Рішення

від 25.07.2011 по справі 5021/1236/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.11

          Справа № 5021/1236/2011.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-Захід», м. Львів       

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Тростянець     

Про стягнення 82 162 грн. 78 коп.            

                                                                                                  Суддя    С.В.  ЗАЄЦЬ

                                                       При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.04.2011р.

від відповідача – не прибув

присутній в судовому засіданні: ОСОБА_3   

        Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з   

відповідача на свою користь 82 162 грн. 78 коп. згідно договору поставки № 44 від 20.04.2009р., з яких: 64 441 грн. 78 коп. - борг, 12 921 грн. 36 коп. - пеня, 1062 грн. 02 коп. – 3% річних, 3 737 грн. 62 коп. – інфляційні збитки.

        Згідно уточненого розрахунку пені, 3% річних, інфляції (а.с. 22) позичав просить суд стягнути з відповідача 305 грн. 10 коп. – пені, 966 грн. 20 коп. – 3% річних, 3 737 грн. 62 коп. – інфляційні збитки.

       Представник позивача  21.07.2011р. подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що між сторонами був укладений договір поставки № 44 від 20.04.2009р. та будь-які інші правочини між ними, окрім даного договору, відсутні. Також, позивач надав для залучення до матеріалів справи  копію податкової накладної № 369 від 20.04.2010р. виписаної під видаткову накладну № ЕК-0000369 від 20.04.2010р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 14 за квітень 2010р. та податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р.         

       Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 3008 від 19.07.2011р., проте подав до суду відзив на позовну заяву б/н від 25.07.2011р., в якому зазначає, що не заперечує проти позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 64 441 грн. 78 коп. та заперечує проти стягнення 12 921 грн. 36 коп. пені, 1062 грн. 02 коп. - 3% річних та 3737 грн. 62 коп. інфляційних збитків, крім того  просить суд розстрочити або відстрочити погашення заборгованості.

      Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 44 від 20.04.2009р., відповідно до п. 1. якого Поставщик (позивач) зобов`язується передати у власність, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію, а саме: свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї.

     Відповідно до п. 4 договору, оплата за отриману продукцію проводиться покупцем (відповідач) шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивач).  

      Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки продукції на суму 67 441 грн. 78 коп. відповідачу підтверджується видатковою накладною № ЕК-0000369 від 20.04.2010р. (а.с. 12) та податковою накладною № 369 від 20.04.2010р. (а.с. 52-53).

        Відповідач свої зобов‘язання за договором поставки № 44 від 20.04.2009р. виконав частково, а саме згідно виписки про операції за 11/11/10 (а.с. 15) відповідач перерахував позивачу 3 000 грн. 00 коп., тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлені свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї склала 64 441,78 грн. 62 коп.

        18.10.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 187 (а.с. 13), в якій він просить в семиденний термін від дня пред’явлення вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок борг в сумі 67 441 грн. 78 коп.. У разі несплати боргу в семиденний строк від дня отримання вимоги постачальником буде нарахована пеня за кожен день прострочення платежу. Доказом вручення відповідачу даної вимоги є поштове повідомлення – рекомендований лист б/н від 23.10.2010р. (а.с. 14).

     Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

       Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену продукцію провів частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.  

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 64 441 грн. 78 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 44 від 20.04.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

У відзив на позовну заяву відповідач зазначає, що не заперечує проти позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 64 441 грн. 78 коп.  

Так, позовні вимоги щодо стягнення 64 441 грн. 78 коп. заборгованості за поставлені свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.  

          Крім цього, позивачем, відповідно до уточненого розрахунку пені, 3%, інфляції, заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  305 грн. 10 коп.             

          Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату за поставлену продукцію у вигляді стягнення пені передбачена п. 9.2. договору поставки № 44 від 20.04.2009р., за яким в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

        Заперечення відповідача щодо нарахування пені, у зв’язку з тим, що договором не прописано термінів коли необхідно розраховуватись за товар, судом до уваги не приймаються, з наступних підстав: як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеню за періоди з 02.11.2010р. по 10.11.2010р. та з 02.11.2010р. по 02.05.2011р., а саме після спливу семи днів з дати пред’явлення претензії № 187 від 18.10.2010р. щодо погашення заборгованості у сумі 67 441 грн. 78 коп. та отримання її відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення від 23.10.2010р. (а.с. 14).  

       Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 305 грн. 10 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

             Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки № 44 від 20.04.2009р., позивач згідно уточненого розрахунку пені, 3% річних, інфляції, просить суд стягнути з відповідача 966 грн. 20 коп. – 3% річних, 3 737 грн. 62 коп. – інфляційні збитки.

        Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

         Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

        Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт заборгованості  відповідача в сумі 67 441 грн. 78 коп. підтверджено  матеріалами справи, а саме, видатковою накладною та податковою накладною.

Доказів сплати   заборгованості   в розмірі 67 441 грн. 78 коп. відповідач  не надав.                                                                                                                   

        Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 69 450 грн. 70 коп., в тому числі: 64 441 грн. 78 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 305 грн. 10 коп.  – пені, 966 грн. 20 коп. – 3% річних, 3 737 грн. 62 коп. - інфляційних збитків.

       Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розстрочення або відстрочення виконання сплати боргу.

       В судовому засіданні представник позивача зазначив, що проти клопотання відповідача заперечує повністю.

       Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

       Дослідивши матеріали по справі, заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача, суд відмовляє у задоволені клопотання про розстрочку або відстрочку, оскільки відповідачем не надано письмових доказів, що свідчать про факт скрутного фінансового становища фізичної особи-підприємця та є підставою для надання розстрочки або відстрочки.

         Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

      Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80,  82, 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (42600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-Захід» (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Галицька, 88, код 36417236) 64 441 грн. 78 коп. боргу, 305 грн. 10 коп. пені, 966 грн. 20 коп. 3% річних, 3 737 грн. 62 коп. інфляційні збитки, 694 грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита, 199 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У клопотанні відповідача про розстрочку або відстрочку погашення заборгованості – відмовити.

4.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        С.В.  ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 27.07.2011р.