Постанова

від 17.06.2008 по справі 13/237-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/237-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"17" червня 2008 р.                                                           Справа № 13/237-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу              

за позовом Чаплинської міжрайонної  державної  податкової  інспекції

до Відкритого  акціонерного  товариства "Херсонрибгосп"  

за участю представників:

позивача –Швець В.Л.,

відповідача –Авер'янової В.О., Дробіт Т.М.,

про стягнення податкової заборгованості  в розмірі 125093,39 грн,

                                          в с т а н о в и в:

Позовні вимоги ґрунтуються на факті несплати відповідачем зазначеної суми податкової заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку.  

Відповідачем зазначені вимоги визнаються лише частково в сумі 13498,40 грн з посиланням на пропуск позивачем строку давності заявлення вимог про стягнення заборгованості, а також відсутності боргу по деяким періодам.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що відповідач з 1 січня 2000 року знаходиться на обліку платників податків в Чаплинської МДПІ та є платником фіксованого сільськогосподарського податку і на даний час, за розрахунками позивача, є боржником перед бюджетом на суму несплаченого податку 125093,39 грн, з якої: по Каланчацький селищній раді: недоїмка – 910,21 грн; по Гаврилівській сільській раді: недоїмка 13852,31 грн, пеня –3495,60 грн; Привільській сільській раді: недоїмка 40968,33 грн, пеня –8047,56 грн; по Червоночабанській сільській раді: недоїмка 47215,50 грн, пеня –10603,88 грн.

Механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками визначений Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок” та „Положенням про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 658.

Об'єктом          оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

За статтею 3 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної  за   станом   на   1   липня   1995   року,   відповідно   до   Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15; для багаторічних насаджень - 0,09; для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

У відповідності до положень статті 5 названого вище Закону сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних  за останнім  календарним днем  базового  звітного  (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків; а за статтею 6 Закону платники  податку перераховують у визначений  строк  загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем земельної ділянки.

За статтею 7 Закону облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку покладено на органи державної податкової служби у районах.

Згідно до частини 3 пункту 1 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки, а згідно до положень статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. За змістом підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Поряд з викладеним судом констатується, що заборгованість відповідача доведена позивачем лише в сумі 13498,40 грн. Зокрема, за змістом статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В даному випадку, з урахуванням спірної суми, позивач зобов'язаний довести правомірність її стягнення, а відповідач, в свою чергу, неправмірність її нарахування.  

Так, в процесі розгляду справи судом зобов'язано сторони надати розрахунки та докази в їх підтвердження про обгрунтованість як суми стягнення, так і суми, яка заперечується відповідачем.

На вимогу суду позивачем подано розрахунок податкової заборгованості, з якого слідує, що: по Привільській сільській раді: недоїмка складає 40968,33 грн, пеня –8047,56 грн; по Червоночабанській сільській раді: недоїмка –47215,50 грн, пеня –10603,88 грн; по Гаврилівській сільській раді: недоїмка –13852,31 грн, пеня –3495,60 грн; по Каланчацький селищній раді: недоїмка – 653,06 грн.

Водночас, відповідачем надано інший розрахунок та копії бухгалтерських документів в його підтвердження, згідно до якого:

- по Каланчацькій селищній раді станом на 31.03.2008 р. він зобов'язаний сплатити за період з 2005 по 31.03.2008 р. - 1278,22 грн, а сплатив - 1482,24 грн, у зв'язку з чим переплата складає 204,02 грн;

- по Гаврилівській селищній раді станом на 31.03.2008 р. повинен був сплатити за період з 01.10.2005 р. по цей час 18763,44 грн. Станом на 31.03.2008 р. сплачено: 11489,72 + 606,00 = 12095,72 грн, а тому борг становить - 6667,72 грн. Окрім того, в період розгляду даного спору відповідач перерахував Гаврилівській селищній раді - 3000,00 грн заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку. Таким чином, станом на 01.06.2008 р. заборгованість по Гаврилівській селищній раді складає - 3667,72 грн;

- по Привільській  селищній раді станом на 31.03.2008 р. відповідач повинен був сплатити за період з 01.10.2005 р. по цей час 61346,50 грн. Станом на 31.03.2008 р. сплачено - 61121 грн, в період розгляду даного спору відповідачем перераховано Привільській  селищній раді - 2000 грн. Таким чином, станом на 01.06.2008 р. по Привільській селищній раді переплата складає 1775,44 грн.

Крім того, позивач безпідставно збільшив суму заборгованості відповідача на суму боргу дочірнього підприємства „Каланчак-риборозплідник” за 2001-2002 роки в сумі 4231,79 грн. основного боргу та 1617,49 грн. пені, оскільки назване дочірнє підприємство є окремою юридичною особою. Дане дочірнє підприємство станом на 10.06.08р. значиться в державному реєстрі як самостійна юридична особа.

- по Червоночабанській селищній раді станом на 31.03.2008 р. відповідачем сплачено  49140,45 грн. В період розгляду даного спору відповідач перерахував 5000 грн. Таким чином, станом на 01.06.2008 р. заборгованість по Червоночабанській селищній раді складає 9830,68 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних перед бюджетами з податків, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлено положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Зокрема, статтю 15 цього Закону визначено строки давності та їх застосування до стягуваних податкових зобов'язань. Так, за підпунктом 15.1.1. цієї статті за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. За підпунктом 15.1.2. податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.  

Поряд з цим підпунктом 15.2.1. названої статті визначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З розрахунків, наданих сторонами судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій та пені за платежами, які зніходяться поза межами строку давності, що виключає можливість стягнення цих сум поза межами названого вище Законом строку.

Крім того, відповідачем частково сплачена заборгованість в процесі розгляду справи, про що зазначено вище.

Такими чином відповідачем доведено, що його заборгованість складає 13498,40 грн, яка й підлягає стягненню з нього виходячи з викладених вище обставин та правових норм.

На підставі  зазначених правових норм і керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

                                                               п о с т а н о в и в :

1.Позовні вимоги  задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” (розташованого за адресою: м. Херсон, Кошовий Узвіз,  буд. 3-А; код 00476790, розрахунковий рахунок 26040463 в Херсонські обласній дирекції АППБ „Аваль”, МФО 352093) на користь Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в доход місцевих бюджетів 13498,40 грн податкової заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку, з якої: 3667,72 грн –до місцевого бюджету Гаврилівської сільської ради на рахунок 31411530700191 в УДК у м. Херсоні, МФО 852010, код одержувача 24103802 та 9830,68 грн до Червоночабанської сільської ради на рахунок 31414530700198 в УДК у м. Херсоні, МФО 852010, код одержувача 24103802.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                              Дата підпису постанови –23 червня 2008 року

                               Суддя                                                                  М.К. Закурін