Рішення

від 12.06.2008 по справі 50/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2008 р.                                                            Справа № 50/64-08

вх. № 3021/2-50

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Завірюха Р.В., дов. від 01.01.2008 р.

1-ого відповідача - не з"явився

2-ого відповідача - не з"явився

3-ого відповідача - не з"явився  

розглянувши справу за позовом Приватне підприємство "Жайворонок", м.Ялта  

до  1) ПП "Укрбудмонтажпроект", м. Харків

2) Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, м.Ялта ,

3) ТОВ "Центр інвестиційних технологій та антикризового управління "Імпералекс", м.Київ

про визнання недійсним договору суборенди

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати недійсним договір суборенди нерухомого майна від 01.02.2008р., укладений між ПП "Укрбудмонтажпроект"  та ТОВ "ЦІТАУ "Імпералекс", а також про визнання недійсними з моменту укладання пунктів 5.1. Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 13.02.2004р. та від 13.08.2005р., укладених між позивачем та Фондом комунального майна Ялтинської міської ради.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В  судове засідання  12.06.2008 р. представники  відповідачів не з'явилися.

21.05.2008 року представник 1-го відповідача подав заяву про слухання справи без участі представника ПП "Укрбудмонтажпроект".

В дане судове засідання  представники  2-ого та 3-ого відповідачів не з'явилися, витребуваних документів не надали, причин неявки не повідомили.

12.06.2008 року 2-й відповідач надіслав телеграму, у якій просить суд відкласти слухання справи, оскільки не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Однак як вбачається з долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення 2-й відповідач завчасно був повідомлений про розгляд справи (відмітка про отримання ухвали суду представником 2-го відповідача датована 05.05.2008 року). З урахуванням викладеного суд вважає, що 2-й відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення слухання справи.

У зв'язку з неявкою відповідачів у призначене судове засідання справи розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до справи докази у їх сукупності, встановив наступне:

01.02.2008р. між ТОВ «Центр інвестиційних технологій та антикризового управління «Імпералекс» та ПП «Укрбудмонтажпроект» було укладено Договір суборенди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Ялта, вул. Київська, 6, а саме нежитлові приміщення в літ. «А» третій поверх з №3-1 по №3-5, з №3-9 по №3-11, загальною площею 351,0кв.м. строком до 01.07.2010р.

ПП «Жайворонок» було заявлено позовну вимогу про визнання недійсним Договору суборенди з огляду на той факт, що правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу від 13.02.2004р. та Договір купівлі-продажу від 13.08.2005р.) на підставі яких ПП «Жайворонок набуло права власності на нерухоме майно (Нежитлові приміщення 2-го та 3-го поверхів за адресою: м.Ялта, вул. Київська,6) були розірвані в судовому порядку за ініціативою Фонду комунального майна Ялтинської міської ради з огляду на невиконання ПП «Жайворонок» умов п.5.1. Договорів купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р.

Факт розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна з огляду на невиконання ПП «Жайворонок» умов п.5.1. Договорів купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р. і відповідного позбавлення ПП «Жайворонок» права власності на нерухоме майно підтверджується наступними судовими рішеннями: Рішення господарського суду АРК від 26.03.2007р. по справі № 2-11/2672-2007; Постанова Севастопольського апеляційного господарського суд від 28.04.2007р. по справі № 2-11/2672-2007; Постанова Вищого господарського суду України від 21.08.2007р. по справі № 2-11/2672-2007 ;

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач не мав права станом на 01.02.2008р. укладати з ПП «Укрбудмонтажпроект» відповідний Договір суборенди, оскільки на дату підписання цього Договору змінився власник нерухомого майна.

Крім того, позивачем було заявлено позовну вимогу про визнання недійсними з моменту укладання пунктів 5.1. Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 13.02.2004р. та від 13.08.2005р., укладених між Позивачем та Фондом комунального майна Ялтинської міської ради.

Судом дослідженні обставини справи щодо визнання недійсним Договору суборенди і суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на дійсність Договору оренди від 01.07.2007р. у відповідності до ст.770 Цивільного кодексу України та незаконними з огляду на недійсність пункту  5.1. Договору купівлі-продажу від 13.02.2004р. та пункту  5.1. Договору купівлі-продажу від  13.08.2005р., укладених між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ПП «Жайворонок» з огляду на наступне.

По-перше, на дату укладання Договору оренди, тобто станом на 01.07.2007 року, діяла Ухвала Вищого господарського суду України від 25.06.2007р. по справі № 2-11/2672-2007, якою Вищий господарський суд України ухвалив наступне:

«Касаційну скаргу ПП «Жайворонок» прийняти до провадження Вищого господарського суду України та призначити до розгляду у судовому засіданні та зупинити виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2007р. по справі № 2-11/2672-2007 до закінчення перегляду справи № 2-11/2672-2007 в касаційному порядку.»

Перегляд справи № 2-11/2672-2007 (про розірвання договорів купівлі-продажу) в касаційному порядку у ВГСУ тривав з 25.06.2007р. (дата прийняття до провадження справи ВГСУ) до 21.08.2007р. (дата винесення Постанови ВГСУ за результатами розгляду справи).

Отже в період касаційного перегляду справи (25.06.2007р. - 21.08.2007р. ) було зупинено виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суд від 28.04.2007р. по справі № 2-11/2672-2007 (якою було залишено в силі рішення першої інстанції про розірвання договорів) і відповідно ПП «Жайворонок» не було позбавлено права власності на нежитлові приміщення, а Фонду комунального майна Ялтинської міської ради ще не набув прав власності на нерухоме майно, оскільки судове рішення про розірвання Договору купівлі-продажу та повернення майна не вступило в законну силу і не було виконано. Крім того безпосередньо саме майно – нежитлові приміщення були передані Фонду комунального майна Ялтинської міської ради тільки 05.10.2007р. по акту приймання-передачі, складеного заступником Начальника ВДВС Ялтинського міського управління юстиції.

По-друге, ПП «Жайворонок» набуло право приватної власності на нежитлові приміщення з моменту нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р. та в подальшому зареєструвало своє право власності і отримало замість правовстановлюючих документів свідоцтва про право власності від 30.03.2006р. Отже, ПП «Жайворонок» на законних підставах набуло права приватної власності на нерухоме майно.

ПП «Жайворонок»  набуло право приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АРК, м.Ялта, вул. Київська,6, а саме: нежитлові приміщення в літ.А третього поверху: з №3-2 по №3-21, №3-24, №3-25 – загальною площе 1458,6кв.м. В загальному користуванні: №1-1, №2-1, 3-1, 2-29, 2-30, 3-22, 3-23, 1-2,1-3, ІІ-25, ІІ-26, І-15 та  нежитлові приміщення в літ.А другий поверх: з №2-2 по №2-11, з №2-13 по № 2-28 – загальною площею 1442,6кв.м., в підвалі: №1-3, №1-4, №1-12 – загальною площею 143,8 кв.м. в загальному користуванні – приміщення 2-1, 2-12, 2-29, 2-30, 1-32. (далі – нерухоме майно/нежитлові приміщення) на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 30.03.2006р.  виданих у відповідності до Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.03.2006р. №381.

Зазначені вище Свідоцтва про право власності на нерухоме майно не були визнані недійсними в судовому порядку, а отже зберігають свою юридичну силу.

ПП «Жайворонок»  набуло право приватної власності на нежитлові приміщення з огляду на Рішення Ялтинської міської ради від 23.03.2006р.  № 381 «Про видачу Приватному підприємству «Жайворонок» свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення будівлі Будинку торгівлі по вул. Київська, 6 в м.Ялта». В даному Рішенні Ялтинська міська рада зафіксувала у резолютивній частині про наступне: «1. Видати Приватному підприємству «Жайворонок» замість наявного правовстановлюючого документа Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення будівлі Будинку торгівлі в літ.А другий поверх: з №2-2 по №2-11, з №2-13 по № 2-28 – загальною площею 1442,6кв.м., в підвалі: №1-3, №1-4, №1-12 – загальною площею 143,8 кв.м. В загальному користуванні – приміщення 2-1, 2-12, 2-29, 2-30, 1-32. 2. Видати Приватному підприємству «Жайворонок» замість наявного правовстановлюючого документа Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення будівлі Будинку торгівлі в літ.А третього поверху: з №3-2 по №3-21, №3-24, №3-25 – загальною площе 1458,6кв.м. В загальному користуванні: №1-1, №2-1, 3-1, 2-29, 2-30, 3-22, 3-23, 1-2,1-3, ІІ-25, ІІ-26, І-15.»

Зазначені вище Рішення Ялтинської міської ради не були визнані недійсними в судовому порядку, а отже зберігають свою юридичну силу.

З огляду на ст.328 ЦКУ, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Законодавець закріплює у ст.334 ЦКУ момент набуття права власності за договором, так, право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Так, ПП «Жайворонок» набуло право приватної власності на нежитлові приміщення з моменту нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р. та в подальшому зареєструвало своє право власності і отримало замість правовстановлюючих документів свідоцтва про право власності від 30.03.2006р. Отже, ПП «Жайворонок» на законних підставах набуло права приватної власності на нерухоме майно.

По-третє, у відповідності до ст.770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Стаття 770 Цивільного кодексу України закріплює загальне правило, відповідно до якого договір оренди зберігає чинність при переході права власності на майно, передане в оренду, до нового власника. Збереження чинності договору законодавство не ставить у залежність від підстав переходу права власності (в порядку правонаступництва, на підставі договору, в порядку звернення стягнення на майно за зобов`язаннями наймодавця, реквізиції чи конфіскації, розірвання правовстановлюючого документа попереднього власника майна). Винятком з цього правила є отримання речі новим власником при ліквідації юридичної особи наймача/наймодавця (ст. 781 ЦК України)

Отже, незважаючи  на зміну нового власника орендованого Відповідачем майна, договір суборенди нерухомого майна від 01.02.2008р. зберігає свою юридичну силу і до нового власника переходять всі права та обов`язки наймодавця по Договору оренди від 01.07.2007р.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання недійсними пунктів 5.1. Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 13.02.2004р. та від 13.08.2005р. як таких що не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують права та охоронювані законом інтереси Позивача суд відзначає наступне.

У відповідності до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Згідно  ст.ст. 316, 319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєї волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  

Пунктом (5.1.) Договорів купівлі-продажу Фонд комунального майна незаконно обмежує здійснення непорушного права власності ПП «Жайворонок» на нерухоме майно, набуте останнім на законних підставах та за яке повністю сплачено грошові кошти, з огляду на зміст пункту Договору, наведений нижче:

Пункт 5.1. Договору купівлі-продажу від 13.02.2004р. та пункт 5.1. Договору купівлі-продажу від 13.08.2005р. містять наступне зобов`язання ПП «Жайворонок»:

«Під час здійснення контролю (протягом 5-ти років з моменту підписання цього Договору) подальше відчуження та застава Об`єкта (прим.- приватизації) можливі виключно за згодою з Фондом. Для отримання згоди Покупець (прим.- ПП «Жайворонок») зобов`язаний надати проект договору подальшого відчуження (застави), або договір відчуження (застави), укладений з відкладальною умовою (щодо надання органом приватизації згоди на подальше відчуження) та документи, передбачені Порядком надання органом приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об`єктів, обтяжених зобов`язаннями їх власників перед державою, затвердженим Порядком надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об`єктів, обтяжених зобов`язаннями їх власників перед державою, затвердженим Наказом Фонду державного майна України від 30 березня 2001 року №500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2001 року за № 370/5561. Внесення змін в договори подальшого відчуження (застави), щодо визначення умов, здійснюється за згодою з Фондом. Договори, спрямовані на подальше відчуження (заставу) Об`єкта приватизації, підлягають нотаріальному посвідченню.

Такі вищенаведені договірні норми мають бути визнані недійсними в судому порядку з огляду на той факт, що ними незаконно обмежується конституційне право власності, яка є непорушним з огляду на ст.41 Конституції України ст.321 Цивільного кодексу України.

Пункти 5.1. Договорів купівлі-продажу  мають бути визнані недійсними в судовому порядку як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства про приватизацію, оскільки об`єктом приватизації за Договорами купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р. індивідуально визначене нерухоме майно, яке законодавством України віднесено до об`єктів малої приватизації до яких слід застосовувати ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , яка не вміщує вимог щодо надання згоди органом приватизації на подальше відчуження майна, та неправомірним є застосування норм ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Порядку про надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу з заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями  їх власників  перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна  України від 30.03.01 №500.

Як вбачається з матеріалів справи зазначене твердження зроблено Позивачем з огляду на судову практику, вміщену в Постанові Вищого господарського суду України від 01.08.2006р. у справі №16/47 «Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу» за участю РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

Колегія суддів ВГСУ у процесі вирішення в касаційному порядку судового спору прийшла до обґрунтованого висновку щодо того факту, що у відповідності до вимог законодавства про приватизацію до відносин купівлі-продажу об`єкту приватизації (малої приватизації)- індивідуально визначеного майна, слід застосовувати ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", яка не вміщує вимог щодо надання згоди органом приватизації на подальше відчуження майна, та неправомірним є застосування норм ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Порядку про надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу з заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями  їх власників  перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна  України від 30.03.01 №500.

Згідно нижченаведеного тексту Постанови ВГСУ колегія суддів дійшла висновку, що згідно ст. 22 Закону України “Про малу приватизацію” право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується,  розпоряджається  своїм  майном на власний розсуд;  власник  має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згода  органу приватизації  на відчуження  державного майна  в порядку ст. 27 Закону “Про приватизацію державного майна” необхідна тільки у разі обтяження відчужуваного майна будь-якими зобов'язаннями, а продане майно взагалі не обтяжено зобов'язаннями.

Судом при вирішення спору у справі №50/64-08 було досліджено Постанову ВГСУ від 01.08.2006р. у справі №16/47 «Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу» (копія долучена до матеріалів справи), яка вміщувала наступне правове обґрунтування вирішення аналогічного судового спору.

Так, Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів головуючого судді Овечкіна В.Е., Чернова Є.В. Цвігун В.Л. розглянув касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на постанову від 11.05.06 Дніпропетровського  апеляційного господарського суду у справі № 16/47 господарського суду  Дніпропетровської  області за позовом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області до 1.ТзОВ “Океанмаш-Енергія та до 2.МПП “Діон” про визнання недійсним договору купівлі – продажу, прийняли постанову про наступне:

Рішенням господарського суду  Дніпропетровської області від 17.03.06 (суддя Загінайко Т.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.06 ( колегія суддів у складі: О.Євстигнеєва, Л.Лотоцької, Р.Бахмат) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняті судові рішення мотивовані тим, що  на спірні правовідносини не розповсюджується дія ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна № від 04.03.1992 р. оскільки  в силу ч.2 ст. 1 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) до відносин  щодо приватизації  невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується закон “Про приватизацію майна державних підприємств”.  Тобто цей закон визначає можливість подальшого відчуження об'єкта приватизації і не встановлює вимогу щодо надання згоди органу приватизації на таке відчуження.

РВ ФДМУ по Дніпропетровській області в касаційній скарзі просить  скасувати прийняті у справі судові акти та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник зазначає, що судові рішення прийняти з порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає помилковим посилання попередніх судових інстанцій на неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна (в частині необхідності  згоди органу приватизації на відчуження майна).

Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано норми ст.1,23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), а також ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Порядку про надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу з заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями  їх власників  перед державою, затв. наказом Фонду державного майна  України від 30.03.01 №500.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили наступне.

27.01.2004р. між  РВ ФДМ України по Дніпропетровській області (продавцем) та ТзОВ  “Океанмаш-Енергія”   (покупцем)  було  укладено договір купівлі-продажу пасажирського теплохода “Метеор-33”.

30 січня 2004 року  позивач передав, а відповідач-1  прийняв пасажирський теплохід, що підтверджується актом прийому –передачі. Оплата за державне майно була проведена в повному обсязі.

04.02.2004р.  між Товариством з  обмеженою відповідальністю “Океанмаш-Енергія” (продавцем) та Малим приватним підприємством   “Діон” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, згідно із пунктами 1.1, 1.2,3.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві пасажирський теплохід "Метеор-33", а покупець приймає цей товар та зобов'язується сплатити за нього грошові кошти в сумі 149487 грн.50коп. У цей же день  згідно акту прийому - передачі майно було передано покупцю.

В позовній заяві РВ ФДМУ по Дніпровській області зазначає, що при укладенні договору  від 04.02.04 відповідач –1 не отримав згоду РВ ФДМУ по Дніпропетровській області  на відчуження об'єкту приватизації.

Статтею  1 Закону України від 06.03.1992р. “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що сферою застосування Закону є галузі, які підлягають   першочерговій   приватизації:    переробна   і   місцева   промисловість, промисловість  будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво,  окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство.  До  відносин щодо приватизації не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;  окреме визначене майно, об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.  

Частиною 2  ст. 1 цього Закону, зокрема, зазначено, що до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що оскільки предметом спірного договору є  окреме індивідуально визначене майно, то правовідносини між органом приватизації і покупцем державного майна   регулюються саме Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Пунктом 5.6 договору від 19.02.04 передбачено, що подальше відчуження об'єкта приватизації можливо лише після повної сплати вартості ( п.5.7); у разі подальшого відчуження приватизованого об'єкту  приватизації власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності  на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності

Згідно ст. 22 Закону України “Про малу приватизацію” право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується,  розпоряджається  своїм  майном на власний розсуд;  власник  має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 2 пункту 3 статті 23 Закону України від 06.03.1992р. “Про приватизацію   невеликих   державних   підприємств   (малу   приватизацію)”  зобов'язання покупця,  передбачені  договором купівлі-продажу,  зберігають  свою  дію для осіб,  які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом дії цих зобов'язань, а частина 8 статті 23 вказаного Закону передбачає, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Посилання  скаржника на неправильне застосування ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені в цій статті застереження щодо зобов'язань сторін за договором, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань ; відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими  у цій частині  зобов'язаннями. Лише у цьому разі таке відчуження можливо виключно за згодою державного органу приватизації, якій здійснює контроль за їх виконанням. Згода  органу приватизації  на відчуження  державного майна  в порядку ст. 27 Закону “Про приватизацію державного майна” необхідна тільки у разі обтяження відчужуваного майна будь-якими зобов'язаннями, а продане майно взагалі не обтяжено зобов'язаннями.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у справі судові акти відповідають вимогам діючого матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ,111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України   постановив: Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області залишити без задоволення, рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 17.03.06 та  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.06 у справі № 16/47 господарського суду  Дніпропетровської  області –без змін.

Відповідно до ст.215 ч.3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Судом також встановлено, що нерухоме майно, що було об`єктом приватизації та предметом Договорів купівлі-продажу нерухомого майна 2004р. та 2005 р., укладених між ПП «Жайворонок» та Фондом комунального майна Ялтинської міської ради дійсно відносилось до об`єктів малої приватизації, що підтверджується Рішенням №9 14-ої сесії 24-го скликання від 31.07.2003р. «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом конкурсу” та Наказом №274-П від 31.07.2003р. «Про приватизацію окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень «Будинку торгівлі», розташованих за адресою: м.Ялта, вул. Київська, 6 шляхом продажу за конкурсом».

З огляду на вищенаведене правове обґрунтування суд приходить до висновку, що є законні підстави для визнання недійсними пунктів 5.1. Договорів купівлі-продажу від 13.02.2004р. та 13.08.2005р. з огляду на незаконне обмеження зазначеним пунктом конституційних прав власника щодо розпорядження свої правом власності, а також вміщено  вимогу щодо отримання згоди на подальше відчуження придбаного майна з помилковим посиланням на ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” тоді як до даних правовідносин слід застосовувати ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", яка не вміщує вимог щодо надання згоди органом приватизації на подальше відчуження майна.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про визнання його законним балансоутримувачем нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Україна, АРК Крим, м. Ялта, вул. Київська, 6, а саме: нежитлові приміщення в літ. А підвал №1-3, №1-4, №1-12, загальною площею 143,8кв.м., нежитлові приміщення другого поверху з №2-1 по №2-30, загальною площею 1601,4кв.м.; нежитлові приміщення в літ. А третій поверх з № 3-12 по № 3-21, з №3-24 по №3-26, загальною площею 1232,6кв.м. нежитлові приміщення в літ. А третій поверх з №3-1 по № 3-5, з 3-9 по № 3-11, загальною площею 351,0кв.м.

На підтвердження своїх законних вимог Позивачем надані належним чином засвідчені бухгалтерські документи, які підтверджують факт знаходження нерухомого майна на балансі Позивача і підтверджують факт сплати Позивачем всіх обов`язкових платежів, які вимагаються законодавством України до сплати.

Суд приймає до уваги позовну вимогу щодо визнання Позивача законним балансоутримувачем майна та визнає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.44-49 ГПК України, оскільки позивач у судовому засіданні не наполягає на стягненні судових витрат з відповідачів, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 203, 215 ч.3, 316, 319, 321, 658 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 12, 15, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладання пункт 5.1. Договору купівлі-продажу від 13.02.2004р. (нотаріальний бланк ВВВ №337016 від 13.02.2004р. нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АРК В.П.Сотніков та зареєстрованого в реєстрі за №90), який укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (98600, АРК, м.Ялта, вул. Радянська, 1 /Код ЄДРПОУ 24503042/) та Приватним підприємством «Жайворонок» (98637, м.Ялта, вул. Більшовистська, 33 /Код ЄДРПОУ 20728502/) стосовно нежитлових приміщень в літ. «А» третій поверх: 3-2 торгівельний зал площею 36,9кв.м., 3-3 торгівельний зал площею 40,1 кв.м., 3-4 підсобне приміщення площею 11,5 кв.м., 3-5 коридор площею 15,7кв.м., 3-6 кабінет площею 13,3кв.м., 3-7 кабінет площею 8,5кв.м., 3-8 кабінет площею 15,6кв.м., 3-9 кабінет площею 11,3кв.м., 3-10 кладові площею 3,2кв.м., 3-11 підсобне приміщення площею 7,2кв.м., 3-12 коридор площею 62,5кв.м., 3-13 збірник сміття площею 1,9кв.м., 3-14 кабінет площею 15,1кв.м., 3-15 кабінет площею 29,6кв.м., 3-16 кабінет площею 22,7кв.м., 3-17 кабінет площею 11,4кв.м., 3-18 кабінет площею 11,1кв.м., 3-19 коридор площею 20,2кв.м., 3-20 кабінет площею 37,6кв.м., 3-21 торгівельний зал площею 1076,7кв.м., 3-24 підсобне приміщення площею 37,6кв.м., 3-25 підсобне приміщення площею 4,3кв.м., загальною площею 1458,6кв.м.; місця загально користування: вестибюль 1-1 площею 173,1; вестибюль 2-1 площею 120,9кв.м.; вестибюль 3-1 площею 122,2кв.м.; сходні клітки № 2-29 площею 11,7кв.м., 2-30 площею 11,7,кв.м., 3-22 площею 11,7кв.м., 3-23 площею 11,7кв.м., ліфт 1-2 площею 1,4кв.м, ліфт 1-3 площею 1,4кв.м, ліфт ІІ-25 площею 1,4кв.м., ліфт ІІ-26 площею 0,5кв.м., І-15 площею 5,0кв.м., що складає 154/1000 частки будівлі та розташовані за адресою: Україна, АРК, м.Ялта, вул. Київська, буд.№ 6.

Визнати недійсним  з моменту укладання пункт 5.1. Договору купівлі-продажу від 13.08.2005р. (нотаріальний бланк  ВСІ №768312 нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АРК  І.Я. Висоцькой та зареєстрованого в реєстрі за №2722), який укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (98600, АРК, м.Ялта, вул. Радянська, 1 /Код ЄДРПОУ 24503042/) та Приватним підприємством «Жайворонок» (98637, м.Ялта, вул. Більшовистська, 33 /Код ЄДРПОУ 20728502/). стосовно нежитлових приміщень в літ.«А» другий поверх: 2-2 пл.75,7 кв.м., 2-3 пл.1076,7кв.м., 2-4 пл.69,6кв.м., 2-5 пл.7,0кв.м, 2-6 пл.9,0кв.м., 2-7 пл. 9,5кв.м., 2-8 пл.11,8кв.м. 2-9 пл.10,5кв.м, 2-10 пл.11,3 кв.м., 2-11 пл. 11,1кв.м, 2-13 пл. 6,8кв.м, 2-14 пл.22,2кв.м., 2-15 пл.30,4 кв.м., 2-16 пл.0,9кв.м., 2-17 пл.10,3кв.м., 2-18 пл.1,3кв.м., 2-19 14,9кв.м., 2-20 пл.3,4кв.м., 2-21 пл.7,4 кв.м., 2-22 пл. 14,4кв.м., 2-23 пл.9,6кв.м., 2-24 пл. 1,9кв.м., 2-25 пл.1,2 кв.м., 2-26 пл. 0,9кв.м., 2-27 пл. 22,5кв.м., 2-28 пл. 2,3кв.м., загальної площі 1442,6кв.м. У підвалі І-3 пл.27,8кв.м., І-4 пл. 111,4кв.м., І-12 пл. 4,6кв.м. загальної площі 143,8кв.м. В загальному користуванні 2-1 пл. 120,9кв.м., 2-12 пл.14,5кв.м., 2-29 пл. 11,7 кв.м., 2-30 пл.11,7кв.м., 1-32 пл.11,7кв.м., що складає 161/1000 частки будівлі та розташовані за адресою: Україна, АРК, м.Ялта, вул. Київська, буд.№ «6»

Визнати Приватне підприємство «Жайворонок» (98637, м.Ялта, вул. Більшовистська, 33, код ЄДРПОУ 20728502) законним балансоутримувачем нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Україна, АРК Крим, м. Ялта, вул. Київська, 6, а саме: нежитлові приміщення в літ. А підвал №1-3, №1-4, №1-12, загальною площею 143,8кв.м., нежитлові приміщення другого поверху з №2-1 по №2-30, загальною площею 1601,4кв.м.; нежитлові приміщення в літ. А третій поверх з № 3-12 по № 3-21, з №3-24 по №3-26, загальною площею 1232,6кв.м. нежитлові приміщення в літ. А третій поверх з №3-1 по № 3-5, з 3-9 по № 3-11, загальною площею 351,0кв.м.

Відмовити у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору суборенди нерухомого майна від 01.02.2008р. щодо оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Ялта, вул. Київська, 6, а саме нежитлові приміщення в літ. «А»третій поверх з №3-1 по №3-5, з №3-9 по №3-11, загальною площею 351,0кв.м. строком до 01.07.2010р.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.