Рішення

від 23.06.2008 по справі 13/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.08                                                                                 Справа № 13/86

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Луганської філії м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК»м. Луганськ

про стягнення 411 грн. 59 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаГолоколосова Л.І. дов. № 32 від 01.01.08 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 320 грн. 85 коп., пеню в сумі 28 грн. 18 коп., 3 % річних –4 грн. 44 коп., інфляційні втрати –58 грн. 12 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору № 4205 про постачання електричної енергії від 13 вересня 2006 року відповідач одержав від позивача електричну енергію в вересні 2007 р. на суму 390 грн. 02 коп., в жовтні 2007 р. на суму 281 грн. 99 коп.

Відповідач в порушення умов договору оплату за електроенергію спожиту в вересні 2007 р. здійснив в неповному обсязі, електроенергію  спожиту жовтні не оплатив взагалі в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 320 грн. 85 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг за електроенергію в сумі 320 грн. 85 коп., нараховану відповідно до п. 4.4.1 договору пеню в сумі 28 грн. 18 коп., та 3 % річних в сумі 4 грн. 44 коп., та втрати від інфляції в сумі 58 грн. 12 коп. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими,  та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 75. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Луганської філії м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК»м. Луганськ про стягнення 411 грн. 59 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК»м. Луганськ, вул. Кошевого б. 31 ідентифікаційний код 31995680 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Луганської філії м. Луганськ, вул.. Штеровська 17 ідентифікаційний код 26204065 борг за активну електричну енергію в сумі 320 грн. 85 коп. на поточний рахунок № 260333019080 ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 304665, пеню 28 грн. 18 коп., 3 % річних –4 грн. 44 коп., інфляційні нарахування 58 грн. 12 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на поточний рахунок № 2600714999 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»Луганська обласна дирекція МФО 304007, наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

26 червня 2008 р.