Ухвала від 24.06.2008 по справі 3/76

3/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"24" червня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/76

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Р"

до відповідача  Приватного підприємства  "Динарій"           

про стягнення в сумі 23387 грн. 37 коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача  :  Звольська Н.О. (довіреність № 1 від 02.01.2008 року);

від відповідача :  не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «Динарій»про стягнення грошової заборгованості за договором в розмірі 23387 грн. 37 коп. з яких: 20271 грн. 71коп. - основний борг; 2077 грн. 08 коп. - пеня., 1038 грн. 58 коп. - штраф.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав; в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №3840850.

          Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.     

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

          При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»(далі –Продавець) та Приватним підприємством «Динарій»(далі –Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування в асортименті, а покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до пп.3.3.3 Договору Покупець зобов'язався належним чином та в терміни, вказані в даному Договорі розрахуватись за отриману продукцію.   

Відповідно до п.4.6 Договору Покупець набуває право власності на продукцію та несе відповідальність за її цілісність та якість з моменту її отримання.  

Пунктом 5.2. Договору сторонами передбачено, що оплата за отриману партію продукції проводиться Покупцем протягом семи днів з моменту отримання партії продукції.

На виконання умов договору Продавець передав Покупцеві товар на загальну суму 20271 грн. 71 коп., що підтверджується видатковою накладною №00002588 від 02.11.2007 року, що містить відтиски печаток сторін та підписи уповноважених осіб.

На момент розгляду справи заборгованість Приватного підприємства "Динарій" становить  20271 грн. 71 коп.. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за отриману партію продукції Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.  

Відповідно до умов договору позивачем  нараховано пеню за період з 08.11.2007 р. по 08.05.2008 р., розмір якої складає 2077 грн. 08 коп.

Пунктом 7.3. Договору обумовлено, що в випадку прострочення оплати продукції Продавець має право вимагати від покупця сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та сплати відсотків за користування чужими коштами в розмірі 10% річних від простроченої суми, поряд зі сплатою штрафних санкцій згідно Розділу 7 даного Договору.    

Відповідно до умов Договору  позивачем нараховано за період з 08.11.2007  по 08.05.2008 року нараховано штраф у розмірі 1038 грн. 58 коп..  

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги позивача правомірні, грунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Динарій» (м. Рівне, пров. Робітничий, буд. 4, кв.61, код ЄДРПОУ 35056633, р/р 260041244 в ВАТ «Укргазбанк», МФО 333692) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Р» (33001, м.Рівне, вул. Дворецька, буд. 93, код ЄДРПОУ 31299420, р/р 260043015537 в ОВ Ощадбанку, МФО 333368) 20271 грн. 71 коп. основного боргу, 2077 грн.08 коп. пені; 1038 грн. 58 коп. штрафу; 233 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «27»  червня 2008 року.