Постанова

від 11.08.2011 по справі 2а-6076/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2011 року Справа № 2а-6076/11/1270

< Текст >

Луганський окр ужний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Горпенюк О.А.

за участю секретаря - Кисельова О.М.,

за участю сторін,

розглянувши у відкри тому судовому засіданні спра ву за адміністративним позов ом Комунального підприємств а «Сєвєродонецькводоканал» до Державної податкової інс пекції у м. Сєвєродонецьку Лу ганської області про визнанн я нечинним податкового повід омлення - рішення від 08.07.2011 № 0000 921502/1, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 до Луганського ок ружного адміністративного с уду надійшов адміністративн ий позов Комунального підпри ємства «Сєвєродонецькводок анал» до Державної податково ї інспекції у м. Сєвєродонець ку Луганської області про ви знання нечинним податкового повідомлення - рішення від 08.07.2011 № 0000921502/1.

В судовому засіданні позивач надав уточненні поз овні вимоги, які обґрунтував наступним.

При проведені невиїз дної документальної перевір ки своєчасності сплати узгод женої податкових зобов' яза нь до бюджету ДПІ в м. Сєвєродо нецьку при встановлені всіх обставин, не прийняло до уваг и той факт, що сума податковог о боргу, про яку йде мова в акт і перевірки № 1330/15-209-03340759 від 24.06.2011, а с аме 104383,76 грн. - збір за геолого розвідувальні роботи, викона ні за рахунок державного бюд жету, була сплачена в вчасно. З бір за геологорозвідувальні роботи за 1 квартал 2009 року КП « Сєвєродонецькводоканал» по винно було сплати за цим зобо в' язанням 08.05.2009, що вбачається з платіжного доручення № 741 ві д 08.05.2009 на суму 79000,00 грн., а також пл атіжного доручення № 740 від 08.05.20 09 на суму 25384,00 грн. В обох платіжн их дорученнях чітко вказано призначення платежу, а саме з бір за геологорозвідувальні роботи за 1 квартал 2009 року.

Право визначати приз начення платежу відповідно д о діючого законодавства Укра їни належить виключно платни ку податків. Тому суми податк ових зобов' язань або податк ового боргу з урахуванням п.п .16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181, слід вважа ти сплаченими у день реєстра ції банківською установою пл атіжного документа із зазнач еним у ньому призначенням пл атежу на оплату відповідних податкових зобов' язань або податкового боргу, визначен их платником.

На підставі викладен ого, позивач просив суд визна ти нечинним податкове повідо млення рішення від 08.07.2011 № 0000921502/1.

Представник позивача в судовому засіданні уточне ні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснен ня, аналогічні викладеним в у точненні до адміністративно го позову.

Представник відповід ача в судовому засіданні поз овні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилаючись на те, що відповідно до ст.7.7 Закон у № 2181, податковий борг погашає ться попередньо погашенню по даткових зобов' язань, які н е є податковим боргом, у поряд ку календарної черговості йо го виникнення, а в разі одноча сного його виникнення за різ ними податками, зборами (обов ' язковими платежами) - у рі вних пропорціях. Тому зараху вання ДПІ у м. Северодонецьку сплачених платником податкі в Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» в рахунок податкового боргу п о податковому повідомленню - рішенню здійснено відповідн о до вимог Закону.

Під час перевірки КП « Сєвєродонецькводоканал» бу ло виявлено податковий борг, про що було складено акт № 1330/15-2 09-03340759 від 24.06.2011 та винесено податк ове повідомлення - рішення від 08.07.2011 № 0000921502/1, щодо зобов' яза ння сплатити грошове зобов' язання в сумі 104383,76 грн. та штраф в розмірі 20876,75 грн.

На підставі викладен ого, представник відповідача просив суд відмовити в задов оленні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослі дивши надані докази, суд прих одить до наступного.

У відповідності з Конст итуцією України кожному гар антується право на оскарженн я в суді рішень, дій, чи бездія льності органів державної вл ади, місцевого самоврядуванн я, посадових і службових осіб .

Ст. 19 Конституції Україн и встановлено, що органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові та службові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, у межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та Законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 71 К АС України а адміністративни х справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноваже нь обов' язок доказування пр авомірності свого рішення, д ії чи бездіяльності покладає ться на відповідача, якщо він заперечує проти адміністрат ивного позову.

Суд розглядає справу на підставі наявних в матері алах справи доказів, наданих сторонами.

Судом встановлен о, що 24.06.2011 ДПІ в м. Сєвєродонецьк у Луганської області на підс таві п. 20.1 ст. 20 та ст. 126 Податково го Кодексу України провело п еревірку КП «КП «Сєвєродонец ькводоканал» (ід. код 03340759), за ре зультатами якої було складен о акт про результати невиїзн ої перевірки своєчасності сп лати узгоджених податкових з обов' язань до бюджету. (а.с. 7)

В акті зазначено, що по зивачем протягом граничних с троків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов' язання по платежу - надходження податків і зборі в (обов' язкових платежів), як і справлялись до 01 січня 2011 рок у, але не визначені Податкови м Кодексом України.

На підставі акту пере вірки № 1330/15-209-03340759 від 24.06.2011 податков ою винесено податкове повідо млення - рішення від 08.07.2011 № 00009215 02/1 (а.с. 8)

Податковим повідомлен ням - рішенням від 08.07.2011 № 0000921502/1 п одатковим органом визначено Комунальному підприємству « Сєвєродонецькводоканал» су му грошового зобов' язання в розмірі 104383,76 грн. та зобов' яза но сплатити штраф у розмірі 20 % від суми грошового зобов' я зання - 20877,75 грн.

В податковому повідо мленні - рішенні від 08.07.2011 № 00009215 02/1 не вказано вид податку, за як им визначено Комунальному пі дприємству «Сєвєродонецькв одоканал» суму грошового зоб ов' язання.

В судовому засіданні судом було встановлено, що су ма грошового зобов' язання в розмірі 104383,76 грн. складається з податкового боргу зі збору з а геологорозвідувальні робо ти Комунального підприємств а «Сєвєродонецькводоканал» за 1 квартал 2009 року.

В судовому засіданні було підтверджено сторонами , що за 1 квартал 2009 року Комунал ьне підприємство «Сєвєродон ецькводоканал» повинно бул о сплатити до 20.05.2009 збір за геол огорозвідувальні роботи в су мі 104383,76 грн.

Як вбачається з матер іалів справи, платіжним дору ченням № 741 від 08.05.2009 позивач спла тив 79000,00 грн. з призначенням пла тежу: “збір за геологорозвід увальні роботи, виконані за р ахунок держбюджету за 1 кварт ал 2009 року” (а.с. 9), а платіжним до рученням № 740 від 08.05.2009 позивач сп латив 25384,00 грн. з призначенням п латежу: “збір за геологорозв ідувальні роботи, виконані з а рахунок держбюджету за 1 ква ртал 2009 року” (а.с. 9)

Судом встановлено, що відповідачем було проведено перерозподіл зазначених пла тежів, суми, сплачені зазначе ними платіжними дорученнями , були спрямовані на погашенн я існуючого податкового борг у без врахування призначення платежу, визначеного платни ком податків, що підтверджує ться обліковою карткою платн ика станом на 31.12.2009 (а.с.27 - 29).

Як вбачається з зворо тнього боку облікової картки сума податкового зобов' яза ння, визначеного платником п одатків платіжним доручення м № 740 від 08.05.2009 в розмірі 25384,00 була п ерерозподілена, а саме, на сум у 1838,77 грн. податковим органом б уло змінено призначення плат ежу та направлено на сплату п ені. (а.с. 27)

Щодо суми податковог о зобов' язання, визначеного платником податків платіжни м дорученням № 741 від 08.05.2009 в розм ірі 79000,00 грн., судом встановлено , що податковим органом була п ерерозподілена, а саме, на сум у 6005,53 грн. податковим органом б уло змінено призначення плат ежу та направлено на сплату п ені. (а.с. 27 зворотній бік)

Суд вважає, що відповід ачем безпідставно було пров едено перерозподіл зазначе них платежів, оскільки пози вачем було конкретно визначе но призначення платежів у за значених платіжних дорученн ях.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, в ідповідно до п.87.9 ст.87 якого у ра зі наявності у платника пода тків податкового боргу орган и державної податкової служб и зобов'язані зарахувати кош ти, що сплачує такий платник п одатків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з ч ерговістю його виникнення не залежно від напряму сплати, в изначеного платником податк ів. Спрямування коштів платн иком податків на погашення г рошового зобов'язання перед погашенням податкового борг у забороняється, крім випадк ів спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальноо бов'язкове державне соціальн е страхування.

Проте на момент вчине ння дій, які оскаржуються поз ивачем в даному адміністрати вному позові, діяв Закон Укра їни “Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами” (да лі - Закон № 2181), тому в даному в ипадку суд застосовує норми Закону № 2181.

Законом № 2181 визначено в ичерпний перелік заходів, як і вживаються контролюючим ор ганом з метою погашення плат никами податків податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платеж у, самостійно визначеного пл атником податків.

Згідно зі пунктом 6 част ини 1 статті 7 Закону України “ Про Національний банк Україн и” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний б анк України визначає систему , порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в У країні в національній валюті , затвердженої постановою Пр авління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстров аної в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків кл ієнтів банки списують лише з а дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірн е списання коштів згідно з гл авою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стя гувачів у разі примусового с писання коштів згідно з глав ою 5 цієї Інструкції. При цьому зг ідно з пунктом 3.5 зазначеної І нструкції Реквізит “Признач ення платежу” платіжного дор учення заповнюється платник ом так, щоб надавати повну інф ормацію про платіж та докуме нти, на підставі яких здійсню ється перерахування коштів о тримувачу. Повноту інформаці ї визначає платник з урахува нням вимог законодавства Укр аїни. Платник відповідає за д ані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призн ачення платежу”. Банк переві ряє заповнення цього реквізи ту на відповідність установл еним вимогам лише за зовнішн іми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначен ня платежу відповідно до чин ного законодавства України н алежить виключно платнику.

За таких обставин, само стійне зарахування податков им органом сплачених платник ом податку сум у рахунок пода ткового боргу або тих податк ових зобов' язань, які не вка зані в призначенні платежу п ід час перерахування платник ом податків коштів до бюджет у, є неправомірним. Тому суми п одаткових зобов' язань або п одаткового боргу з урахуванн ям підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статт і 16 Закону слід вважати сплаче ними у день реєстрації банкі вською установою платіжного документу із зазначеним у нь ому призначенням платежу на сплату відповідних податков их зобов' язань або податков ого боргу, визначених платни ком податків.

За таких обставин у ві дповідача не було підстав дл я перерозподілу перерахов аних позивачем сум, у тому чи слі і в рахунок погашення пен і.

Суд не приймає до уваг и посилання відповідача на п равомірність зарахування сп лаченої позивачем суми в пор ядку календарної черговості виникнення податкового борг у з посиланням на приписи п.п.7 .7 ст.7 Закону № 2181, оскільки відпо відно до цієї норми Закону бо рг погашається попередньо по гашенню податкових зобов' я зань, які не є податковим борг ом, у порядку календарної чер говості його виникнення, а в р азі одночасного його виникне ння за різними податками, збо рами (обов' язковими платежа ми) - у рівних пропорціях. Тоб то зазначена норма взагалі н е визначає коло осіб, на яких р озповсюджується її дія (чи то контролюючі органи, чи платн ики податків). Зазначена норм а не визначає, хто зобов' яза ний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, т акий обов' язок взагалі не в изначений. З аналізу вказано ї норми вбачається, що вона не встановлює право чи обов' я зок саме контролюючого орган у (в даному випадку - органу д ержавної податкової служби) будь-яким чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) зм інювати податкові зобов' яз ання, в рахунок оплати яких пл атник податків спрямував кош ти.

На момент вчинен ня оскаржуваних дій податков ого органу, не було передбаче но таке право податкового ор гану і будь-якими іншими норм ами Закону № 2181 або іншими зако нами з питань оподаткування.

Суд прийшов до виснов ку, що борг підприємства, вияв лений під час перевірки і вка заний в акті перевірки № 330/15-209-03340759 від 24.06.2011, виник у зв' яз ку зі змінами податковою при значень платежу в платіжних доручення.

В податковому повідо млені - рішенні від 08.07.2011 № 0000921502/1 незаконно зазначена сума гр ошового зобов' язання, яка б ула сплачена позивачем, але в іднесена відповідачем за інш им призначенням (в рахунок по гашення пені), так як ДПІ в м. Сє вєродонецьку змінювало приз начення платежів, зазначених позивачем в платіжних доруч еннях. З яких причин податков ою нараховувалась пеня і док ази несвоєчасної сплати пози вачем боргу, відповідач в суд овому засіданні не надав.

Ніяких доказів на обґ рунтування заперечення на ад міністративний позов відпов ідачем під час судового розг ляду справи не надано. Причин и виникнення боргу та нараху вання пені податковою не заз начено.

На підставі викладен о суд прийшов до висновку, щод о обґрунтованості позову.

Щодо обраного позива чем способу захисту порушено го права, суд вважає за необхі дне зазначити наступне.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративног о судочинства України способ и захисту порушеного права н е є вичерпними.

Разом з тим, деякі із в становлених способів захист у порушеного права носять об межений характер і не можуть бути застосовані при виникн енні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Та к, вимога про визнання нечинн им акта може стосуватися лиш е нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно- правовий акт стає з дати набр ання відповідним рішенням су ду законної сили, а протиправ ність індивідуального акта в иникає, у разі набрання рішен ням суду про задоволення адм іністративного позову закон ної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владни х повноважень (вчинення дії а бо бездіяльності).

Вимога про визнання п ротиправним (недійсним, неза конним, неправомірним, скасу вання) індивідуальних актів не містять різних способів з ахисту, а є одним і тим же спос обом, сформульованим у різни х словесних формах.

Таким чином, у тих випа дках, коли предметом спору є і ндивідуальний акт, дія або бе здіяльність позовною вимого ю за правилами Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни має бути визнання тако го акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, н езаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в ра зі оскарження нормативно-пра вового акта - визнання його не чинним.

Відповідно до частин и 2 статті 11 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и суд може вийти за межі позов них вимог тільки в разі, якщо ц е необхідно для повного захи сту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про зах ист яких вони просять.

Згідно правової пози ції, яка викладена Судовою па латою в адміністративних спр авах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду з а винятковими обставинами по станови Вищого господарсько го суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ “Мрія”до Державної подат кової інспекції у м. Вінниці п ро визнання неправомірною по запланової комплексної пере вірки, звернення за захистом порушеного права у сфері пуб лічно-правових відносин з за значенням способу, який, на ду мку суду, не призводить до зах исту права, не може бути підст авою для відмови в позові, тоб то, захисті права, що порушуєт ься. Суд, установивши порушен ня вимог законодавства, має з ахистити права та охоронюван і законом інтереси, самостій но обравши спосіб, який би гар антував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від по рушень з боку суб' єктів вла дних повноважень.

Правову позицію щодо можливості обрання самим су дом іншого способу захисту п орушеного права позивача, у р азі, якщо позивачем обрано не правильний спосіб захисту по рушених прав, підтримано Суд овою палатою в адміністратив них справах Верховного Суду України і у постанові від 20 кв ітня 2010 року за результатами п ерегляду за винятковими обст авинами справи за позовом сп еціалізованої державної под аткової інспекції по роботі з великими платниками податк ів у м. Харкові до відкритого а кціонерного товариства “Все український акціонерний бан к”, приватної фірми “Орнатус ”про зобов' язання вчинити п евні дії. Зокрема, в зазначені й постанові Судова палата в а дміністративних справах Вер ховного Суду України вказала , що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного спо собу захисту публічних інтер есів держави, не врахував, що п равила частини 3 статті 105 КАС У країни, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві с пособу захисту судом порушен их прав, не виключають можлив ості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст пр инципу офіційного з' ясуван ня всіх обставин у справі зоб ов' язує адміністративний с уд до активної ролі у судовом у засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних ви мог, з наступним обранням від повідного способу захисту по рушеного права.

Зважаючи на обставин и справи, враховуючи те, що пре дметом оскарження у даній ад міністративній справі є прав ові акти індивідуальної дії суб' єкта владних повноваже нь, які не можуть бути визнані нечинними, а також те, що нале жним способом захисту поруше ного права позивача у даній а дміністративній справі є вис новок суду про протиправніст ь рішень суб' єкта владних п овноважень, суд вважає за нео бхідне для повного захисту п рав та інтересів позивача, пр о захист яких він просить, вий ти за межі позовних вимог і ви знати оскаржуване податкове повідомлення - рішення відп овідача протиправним.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в о бґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними податкового повідомлення-рі шення від 08.07.2011 № 0000921502/1, як це перед бачено частиною 1 статті 11 Код ексу адміністративного судо чинства України, в якій зазна чено, що розгляд і вирішення с прав в адміністративних суда х здійснюється на засадах зм агальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості, а також ч астиною 1 статті 71 Кодексу адм іністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довест и ті обставини, на яких ґрунту ються її вимоги та заперечен ня, що є підставою для задовол ення позову.

Суд вважає, що податко ве повідомлені - рішенні ві д 08.07.2011 № 0000921502/1 є незаконним, а уточ нені позовні вимоги такими, щ о підлягають задоволенню в п овному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС Украї ни, якщо судове рішення ухвал ене на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повнов ажень, суд присуджує всі здій снені нею документально підт верджені судові витрати з Де ржавного бюджету України (аб о відповідного місцевого бюд жету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядува ння, його посадова чи службов а особа).

Як вбачається з матері алів справи, позивачем при зв ерненні з адміністративним п озовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжни м дорученням № 108 від 13.07.2011 (а.с.2), то му дані витрати підлягають с тягненню з Державного бюджет у України на користь позивач а.

На підставі ч.3 ст.160 КАС У країни в судовому засіданні 11 серпня 2011 року проголошено вс тупну та резолютивну частини постанови. Повний текст пост анови буде складено і підпис ано 15 серпня 2011 року, про що пові домлено сторонам після прого лошення вступної та резолюти вної частини постанови в суд овому засіданні з урахування м вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимо ги Комунального підприємств а «Сєвєродонецькводоканал» до Державної податкової інс пекції у м. Сєвєродонецьку Лу ганської області про визнанн я нечинним податкового повід омлення - рішення від 08.07.2011 № 0000 921502/1 задовольнити в повному об сязі.

Визнати незаконним п одаткове повідомлення - ріш ення ДПІ в м. Сєвєродонецьку Л уганської області від 08.07.2011 № 00009 21502/1.

Стягнути з Державног о бюджету України на користь Комунального підприємства « Сєвєродонецькводоканал» су дові витрати зі сплати судов ого збору у розмірі 3,40 (три грив ні 40 коп.) грн.

Постанова суду першо ї інстанції набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , встановленого Кодексом адм іністративного судочинства України, якщо таку скаргу не б уло подано. У разі подання апе ляційної скарги судове рішен ня, якщо його не скасовано, наб ирає законної сили після пов ернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадже ння або набрання законної си ли рішенням за наслідками ап еляційного провадження.

Апеляційна скарга под ається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, я кий ухвалив оскаржуване судо ве рішення. Копія апеляційно ї скарги одночасно надсилаєт ься особою, яка її подає, до су ду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інста нції подається протягом деся ти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом ча стини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття по станови у письмовому провадж енні апеляційна скарга подає ться протягом десяти днів з д ня отримання копії постанови .

Повний текст постан ови складено та підписано 15 се рпня 2011 року.

< Текст >

Суддя О.А. Горпенюк