Рішення

від 21.07.2011 по справі 5021/903/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/903/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.11           Справа № 5021/903/2011.

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта», м.Шостка, Сумська область

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полісся»,  м.Середина-Буда, Сумська   область        

про стягнення          185 287  грн.  68  коп.                                                                                                                                                  Суддя  Соп'яненко  О.Ю.

при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.

Представники:

від позивача                    не з'явився

від відповідача          не з'явився   

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 185 287 грн. 68 коп. заборгованості за отримані відповідачем нафтопродукти на підставі видаткових накладних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Крім того, з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно (АЗС) автозаправна станція, що розташована в м.Середина-Буда, вул. Юловська, б/н, що належать відповідачу.  

Представники позивача та відповідача в засідання суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання представників суд не повідомили.

          За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази,  суд  встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Полісся» в грудні 2010 року було укладено усну домовленість про взаємне співробітництво, а в січні 2011 року було укладено письмовий договір про взаємне співробітництво, які відповідно до ч.2 ст. 640 ЦК України вважаються укладеними з моменту передання   майна   (нафтопродуктів).   

Як свідчать матеріали справи, нафтопродукти були передані позивачем та отримані відповідачем на підставі видаткової накладної № ЦИБР-01823 від 01.122010 року, податкової накладної № 2291 від 01.12.2010 року, довіреності № 151 від 29.11.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01823 від 01.12.2010 року;   видаткової накладної №  ЦИБР-01855   від  04.12.2010  року,   податкової накладної № 2326 від 04.12.2010 року, довіреності № 156 від 03.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01855 від 04.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01865 від 08.12.2010 року, податкової накладної № 2339 від 08.12.2010 року, довіреності № 157 від 06.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01865 від 08.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01872 від 10.12.2010 року, податкової накладної № 2352 від 10.12.2010 року, довіреності № 158 від 09.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01872 від 10.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01901 від 17.12.2010 року, податкової накладної № 2396 від 17.12.2010 року, довіреності № 160 від 17.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01901 від 17.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01917 від 24.12.2010 року, податкової накладної № 2412 від 24.12.2010 року, довіреності № 163 від 23.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01917 від 24.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01928 від 28.12.2010 року, податкової накладної № 2422 від 28.12.2010 року, довіреності № 164 від 27.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01928 від 28.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01936 від 30.12.2010 року, податкової накладної № 2430 від 30.12.2010 року, довіреності № 168 від 30.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01936 від 30.12.2010 року; видаткової накладної № ЦИБР-01934 від 30.12.2010 року, податкової накладної № 2428 від 30.12.2010 року, довіреності № 167 від 30.12.2010 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-01934 від 30.12.2010 року;  видаткової  накладної №  ЦИБР-00002  від  06.01.2011   року,  податкової накладної   № 2 від 06.01.2011 року, довіреності № 2 від 06.01.2011 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-00002 від 06.01.2011 року; видаткової накладної № ЦИБР-00015 від 12.01.2011 року, податкової накладної № 17 від 12.01.2011 року,  довіреності  №  3   від   12.01.2011   року,  товарно-транспортної  накладної № ЦИБР-00015 від 12.01.2011 року; видаткової накладної № ЦИБР-00029 від 18.01.2011 року, податкової накладної № 40 від 18.01.2011 року, довіреності № 4 від   13.01.2011    року,   товарно-транспортної   накладної   №   ЦИБР-00029   від 18.01.2011  року;  видаткової  накладної №  ЦИБР-00035  від  20.01.2011   року, податкової накладної     № 47 від 20.01.2011 року, довіреності № 9 від 20.01.2011 року,  товарно-транспортної   накладної  №  ЦИБР-00035   від   20.01.2011   року; видаткової накладної № ЦИБР-00043 від 28.01.2011 року, податкової накладної  № 253 від 28.01.2011  року, довіреності №  10 від 26.01.2011  року, товарно-транспортної накладної №ЦИБР-00043 від 28.01.2011 року; видаткової накладної № ЦИБР-00086 від 03.02.2011 року, податкової накладної № 367 від 03.02.2011 року, довіреності № 11 від 03.02.2011 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-00086  від  03.02.2011   року;   видаткової  накладної  №   ЦИБР-00098   від 09.02.2011 року, податкової накладної № 401 від 09.02.2011 року, довіреності № 13  від 09.02.2011 року,  товарно-транспортної накладної № ЦИБР-00098 від 09.02.2011 року; видаткової  накладної № 401 від 09.02.2011 року, довіреність № 13 від 09.02.2011 року, товарно – транспортної накладної № ЦИБР-00098 від 09.02.2011 року; видаткової накладної № ЦИБР-00146  від  24.02.2011   року, податкової накладної    № 636 від 24.02.2011 року, довіреності № 17 від 23.02.2011 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-00146 від 24.02.2011 року; видаткової накладної № ЦИБР-00181 від 03.03.2011 року, податкової накладної № 30 від 03.03.2011 року, довіреності № 21 від 02.03.2011 року, товарно-транспортної накладної № ЦИБР-00181 від 03.03.2011 року.

Всього, згідно вищезазначених документів, ТОВ «Нафта» було відпущено на адресу ТОВ «ТД Полісся» ПММ (паливо мастильних матеріалів) на загальну суму 733 859 грн. 54 коп.

Згідно п.2.1 договору покупець здійснює 100% передоплату вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний, при відсутності зауважень, прийняти товар, який передається йому у власність. Своєчасно розраховуватись за отриманий товар.  

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів за отримані нафтопродукти, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 185 287 грн. 68 коп.

З метою врегулювання спору, позивач направляв відповідачу претензію № 325 від 24.12.2010 року з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 185 287 грн. 68 коп. та акти звірки розрахунків. Претензія залишена відповідачем без відповіді і без задоволення.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно  ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Боржник  вважається  таким,   що прострочив, якщо  він не приступив  до виконання  зобов'язання  або не виконав  його у строк, встановлений  договором  або законом.

На час розгляду справи, заборгованість відповідача за отримані нафтопродукти становить 185 287 грн. 68 коп. Відповідач доказів сплати заборгованості не подав, не подав і обґрунтованих заперечень на позов, тому вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.    

Крім того, позивач просить суд вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно (АЗС) автозаправна станція, що розташована в м.Середина-Буда, вул. Юловська, б/н і належать відповідачу.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь – якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.  

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки ним не надано належних  доказів  в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення  чи неможливість виконання рішення господарського суду по  справі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1852  грн.  88  коп.  витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полісся» (41000,   Сумська  область,   м.Середина-Буда, вул. Гастело,1-1;  код 30135170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» (41100, Сумська область, м.Шостка, вул. Депутатська, 8/51; код 30084081) 185 287  грн.  68  коп. – заборгованості, 1852 грн. 88 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.  

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           О.Ю. Соп'яненко          

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.07.2011 року.