Постанова

від 06.05.2008 по справі 13/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "06" травня 2008 р.                                                                   Справа № 13/74

                                     10.20 год.

За позовом прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області.

До товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина».

Про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 10396,40 грн.

Суддя С.О. Миронюк.

Представники:

Від позивача – Раца В.В. – представник. Доручення № 983/09 від 28.03.2008 р.

Від відповідача –  не з'явився.

В судовому засіданні приймав участь – Філіпець В.П. – прокурор.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина» с. Жирівка, Новоселицького району Чернівецької області про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 10396,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до норм ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однак має заборгованість перед позивачем по зазначених платежах.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до протоколів призначення пенсій Гр.. гр.. Хаврик В.К., Іванов В.М., Харовський В.В., Висоцький В.К., Васильков які працювали на підприємстві відповідача, призначено пільгову пенсію згідно пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” (надалі Закон №1788-ХІ).

Судовим слуханням встановлено, що Пенсійний фонд України з січня 2005 року по червень 2007 року виплатив вказаним громадянам пільгову пенсію у сумі 10396,40 грн., що підтверджується довідками Укрпошти. Дані кошти відповідачем не компенсовані.

Статтею 13 Закону №1788-ХІ зі змінами та доповненнями визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття також регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. „б”-„з” статті 13 Закону № 1788 (відповідно до Закону України від 16.05.1996 року № 198/96-ВР).

Законом України  „Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, виключено норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону № 1788-ХІ та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 року за змінами та доповненнями (надалі Закон № 400/97) передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього закону.

Відповідно до Закону № 400/97, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8  п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до п. 6.10. Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно із додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.1 Інструкції встановлено, що відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Згідно пункту 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

П.2 Розділу ХУ „Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІУ передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина» с. Жирівка, Новоселицького району Чернівецької області код 14259761 на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (вул. Чкалова, 7 м. Новоселиця Ідент. код 21430561) про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій в розмірі 10396,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.О. Миронюк