечить вимогам ч. 2 ст. 198 ГК України згідно яких грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Також, відповідач вказує про те, що відповідальність    сторін    передбачена в   розділі    7    Договору носить виключно односторонній характер, а штрафні санкції покладені переважно на Відповідача і їх розмір  не співпадає  із штрафними санкціями, що має сплати Позивач  за неналежне  виконання  своїх  обов'язків.  На думку відповідача, відповідальність   Сторін   не   носить   паритетний   характер   і   не   відповідає   засадам справедливості зазначеним в ст. 3 ЦК України. Крім цього, штрафні санкції є занадто великими порівняно з потенційно можливими збитками Позивача .

Крім того, як зазначає відповідач, визначення сторонами в спірному договорі розміру збитків в твердій сумі дозволяє Позивачу не доводити дійсний розмір збитків, але не позбавляє його обов'язку довести сам факт наявності таких збитків. Відповідач зазначає про те, що позивач не надав жодного доказу в обгрунтування наявності в нього збитків взагалі і не надав жодного доказу наявності самого факту збитків.

На підставі викладеного, відповідач у відзиві просить суду відмовити позивачу у позові та визнати недійсним Договір поставки на умовах товарного кредиту №060\10 від 06 березня 2007   року.

Представник позивача  в судовому засіданні 15.05.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

          Відповідач в судовому засіданні 15.05.2008р. заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві.

      Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

06   березня   2007   року,   між   Закритим акціонерним товариством „Компанія „Райз” (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Перемога” (покупець) був укладений Договір поставки на умовах товарного кредиту №060/10 (надалі Договір)

Згідно п.1.1 Договору в терміни, визначені договором, ПОСТАЧАЛЬНИК  зобов'язується передати  у власність ПОКУПЦЮ продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - ТОВАР), а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується прийняти ТОВАР і оплатити його вартість (ціну), сплативши   за нього визначену договором   грошову суму, а також   сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1 . 2. Договору найменування ТОВАРУ, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки ПОКУПЦЮ, гривнева вартість ТОВАРУ та її доларовий еквівалент,   порядок та термін оплати вартості ТОВАРУ ( в т.ч. тієї частини вартості ТОВАРУ, яка оплачується авансом , а також частини,   яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами - визначені в договорі та специфікації (додатки №1 та № 1а),яка складає невід'ємну   частину договору.

Як вбачається з п. 1.3, 1.4 Договору якість ТОВАРУ, що поставляється, відповідає сертифікату якості підприємства (фірми)-виробника. ПОКУПЕЦЬ заявляє та стверджує, що він є сільськогосподарським товаровиробником і купує ТОВАР для використання у технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.2 Договору вартість (ціна) ТОВАРУ та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті - в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) ТОВАРУ та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Згідно п. 2.3. ПОКУПЕЦЬ проводить оплату вартості (ціни) ТОВАРУ та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2., на банківський рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА.

Як вбачається з п.2.4 Договору термін оплати вартості (ціни) частини ТОВАРУ , яка оплачується ПОКУПЦЕМ   авансом,   вказаний   в додатку № 1 до договору .

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість (ціна) частини ТОВАРУ, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується ПОКУПЦЕМ чотирма платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 25 відсотків  відстроченої з оплатою суми -   першого серпня року, в якому ПОКУПЕЦЬ отримав ТОВАР; другий платіж в розмірі 25 відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого вересня   року, в якому ПОКУПЕЦЬ отримав ТОВАР; третій платіж в розмірі 25  відсотків відстроченої з оплатою суми -   першого жовтня року, в якому ПОКУПЕЦЬ отримав ТОВАР; четвертий платіж в розмірі 25  відсотків відстроченої відсотків відстроченої з оплатою суми -  першого листопада року, в якому ПОКУПЕЦЬ отримав ТОВАР.

ТОВАР, отриманий ПОКУПЦЕМ у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь ПОСТАЧАЛЬНИКА проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом, викладені в п.п. 2.7-2.12 договору та в додатку №1а (п.2.6 Договору)

Згідно п. 2.9 Договору розмір  процентів, які ПОКУПЕЦЬ сплачує  на користь ПОСТАЧАЛЬНИКА  за  користування товарним кредитом, встановлюється в залежності від термінів оплати ПОКУПЦЕМ вартості ТОВАРУ, отриманого на умовах товарного кредиту і становить (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до договору ) :

2.9.1. у разі оплати до 01 серпня року, в якому отриманий ТОВАР - 6 (шість) відсотків річних від вартості Товару, отриманого на умовах товарного кредиту ;

2.9.2. у разі оплати до 01 вересня року, в якому отриманий ТОВАР-10 (десять) відсотків річних від вартості Товару, отриманого на умовах товарного кредиту ;

2.9.3. у разі оплати до 01 жовтня року, в якому отриманий ТОВАР -14 (чотирнадцять) відсотків річних від вартості Товару, отриманого на умовах товарного кредиту.

2.9.4.  у разі оплати ПОКУПЦЕМ вартості ТОВАРУ, отриманого на умовах товарного кредиту , після 01 жовтня року, в якому отриманий ТОВАР, розмір процентів за користування товарним кредитом встановлюється на рівні, визначеному у п. 2.9.3. ( або встановленому в додатку 1а для строку, перебіг якого починається із 01 жовтня )  та збільшується на 1 (один) процент за кожний повний або неповний місяць користування товарним кредитом.

Відповідно до п.3.1 – 3.4 Договору постачальник зобов'язаний повідомити (в будь-якій формі) ПОКУПЦЯ про дату отримання ним ТОВАРУ; передати ТОВАР ПОКУПЦЕВІ  з дотриманням  терміну поставки,   вказаного в  додатку №1 ,  та в місці, визначеному в графі "Базис поставки"  цього ж додатку. має право поставити ТОВАР достроково , повідомивши про таке ПОКУПЦЯ , як це передбачено п. 3.1; на вимогу ПОКУПЦЯ , надати йому копію сертифікату якості на ТОВАР, що поставляється.

Згідно п.3.5 –п. 3.10 Договору ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний провести оплату за ТОВАР   та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п. 2.2;  отримати ТОВАР   в місці, вказаному в графі "Базис поставки" додатку   та в додатку, а при достроковій поставці - в термін , вказаний в повідомленні ПОСТАЧАЛЬНИКА;   приймати , транспортувати, зберігати та застосовувати ТОВАР,  відповідно до вимог інструкції його виробника, методичних рекомендацій, природоохоронного законодавства України; нести всі ризики пов'язані з  порушенням цієї вимоги; використовувати  отриманий  ТОВАР   в  технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції; на вимогу ПОСТАЧАЛЬНИКА   надати   йому  документи   (завірені   копи),   що   підтверджують статус ПОКУПЦЯ, як виробника сільськогосподарської продукції; підписати акт(и), який(і) є необхідним згідно умов договору.

Як вбачається з п.4.1 Договору приймання ТОВАРУ по кількості та якості проводиться ПОКУПЦЕМ в момент його отримання від ПОСТАЧАЛЬНИКА.  ПОКУПЕЦЬ  зобов'язаний     перевірити   кількість  ТОВАРУ,   його   вагу,   комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування ТОВАРУ і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання , письмово заявити ПОСТАЧАЛЬНИКУ . При відсутності такої заяви ТОВАР вважається прийнятим ПОКУПЦЕМ по кількості та якості .

ТОВАР вважається переданим ПОСТАЧАЛЬНИКОМ і прийнятим ПОКУПЦЕМ : по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру ) , вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній) ; по якості-відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості підприємства-виробника. (п.4.2 Договору)

Відповідно до п. 5.1 Договору господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін , крім зобов'язань ПОКУПЦЯ по оплаті вартості ТОВАРУ, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку , передбаченого п. 9.1 договору).

Судом встановлено, що Позивач на виконання своїх зобов'язань за договором   поставив відповідачу  товар на загальну суму 568 297,64 грн., що підтверджується  накладною № ВН/010/242 від 29.03.2007 року за /довіреністю ЯНБ № 105482 від 29.03.2007 року (9595,40 грн.), накладною № ВН/010/362 від  12.04.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105487 від 11.04.2007 року (78884,66грн.);  накладною № ВН/010/370 від  13.04.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105489 від 13.04.2007 року (74605,88грн.); накладною № ВН/010/479 від 26.04.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105496 від 25.04.2007 року (2399,76 грн.); накладною № ВН/010/458 від 25.04.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105496 від 25.04.2007 року (1191,16 грн.);  накладною № ВН/010/544 від 04.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105465 від 04.05.2007 року (18612,86 грн.); накладною № ВН/010/545 від 04.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105498 від 04.05.2007 року (128 880,94 грн.); накладною № ВН/010/557 від 07.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105465 від 04.05.2007 року (21452,40 грн.); накладною № ВН/010/631  від  15.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105469 від 15.05.2007 року (6478,14 грн.); накладною № ВН/010/665  від  18.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105472 від 18.05.2007 року (1786,73  грн.); накладною № ВН/010/666  від 18.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105472 від 18.05.2007 року (153238,04грн.);  накладною № ВН/010/667  від   18.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105472 від 18.05.2007 року (773,26  грн.); накладною № ВН/010/725  від 25.05.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105471 від 25.05.2007 року (2605,80 грн.); накладною № ВН/010/783  від 04.06.2007 року за довіреністю ЯНБ № 105471 від 25.05.2007 року (8302,20 грн.); накладною № ВН/010/813  від 07.06.2007 року за довіреністю НБВ № 079909 від 07.06.2007 року (21991,14 грн.);  накладною № ВН/010/844 від  11.06.2007 року за довіреністю НБВ № 079918 від 11.06.2007 року (5062,52 грн.); накладною № ВН/010/843  від  11.06.2007 року за довіреністю НБВ № 079918 від 11.06.2007 року (19182,32 грн.); накладною № ВН/010/905  від 25.06.2007 року за довіреністю НБВ № 079911 від 25.06.2007 року (3861,43  грн.); накладною № ВН/010/1320 від  14.09.2007 року за довіреністю ЯОИ № 039451 від 14.09.2007 року (9393,00грн.)

Вартість поверненого Відповідачем товару склала 24096,93 грн., що підтверджується накладною №8/06 від 18 червня 2007 року та листом вих. №82 від 18.06.2007 року.

Суд встановив, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар  своєчасно та  в повному обсязі не виконав, частково сплатив 221 763,38 грн. вартості отриманого товару.

Таким чином  заборгованість  відповідача перед позивачем складає 322 437,33грн.  

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Згідно Акту звірки розрахунків від 11.12.2007р., який підписаний позивачем та відповідачем  заборгованість відповідача за Договором з урахуванням процентів за користування товарним кредитом становить (322 437,33грн. + 1645,26 грн.) 324082,59грн.  

Станом на 15.05.2008р. заборгованість відповідача за Договором повністю не сплачена і становить 322 437,33грн.

Таким чином, суд вважає  позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  322437,33грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 1645,26 грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.9 Договору розмір  процентів, які ПОКУПЕЦЬ сплачує  на користь ПОСТАЧАЛЬНИКА  за  користування товарним кредитом, встановлюється в залежності від термінів оплати ПОКУПЦЕМ вартості ТОВАРУ, отриманого на умовах товарного кредиту.

Згідно Акту від 07.08.2007р. № ТКр/010/1123 нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно договору №060/10 від 06.03.2007р., що підписаний позивачем і відповідачем   сума процентів по товарному кредиту становить 1142,82грн.

Відповідно до  Акту від 01.09.2007р. № ТКр/010/1250 нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно договору №060/10 від 06.03.2007р., що підписаний позивачем і відповідачем   сума процентів по товарному кредиту становить 236,48грн.

Згідно Акту від 01.10.2007р. № ТКр/010/1381 нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно договору №060/10 від 06.03.2007р., що підписаний позивачем і відповідачем   сума процентів по товарному кредиту становить 265,96грн.

Відповідач в порушення умов договору не сплатив у порядку та в строк встановлений договором процентів  за  користування товарним кредитом.

Таким чином, станом на 15.05.2008р. загальна сума процентів  за  користування товарним кредитом становить 1645,26грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 16 254,38грн. та 28% річних в розмірі 27595,86грн, суд зазначає про таке.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

          Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно п.7.3 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та процентів за користування товарним кредитом Відповідач повинен сплатити за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Відповідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, стягненню з відповідача підлягає пеня (борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів) за період з 28.09.2007р. –16.01.2008р. в розмірі 16 254,38грн.

Крім того, згідно ч.3 ст. 692 ЦК України  у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно п.5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, Відповідач за неправомірне користування чужими коштами повинен сплатити 28% річних з простроченої суми.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994    №02-5/293,    „Про    деякі    питання    практики    застосування    майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання  чи  неналежне виконання зобов'язання. Стягнення  цих   відсотків   передбачено,  зокрема,  п.67  Положення  про   поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 27 595,86 грн. 28 % річних.

Позовна вимога про  стягнення   з відповідача 128974,93 грн. збитків. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.  Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму ВСУ від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” п.2 Роз'яснення ВАСУ від 01.04.94 р. N 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)          збитків;

2)          протиправної поведінки;

3)          причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4)          вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в цьому випадку його поведінка не може  бути кваліфікована як правопорушення.

Оскільки, позивач на підставі ст. 32, 33 ГПК України  не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження самого факту заподіяння відповідачем збитків позивачу у формі реальних збитків або упущеної вигоди, а також,  враховуючи те, що позивач не подав до суду доказів на підтвердження причинного зв'язку між невиконанням боржником своїх  зобов'язань за спірним договором та збитками в розмірі 128 974,93грн., які нібито  зазнав  позивач, суд вважає, що позовна вимога Закритого акціонерного товариства „Компанія „Райз” про стягнення з відповідача 128 374,93грн. збитків не підлягає задоволенню.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 322 437,33грн.,  1645,26 грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, 16 254,38грн. пені та    27595,86 грн. 28 % річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” (08555, Київська обл., Фастівський район, с.Малополовецьке, вул. Молодіжна,7, код ЄДРПОУ 30786226) на користь Закритого акціонерного товариства „Компанія „Райз” (03680, м.Київ, вул..Заболотного,152, код ЄДРПОУ 13980201) 322 437,33грн. основного боргу,  1645,26 грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, 16 254,38грн. пені та 27595,86 грн. 28 % річних та 2724,34 грн. державного мита,  грн. 87,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя