Рішення

від 24.06.2008 по справі 16/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.06.08 р.                                                                                                    Справа № 16/62                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур

Присекретарі      Муравйова М.В.,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом: Маріупольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м.Київ, Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк

про стягнення  заборгованності   в розмірі 62  926  грн. 90  коп.  

За участю представників сторін :

від позивача:        Мащенко Л.І. – по дов.

від  відповідача:   Кисіль О.Г. – по дов., Суворов О.А. – по дов.

прокурор: Лисенко С.І. по посв. №1348

В С Т А Н О В И В:  в с удовому  засіданні  оголошено  перерву згідно ст.77 ГПК України    до  24.06.2008р.  

Ухвалою  господарського суду Донецької  області 19.03.08р. порушено  провадження  по  справі за  позовом  Маріупольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м.Київ, Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл., до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк, про стягнення  заборгованості  з  урахуванням  штрафних  санкцій    в розмері     62 926  грн.90  коп., з  яких:   57 6000 грн-  борг  ,   2 901 грн. 90  коп. -     індекс  інфляції , 382 грн. 89  коп.  -  3  %  річних, 2 042 грн. 11  коп.-    пеня  , 6 400  грн. неустойки  за  неповернення в  строк   автобусів. За вказаною позовною  заявою, розгляд справи  призначено  на  03.04.2008р. –    10 год.  45 хв. Судом  визнано  обов`язковою  явку у  судове  засідання  представників  сторін,  сторони у справі зобов`язані  надати докази  та  документи, необхідні  для  всебічного, повного  та  об`єктивного розгляду  справи.

Представників   сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із    ст.  22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні надано клопотання про відмову від фіксації судового процесу  технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено. Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

          Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обгрунтування  позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов   договору  оренди   № 6/1-1    від   16.01.2007р.   зі  сторони     відповідача    була  несвоєчасна  оплата   боргу    , з  приводу  чого   ним  були  нараховані штрафні  санкції .

В  порядку  ст. 22  ГПК  України    позивачем   були  надані     уточнення   до  позову  №  5/4-110від   03.04.2008р. , згідно  яких   позовні  вимоги  складаються  з  :  57 600  грн.  -    суми    заборгованості    по  орендній  платі  ,  9 889   грн. 28  коп.  -    суми  індексу  інфляції,   949  грн. 58  коп. -    3  %  річних   ,   14 569  грн. 50  коп.  -   пені ,  а  всього  83 008 грн. 36  коп.  

17.04.2008р.     позивачем ( Маріупольським   транспортним  прокурором )    в  порядку ст.  66 ,  67  ГПК  України   було   подане  клопотання   про  забеспечення  позову  , шляхом накладення  арешту    на  майно   ,  що  належить   ТОВ  «  Гор- Авто» ,   де б  воно  не  знаходилось ; шляхом  накладення    заборони   ТОВ  «  Гор-  Авто»  розпоряджатися    грошовими  коштами  , що  знаходяться   на  його   банківських  рахунках  .

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)

заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).  

  В  даному    випадку  ,   дослідивши  матеріали справи ,  суд     відмовляє     в  задоволенні      клопотання   про   забеспечення  позову ,  оскільки    позивачем   не  доведено,  що  спірне  майно та  грошові  кошти  ,   яке є у відповідача     на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.  Окрім  того  ,  позивачем  не вказано   на   яке  саме  майно , з  доказами  належності    на  праві  власності  відповідачеві  ,  належить накладення   арешту  ;  на  які  кошти в  якому  обсязі   та  в  яких  банківських  установах , повинно  було  б  бути  накладено  арешт   з  метою  забеспечення   позову  .До  компетенції  суду   не входить  розшук  майна  та  грошових  коштів   ,  тому   цей  обов`язок  , як  доказування   своїх  вимог в  порядку  ст. 33-34  ГПК  України    належить  виключно   до  права  сторін    у  судовому  процесі.      

  Відповідач    проти   задоволення   позову  заперечує  ,  зазначає   ,  що   прокурор   не  мав  права    на  подачу  позову    в  інтересах  підприємства. Стосовно   розміру  заборгованості  та  штрафних  санкцій   ,  відповідач  зазначає  ,  що  він   не  є  підтвердженим  документально .На  підставі  викладеного,   відповідач  просить  залишити    позов  без розгляду    (    відзив    від 17.04.2008р.) .    

Стосовно    заперечення    відповідача  суд зазначає ,що за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Господарського  процесуального кодексу України під представництвом інтересів держави в господарському суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії. Ці дії згідно з частинами першою та другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України включають звернення прокурора до господарського  суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне господарським  судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави.   На  підставі  зазначеного   ,  суд   знаходить    позов   таким , що   подано   згідно  з   нормами   ст.2, 29  ГПК України ,  а  заперечення   відповідача   з  цього  приводу    необґрунтованими  .  

02.06.2008р. відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області із  зустрічною  позовною заявою до Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл., про визнання недійсним договору оренди №6/1-1 від 16.01.07р.

          В  обгрунтування  заявлених  вимог  позивач    посилається  на    відсутнісь  в   спірному  договорі  всіх  істотних  умов  , а  саме     :  предмету   ,  ціни  ,  строків  . Окрім того   ,  просить    не  визнавати   як   докази   по  справі  в  межах  договору  №  6/1-1  додаткові  угоди    , які за  своїм  змістом    відносяться   до  іншого   договору.  

 Розглянувши матеріали за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто» суд визнав їх достатніми для прийняття зустрічного позову до розгляду у справі №16/62.

          Відповідач  за  зустрічним  позовом  -   ДП “ Азовське морське  агенство “ІНФЛОТ”   проти  задоволення  зустрічного позову  заперечує  , з приводу  чого  надав  відзив                     № 2/297- ПР  від    18.06.2008р., в  якому зазначив  , що    всі істотні     умови   для  укладання   даного виду  договорів    передбачені  ,    а  саме :   п.1.1.   договору   передбачений  предмет   договору   ,   п   3.2.   договору   передбачена  ціна   договору  , п.10.1.  договору - строк  його  дії  .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив  :

В  обґрунтування     своїх  вимог   позивач  посилається    на  договір  оренди  транспортних засобів  , що  належить   до  державної  власності    за    №   6/1-1    від    16.01.2007р.

За  правовою природою  договір  підпадає  під  регулювання  Закону  України  Про оренду державного та комунального майна” .

           Згідно   з       п.1.1 зазначеного   договору    орендодавець  -  позивач      зобов`язаний  передати     орендарю -  відповідачу    в  строкове     платне  користування      п`ять  одиниць  нових  автобусів  марки  «Богдан 09212» ,  що  знаходиться   на  балансі   ДП  АМА                     « ІНФЛОТ» ,  первісна  вартість   якого  складає  890 817 грн. 32  коп.   ,  з  державними  номерами  :    АН 47-11 ВО, АН 47-12 ВО, АН 47 -13 ВО ,  АН 47-66 ВО, АН 47-68 ВО   .    

Зазначені  автобуси    були  передані    в  справному  стані  у  відповідності    з додатками   №№ 1, 2, 3   , в  яких  є  ссилка “  додатки    до  договору  оренди № 3011/06  від 30.листопада  2006р.”   То б то    суд зазначає   ,  що  ці  автобуси   були  передані   орендарю (  відповідачу)  не в  рамках     зазначеного  договору -   №  6/1-1.

Факт   прийому -  передачі    автотранспорту   ,  а  саме  : автобусів  в  кількості  4 –х  штук  марки  «Богдан 09212»  з  державними  номерами  :    АН 47-11 ВО, АН 47-12 ВО, АН 47 -13 ВО ,  АН 47-66 ВО  позивачем   та   відповідачем   визнається  , але    відповідачем   зазначається  , що   зазначений  автотранспорт   був  переданий  не  в межах   договору            № 6/1-1, з  приводу     чого   відповідач  просить   визнати  спірний  договір оренди  №   6/1-1   недійсним  .  

             Позивач    в  докази  укладення   спірного   договору  №   6/1-1   та  визнання    його дії  зі  сторони    відповідача    , посилається  на    визнану  відповідачем   додаткову угоду               № 1    від   25.07.2007р.  ,   згідно  з вимогами  якої   орендатор    27.07.2007р.     в                   м.  Маріуполі     повинен  передати    орендодавцю по  акту    прийому-  передачі    два  автобуса  :   автобус   марки    “  Богдан 09212”  , г/н  АН 47-12  ВО ;  автобус  марки    “  Богдан 09212”  , г/н АН 47-13  ВО з  ознаками  ДТП ;  03.09.2007р.  орендатор      повинен  в  м. Маріуполі    передати  орендодавцю   по  акту   прийому -  передачі   останні    у  нього   два  автобуса    : автобус  марки   “  Богдан 09212”  , г/н АН 41-11  ВО ,  автобус  марки “  Богдан  09212”  , г/н АН 47-66 ВО.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

    Оцінка доказів у справі здійснюється господарським судом з урахуванням вимог ст.43 ГПК України, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши надані  сторонами  матеріали ,  зокрема     договір   №  6/1-1,  та      вислухавши  їх доводи ,   суд   з`ясував   наступне :  текст зазначеного правочину не містить істотної умови, яка є обов'язковою для подібних договорів в силу  статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  .

Істотними умовами договору оренди є:

об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.   За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.  

В  даному  випадку   спірний  договір   №  6/1-1  від  16.01.2007р.     не  містить   таких  істотних    умов ,  як  узгодженого  предмету   договору  -  об`єкту  оренди( номенклатуру  , асортимент  ,  якість )      та  доказів  передачі спірного  автотранспорту  ,   узгодженого    розміру   орендної  плати  ;    даний  договір  містить   посилання  на  додатки   № 1 -  визначення  технічного  стану    автобусів  - п.2.4. договору , № 2-    актів – прийому   передачі  автобусів – п.2.5. договору   , № 3 -  розрахунку   орендної  плати  - п.3.1. договору,  але  в  наявності    саме  додатки  в  межах цього  договору  №  6/1-1    в  матеріалах справи   відсутні (  маються   додатки   до  договору    оренди  №  3011/06 від   30.11.2006р.    

З  огляду  на  зазначене   суд зазначає     ,  що  між  сторонами  не  досягнуто   згоди  щодо   предмету   договору  ,   розміру  орендної  плати  .     

Водночас, нормами частини 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що Договір є укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Недосягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах Договору  вказує на неукладеність Договору та неможливість через це визнання Договору дійсним судом в порядку статей 219-220 ЦК України.

Оскільки зміст Договору суперечить вимогам частини 1 статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, то Договір є незаконним, що додатково вказує на неможливість визнання його дійсним в судовому порядку.

     Законодавець визначає підстави для визнання правочину недійсним та настання певних наслідків, зокрема:

-          Цивільний кодекс (ст.215) формулює детальні та достатньо визначені положення про підстави недійсності правочинів та про види недійсних правочинів (нікчемні та оспорювані).

-          відповідно до ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК підставою недійсності правочину є суперечність його змісту актам цивільного законодавства. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені.

   Зі  сторони  позивача по  зустрічному   позову  -   ТОВ” Гор- Авто “ м. Донецьк     доведений  факт  того  , що   спірний   договір оренди  транспортних засобів  , що  належить   до  державної  власності    за    №   6/1-1    від    16.01.2007р.     суперечить змісту актів  цивільного законодавства, та  є не укладеним  у  формі  , встановленій  законом,   ( умови   ст.203, ст.215 , ст.207 ,ст. 208  ЦК України)  , на  підставі  чого     його  вимоги  щодо  визнання  недійсним    цього  договору    вважаються  обґрунтованими  та  такими , що   підлягають задоволенню  .

Позивач по  первісному  позову  -  Маріупольський  транспортний прокурор  в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м.Київ, Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл.   в  обґрунтування  своїх   вимог   посилається  на  порушення умов   договору  оренди   № 6/1-1    від   16.01.2007р.   ,   додаткової угоди   від 30.04.2007р.   зі  сторони     відповідача,  з  приводу  чого    ним були   виставлені  рахунки  на  оплату   :  № 02/07 від 31.07.2007р. на  суму     17280 грн., № 04/08 від   31.08.2007р. на  суму    9920грн., №   05/08 від 31.08.2007р.  на  суму     7360 грн., № 01/09  від   10.09.2007р. на  суму   3200 , всього  на  загальну  суму   57  600  грн.  , які   як  він  зазначає , не  були  оплачені  зі  сторони   відповідача   -  ТОВ “ Гор-Авто” .

На  підставі  вищенаведеного    -  визнання     недійсним  договіру оренди  транспортних засобів  , що  належить   до  державної  власності    за    №   6/1-1    від    16.01.2007р. , тягне   за  собою      підстави  відмови     в  задоволенні   позовних   вимог Маріупольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м.Київ, Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл  (  за  первісним позовом )   щодо    стягнення :  57 600  грн.  -    суми    заборгованості    по  орендній  платі    ,  так  як  вони   обумовлені    підставами  невиконання саме  вимог   спірного   договору     оренди  транспортних засобів  , що  належить   до  державної  власності    за    №   6/1-1    від    16.01.2007р.   та  додаткової    угоди   від   30.04.2007р.  

Окрім   того     позивач    просить  стягнути   з  відповідача   9 889   грн. 28  коп.  -    суми  індексу  інфляції,   949  грн. 58  коп. -    3  %  річних    , обумовлені  ст.625 ЦК  України,  та    14 569  грн. 50  коп.  -   пені  ,  обумовлені ст. 549  ЦК  України , за  порушення    виконання   зобов`язання   за  договором  №   6/1-1    від    16.01.2007р.   та  додаткової    угоди   від   30.04.2007р.  

Зазначені  вимоги   теж   не  підлягають задоволенню  ,  оскільки  позивачем   по  первісному  позову  не   доведена  наявність  заборгованості    саме  за  договором  №   6/1-1    від    16.01.2007р.   та  додаткової    угоди   від   30.04.2007р.  ,тому   не  можливе і  застосування   штрафних  санкцій.  

Таким чином, причиною відмови у задоволенні  первісного позову  є  не доведення     факту  наявності   заборгованості  саме  за  договором  №   6/1-1    від    16.01.2007р.   та  додатковою    угодою    від   30.04.2007р .  до  нього.  

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми,                    які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

В  даному   випадку    зустрічний  позов    задоволений  в  повному  обсязі  ,  з  приводу  чого   в  порядку  ст.  49  ГПК України    підлягають стягненню   з  відповідача    по зустрічному  позову    85 грн.    -   витрати по сплаті держмита і   118   грн.00  коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі ст.ст. 203, 205,   207, 208,   215 , 526 ,  549, 635 ЦК України,   керуючись ст. ст. 22, 30, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

В  задоволенні     вимог  Маріупольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м.Київ, Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл., до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк, про  стягнення   57 600  грн.  -    суми    заборгованості    по  орендній  платі  ,  9 889   грн. 28  коп.  -    суми  індексу  інфляції,   949  грн. 58  коп. -    3  %  річних   ,   14 569  грн. 50  коп.  -   пені,  а  всього  83 008 грн. 36  коп.    , відмовити  .

Зустрічний   позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк, до Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл., про визнання недійсним договору оренди №6/1-1 від 16.01.07р.,   задовольнити повністю  .

Договір  оренди  транспортних засобів  , що  належить   до  державної  власності    за    №   6/1-1    від    16.01.2007р., укладений   між Державним  підприємством  «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл.  та   Товариством   з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк,  визнати недійсним    з  моменту  укладення.  

Стягнути    з  Державного підприємства «Азовське морське агентство «ІНФЛОТ», м.Маріуполь, Донецька обл., пр. Адмірала   Луніна , 77  ( р/р  26000301718294/980  в філії  Жовтневого  відділення  Промінвестбанку,  МФО  334475 , ЄДРПОУ 01180533  )   на  користь  Товаристваз обмеженою відповідальністю «Гор-Авто», м.Донецьк,   вул. Савченко , 3/84 ( р/р 2600110389 в ВАТ “ Райффайзен  Банк “ Аваль” , МФО  335076 , ЄДРПОУ 32879799)  -  85 грн.    -   витрати по сплаті держмита і   118   грн.00  коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Рішення  підписане    24.06.2008р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 6 прим.

1 прим. – у справу

4 прим. – сторонам

1прим-  обл. Прокуратурі

Виконавець – Подолян О.О.