Рішення

від 18.06.2008 по справі 45/102-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/102-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2008 р.                                                            Справа № 45/102-08

вх. № 3276/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - Мерзлікіна В.Ою, доручення № 74 від 12.02.2008 року

відповідача - Барсуков К.І., директор   

розглянувши справу за позовом КУОЗ "Міська поліклініка № 21", м. Харків  

до  ПП "М.В.В.", м. Харків  

про розірвання договору № 20 від 05.07.2006 р. та стягнення 2053,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальна установа охорони здоров'я "Міська поліклініка № 21"         (м. Харків) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Приватного підприємства "М.В.В." (м. Харків),  за яким просить суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір про надання послуг № 20 від 05 липня 2006 року, а також стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 1830,00 грн. та пеню в розмірі 223,26 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 липня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг за № 20 відповідно до якого позивач свої зобов'язання виконав повністю та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату в розмірі 1830,00 грн., проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по договору та передбачені договором роботи не виконав. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 травня 2008 року було порушено провадження у справі розгляд якої було призначено на 28 травня 2008 року на 10 год. 40 хв.

В судове засідання 28 травня 2008 року позивач не з'явився, проте 27 травня 2008 року через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач не має можливості забезпечити присутність в судовому засіданні свого представника із юридичною освітою.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення з відміткою про отримання 15 травня 2008 року.

Оскільки ухвалою суду про порушення провадження у справі від 05 травня  2008 року було визнано обов'язковою явку представників сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 18 червня 2008 року та попереджено сторони про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

В засідання суду 18 червня 2008 року з'явились позивач та відповідач. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Відповідач проти позову заперечує посилаючись на порушення з боку позивача умов договору щодо надання проектної документації відповідачу, відзив на позовну заяву чи докази в обґрунтування своєї позиції суду не надав.

В засіданні суду відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю його представника (адвоката), який зайнятий в іншому судовому  процесі.

Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечував.

Суд, обговоривши зі сторонами усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає клопотання не підлягаючим задоволенню з тих підстав, що відповідач був повідомлений про розгляд справи ще в травні 2008 року (поштове повідомлення з відміткою про отримання 15 травня 2008 року), справа розглядається господарським судом Харківської області майже два місяці, проте відповідач не скориставшись своїм правом відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування своїх заперечень під час розгляду справи в суді суду не надав. Докази надання відповідачу послуг фахівцем права (доручення від відповідача на ім'я іншої особи на право представляти його інтереси у суді, договір, тощо) та докази неможливості прибуття  останнього в судове засідання суду  не надані, як і не вказана поважність причин, з яких відповідач просить суд відкласти розгляд справи. Фактично такі дії відповідача направлені на затягування судового процесу, що суперечить зокрема вимогам статті 22 ГПК України.

Також відповідач заявив усне клопотання про об'єднання справи № 45/102-08 з іншою справою, яка розглядається судією Інте Т.В. та є пов'язаною з даною справою № 45/102-08.

Позивач проти усного клопотання відповідача про об'єднання справ заперечив посилаючись на їх непов'язаність.

Враховуючи, що відповідачем не вказано з якою саме справою останній просить суд об'єднати провадження по даній справі, відповідачем не викладено суду підстав та  обґрунтувань такого об'єднання та не надано відповідних доказів, суд відмовляє в його задоволенні. Більш того, суду взагалі не відомо чи наявна в провадженні господарського суду, зокрема судді Інте Т.В.,  якась інша справа між тими ж  учасниками судового процесу.

Беручи до уваги те, що відповідно до ст. 33 ГПК України право доказування покладено на сторони, справу розглянуто відповідно до приписів ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників позивача та відповідача, які  присутні в засідання суду 18 червня 2008 р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18 червня 2008 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Харківської області у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому  задоволенню з наступних підстав:

05 липня 2006 року між позивачем та відповідачем у даній справі був укладений договір про надання послуг  за № 20 (далі - Договір), згідно до умов якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах цього Договору, своїми силами і засобами, на власний ризик здійснити установку лічильників тепла, холодної води, світла і здати позивачу роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в обумовлений даним Договором строк, а позивач в свою чергу зобов'язався прийняти закінчений об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість виконаних робіт складає 6100,00 грн., а згідно з п. 5.2 оплата вартості обумовлених Договором робіт здійснюється позивачем шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача 30% авансу.   Остаточний розрахунок за виконані відповідачем послуги здійснюється позивачем не пізніше п'яти банківських днів після прийняття позивачем робіт (п. 5.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 спірного Договору сторони встановили, що позивач не пізніше двох днів після набрання чинності договором готує поліклініку для встановлення лічильників, а відповідач, на наступний день після підготовки  на основі власної проектно-кошторисної документації, приступає до виконання робіт.  

Пунктом 4.2.1 Договору відповідач зобов'язався виконати обумовлені даним Договором роботи якісно і в строк з 10.07.2006 р. до 01.09.2006р. та не допускати відхилення від проектно-кошторисної документації.

Згідно з п. 6.2 цього ж Договору виконання робіт відповідачем  і прийняття їх позивачем  оформлюється актом за формою 2, який підписується обома сторонами.

Позивач у відповідності до умов п. 5.1 Договору перерахував на поточний рахунок відповідача 30% попередньої оплати в розмірі 1830,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 259 від 24.07.2006 р.

Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі Договору за № 20 від 05.07.2006 р. суд визначає, що за своєю правовою природою він є Договором про надання послуг з елементами підряду, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд" та глави 63 цього ж Кодексу "Послуги. Загальні положення".   

Відповідно до  статей  526  та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до  умов  договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено законом або договором.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням  зобов'язання  є  його  невиконання  або виконання  з  порушенням  умов,  визначених  змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення   зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

В силу положень статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією  стороною  друга сторона  має  право  частково або в повному об'ємі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або   законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частин 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або  розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі  односторонньої  відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено  або  розірвано  за  рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проектно-кошторисної документації не склав та в обумовлені Договором строки визначений сторонами обсяг виконуваних робіт не виконав, в зв'язку з чим позивач втратив інтерес до виконання відповідачем своїх зобов'язань. Крім того, доказів оформлення акту за встановленою пунктом 6.2 Договору формою відповідач не представив. Вказані фактичні обставини є такими, що  підтверджують істотне порушення відповідачем умов Договору та надають право позивачу  для його розірвання.

Підстави для  реалізації  замовником  права  на  односторонню відмову  від договору підряду визначено також статтями 849 та частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Так, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або  виконує її  настільки  повільно,  що  закінчення  її  у  строк  стає  явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно частини  5  статті  653 Цивільного кодексу України,  якщо договір змінений  або  розірваний  у  зв'язку  з істотним порушенням договору однією із сторін,  друга сторона може вимагати відшкодування збитків,  завданих зміною  або  розірванням договору.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій нанесені збитки в результаті порушення її  цивільного  права, має право на їх відшкодування. При цьому,  збитками є:  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також  витрати,  які  особа зробила  або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положення наведених норм дають стороні право на розірвання укладеного договору в судовому порядку у випадку суттєвого порушення умов цього Договору іншою стороною.

Більш того, в матеріалах справи наявні лист та претензія позивача  за вересень 2006 року, адресовані відповідачу, про неналежне виконання відповідачем умов Договору, його судове розірвання  та повернення сплаченої суми передплати.

Слід зазначити, що право на односторонню відмову від Договору надане  позивачу також і пунктом 9.2 спірного Договору у разі систематичного порушення однією із сторін умов цього Договору.  

Таким чином, оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за  спірним Договором підтверджується наявними у справі доказами та встановленими обставинами справи, відповідно до яких, роботи фактично не виконані, а передоплата в розмірі 30 % отримана відповідачем у сумі 1830,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 259 від 24.07.2006 р., позивач має право на повернення вказаної суми. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти, перераховані позивачем в рахунок майбутніх робіт відповідачем, позивачу не були повернуті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розірвання договору № 20 від 05.07.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем у справі, оскільки із наведених норм чинного законодавства та наявних у справі матеріалів вбачається достатність правових підстав для його розірвання, а саме наявність істотних порушень відповідачем умов спірного Договору, а також про стягнення з відповідача на користь позивача суми здійсненої  позивачем передоплати в розмірі 1830,00 грн. У зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГУ України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.3 Договору за перевищення передбачених цим Договором строків закінчення робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку позивача, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання Договору.   

Таким чином, відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у п. 8.3 Договору передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати пені, що повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у зв'язку з чим суд визнав  позовні  вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 208,01 грн. пені обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо пені суд вважає за необхідне  відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору та стягнення 1830 грн. збитків та 208,01 грн. пені  обґрунтовані, підтверджені наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо ненадання позивачем відповідачу проектної документації, оскільки, як вказано вище, відповідно до умов договору відповідач повинен був виконувати роботи саме на основі власної проектно-кошторисної документації. Наданий відповідачем до матеріалів справи лист ДП „Завод ім. Малишева” за № 21 від 07.06.2006 року взагалі не є доказом по даній справі, оскільки сторонами за договором є саме позивач та відповідач, яке саме відношення має вищевказане підприємство до виконання сторонами умов договору, суду не відомо.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст.  1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 58, ч. 1 ст. 69, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

В задоволенні клопотанні відповідача про об'єднання справ відмовити.

В задоволенні позову відмовити частково.

Розірвати Договір про надання послуг за № 20 від 05 липня 2006 року, укладений між Комунальною  установою охорони здоров'я "Міська поліклініка №21" (м. Харків) та Приватним  підприємством "М.В.В." (м. Харків).  

Стягнути з Приватного підприємства "М.В.В.", 61096, м. Харків, вул. Слинька, 20, кв. 141 (в тому числі з р/р 260013001123 в АКБ "Меркурій", МФО 351663, код ЗКПО 32236932) на користь Комунальної установи охорони здоров'я "Міської поліклініки № 21", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (р/р 35415001004307 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 34017661) - 1830 грн. 00 коп. збитків, 208 грн. 01 коп. пені,  187 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 19 червня 2008 року.

Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.