Постанова

від 26.07.2011 по справі 2а-16375/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26 липня 2011 року           14:45           № 2а-16375/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Качура І.А. при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло"

до

 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про

 скасування повідомлення - рішення № 0007672307/0 від 06.10.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 26.04.11)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 29.03.10 №5202/9/10-109)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.07.2011 року о 14 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги заявлені про  скасування податкового повідомлення - рішення від 06.10.2010р. №0007672307/0.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що суми податкового кредиту, заявлені в Деклараціях підтверджується податковими накладними, що згідно п.п.7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для нарахування податкового кредиту, і згідно п.п.7.5.1. зазначеного закону дає право на податковий кредит по даті отримання податкової накладної. Посилання ж на Закон України «Про податок на додану вартість», а саме на  п.п.7.4.1., п.п.7.2.3., п.7.2. ст.7 можливо у разі неотримання податкових накладних.

          Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача щодо не підтвердження позивачем свого права на податковий кредит з огляду на неподання його контрагентами декларацій з ПДВ та визнання цих декларацій недійсними є помилковим. Неподання контрагентами декларацій з ПДВ та визнання недійсними декларацій з ПДВ контрагентів само по собі не призвело до недійсності всіх угод позивача та контрагентів та не позбавило правового значення виданих за цими операціями податкові накладні. Позивач не може та не повинен нести відповідальність за неподання  контрагентами декларацій з ПДВ. Право позивача на податковий кредит не залежить від дій його контрагентів та/або інших обставин (визнання недійсними декларацій контрагентів, тощо). З огляду на зазначене просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені під час перевірки порушення позивачем пп.7.4.1, п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» призвели до заниження податку на додану вартість у сумі  1715717 грн., в т.ч. за березень 2010р. -405 883,36 грн., за квітень 2010р. –699850 грн., за травень 2010 року в сумі 350 106 грн., та червень 2010р в сумі 259 878,2 грн.

          З підстав виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0007672307/0, яке на його думку є правомірними, а заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду про  наступне.

Державної податкової інспекцією у Печерському  районі міста Києва(надалі-відповідач) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю  «Сєвєродонецьктепло»(далі - позивач)  з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 34414280), ПГІ «АРТ-ОК»(код ЄДРПОУ 36793773), ТОВ «Промастер»(код ЄДРПОУ 33346456).

          За результатами перевірки складено акт від 20.09.2010р. №700/23-7/36304403, яким встановлено порушення:

          - пп.7.4.1, п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» призвело до заниження податку на додану вартість у сумі  1715717 грн., в т.ч. за березень 2010р. -405 883,36 грн., за квітень 2010р. –699850 грн., за травень 2010 року в сумі 350 106 грн., та червень 2010р в сумі 259 878,2 грн., які стали підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «АРТ-ОК»  матеріалами справи встановлено відхилення між виявленим задекларованим податковим кредитом позивача та задекларованим податковим зобов’язанням сформованим ПП «АРТ-ОК». Так, обсяг придбання згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ позивача за травень 2010р.- 2 100 636 грн., в т.ч. ПДВ -350166 грн. , а  обсяг поставки згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ ПП «АРТ-ОК» за травень 2010 - 0 грн., у зв'язку з тим, що декларація за травень 2010р. та додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що були подані ПП «АРТ-ОК»до Кіровоградської ОДПІ, визнані недійсними.

Щодо правильності нарахування та своєчасність сплати податку на додану вартість позивача при взаємовідносинах з ТОВ «Промастер»встановлено, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено відхилення між виявленим задекларованим податковим –кредитом позивача та задекларованим податковим зобов'язанням, сформованим за рахунок ТОВ «Промастер»(стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Так, обсяг придбання згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ позивача за червень 2010р. - 1 559 268,90 грн., в т.ч. ПДВ - 259 878,15 грн. Обсяг поставки згідно системи автоматизованого співставлення додатку 5 декларації з ПДВ ТОВ «Промастер»- за червень 2010р. - 0 грн., у зв'язку з тим, що декларація за червень 2010р. та додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів», не подані ТОВ «Промастер»до Кіровоградської ОДПІ.

Дані розбіжності виникли в результаті: -          декларації ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія»з податку на додану вартість за березень-квітень 2010р. та додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що були подані товариством до ДПІ у Печерському районі визнані недійсними;

-          декларація ПГІ «АРТ-ОК»з податку на додану вартість за травень 2010р. та додаток і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»,  що була подана товариством до Кіровоградської ОДПІ, визнана недійсною;

-          декларація ТОВ «Промастер»з податку на додану вартість за червень 2010р. та додаток і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»не подані товариством до Кіровоградської ОДПІ.

В    результаті    викладеного    встановлено,    що    до    бюджету    податок на додану вартість   підприємствами-постачальниками: ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», ПП «АРТ-ОК», ТОВ «Промастер»за відповідні періоди не сплачувався, податкові накладні виписані всупереч Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон №168/97).

Так, відповідно  до  п.10.1   ст.10  Закону  України  №168/97  -   особами, відповідальними    за нарахування,  утримання  та сплату  (перерахуванню) до  бюджету  є:  а)  платники  податку визначені  у статті 2 цього Закону, тобто будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно з вимогами п.  1.3. ст.1 Закону України № 168/97 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом   зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України 168/97 податкова накладна складається у момент   виникнення   податкового   зобов'язання   продавця   у   двох   примірниках.    Оригінал податкової накладної надаються покупцю,   копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)

Оскільки   постачальниками:   ТОВ   «Всеукраїнська   енергетична   компанія», ПП «АРТ-ОК», ТОВ «Промастер» не було включено  до  складу податкових  зобов'язань  суму  податку  на додану  вартість,  яка була відображена позивачем у складі податкового кредиту в березні-червні 2010 року, право на податковий кредит у позивача  відсутнє.

Таким чином, сума ПДВ у розмірі 1 715717,00 грн. обчислену з вартості товарів придбаних позивачем у ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», ПП «АРТ-ОК», ТОВ «Промастер»не було включено останнім до складу податкового зобов'язання, не задекларовано та відповідно не сплачено до Державного бюджету відповідну суму зобов'язань.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між: сумою податкового зобов'язання звітного    податкового    періоду    та    сумою податкового кредиту такого   звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно із пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, якщо за наслідками

документальної податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі з'ясування внаслідок доведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування,  надсилає платнику податку податкове повідомлення,  в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктами 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норма підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР зобов'язана здійснювати отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно   пунктів   7.1,   7.2   статті   7   Закону   України   №   168/97-ВР,   особа продавець, зареєстрована як платник ПДВП зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Тобто продавець повинен спочатку нарахувати ПДВ, а потім вже передати покупцю податкову накладну. Саме нарахування ПДВ продавцем дає підставу для віднесення цієї суми ПДВ до податкового кредиту покупцем товару. Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168/97-BP, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За   змістом   та   сутністю   перерахованих   вище   юридичних   норм матеріального права податок на додану вартість є непрямим видом податку, оскільки сплачується кожним покупцем у ціні придбавання такого товару, а, відповідна, сплата такого податку закінчується лише при остаточному споживанні оподатковуваної вартості товару. Змінюються,  функції суб'єктів господарювання в залежності від придбавання або реалізації товару.

Відповідно до Закону України № 168/97-ВР, податок на додану вартість сплачується у ціні товару його  покупцем на користь постачальника, а отже, суб'єкт господарювання може бути або покупцем (який сплачує ПДВ у ціні товару) або постачальником (який нараховує ПДВ покупцю до сплати у ціні придбання), хоча формально обидва з них можуть бути зареєстрованими платниками ПДВ. Таким чином, існує певний стійкий зв'язок, який вбачається у зв'язку з рухом товару та змінюється у зв'язку з функцією суб'єкта підприємницької діяльності.

На користь такого висновку, зробленого відповідачем свідчить підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР який визначає, що за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення  достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Таким чином, внаслідок вищенаведених порушень та на порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97, встановлено завищення позивачем податкового кредиту підприємства на загальну суму: 1 715 717 грн., в т.ч. за березень 2010р. - 405 883,36 грн., за квітень 2010р. –699 850 грн., за травень 2010 року в сумі - 350 106 грн. та червень 2010 року в сумі - 259 878,2 грн.

          З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як суб’єкт владних повноважень  довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є  правомірними.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;   6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя                                                                                                І.А. Качур