Рішення

від 12.06.2008 по справі 16/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.08                                                                                 Справа № 16/101

        За позовом  Виробничо –торговельне об'єднання “Будівельник”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Паркет”, м. Луганськ

про стягнення 4 840 грн. 50 коп.  

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Лазорко Р.Й., довіреність від 16.01.08. № 15;

від відповідача –представник не прибув.

                                              ВСТАНОВИВ:

   Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4 800,00грн. та пеню у сумі 40,50грн. відповідно до договору позики від 02.10.06. № 28.     

        Відповідач  не забезпечив  участі свого  представника   у судовому засіданні, не надав витребуваних документів, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами і за участю представника позивача.

          Між сторонами у справі укладено договір позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.10.06. №28, на підставі якого позивач надав відповідачу позику у сумі 4800грн. зі строком повернення через 30 календарних днів - до 03.11.06.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві позику на суму 4800грн., сплативши грошові кошти на вимогу відповідача на його банківський рахунок, що підтверджено завіреною копією платіжного доручення від 03.10.06. №1473 на суму 4800грн. (оригінал оглянуто у судовому засіданні,а.с.7).

       В порушення прийнятих на себе обов'язків позичальник (відповідач) не повернув позику до 03.11.06., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд стягнути з відповідача борг по позиці в сумі 4800грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язків по поверненню позики, позивачем заявлено до стягнення пеню  у сумі 40,50грн. Період, за який позивач розрахував пеню, в позовній заяві не вказано.

Відповідач у судове засідання не з'явився, доводів позивача не заперечив.

Позивач підтримав позов.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.10.06. №28, на підставі якого відповідач зобов'язаний повернути позику у відповідності до умов угоди до 03.11.06.

Умови укладеного договору є обов'язковими для відповідача і відповідач повинен повернути позивачу позику у повному у відповідності до вимог закону і укладеного договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.10.06. №28, є обов'язковим для виконання сторонами. Договором позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.10.06. №28, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем повернення позики, і зобов'язань по сплаті відсотків, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України –визначено строк права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання відповідачу грошових коштів за вказаним договором на суму 4800грн. та заборгованість у розмірі 4800грн.  

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по поверненню позики, чим порушив умови укладеного з позивачем договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.10.06. №28 і вимоги закону.

Правилами ст.ст. 526,629 Цивільного кодексу України і умовами вказаного договору встановлено обов'язок відповідача виконувати укладений договір належним чином і обов'язок позичальника (відповідач) відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано позику, включаючи сплату основного боргу, тобто, обов'язок сплатити позику закон покладає на відповідача.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, позовні вимоги відповідають умовам укладеного сторонами договору і закону, а відтак - з відповідача слід стягнути борг в сумі 4800грн.

      За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.

Вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені за несвоєчасну сплату позики та відсотків по кредиту слід залишити без задоволення, оскільки дана вимога  (про стягнення неустойки у вигляді пені) розрахована без дотримання правил ст.232 ГК України, а саме: позивач мав розрахувати пеню за перші шість місяців з дня прострочення зобов'язання відповідачем, тобто, з 04.11.06. по 04.05.07.

В порушення такої вимоги закону позивач не вказав, за який період розраховано пеню, і можливість перевірити правильність нарахування пені у суду відсутня. Тому в цій частині позову слід відмовити.

За таких підстав, позов слід задовольнити частково і у відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.173,193,232 ГК України, 526,629 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

                2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Паркет”, м. Луганськ, вул. «Металістів», буд.17 «в», ід. код 31673951 на користь Виробничо –торговельне об'єднання “Будівельник”, м. Луганськ, вул. «Леніна», 169, ід. код 31673296 заборгованість у сумі 4800грн., державне мито в сумі 101,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. Видати наказ.

                    3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 17.06.08.        

     Суддя                                                                                   Р.М. Шеліхіна