Рішення

від 24.06.2008 по справі 14/53-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/53-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 червня 2008 р.           Справа 14/53-08

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Пилипчаку О.І., з участю представників сторін

позивача               - Болобан В.Г.          

відповідача  - не з'явився

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікеро-горілчаний завод- плюс" (вул. Червоноармійська, 43, м. Артемівськ,  Донецька область, 84500) до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Виробничо-комерційне підприємство  Поділляресурс" (вул. Соборна, 41, м. Вінниця, 21050)  про стягнення 150098,73 грн.  заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Посилаючись на умови договору №С-18 від 26.04.07 та  документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, позивач просить стягнути з відповідача 150098,73 грн., в тому рахунку 129010,05 грн. основного боргу,  5248,84 грн.  пені, 15046,16  грн. інфляційних втрат, 793,68  грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав,  в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника в суд не направив, про причини неприбуття не повідомив. Про дату і час розгляду справи відповідач був повідомлений  ухвалою  суду від 28.05.08, яка направлена  останньому рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу. Факт отримання ухвали підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1286719 від  02.06.08.

За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення  відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, беручі до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається  без участі представника відповідача за  наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим  доказам,  в судовому засіданні встановлено наступне.

26 квітня  2007  року між сторонами укладено договір  №С-18  (далі –Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач по справі)  зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) товар (алкогольні напої), а відповідач зобов'язався  прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах визначених договором.

Згідно п. 1.2 Договору,  найменування, асортимент. кількість і ціна товару визначаються за домовленістю сторін і зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.  5.1 Договору, вартість тари одноразового використання і одноразового пакування включено в ціну товару.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата товару здійснюється з відстроченням платежу, що обчислюється календарними днями з моменту прийняття товару покупцем та по кожному виду товару визначається специфікацією. Відповідно до Специфікації №1  від 26.04.07  строк оплати товару становить 14 календарних днів.

На виконання умов Договору  позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 139129,60 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними і довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей,  копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18-28).

Згідно актів бою від 14.12.07, списано товару на загальну суму 119,15 грн. Таким чином вартість поставленої відповідачу продукції склала  139010,05 грн.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідач  свої зобов'язання за Договором виконав частково, оплативши поставлену продукцію на загальну суму  10000 грн., про що свідчать наявні у справі  банківські виписки.

Отже, на момент звернення з даним позовом до суду вартість неоплаченого  відповідачем товару  відповідно  до умов Договору  становила  129010,05 грн.

Наявність  вказаної заборгованості  підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.12.07 по 31.12.07.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1  ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Як встановлено судом, всупереч викладеному відповідач  у встановлений Договором та специфікацією  строк  вартість  поставлених йому  алкогольних напоїв  не оплатив.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визначення позивачем  термінів виконання зобов'язань, та зважаючи, що відповідач після  їх спливу  не розрахувався з позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 129010,05 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач в позові заявив 5248,84 грн.  пені, 15046,16  грн. інфляційних втрат, 793,68  грн. 3% річних.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,  якщо це встановлено договором або законом. Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 7.4 Договору, у випадку прострочення оплати прийнятого товару покупець сплачує постачальнику  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення,  від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Враховуючи, що пеня та 3% річних нараховані відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства, вимоги  про стягнення з відповідача грн.  5248,84 грн.  пені та 793,68  грн. 3% річних підлягають  задоволенню.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат обрахована невірно. Зокрема, позивачем помилково нараховано інфляційні втрати на суму боргу  за  повні календарні місяці в період  грудень 2007 року –березень  2008 року, тоді як фактично прострочення  боржника настало з 29.12.2007.  

За вказаних обставин, беручи до уваги  період прострочення виконання зобов'язання та фактичну кількість днів прострочення, позовні вимоги в частині стягнення  15046,16 грн. інфляційних втрат підлягають частково в розмірі 12228,15 грн.  В  задоволенні позовних вимог в частині стягнення  інфляційних втрат 2818,01 грн. слід відмовити як безпідставно заявлених через їх помилкове обрахування.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі  вищевикладеного, суд  дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до норм чинного законодавства та у межах заявлених вимог  в розмірі  147280,72 грн. В задоволенні позовних вимог в  сумі  5446,41 грн. слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України,  судові витрати підлягають  покладенню на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, ст. 82-84, 115, 116  ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в розмірі 147280,72 грн.

2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2818,01 грн. інфляційних втрат відмовити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Виробничо-комерційне підприємство  Поділляресурс" (вул. Соборна, 41, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 23101376) 129010,05 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч десять гривень 05 копійок) основного боргу,  5248,84 грн. пені (п'ять тисяч двісті сорок вісім гривень  84 копійки), 12228,15 грн. (дванадцять тисяч двісті  двадцять вісім гривень 15 копійок) інфляційних втрат,  793,68  грн. (сімсот дев'яносто три гривні 68 копійок) 3% річних, 1446,50 грн. (одна тисяча чотириста сорок шість  гривень 50 копійок) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 113,72 грн. (сто тринадцять гривень 72 копійки)  відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський лікеро-горілчаний завод- плюс" (вул. Червоноармійська, 43, м. Артемівськ,  Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 31049491).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  27.06.08

Суддя                                                                 І.Залімський

надруковано 3 прим.:

1-          до справи

2-          позивачу

3-   відповідачу