Рішення

від 28.07.2011 по справі 5023/5894/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/5894/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5894/11

вх. № 5894/11

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Щербак О.В.      

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Квітень-Харків", м. Харків  

до  ПП "ТД "Максимум", м. Харків  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 35509,57 грн. заборгованості за договором №3/1071 від 01.01.10р., 12783,45 грн. штрафу та судові витрати.  

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

01.01.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки №3/1071.

Згідно з п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити на умовах вказаного вище Договору товар (партію товару) в кількості, асортименті та за цінами, що визначені в накладних на Товар.

Згідно з п. 1.З. Договору право власності на товар (партію товару), що поставляється по даному Договору, переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару (партії товару) відповідачеві, що підтверджується підписом останнього в товарній накладній.

Відповідно до видаткових накладних №БК-0120600 від 30.10.2010р.; №БК-0134340 від 25.11.2010р.; №БК-0135859 від 27.11.2010р.; №БК-0139088 від 04.12.2010р. та №БК-0143527 від 11.12.2010р. позивач передав, а відповідач отримав товару на загальну суму 39 865,34 грн..

На виконання своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар за Накладними, відповідач сплатив позивачу лише 4355,77 грн., з них 3 187,52 грн. -грошовими коштами та 1 168,25 грн. у вигляді повернутого товару.

Таким чином, станом на даний час, заборгованість відповідача з оплати за поставлений товар складає 35 509,57 грн.

Згідно з даними Акта звірки розрахунків між позивачем та відповідачем за Договором станом на 18.05.2011р., слідує, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 35 509,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору умови оплати товару погоджені сторонами та вказуються у Додатку №3 до даного Договору та можуть бути такими: оплата, що передує поставці; оплата по факту отримання товару; відстрочка платежу (в календарних днях) з моменту передання товару відповідачеві.

Згідно з Додатком №3 до Договору, оплата товару здійснювалась на умовах відстрочки платежу в 30 (тридцять) календарних днів.

З огляду на викладене слідує, що відповідач був зобов'язаний оплати товар переданий в такі строки:

на підставі накладної №БК-0120600 від 30.10.2010р. до 29.11.2010р.;

на підставі накладної №БК-0134340 від 25.11.2010р. до 25.12.2010р.;

на підставі накладної №БК-0135859 від 27.11.2010р. до 27.12.2010р.:

на підставі накладної №БК-0139088 від 04.12.2010р. до 03.01.2011р.:

на підставі накладної №БК-0143527 від 11.12.2010р. до 10.01.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З викладеного слідує, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання з оплати за переданий на підставі Накладних товар, у розмірі 35 509,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.З. Договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання покупцем (відповідачем) зобов'язань з оплати товару відповідно до умов даного Договору у строк, що перевищує відстрочку платежу за даним Договором більше ніж у двічі, покупець зобов'язується додатково (крім відповідальності у вигляді пені, вказаної в п. 7.2. Договору) сплатити постачальнику (позивачеві) штраф у розмірі 36 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позовні вимоги відповідачем не оспорено, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ТД "Максимум" (61125, м. Харків, вул. Греківська, 12, код 19464446, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітень-Харків" (м. Харків, вул. Шатилова дача, 4, код 34630290, рах. 2600364703 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) - 35509,57 грн. заборгованості, 12783,45 грн. штрафу, 482,93 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                          Тихий П.В.

повний текст рішення складено 02.08.2011р.