Рішення

від 26.07.2011 по справі 6/066-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2011 р. Сп рава № 6/066-11

Господарський суд Київс ької області у складі судді Ч ерногуза А.Ф. розглянувши у ві дкритому судовому засіданні справу за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Агрофірма “ПРОЛІСОК ЛТД” до Товариства з обмеженою ві дповідальністю “СЕЛЕДЗ і К” про стягнення боргу за догов ором № 0000112 від 30 червня 2010 року,

представники:

позивача: ОСОБ А_1 (дов. від 01.04.2011 року);

відповідача: не з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “Агрофірма “ПРОЛІСОК ЛТД” (далі - ТОВ “Агрофірма “ПРОЛІС ОК ЛТД”, позивач) звернулося д о господарського суду Київсь кої області з позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю “СЕЛЕДЗ і К” (далі - ТО В “СЕЛЕДЗ і К”, відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги неналежним виконан ням відповідачем своїх зобов ' язань за договором № 0000112 від 30 червня 2010 року, щодо оплати от риманого товару. У зв' язку з цим позивач просить суд стяг нути з відповідача 99408,81 грн , з яких: 93461,35 грн основного бор гу, 2208,20 грн 3% річних та 3739,26 грн інф ляційних втрат.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 15 чер вня 2011 року порушено провадже ння у справі № 6/066-11 та призначен о її до розгляду на 12 липня 2011 ро ку.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 12 липня 2011 року пре дставника відповідача та неп оданням ним витребуваних док ументів, суд виніс ухвалу, яко ю відклав розгляд справи на 26 липня 2011 року.

У судовому засіданні предс тавник позивача подав уточне ння до позовної заяви від 26 ли пня 2011 року, якою в порядку ст. 22 ГПК України фактично зменшив розмір позовних вимог в част ині заявленої до стягнення с уми інфляційних втрат. Згідн о зазначеної заяви позивач п росить суд стягнути з відпов ідача 99408 грн, з яких: 93461,35 гр н основного боргу, 2208,20 грн 3% річ них та 3738,45 грн інфляційних в трат.

За таких обставин в даному п ровадженні суд розглядає ост аточні вимоги позивача про с тягнення 93461,35 грн основного бо ргу, 2208,20 грн 3% річних та 3738,45 грн інфляційних втрат, всього 99408 грн, а також державне м ито у розмірі 710,21 грн. та витрат на інформаційно-технічне за безпечення у розмірі 236 грн.

Відповідач свого представ ника в судове засідання 26 липн я 2011 року знову не направив, пр о причини неявки суд не повід омив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і м ісце розгляду справи відпові дач був повідомлений належни м чином ухвалами господарськ ого суду Київської області в ід 15 червня 2011 року та від 12 липн я 2011 року, які були надіслані ві дповідачу за вказаною позива чем адресою: 08105, Київська обл., К иєво-Святошинський район, с. Г оренка, вул. Київська, 147, яка ві дповідає адресі вказаній у д овідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб - підприємців ТО В “СЕЛЕДЗ і К” (оригінал в мате ріалах справи).

Вбачається, що ухвали суду н адіслані за вказаною вище ад ресою повернулись відділом з в' язку з помітками «за закі нченням терміну зберігання” та «за відмовою адресата від одержання”.

Відповідно до п. 4 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України “Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв' язку з позначками "адресат ви був", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов ' язку щодо повідомлення уча сників судового процесу про вчинення цим судом певних пр оцесуальних дій.

Таким чином, відповідач нал ежним чином повідомлений про час та місце судового засіда ння.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можлив е розглянути справу за відсу тності відзиву на позовну за яву та без участі представни ків відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як його нез' явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, досліди вши докази та оцінивши їх в су купності, суд

Установив:

30 червня 2010 року між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю “Агрофірма “ПРОЛІСОК Л ТД” (далі - продавець, позива ч у справі) та Товариством з об меженою відповідальністю “С ЕЛЕДЗ і К” (далі - покупець, ві дповідач у справі) було уклад ено договір № 0000112 (далі - догов ір), відповідно до умов якого ( п. 1.1.), продавець продає, а покуп ець купує товар згідно з това росупроводжувальною докуме нтацією, відповідно до подан их покупцем замовлень.

Відповідно до умов договор у (п.п. 1.2., 1.3. договору) товар - плод оовочева продукція (томати с віжі та огірки свіжі). Виробни ком товару являється продаве ць. Покупець приймає товар та своєчасно сплачує його варт ість.

Сторонами погоджено (п.п. 2.1. 3.1 . договору), кількість та ціна товару, що поставляються, вка зується у товаросупроводжув альній документації на кожну окрему партію товару. Т овари поставляються за цінам и, вказаними в товаросупрово джувальній документації. Цін и вказуються в національній валюті України, включаючи ПД В і включають вартість доста вки товарів продавцем до міс цезнаходження покупця.

Як визначено п. 4.1. договору п окупець оплачує поставлений товар шляхом банківського п ереказу на поточний рахунок продавця на умовах здійсненн я періодичних платежів шляхо м перерахування грошових кош тів продавцю через 14 календар них днів починаючи з дня пост авки товару покупцю.

Договір вступає в силу з мом енту його підписання сторона ми і діє до 31 грудня 2010 року. Дія договору припиняється з закі нченням терміну його дії піс ля виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п.п. 6.1. та 6.2. д оговору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 0000112 від 30 червня 2010 року позива ч поставив, а відповідач отри мав томат український теплич ний на загальну суму разом з П ДВ 432120,25 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справ и копіями видаткових накладн их, які підписані обома сторо нами договору.

Судом встановлено, що копії наявних в матеріалах справи видаткових накладних оформл ені відповідно до вимог Зако ну України «Про бухгалтерськ ий облік та фінансову звітні сть в Україні»та Положення « Про документальне забезпече ння записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказ ом Міністерства Фінансів Укр аїни від 24 травня 1995 року № 88 щод о зазначення обов' язкових в них реквізитів, а саме:

· найменування пі дприємства, установи, від іме ні яких складений документ;

· назву документ а(форми);

· дату і місце скла дення документа;

· зміст та обсяг го сподарської операції;

· одиницю виміру г осподарської операції(у нату ральному та\або вартісному в иразі);

· посади і прізвищ а осіб, відповідальних за зді йснення господарської опера ції і правильність її оформл ення;

· особистий чи еле ктронний підпис або інші дан і, що дають змогу ідентифікув ати особу, яка брала участь у з дійсненні господарської опе рації.

Отже, факт передання від повідачу матеріальних цінно стей підтверджується видатк овими накладними, про що свід чать підписи сторін договору та за відсутності у відповід ача заперечень щодо найменув ання (номенклатури), кількост і, якості та щодо ціни отриман ої продукції.

Проте, як вбачається з мате ріалів справи, відповідач в п орушення своїх зобов' язань з оплати отриманого товару р озрахувався частково на суму 338658,90 грн що підтверджується на явними в матеріалах справи в иписками з банку.

Відтак, неоплаченим залиши вся товар, що поставлений за в идатковими накладним: РН-000703 ві д 11 серпня 2010 року (частково на с уму 5474,11 грн), РН-000715 від 14 серпня 2010 р оку суму 22054,50 грн, РН-000729 від 17 серп ня 2010 року суму 22878 грн, РН-000746 від 21 серпня 2010 року суму 17226 грн, РН-000757 від 23 серпня 2010 року суму 9450 грн, Р Н-000758 від 23 серпня 2010 року суму 16378 г рн.

Таким чином, на час вирішен ня спору вартість неоплачено го відповідачем товару за до говором становить - 93461,3 5 грн (432120,25 грн - 338658,90 грн ), у зв' яз ку з чим позивач звернувся з д аним позовом про стягнення з відповідача 93461,35 грн борг у за поставлений товар.

Крім того, згідно акту звірк и розрахунків, станом на 28 лют ого 2011 року, який підписаний ст оронами спору та скріплений їх печатками вбачається, що п о бухгалтерії відповідача ра хується перед позивачем бор г у сумі 93461,35 грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 4.1. договору, покупець оплачу є поставлений товар шляхом б анківського переказу на пото чний рахунок продавця на умо вах здійснення періодичних п латежів шляхом перерахуванн я грошових коштів продавцю ч ерез 14 календарних днів почин аючи з дня поставки товару по купцю.

Господарський суд зазнача є, що у відповідності до ст. 253 Ц К України перебіг строку поч инається з наступного дня після відповідної календ арної дати або настання поді ї, з якою пов' язано його поча ток.

Таким чином, кінцевий строк , в який відповідач повинен бу в оплатити товар по видатков і накладній РН-000703 від 11 серпня 2 010 року є 25 серпня 2011 року, як прав ильно зазначив позивач, прот е прострочення з оплати за ко жну неоплачену поставку почи нається з наступного числа ц ього місяця (через 14 дні в ), як то визначено ст. 253 ЦК Укр аїни. Відтак, прострочення з о плати за поставлений товар п о видатковій накладній РН-000703 від 11 серпня 2010 року мало місце саме з 26.08.2010, а не з 25.08.2010, як зазнача є позивач.

Перевіривши всі неоплачен і видаткові накладні суд дій шов висновку, що позивачем не вірно визначено строк оплат и та прострочений період на о дин день.

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов 'язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України , строком є певний період у час і, зі спливом якого пов'язана д ія чи подія, яка має юридичне з начення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, дня ми або годинами.

Терміном є певний момент у ч асі, з настанням якого пов'яза на дія чи подія, яка має юридич не значення. Термін визначає ться календарною датою або в казівкою на подію, яка має нем инуче настати.

Як свідчать матеріали спра ви, доказів сплати боргу в пов ному обсязі за отриманий тов ар по договору № 0000112 від 30 червн я 2010 року відповідач суду не на дав.

Факт прострочення виконан ня відповідачем своїх зобов' язань перед позивачем щодо о плати вартості отриманого то вару доведено позивачем нале жними та допустимими доказам и.

Таким чином, враховуючи ві дсутність в матеріалах справ и доказів повної оплати відп овідачем вартості отриманог о товару у розмірі 93461,35 гр н, господарський суд дійшов в исновку, що на момент розгляд у спору у суді борг відповіда ча перед позивачем за догово ром № 0000112 від 30 червня 2010 року ста новить - 93461,35 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 ст атті 11 Цивільного кодексу Укр аїни підставами виникнення ц ивільних прав та обов' язків є договори та інші правочини .

Згідно приписів статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов' язанням є таке правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (к редитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надат и послугу, сплатити гроші тощ о) або утриматися від певної д ії, а кредитор має право вимаг ати від боржника виконання й ого обов' язку.

За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Покупець зобов'язаний опла тити товар після його прийня ття або прийняття товаророзп орядчих документів на нього, якщо договором або актами ци вільного законодавства не вс тановлений інший строк оплат и товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог Цивільного кодексу Украї ни, одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається.

Відповідач, на якого, відпов ідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК Ук раїни, покладається обов' яз ок доказування, не надав дока зів на підтвердження проведе ння оплати в повному обсязі з а отриманий товар по договор у № 0000112 від 30 червня 2010 року.

Ні копій платіжних доручен ь, ні будь-яких інших доказів р озрахунків в рахунок оплати залишку боргу (93461,35 грн) з а отриманий товар відповідач ем надано не було.

З огляду на вищенаведене, г осподарський суд дійшов до в исновку про доведеність існу вання боргу відповідача пере д позивачем в розмірі 93461,35 грн, а відтак заявлена позовна вим ога є обґрунтованою та підля гає задоволенню.

Також, у зв' язку з простр оченням відповідачем зобов' язань щодо проведення розрах унку за отриманий товар по до говору, позивачем на підстав і ст. 625 ЦК України заявлено вим огу про стягнення з відповід ача 3% річних по кожний накладн ій окремо за вказані в уточне ннях періоди.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок 3% річних, госп одарський суд встановив, що в ін є неправильним та є необґр унтованим, оскільки, як вже бу ло встановлено судом вище, по зивачем не вірно визначено п рострочений період щодо кожн ої накладної.

Відтак, враховуючи частков у оплату основного боргу та с троки виникнення зобов' яза ння за договором, період нара хування 3% річних, заявлений по зивачем, частини 2 статті 625 ЦК У країни, суд здійснив розраху нок 3% річних згідно формули (С x 3 x Д:365:100, де С - сума боргу; Д - кі лькість днів прострочки):

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір процентів річних Загальна сума процентів

5474.11 26.08.2010 - 14.06.2011 293 3 % 131.83

22054.50 29.08.2010 - 14.06.2011 290 3 % 525.68

22878 01.09.2010 - 14.06.2011 287 3 % 539.67

17226 05.09.2010 - 14.06.2011 283 3 % 400.68

9450 07.09.2010 - 14.06.2011 281 3 % 218.26

16378.74 07.09.2010 - 14.06.2011 281 3 % 378.28

всього

2194,40

Оскільки, 3% річних, за роз рахунком суду, за вищевказан і періоди, становить 2194,40 г рн, тому господарський суд ді йшов до висновку, що вимога по зивача про стягнення з відпо відача 2208,20 грн 3 % річних підляга є частковому задоволенню в с умі 2194,40 грн. В іншій части ні позовної вимоги, а саме в ст ягненні 13,80 грн 3 % річних (2208,20 грн - 2194,40 грн), суд відмовляє .

Крім того, у зв' язку з нен алежним виконанням відповід ачем свого грошового зобов' язання за договором, позивач просить суд стягнути з відпо відача інфляційних втрат по кожний накладній окремо за в казані в уточненнях періоди.

Індекс інфляції (індекс сп оживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загал ьного рівня цін на товари та п ослуги, які купуються населе нням для невиробничого спожи вання, який визначається в иключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прос трочка платежу за менший пер іод не тягне за собою нарахув ання інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням і ндексу інфляції визначаєтьс я виходячи з суми боргу, що мал а місце на останній день міся ця, в якому платіж мав бути зді йснений, помноженої на індек с інфляції, визначений Держк омстатом, за період простроч ки. Розрахунки індексу інфля ції за квартал, період з почат ку року і т. п. проводяться "лан цюговим" методом, тобто шляхо м множення місячних (квартал ьних і т. д.) індексів (наказ Дер жкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затв ердження Методики розрахунк у базового індексу споживчих цін").

Відтак, інфляційна складо ва боргу може бути розрахова на виключно з повного місяця прострочення платежу, оскіл ьки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен ден ь місяця чи на частину місяця .

Аналогічна правова позиці я викладена у постанові у пос танові Вищого господарськог о суду України від 24 листопада 2010 року у справі № 21/108-10 та у поста нові Вищого господарського с уду України від 15 червня 2011 у сп раві № 21/108-10/6.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 Цивільного кодексу Украї ни боржник, який прострочив в иконання грошового зобов' я зання, на вимогу кредитора зо бов' язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Відтак, до простроченого пл атежу по видатковій накладні й, яка повинна бути оплачена у серпні 2010 року (через 14 днів), по зивач мав застосовувати інде кс інфляції, визначений у жов тні 2010 року за вересень 2010 року і до моменту погашення боргу, і так далі за наступними видат ковими накладними.

Проте, згідно поданого пози вачем розрахунку інфляційни х вбачається, що позивачем за стосовано індекс інфляції з жовтня місяця, що є його право м та відповідає правильності обрахунку інфляційних втрат , проте є арифметично невірни м.

Для всебічного, повного і об ' єктивного розгляду в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності суд пови нен перевірити обґрунтовані сть і правильність здійснено го позивачем нарахування штр афних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов' язати позива ча здійснити перерахунок від повідно до закону чи договор у або зробити це самостійно (а налогічна правова позиція ви кладена в ч. 1 п. 18 інформаційног о листа Вищого господарськог о суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені в доповідних записках про роботу господа рських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобов' яз ання з оплати отриманого тов ару за договором, період нара хування інфляційних втрат за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого по зивачем періоду, вимоги част ини 2 статті 625 Цивільного коде ксу України, суд здійснив роз рахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

Інфляційні втрати суд нара ховує за такою формулою:

Іі = Іім:100 * Б - Б, де

Іі - Інфляційне збільшення суми боргу?

Іім - Середній індекс інфляц ії за період?

Б - Сума боргу:

Період нарахування інфля ційних заявлений позивачем Сума боргу (грн.) Середній індекс інфляції за період? Інфляційне збільшення сум и боргу? Сума боргу з врахуванням ін дексу інфляції?

01.10.2010 - 28.02.2011 5474.11 1.035 191.59 5665.70

01.10.2010 - 28.02.2011 22054.50 1.035 771.91 22826.41

01.10.2010 - 28.02.2011 22878 1.035 800.73 23678.73

01.10.2010 - 28.02.2011 17226 1.035 602.91 17828.91

01.10.2010 - 28.02.2011 9450 1.035 330.75 9780.75

01.10.2010 - 28.02.2011 16378.74 1.035 573.26 16952.00

всього

3271,15

Перевіривши розрахун ок інфляційних втрат позивач а, який викладений в уточненн ях від 26.07.2011 року суд встановив, що інфляційні втрати за розр ахунком суду, за вищевказані періоди, становлять 3271,15 г рн, а тому господарський суд д ійшов до висновку, що вимога п озивача про стягнення з відп овідача 3738,45 грн інфляційних вт рат підлягають частковому за доволенню в сумі 3271,15 грн . В іншій частині позовної вим оги, а саме в стягненні 467,30 грн і нфляційних втрат (3738,45 грн - 3271,15 грн), суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК У країни сторони та інші особи , які беруть участь у справі, о бґрунтовують свої вимоги і з аперечення поданими суду док азами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 93461,35 грн о сновного боргу, 2194,40 грн 3% річних та 3271,15 грн втрат коштів від інф ляції є доведеними, правомір ними, обґрунтованими, докуме нтально підтвердженими, відп овідачем належним чином не з апереченими та не спростован ими, а тому підлягають задово ленню.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабін ету Міністрів України «Про д ержавне мито»розмір ставок д ержавного мита із заяв майно вого характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позо ву, але не менше 6 неоподаткова них мінімумів доходів громад ян (102,00 грн.) і не більше 1500 неопод атковуваних мінімумів доход ів громадян (25 500,00 грн.).

При цьому, відповідно до абз . 2. п. 4.2. Роз' яснення Вищого гос подарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питан ня практики застосування роз ділу VІ Господарського проце суального кодексу України»я кщо позивач завищив ціну поз ову, або у процесі розгляду сп ору зменшив позовні вимог и, або господарський су д відмовив у стягненні певни х сум, державне мито у ц ій частині не повертається .

Враховуючи зменшення розм іру позовних вимог, згідно по даних позивачем уточнень, ці на позову становить 99408 грн , а тому державне мито, яке пі длягає стягненню з відповіда ча, з урахуванням пропорційн ого розміру задоволених позо вних вимог, визначається, сам е із суми - 994,08 грн, як 1 відсотка ціни позову.

Відтак, витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу, від повідно до ст.ст. 44, 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, покладаються судо м на відповідача, пропорційн о розміру задоволених позовн их вимог.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити, що розмір д ержавного мита, що підлягало сплаті за подання позовної з аяви у даній справі (з урахува нням первісної ціни позову д о її зменшення) становив 994,09 гр н (1 відсоток ціни позову), в той час позивачем при подачі поз ову до суду платіжним доруче нням № 2335 від 23 березня 2011 року сп лачено 1000 грн, тобто позивач сп латив державне мито у більшо му розмірі, ніж передбачено ч инним законодавством.

Згідно зі ст. 47 ГПК України де ржавне мито підлягає поверне нню у випадках і в порядку, вст ановлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни «Про державне мито» сплач ене державне мито підлягає п оверненню повністю або частк ово у випадку внесення мита у більшому розмірі, ніж передб ачено чинним законодавством .

За таких обставин, надмірно сплачене державне мито у роз мірі 5,91 грн (1000 грн - 994,09 грн) підл ягає поверненню позивачу з Д ержавного бюджету України.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнит и частково.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “СЕЛЕДЗ і К” (код ЄДРПОУ 24213663) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю “Агрофірма “ПРОЛІСО К ЛТД” (код ЄДРПОУ 20580086) 93461,35 грн основного боргу, 2194,40 грн 3% річних та 3271,15 грн інф ляційних втрат, а також 989,27 грн державного мита т а 234,86 грн витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

3. В частині позову про стягнення 13,80 грн 3 % річни х та 467,30 грн інфляці йних втрат відмовити.

4. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

5. Повернути Товариств у з обмеженою відповідальніс тю “СЕЛЕДЗ і К” (код ЄДРПОУ 24213663) з Державного бю джету України надмірно сплач ене державне мито у розмірі 5,91 грн, про що видати довідк у.

Суддя А.Ф. Черногуз