Рішення

від 19.06.2008 по справі 31/14-08-1411

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/14-08-1411

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2008 р.Справа  № 31/14-08-1411

Позивач: ТОВ „Єрмак”

Відповідач 1: Дунайський біосферний заповідник НАН України

Відповідач 2: КП редакція газети „Дунайская заря”

про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, зобов'язання спростувати недостовірні відомості, стягнення моральної шкоди у сумі 940 000 грн.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Татік Ю.М.

від відповідача 1: Федоренко В.А., Алексєєва Є.А. (24.04.2008 року був присутній Волошкевич О.М.)

від відповідача 2: Кольяков О.М.

Суть спору: позивач вимагає визнати такою, що не відповідає дійсності інформацію надруковану у газеті „Дунайская заря” 29.08.2006 року у статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...”, а саме: щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства. Також позивач вимагає зобов`язати Дунайський біосферний заповідник НАН України на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду надати в адресу КП редакція газети „Дунайская заря” письмове спростування інформації щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю”; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства. Також позивач вимагає зобов`язати КП редакція газети „Дунайская заря” на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду  спростувати під заголовком „спростування” тим же шрифтом на тому ж місці шпальти  інформацію щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства. Крім того позивач вимагає стягнення з відповідачів солідарно у відшкодування моральної шкоди спричиненої приниженням ділової репутації позивача спірною статтею суми 940 000 грн.

З відзиву на позов відповідачів убачається, що відповідачі позов не визнають з наступних підстав. Відповідачі вказують, що в оскаржуваній статті жодним чином не зачипали спосіб ведення позивачем господарської діяльності і не дискредитували його в очах контрагентів та споживачів. Також відповідачі вказують, що позивачем не доведені а ні факт спричинення моральної шкоди, а ні розмір відшкодування моральної шкоди. На думку відповідачів розмір відшкодування моральної шкоди має встановлюватися експертом.

Представник позивача позов підтримала.

Представники Дунайського біосферного заповідника НАН України позов не визнали. Крім того представник цього відповідача пояснив, що автором газетної статті в газеті „Дунайская заря” від 29.08.2006 року „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” є Дунайський біосферний заповідник НАН України та стаття викладена без будь –яких виправлень чи доповнень з боку КП редакція газети „Дунайская заря”.

Представник КП редакція газети „Дунайская заря” позов не визнав та пояснив, що позивачем не доказаний а ні факт, а ні розмір а ні умисел цього відповідача щодо спричинення моральної шкоди.   

Матеріалами справи встановлено:

29.08.2006 року у газеті „Дунайская заря” КП редакція газети „Дунайская заря” надрукована стаття „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” автором якої є Дунайський біосферний заповідник НАН України. У цій статті викладена інформація про те, що позивач організував незаконне полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; про те, що незаконним полюванням організованим позивачем спричинена загроза здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; про те, що територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства.

З довідки КП редакція газети „Дунайская заря” від 29.04.2008 року убачається, що спірна стаття була отримана від Дунайського біосферного заповідника НАН України, редакційна правка матеріалу не здійснювалася.

З копії договору купівлі –продажу від 15.07.2006 року убачається, що підприємець Шкуропат В.В. зобов`язався продати позивачу товар зазначений в договорі.

Листом від 20.10.2006 року підприємець Шкуропат В.В. повідомив позивача про розірвання вказаного договору в зв`язку з відомостями викладеними у спірній статті які порочать позивача як надійного ділового партнера.

З копії договору купівлі –продажу від 12.08.2006 року убачається, що підприємець Слободенюк М.Я. зобов`язався продати позивачу товар зазначений в договорі.

Листом від 30.10.2006 року підприємець Слободенюк М.Я. повідомив позивача про розірвання вказаного договору в зв`язку з відомостями викладеними у спірній статті.

З копії договору купівлі –продажу від 10.08.2006 року убачається, що МПП „Сервіс –Ойл” зобов`язалося продати позивачу товар зазначений в договорі.

Листом МПП „Сервіс –Ойл” повідомило позивача про розірвання вказаного договору в зв`язку з відомостями викладеними у спірній статті.

З довідки від 16.04.2008 року Кілійського РВ ГУ МВС України в Одеській області убачається, що по фактам незаконного полювання на острові Єрмаків у 2006 році прийняті рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

З листа від 16.04.2008 року Прокуратури Кілійського району Одеської області убачається, що по факту незаконного полювання на території Дунайського біосферного заповідника відмовлено у порушенні кримінальної справи.

З постанови від 21.01.2008 року прокуратури Кілійського району Одеської області убачається, що незаконне полювання на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року не відбувалося.

Суд відхиляє газетну статтю „Соломоновы печали” оскільки вона відображає суб`єктивні відомості та висновки і не є належним та допустимим доказом щодо обставин поточної справи.

Суд відхиляє заяви від 19.08.2006 року Сиденко П.П., Сиденко П.Д., Васильєва В.М., Бовзуєва Ю.В., Стапкова О.І. оскільки в цих заявах не йдеться про конкретних осіб, зокрема про позивача.

Суд відхиляє доповідні записки від 19.07.2004 року, від 18.08.2006 року від 04.11.2007 року, оскільки вони відображають суб`єктивні відомості та висновки.

Суд відхиляє протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2005 року оскільки він не стосується позивача.

Суд відхиляє акт про порушення природоохоронного законодавства від 03.11.2007 року, оскільки позивачем оспорюється інформація викладена у газетній статті 29.08.2006 року, а вказаний акт складений щодо обставин від 03.11.2007 року.

Суд відхиляє довідку від 19.10.2007 року оскільки вона не має відношення до предмету судового розгляду.

Суд відхиляє довідку від 24.05.2007 року оскільки вона не має відношення до предмету судового розгляду.

Суд відхиляє акт від 24.05.2007 року оскільки він не має відношення до предмету судового розгляду.

Суд відхиляє акти від 01.02.2008 року оскільки вони не мають відношення до предмету судового розгляду.

Суд відхиляє протокол про адміністративне правопорушення від 26.11.2007 року оскільки  позивачем оспорюється інформація викладена у газетній статті 29.08.2006 року, а вказаний протокол складений щодо обставин від 23.11.2007 року.

Суд відхиляє припис від 23.11.2007 року оскільки позивачем оспорюється інформація викладена у газетній статті 29.08.2006 року, а вказаний припис складений щодо обставин від 23.11.2007 року.

Суд відхиляє акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 23-28.07.2007 року оскільки позивачем оспорюється інформація викладена у газетній статті 29.08.2006 року, а вказаний акт складений після публікації спірної статті і не містить фактичної інформації щодо оспорюваних позивачем обставин.

Суд відхиляє акт від 20.11.2007 року перевірки дотримання природоохоронного законодавства оскільки позивачем оспорюється інформація викладена у газетній статті 29.08.2006 року, а вказаний акт складений після публікації спірної статті і не містить фактичної інформації щодо оспорюваних позивачем обставин.

Суд відхиляє копію позовної заяви від 07.12.2007 року оскільки вона не має відношення до предмету судового розгляду.

Відповідно до ст. 4 ЦК України - Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Відповідно до ст. 23  ЦК України - Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 4)  у  приниженні  ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом залежно  від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 91  ЦК України - Юридична особа  здатна  мати  такі  ж  цивільні  права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94  ЦК України - Юридична особа має право на недоторканність  її  ділової репутації... Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 200  ЦК України - Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 201  ЦК України - Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: ділова репутація...

Відповідно до ст. 277  ЦК України - Фізична особа, особисті немайнові права якої  порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації. Негативна  інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових)  обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 1167  ЦК України - Моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,  за наявності її вини...

Відповідно до ст. 1190  ЦК України - Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 541  ЦК України - Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають  у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст. 543  ЦК України - У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ЗУ „Про інформацію” –ст. 1. Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Ст. 7. Суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни України; юридичні особи; держава. Ст. 14. Основними видами  інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.     Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому  законом  порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Ст. 20. Масова інформація - це  публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової  інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Ст. 26. Джерелами інформації є передбачені або встановлені  Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які  являють собою матеріальні  об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. Ст. 42. Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і  обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Ст. 47.    Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.      Відповідальність за порушення  законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: поширення відомостей, що не відповідають дійсності... Ст. 47-1. Ніхто не   може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що  містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Ст. 49. У випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні  особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

          Відповідно до ЗУ „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” –ст. 37. Громадяни, юридичні особи  і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.    Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості  відповідають дійсності, вона  зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.   Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування"  на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування...

Відповідно до Постанови Пленуму ВС України № 7 від 28.09.1990 року „Про застосування   судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” - 3. При розгляді цивільних справ суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти  опублікування їх у пресі, викладення в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей,  що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь,  гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання  законів,  загальновизнаних  правил  співжиття та принципів людської моралі. 7. Судам  необхідно враховувати, що  вимоги організацій про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь і гідність особи, розглядаються  судами й у тому разі, коли ця особа попередньо не зверталася до органів масової інформації про спростування зазначених відомостей. 8. Роз'яснити,  що при задоволенні позову суд повинен в резолютивній частині рішення зазначити, які саме відомості визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача,  вказати на спосіб спростування й визначити строк, на протязі якого воно має бути здійснене. За загальним правилом відомості, що порочать особу, повинні спростовуватись у спосіб найбільш близький до способу їх поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по  радіо,  телебаченню, оголошення на сході громадян,  зборах трудового колективу, заміни документу та ін.). 9. Визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби  масової  інформації (пресу) в  Україні" та іншого законодавства   може зобов'язати редакцію  (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній  рубриці  або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: в газеті - не пізніше  місяця з дня набрання рішенням законної сили...

Відповідно до Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової) шкоди”- 3. Під моральною  шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною  юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак,  виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. 9. Розмір  відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -  за власною ініціативою чи за зверненням   потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому  суд  має  виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 10. Судам слід мати на увазі,  що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли    моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2007 року № 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” - 8. За змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК належить не лише фізичним, але й юридичним особам у  передбачених законом  випадках, у тому числі як спосіб судового захисту протии поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта. Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не  доведе протилежного. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту  поширення такої інформації відповідачем.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

29.08.2006 року у газеті „Дунайская заря” КП редакція газети „Дунайская заря” надрукована стаття „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” автором якої є Дунайський біосферний заповідник НАН України. У цій статті викладена інформація про те, що позивач організував незаконне полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; про те, що незаконним полюванням організованим позивачем спричинена загроза здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; про те, що територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства.

Вказана інформація є негативною для позивача, в зв`язку із чим вважається недостовірною, якщо відповідачі не доведуть протилежного.

Протилежного відповідачі не довели.

В той же час прокуратурою Кілійського району Одеської області встановлено, що незаконне полювання на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року не відбувалося.

Таким чином вказана інформація є недостовірною.

Позивач має право на спростування вказаної недостовірної інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Під поширенням інформації розуміється опублікування її у пресі та/або викладення в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній особі.

В даному випадку Дунайський біосферний заповідник НАН України який є автором спірної статті поширив спірну статтю в адресу КП редакція газети „Дунайская заря”, яке в свою чергу поширило спірну статтю невизначеному числу осіб.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Суд повинен в резолютивній частині рішення зазначити, які саме відомості визнано такими, що не відповідають дійсності,  вказати на спосіб спростування й визначити строк, на протязі якого воно має бути здійснене.

На підставі викладеного позов про визнання такою, що не відповідає дійсності інформації надрукованої у газеті „Дунайская заря” 29.08.2006 року у статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...”, а саме: щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства підлягає задоволенню.

На підставі викладеного позов про зобов`язання Дунайського біосферного заповідника НАН України на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду надати в адресу КП редакція газети „Дунайская заря” письмове спростування інформації щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства підлягає задоволенню.

На підставі викладеного позов про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати під заголовком „спростування” тим же шрифтом на тому ж місці шпальти інформацію щодо організації позивачем незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства підлягає задоволенню.

Позов про стягнення з відповідачів солідарно у відшкодування моральної шкоди спричиненої приниженням ділової репутації позивача спірною статтею суми 940 000 грн. підлягає задоволенню частково на суму 740 000 грн. з наступних підстав.

Як вказано вище інформація викладена у газеті „Дунайская заря” від 29.08.2006 року у статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” про те, що  позивач організував незаконне полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; про те, що незаконним полюванням організованим позивачем спричинена загроза здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; про те, що територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення позивачем природоохоронного законодавства є недостовірною.

До відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують ділову репутацію юридичної особи в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання  законів.

Внаслідок публікації вказаної недостовірної інформації підприємець Шкуропат В.В., підприємець Слободенюк М.Я., МПП „Сервіс –Ойл” заявили позивачу про розірвання договорів укладених з позивачем. Це означає, що вказана недостовірна інформація принизила ділову репутацію позивача з точки зору додержання  законів.

Внаслідок приниження ділової репутації позивача вказаною недостовірною інформацією, позивач має право на відшкодування моральної шкоди. Зокрема з цього приводу слід вказати, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода,  завдана юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

В даному випадку моральна шкода спричинена позивачу взаємопов'язаними, сукупними діями відповідачів з єдиним наміром, оскільки Дунайський біосферний заповідник НАН України є автором статті а КП редакція газети „Дунайская заря” цю статтю надрукувало.  Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В даному випадку оскільки моральна шкода спричинена позивачу спільними діями відповідачів, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Позивач в свою чергу вимагає відшкодування моральної шкоди від відповідачів солідарно, що є його правом.

Розмір відшкодування моральної шкоди обраховується наступним чином.

Так, законодавство не передбачає будь –яких методик на підставі яких суд має обрахувати розмір відшкодування моральної шкоди. В той же час ст. 23  ЦК України, та Постанова Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової) шкоди” встановлюють, що визначення розміру відшкодування моральної шкоди віднесено до компетенції суду. При цьому суд виходить з таких обставин як: характер правопорушення, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, вимоги розумності і справедливості, характер немайнових втрат (їх тривалість), ступінь зниження престижу, ділової репутації, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації.

В даному випадку відповідачі умисно поширили вказану недостовірну інформацію (що підтверджено фактом її поширення), що вказує на характер правопорушення; вказана недостовірна інформація поширена взаємопов'язаними, сукупними діями відповідачів з єдиним наміром, що вказує на ступень вини відповідачів; вказана недостовірна інформація відповідачами добровільно не спростована на протязі з 29.08.2006 року по 19.06.2008 року, що вказує на характер немайнових втрат (їх тривалість); внаслідок публікації вказаної недостовірної інформації підприємець Шкуропат В.В., підприємець Слободенюк М.Я., МПП „Сервіс –Ойл” заявили позивачу про розірвання договорів укладених з позивачем, що вказує на ступінь зниження престижу, ділової репутації позивача; вимоги розумності і справедливості вказують на те, що відповідачі які поширили вказану недостовірну інформацію і не бажають а ні довести належними та допустимими доказами достовірність вказаної інформації а ні спростувати її зобов`язані відшкодувати позивачу моральну шкоду у обсязі достатньому для повного відновлення порушеного права. Зокрема період порушення складає з 29.08.2006 року по 19.06.2008 року (661 день). Якщо суму яку вимагає позивач поділити на 661 день порушення права виходить 1 422 грн. 08 коп. відшкодування за 1 день, з яких на кожного відповідача приходиться 711 грн. 04 коп. відшкодування за 1 день. Виходячи в сукупності з викладеного вище з урахуванням вимог розумності і справедливості достатньою сумою відшкодування є сума 740 000 грн. (1119 грн. 51 коп. відшкодування за 1 день, з яких на кожного відповідача приходиться 559 грн. 75 коп.). При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує те, що відповідачі мали добровільно спростувати вказану недостовірну інформацію однак цього не зробили внаслідок чого порушення прав позивача тривало 661 день.  

Господарський суд відхиляє правові позиції відповідачів з наступних підстав. Твердження відповідачів про те, що в оскарженій статті жодним чином не зачипали спосіб ведення позивачем господарської діяльності і не дискредитували його в очах контрагентів та споживачів є безпідставним оскільки внаслідок публікації вказаної недостовірної інформації підприємець Шкуропат В.В., підприємець Слободенюк М.Я., МПП „Сервіс –Ойл” заявили позивачу про розірвання договорів укладених з позивачем. Твердження відповідачів про те, що позивачем не доведені а ні факт спричинення моральної шкоди, а ні розмір відшкодування моральної шкоди є безпідставним оскільки під час розгляду справи встановлено інше. Твердження відповідачів про те, що розмір відшкодування моральної шкоди має встановлюватися експертом є безпідставним оскільки питання щодо визначення розміру моральної шкоди є правовим і віднесено до компетенції суду. Господарський суд не вправі призначати експертизи з приводу правових питань віднесених до компетенції суду. Твердження представника КП редакція газети „Дунайская заря” щодо недоведеності умислу цього відповідача щодо спричинення моральної шкоди позивачу є безпідставним оскільки вказані вище законодавчі акти не встановлюють відшкодування моральної шкоди в залежність від наявності або відсутності умислу на її спричинення.   

З питання строків позовної давності суд зробив наступні висновки.

Відповідно до ст. 257  ЦК України - Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258  ЦК України - Позовна давність в один рік застосовується, зокрема,  до вимог: 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.      У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової  інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Відповідно до ст. 267  ЦК України -   Заява  про  захист  цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність  застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд  визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2007 року № 01-8/184 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” - 15. До вимог про відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої поширенням або розголошенням інформації, що порушує права чи інтереси іншої особи, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. До вимог про спростування недостовірної інформації, вміщеної у засобах масової інформації, застосовується спеціальна позовна давність в один рік. До вимог про  спростування недостовірної інформації, поширеної іншими категоріями поширювачів інформації, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

В даному випадку спірна стаття поширена у газеті 29.08.2006 року. Позивач звернувся з позовом до суду 09.04.2008 року.

Таким чином позовна давність щодо вимог про визнання такою, що не відповідає дійсності спірної інформації, про зобов`язання Дунайського біосферного заповідника НАН України спростувати недостовірну інформацію, про відшкодування моральної шкоди не пропущена і складає 3 роки.

В той же час стосовно вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію позовна давність складає один рік і обчислюється від дня поміщення спірної недостовірної інформації у газеті (29.08.2006 року). Річний строк позовної давності закінчився 29.08.2007 року. Позивач звернувся до суду з вказаною позовною вимогою після 29.08.2007 року. Таким чином позивач пропустив строк позовної давності щодо вказаної вимоги.

У відзиві на позов відповідачі заявили про застосування позовної давності до вимоги про спростування недостовірної інформації поширеної у засобі масової інформації.

Також у заяві від 19.05.2008 року відповідачі заявили про застосування позовної давності до вимоги про спростування недостовірної інформації поширеної у засобі масової інформації.

Позивач в свою чергу звернувся до суду з клопотанням від 05.06.2008 року з якого убачається, що позивач просить відновити строк позовної давності в зв`язку з тим, що він пропущений з поважної причини. А саме позивач вказує, що строк позовної давності щодо спростування недостовірної інформації поширеної у засобі масової інформації сплинув 29.08.2007 року. Позивач вказує, що причина пропущення ним строку позовної давності полягає не в його бездіяльності щодо не звернення до господарського суду, а в тому що позивач очикував результатів судового розгляду Кілійським районним судом Одеської області позову Дубового О.Ф. щодо оскарження статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” газети „Дунайская заря” від 29.08.2006 року.  

З приводу цього клопотання суд дослідив рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23.10.2007 року у справі № 2-895/2007 за позовом Дубового О.Ф. до Дунайського біосферного заповідника та редакції газети „Дунайская заря”. З цього рішення убачається, що позивач оскаржував саме ту газетну статтю яка оскаржується у поточній справі з приводу зокрема інформації щодо незаконного полювання на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року. Це судове рішення скасовано з направленням справи на новий розгляд. Також з цього рішення убачається, що позивач звернувся до суду з позовом 21.03.2007 року (річний строк позовної давності у поточній справі щодо вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію закінчився 29.08.2007 року).

З викладеного убачається, що  причина пропущення позивачем річного строку позовної давності щодо вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію полягає не в бездіяльності позивача щодо не звернення до господарського суду, а в тому що позивач очикував результатів судового розгляду Кілійським районним судом Одеської області позову Дубового О.Ф. щодо оскарження статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” газети „Дунайская заря” від 29.08.2006 року і внаслідок цього очікування пропустив вказаний строк позовної давності для звернення до господарського суду.

Вказану причину пропущення позивачем річного строку позовної давності щодо вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію слід визнати поважною оскільки вона не виходить з бездіяльності позивача взагалі щодо не звернення до господарського суду у межах позовної давності, а виходить з того, що позивач очікуючи результатів судового розгляду у Кілійському районному суді Одеської області добросовісно помилився щодо звернення з вказаною позовною вимогою до господарського суду у межах річного строку позовної давності.

Таким чином клопотання позивач про відновлення пропущеного річного строку позовної давності стосовно вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 84 ГПК України –в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідачів на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковим задоволенням позову про відшкодування моральної шкоди. Також в резолютивній частині рішення господарський суд має вирішити питання щодо повернення позивачу з Державного бюджету надмірно сплаченого державного мита.

Позивач повинен був сплатити державне мито у справі в сумі 85 грн. (всі позовні вимоги немайнового характеру).

Однак позивач помилково сплатив держмито в сумі 9 570 грн.,  що підтверджено платіжними дорученнями.

Таким чином позивач надмірно сплатив до державного бюджету державне мито в сумі 9 485  грн. які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене  державне мито підлягає  поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ „Єрмак” до Дунайський біосферний заповідник НАН України та КП редакція газети „Дунайская заря” про визнання такою, що не відповідає дійсності інформації надрукованої у газеті „Дунайская заря” 29.08.2006 року у статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...”, а саме: щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак” природоохоронного законодавства –задовольнити.

Інформацію надруковану у газеті „Дунайская заря” 29.08.2006 року у статті „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...”, а саме: щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак”  природоохоронного законодавства - визнати такою, що не відповідає дійсності.

Позов ТОВ „Єрмак” до Дунайський біосферний заповідник НАН України про  зобов`язання на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду надати в адресу КП редакція газети „Дунайская заря” письмове спростування інформації щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак” природоохоронного законодавства –задовольнити.

Зобов`язати Дунайський біосферний заповідник НАН України код 05540310 (м. Вилкове, вул. Татарбунарського повстання, 132 „А”) на протязі місячного строку з дня набрання законної сили цим рішенням суду надати КП редакція газети „Дунайская заря” код 02474400 (м. Кілія, вул. Гагаріна, 84) письмове спростування інформації щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак”  природоохоронного законодавства.

Клопотання ТОВ „Єрмак” про відновлення пропущеного річного строку позовної давності стосовно вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати спірну недостовірну інформацію –задовольнити.  

ТОВ „Єрмак” пропущений річний строк позовної давності стосовно вимоги про зобов`язання КП редакція газети „Дунайская заря” спростувати недостовірну інформацію щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак” природоохоронного законодавства –відновити.

Позов ТОВ „Єрмак” до КП редакція газети „Дунайская заря” про зобов`язання на протязі місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати під заголовком „спростування” тим же шрифтом на тому ж місці шпальти інформацію щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак” природоохоронного законодавства –задовольнити.

Зобов`язати КП редакція газети „Дунайская заря” код 02474400 (м. Кілія, вул. Гагаріна, 84)  на протязі місячного строку з дня набрання законної сили цим рішенням суду спростувати в газеті „Дунайская заря” під заголовком „спростування” тим же шрифтом яким надрукована стаття від 29.08.2006 року „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...”,  на тому ж місці шпальти де була надрукована стаття від 29.08.2006 року „Пули веером рассыпались по воде, и вздымались фонтаны воды, как на войне...” інформацію щодо організації ТОВ „Єрмак” незаконного полювання групою озброєних людей на острові Єрмаків з 18 на 19 серпня 2006 року; щодо спричинення незаконним полюванням загрози здоров`ю та життю мешканців с. Ліски та відпочиваючих на березі Дунаю; щодо територія острову Єрмаків є зоною систематичного порушення ТОВ „Єрмак”  природоохоронного законодавства.  

Позов ТОВ „Єрмак” до Дунайський біосферний заповідник НАН України та КП редакція газети „Дунайская заря” про стягнення моральної шкоди у сумі 940 000 грн. солідарно –задовольнити частково.

Стягнути з Дунайський біосферний заповідник НАН України код 05540310 (м. Вилкове, вул. Татарбунарського повстання, 132 „А”) та КП редакція газети „Дунайская заря” код 02474400 (м. Кілія, вул. Гагаріна, 84) на користь ТОВ „Єрмак” код 32443812 (Одеська область, Кілійський район, с. Шевченково, вул. Шевченко, 28) - 740 000 грн. відшкодування моральної шкоди солідарно.

В іншої частині в задоволенні позову ТОВ „Єрмак” до Дунайський біосферний заповідник НАН України та КП редакція газети „Дунайская заря” про стягнення моральної шкоди  –відмовити.

Стягнути з Дунайський біосферний заповідник НАН України код 05540310 (м. Вилкове, вул. Татарбунарського повстання, 132 „А”) на користь ТОВ „Єрмак” код 32443812 (Одеська область, Кілійський район, с. Шевченково, вул. Шевченко, 28) – 33 грн. 45 коп. по держмиту, 46 грн. 44 коп. за ІТЗ судового процесу.

Стягнути з КП редакція газети „Дунайская заря” код 02474400 (м. Кілія, вул. Гагаріна, 84) на користь ТОВ „Єрмак” код 32443812 (Одеська область, Кілійський район, с. Шевченково, вул. Шевченко, 28) - 33 грн. 45 коп. по держмиту, 46 грн. 44 коп. за ІТЗ судового процесу.

Покласти на ТОВ „Єрмак” судові витрати у справі по держмиту в сумі 18 грн. 09 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 25 грн. 11 коп.

Повернути з державного бюджету України на користь ТОВ „Єрмак” код 32443812 (Одеська область, Кілійський район, с. Шевченково, вул. Шевченко, 28) –надмірно сплачене державне мито в сумі 9 485  грн.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 19.06.2008 року.

Рішення набуває законної сили з 02.07.2008 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.