Рішення

від 25.06.2008 по справі 38/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/87

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.06.08 р.                                                                                                    Справа № 38/87                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  справу

за позовом: Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату м.Лутугине

до відповідача:Приватного підприємства „Електротехснаб” м.Донецьк

про  стягнення 111 127грн.30коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача: Орлов В.В. – представник за дов. №180/156 від 11.12.2007р.

від відповідача: Фатун О.М. – перший заступник ген. директора за дов. №1/06 від 06.06.2008р.

          Суть спору:

      Позивач,   Лутугинський   державний  науково – виробничий  валковий комбінат   м. Лутугине Луганської області,   звернувся  до  господарського  суду  з  позовом  до Приватного   підприємства   „Електротехснаб”                        м. Донецьк   про  стягнення суми  заборгованості у розмірі                                   111 127грн.30коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 24 від 01.03.2004 р.

04.06.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 28.05.2008р.    № 22-10/1613, відповідно до якого Приватне підприємство „Електротехснаб” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 24065323) та знаходиться за адресою: 83096, м.Донецьк, Куйбишевський  район, вул.Хірургічна,22а. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.06.2008 р. відповідач надав суду заяву № 43/1 від 06.06.2008 р.,  в якій  просить суд застосувати позовну давність по справі №38/87, посилаючись на наступне.

Остання поставка валків чавунних прокатних була здійснена 20.01.2005 р.

Згідно ст. 256, 257 Цивільного кодексу України,  трирічний строк позовної давності за вимогами, заявленими позивачем про стягнення заборгованості,  витік 20.01.2008 р.

Таким чином, до подання позивачем позовної заяви до суду витік строк позовної давності.

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленому до винесення рішення.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

09.06.2008 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 42/1 від 06.06.2008 р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке.

Між позивачем та відповідачем 01.03.2004 р. був укладений договір № 24 на поставку валків чавунних прокатних.

У позовній заяві позивач у якості доказів існування заборгованості відповідача та, як слідство, існування зобов'язання оплатити її, привів такі документи: копію договору № 24 від 01.03.2004 р., копію залізничних квитанцій, копії актів звірки взаємних розрахунків, копію угоди про припинення зобов'язання заліком зустрічних вимог від 25.10.2007 р.

       Однак, згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які у відповідності з законодавством повинні бути підтверджені визначеними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими способами доказування.

Згідно діючого законодавства України доказами поставки є наступні документи: оригінали товарно-транспортних документів, оригінали рахунків-фактури, оригінали сертифікатів якості, оригінали актів приймання за якістю та кількістю, які повинні мати посилання на договір № 24 від 01.03.2004 р. та які не були надані позивачем у якості доказів своїх позовних вимог.

Крім того, як вважає відповідач,  позивач порушив вимоги п.5 ст. 54 ГПК України та не додав до позовної заяви розрахунку суми боргу, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Позовну заяву № 180/37-70 від 14.05.2008 р. підписано Генеральним директором позивача Поповим С.М., але до позовної заяви не надані докази призначення Попова С.М. на посаду генерального директора та документи, які підтверджують повноваження генерального директора на підписання позовної заяви.

Позивач, порушуючи процес доказування, не додав до позовної заяви оригінали всіх документів (специфікацій до договору), які є правовою підставою для поставки валків чавунних прокатних за договором № 24 від 01.03.2004 р.

Згідно п.5.3 договору № 24 від 01.03.2004 р. відповідач повинен здійснити оплату партії продукції не пізніше 10 банківських днів з дати отримання повідомлення позивача про її виготовлення. Однак позивач не надав суду оригінал даного повідомлення, а також не надав докази його відправлення на адресу відповідача.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

18.06.2008 р.  позивач  надав  суду  лист  №180/56-Ю від 17.06.2008р., в  якому   він   направив  розрахунок  суми  позову   та  копію   довіреності №180/156 від 11.12.2007р., який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

18.06.2008 р. позивач надав суду клопотання № 180/57-Ю від 17.06.2008 р., в якому просить суд приєднати до матеріалів справи додаткові документи, яке судом розглянуте, задоволене  та залучене до матеріалів справи.

Крім того, 18.06.2008 р. позивач надав суду заперечення  №180/62-Ю від 17.06.2008р., в яких просить суд у задоволенні заяви про застосування позовної давності №43/1 від 06.06.2008р. відповідачу відмовити, посилаючись на наступне.

Як вказує відповідач, поставка спірної продукції була здійснена у період до 20.01.2005 р. Таким чином, строк позовної давності витікає 20.01.2008 р. о 24.00 год., або 21.01.2008 р. о 00.00 год.

Спірна продукція була відправлена 02.12.2004 р. за ТТН 202944 на суму 38793,22 грн. та 20.01.2005 р. за ТТН 202508 на суму 72334,08 грн., всього на суму 111 127,30 грн., що складає суму позовних вимог.

ПП „Електротехснаб” здійснило дії по визнанню свого боргу у період строку позовної давності, а саме: підписало акт звірки взаємних розрахунків від 24.10.2007 р., 26.10.2007 р., 25.03.2008 р., а також провело залік зустрічних однорідних вимог від 25.11.2007 р., де відповідач визнав у повному обсязі заборгованість в сумі 111 127,30 грн., а тим саме визнав свої зобов'язання в частині оплати  за договором № 24 від 01.03.2004 р.

Згідно п.3 ст. 264 ГК України після переривання витік строку позовної давності починається заново, а час, який пройшов до  переривання витіку строку позовної давності, до нового строку не зараховується.

Заперечення судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи

.      

18.06.2008 р. позивач надав суду заперечення № 180/60-Ю від 17.06.2008 р., в яких зазначив наступне.

Згідно укладеного договору № 24 від 01.03.2004 р. позивач зобов'язувався виготувати та відвантажити валки чавунні прокатні, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію на умовах 100 % передплати згідно п.3.3 та розділу 5 договору № 24 від 01.03.2004 р.

Згідно з п.11.2 договору № 24 від 01.03.2004 р. сторони вправі вносити зміни та доповнення, якщо вони будуть оформленні у письмовому вигляді. На підставі цього пункту були внесені зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди від 02.04.2004 р., згідно якого ЛДНВВК зобов'язувався виготовити та відвантажити валкі чавунні прокатні у кількості  згідно специфікації № 3, підписаної сторонами 07.04.2004 р. на загальну суму 1 783 405,42 грн.  

Відповідач порушив умови п.5.3 договору та не здійснив оплату авансового платежу.

Вартість отриманої відповідачем за ТТН №№ 827678, 827667, 202787, 202788, 202838, 202857, 202856, 202898, 202944, 202508 валкової продукції складає 854391,79 грн., а оплата, здійснена відповідачем склала – 743 264,49 грн. Таким чином, заборгованість відповідача склала – за ТТН 202944 на суму 38793,22 грн. та за ТТН 202508 на суму 72334,08 грн., всього на загальну суму 111 127,30 грн., що і складає суму позовних вимог.

Відповідач протягом всього строку договору не виконував свої зобов'язання по оплаті, а договір № 24 від 01.03.2004 р. припинив свою дію 31.12.2004 р. у ЛДНВВК не було достатніх підстав, що договір відповідачем буде виконаний у повному обсязі та належним чином.

Відповідач посилається на положення Правил № 644 , які регулюють відношення вантажовідправника з залізничною дорогою,  тоді  як валкова продукція отримана автомобільним транспортом.

Акт звірки взаємних розрахунків не є бухгалтерським документом, укладеним між сторонами як у добровільному порядку, так і за вимогою суду,  а є документом, який підтверджує ті або інші зобов'язання між сторонами або  спростовують їх та повинні прийматися судом на рівні з іншими доказами.

З приводу специфікації № 1 до договору № 24 від 01.03.2004 р. – додатковою угодою  від 02.04.2004 р., підписаною уповноваженими представниками сторін, специфікації № 1 та № 2 були анульовані та сторонами узгоджена специфікація № 3.   

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

24.06.2008р. до суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи специфікацій до укладеного договору, яке судом розглянуто та задоволено.

Від відповідача 24.06.2008р. надійшли пояснення по справі № 46 від 24.06.2008р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

          01.03.2004р. між Лутугинським   державним  науково – виробничим  валковим комбінатом  (далі – позивач, за договором – постачальник) та     Приватним підприємством „Електротехснаб” (далі – відповідач, за договором –  покупець) був укладений договір  № 24,  згідно до п.1 якого постачальник зобов'язується виготовити та відвантажити, а покупець прийняти та оплатити валки чавунні прокатні (далі- продукція), вказану в специфікації до договору (Додаток № 1), яка є його невід'ємною частиною.

Кількість продукції, її одиниці виміру вказані у специфікації до договору (п.2.1 договору).

Додатковою угодою від 02.04.2004р. до договору № 24 від 01.02.2004р. було передбачено, що специфікації № 1 та № 2 до договору (Додатки № 1, № 2), анулюються ( п.1 Додаткової угоди). Пунктом 2 цієї ж угоди передбачено, що поставка продукції згідно специфікації № 3 (Додаток № 3), яка є невід”ємною частиною даного договору.

Додаткова угода від 02.04.2004р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Специфікацією № 3 до укладеного договору від 07.04.2004р. передбачені розміри валків, тип та виконання валків, номери креслень, вага, замовна кількість, відпускна ціна та сума., а саме поставляються валки СШХН-47, СШХН-50, СПХН-60, СП-62, СПХН-51, СШХН-50, СПХН-65 на загальну суму 1 783 405,42 грн. Умови поставки: 50% попередня оплата, 50% на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Покупець отримує продукцію самовивозом автотранспортом на умовах FCA Лутугіно (Редакція Інкотермс 2000р.) ( п.3.1 договору).

Строки поставки вказані у специфікації до договору. Датою поставки вважається дата оформлення товарно-транспортної накладної ( п.3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що постачальник зобов”язаний відвантажити оплачену партію продукції не пізніше 20 днів із дати отримання 100% передоплати.

Загальна вартість продукції, яка належить поставці за даним договором, складає 81174,88 грн. без урахування НДС ( п. 4.4 договору).

Розділом 5 договору сторони передбачили умови платежу, а саме: розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок постачальника у якості передплати (п.5.1 договору).

Постачальник приступає до виготовлення погодженої до поставки партії продукції після отримання авансового платежу у розмірі 50 % її вартості (п.5.2 договору).

Згідно п. 5.3 договору покупець зобов'язаний зробити оплату останніх 50 % вартості партії продукції  не пізніше 10 банківських днів з дати отримання повідомлення постачальника про її виготовлення.    

Суд вважає договір купівлі-продажу № 24 від 01.03.2004 р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Як вважає позивач, на виконання вимог договору, він  виробив та відвантажив відповідачу валкі чавунні на суму 854 391,79 грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні:

-          ТТН 827678 від 07.04.2004 р.;

-          ТТН 827667 від 22.04.2004 р.;

-          ТТН 202787 від 09.08.2004 р.;

-          ТТН 202788 від 16.08.2004 р.;

-          ТТН 202838 від 07.09.2004 р.;

-          ТТН 202857 від 14.09.2004 р.;

-          ТТН 202856 від 20.09.2004 р.;

-          ТТН 202898 від 14.10.2004 р.;

-          ТТН 202944 від 02.12.2004 р.;

-          ТТН 202508 від 20.01.2005 р.;  

          Відповідач отримав зазначену продукцію, але оплатив її частково у розмірі 743 264,49 грн., що підтверджено актом звірки.

         Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриману продукцію, останній направив рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача претензію  № 180/100-Ю від 23.02.2006 р. та претензію № 180/122-Ю від 05.07.2006 р., з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість, які були залишені відповідачем без реагування.    

       Оскільки до теперішнього часу відповідачем залишок заборгованості  у розмірі 111 127,30 грн. не сплачений, заборгованість відповідача за укладеним договором на даний момент складає                   111 127,30 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків від 24.10.2007 р., 26.10.2007 р., 25.03.2008 р., тому позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на  договір  № 24 від 01.03.2004 р.,  ТТН 827678 від 07.04.2004 р., ТТН 827667 від 22.04.2004 р., ТТН 202787 від 09.08.2004 р., ТТН 202788 від 16.08.2004 р., ТТН 202838 від 07.09.2004 р., ТТН 202857 від 14.09.2004 р., ТТН 202856 від 20.09.2004 р., ТТН 202898 від 14.10.2004 р., ТТН 202944 від 02.12.2004 р., ТТН 202508 від 20.01.2005 р., акти звірки взаємних розрахунків від 24.10.2007 р., 26.10.2007 р., 25.03.2008 р., претензію  № 180/100-Ю від 23.02.2006 р.,  претензію № 180/122-Ю від 05.07.2006 р., лист № 180/56-Ю від 17.06.2008 р., клопотання № 180/57-Ю від 17.06.2008 р.,  заперечення № 180/62-Ю від 17.06.2008 р., заперечення № 180/60-Ю від 17.06.2008 р., клопотання від 23.06.2008р. № 180/71-Ю, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в обґрунтування своїх вимог посилається на заяву № 43/1 від 06.06.2008 р., відзив № 42/1 від 06.06.2008 р., пояснення від 24.06.2008р. № 46, правовстановлюючі документи тощо.

               Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Позивач вважає, що відповідачем не виконані зобов”язання за укладеним договором та  не сплачена продукція за ТТН № 202944 від 02.12.2004р. та № 202508 від 20.01.2005р. на суму  111 127,30 грн.

В ТТН № 202944 від 02.12.2004р. № 202508 від 20.01.2005р. є посилання на доручення, за якими отримана продукція серії ЯЖМ № 937735 від 17.11.2004р.,  та ЯИШ № 656955 від 27.12.2004р., але позивачем вказані доручення суду не надані.

В ТТН № 202508 від 20.01.2005р. є посилання на рахунок               № 1044 від 29.12.2004р., який також суду не представлений.

Згідно п. 5.3 договору покупець зобов'язаний зробити оплату останніх 50 % вартості партії продукції  не пізніше 10 банківських днів з дати отримання повідомлення постачальника про її виготовлення.

Доказів на виконання цього пункту договору позивач суду не надав.    

Специфікацією № 3 до укладеного договору від 07.04.2004р. умовами оплати є 50% попередня оплата, 50% на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки.

Згідно ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи умови специфікації № 3 до укладеного договору згідно із ТТН № 202944 від 02.12.2004р., оплата повинна бути здійснена не пізніше 09.12.2004р., а згідно ТТН № 202508 від 20.01.2005р. оплата повинна бути здійснена не пізніше 27.01.2005р.

Позивач звернувся із позовом до суду 20.05.2008р., тобто після спливу позовної давності, а відтак згідно п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач невірно рахував початок строку позовної давності, від  дати останньої поставки, в той час, коли умовами договору (специфікація № 3) було чітко визначено виконання зобов”язання у встановлений термін, але його заява про застосування позовної давності підлягає задоволенню.

Крім того, посилання позивача на угоду про припинення зобов”язань зарахуванням зустрічних вимог від 25.10.2007р. та акти звірок за укладеним договором від 25.03.2008р., 26.10.2007р.. 24.10.2007р., суд не приймаються до уваги з вищенаведеного, а також  з приводу того, що  акти звірки розрахунків є тільки документом, за яким звіряється бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов”язань сторін підтверджуються первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.        

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                   ВИРІШИВ:

У  позовних вимогах Лутугинського   державного  науково – виробничого  валкового комбінату   м. Лутугине Луганської області,   до Приватного   підприємства   „Електротехснаб”   м.Донецьк   про  стягнення суми  у розмірі 111 127грн.30коп. відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 25.06.2008року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі