Постанова

від 09.08.2011 по справі 2а-1670/5042/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1670/5042/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Молодецького Р.І.,

при секретарі – Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Смирнова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив" до Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промактив" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" , реєстратора комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Криштопа В.В. про визнання нечинним рішення реєстратора № 722 від 11.06.2011 р. про відмову в державній реєстрації прав та зобов’язання провести таку реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 06 грудня 2000 року між Хорольською районною спілкою споживчих товариств (далі по тексту –Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промактив" (далі по тексту –Покупець) згідно з Протоколом біржових торгів (аукціону) № 2 від 05.12.2000 року та Правилами біржової торгівлі було укладено на Українській універсальній біржі договір купівлі –продажу за реєстровим номером Н-309. Відповідно до умов цього договору Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно, яке складається: А-1 вісова загальною площею 19,8 кв.м., В-склад площадки кольорметалу загальною площею 108,4 кв.м., №2 –огорожа. Об’єкт купівлі-продажу продано за 10 160,00 грн., у тому числі ПДВ 1693,33 грн. Посилався на статтю 15 Закону України “Про товарну біржу”, згідно якої договір не підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому, вказував, що відповідно до п. 6.5 даного договору, він підлягає реєстрації в Лубенському МБТІ. Але вищезазначений договір не був зареєстрований у відповідному бюро технічної інвентаризації з грудня 2000 року.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що КП “Лубенське МБТІ” здійснює дії з реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.05.2002 за № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (із змінами) та іншими законодавчими актами України. Відповідно до Тимчасового положення для реєстрації прав власності до БТІ разом з заявою про реєстрацію права власності подаються правовстановлюючі документи, їх нотаріально засвідчені копії та інші документи визначені Положенням.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі, надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити у його задоволенні.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за даної явки сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промактив" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 25.04.2000 року (ідентифікаційний код 30978774).

06.12.2000 р. між Хорольською районною спілкою споживчих товариств (покупець) та ТОВ "Промактив" (продавець) укладено договір купівлі - продажу, у відповідності до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити майно, яке знаходиться у м. Хорол Полтавської області по вул. Вокзальній, 14/2.

На підтвердження виконання умов вказаного договору складено Протокол № 2 проведення біржових торгів (аукціону) до договору купівлі-продажу від 06.12.2000 року.

11.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промактив" в особі директора С.В. Любченко подало до КП “Лубенське МБТІ” заяву щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.

За наслідками розгляду заяви, за порядковим номером в журналі обліку заяв про державну реєстрацію № 186, реєстратором прийнято рішення № 722 від 11.05.2011 року про відмову в реєстрації права власності на склад для кольорметала з площадкою втор сировини, що розташована у м. Хорол Полтавської області по вул. Вокзальній, 39 а, у зв'язку з тим, що  згідно п. 3.5.1  заявлене  право  не  є  таким,  що  підлягає державній реєстрації відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані  докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке визначає процедуру здійснення такої реєстрації.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно із пунктом 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.3 Положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Вказаними нормами встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до КП “Лубенське МБТІ” із заявою про проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що знаходиться у м. Хорол Полтавської області по вул. Вокзальній, 39 а, та при цьому надав договір купівлі –продажу нерухомого майна від 06.12.2000 року, нотаріально не посвідчений, укладений на Українській універсальній біржі.

Згідно з пунктом 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV у державній реєстрації  прав та  їх  обтяжень  може  бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених статті 15 Закону України "Про товарну біржу", згідно з якою угода вважається укладеною на біржі: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено такої форми угоди, як біржова.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню

Закон України "Про товарну біржу" є спеціальним нормативним актом щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним стосовно укладення договорів. З останнього питання спеціальними є норми Цивільного кодексу України.

Статтею 42 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна), встановлювалось, що угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Водночас, згідно зі статтею 47 згаданого Кодексу, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна лише не підлягали подальшому нотаріальному посвідченню.

Ураховуючи вищевикладене, немає різниці, де фізичні або юридичні особи уклали угоду - на біржі чи поза нею. Тому необхідно дотримуватися законодавчо встановленої форми угод про відчуження нерухомого майна незалежно від місця, де ці угоди укладаються.

Для договорів купівлі-продажу, міни жилого будинку (статті 227, 242 Цивільного кодексу УРСР) у разі якщо хоча б однією із сторін є громадянин, було установлено обов'язкову нотаріальну форму. Недотримання цієї вимоги тягнуло недійсність договору.

Таким чином, угоди щодо придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна вимагають оформлення в простій письмовій, а в разі потреби - в нотаріальній формі.

Тобто на момент укладення (06.12.2000 р.) на біржі між Хорольською районною спілкою споживчих товариств (покупець) та ТОВ "Промактив" (продавець) договору купівлі –продажу нерухомого майна, яке знаходиться у м. Хорол Полтавської області по вул. Вокзальній, 14/2, нотаріальне посвідчення таких договорів не вимагалось.

Разом з тим, пунктом 2.5 Тимчасового положення передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до правочинів, що не підлягають нотаріальному посвідченню, заявником (заявниками) подаються витяги про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.

Суду не було надано доказів того, що вищезазначені документи подавалися заявником разом із заявою про проведення реєстрації, а згідно із поясненнями представника позивача, витяги про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна при зверненні до відповідача із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, ним не подавались.

Судом встановлено, що предметом Договору купівлі-продажу від 06.12.2000 р., зареєстрованого на Українській універсальній біржі під реєстровим номером Н-309 (підпункти 2.1., 2.2. пункту 2 Договору купівлі-продажу) є нерухоме майно: склад для кольорметала з площадкою втор сировини, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Вокзальна 14/2.

          В той же час, зі змісту Рішення про відмову в державній реєстрації прав від 11 травня 2011 року та власних пояснень представника позивача вбачається, що останній звернувся із заявою про проведення державної реєстрації права власності на склад для кольорметала з площадкою вторинної сировини, що розташований за адресою: м. Хорол по вул.. Вокзальній, 39 а.

          За таких обставин позивач звернувся до позивача із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за іншою адресою, ніж та, що зазначена у Договорі купівлі-продажу від 06.12.2000 року.

В своїх поясненнях позивач посилався на ту обставину, що рішенням Виконкому Хорольської міської ради від 16.01.2001 р. «Про присвоєння адреси»адреса місцезнаходження майна змінилась з Полтавська область, м. Хорол, вул. Вокзальна 14/2 на Полтавська область, м. Хорол, вул. Вокзальна 39 а.

Проте зі змісту зазначеного рішення виконкому Хорольської міської ради не можливо ідентифікувати нерухоме майно, якому присвоєно адресу цим рішенням та не вбачається, що було присвоєно адресу саме складу для кольорметала з площадкою вторинної сировини, що розташований за адресою: м. Хорол по вул. Вокзальній, 14/2 (придбаного за договором купівлі-продажу від 06.12.2000 р.); і саме адреса:  м. Хорол по вул. Вокзальна, 14/2 змінена на адресу: м. Хорол, вул. Вокзальна, 39 а.

Отже, рішення № 722 від 11.05.2011 року про відмову в реєстрації права власності на склад для кольорметала з площадкою втор сировини, що розташована у м. Хорол Полтавської області по вул. Вокзальній, 39 а, реєстратором КП “Лубенське МБТІ” прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV, за пунктом 4 якої у державній реєстрації  прав та  їх  обтяжень  може  бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов  не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив" до Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", реєстратора комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Криштопа В.В. про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2011 року.

          Суддя                                                                                         Р.І. Молодецький