Рішення

від 26.07.2011 по справі 16/082-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2011 р.                                                                  Справа № 16/082-11

            Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О.  розглянув

позов   Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", м. Іллічівськ, Одеська область

до         Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

про       звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача  – ОСОБА_2, довіреність № 136 від 04.04.2011 р., представник;

від відповідача – не з‘явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство “Марфін Банк” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу, а саме на земельну ділянку площею 3,0727 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петрівська сільська рада, з цільовим призначенням для розміщення центру логістики та об‘єктів придорожнього сервісу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором № 290/К від 13.06.2008 р. з договорами про внесення змін до зазначеного Кредитного договору та Іпотечним договором від 27.05.2009 р. з договором про внесення змін до зазначеного Іпотечного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 14 561 683,84 грн., з яких 11 573 682,12 грн. заборгованість за кредитом, 2 801 681,98 грн. заборгованість за відсотками, 20 315,03 грн. пеня на заборгованість по кредиту та 165 881,71 грн. пеня на заборгованість по несплачених відсотках.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі № 16/082-11 та призначено її до розгляду на 21.06.2011 р.

Позивач в судових засіданнях підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 21.06.2011 р. відповідач не з’явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку, витребуваних ухвалою суду від 06.06.2011 р. документів суду не надав. Через канцелярію суду (вх. № 8402 від 21.06.2011 р.) представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи № 16/082-11 на іншу дату у зв‘язку з тим, що представник відповідача приймає участь у розгляд справи в Окружному адміністративному суді міста Києва. Розгляд справи було відкладено на 12.07.2011 р.   

У судове засідання 12.07.2011 р. представник відповідача не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 21.06.2011 р. (зазначена ухвала суду отримана відповідачем 30.06.2011 р. про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення), витребуваних ухвалою суду документів, в т.ч. відзиву, відповідач суду не надав. Розгляд справи було відкладено на 26.07.2011 р.

У судове засідання 26.07.2011 р. представник відповідача не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 12.07.2011 р. (зазначена ухвала суду отримана відповідачем 19.07.2011 р. про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення), витребуваних ухвалою суду документів, в т.ч. відзиву, відповідач суду не надав.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” від 15.03.2010 р. № 01-08/140 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення, також зазначені в п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з подальшими змінами).

Згідно з роз’ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами) особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначену у позовній заяві.

Усі ухвали суду направлялися на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з адресою місця проживання фізичної особи-підприємця відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.07.2011 р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України, оскільки відповідач повідомлявся про час та місце розгулі справи у встановленому законодавством порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством “Морський транспортний банк” («Банк», надалі – позивач), правонаступником якого відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства “Марфін Банк” (нова редакція), затвердженого рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів –протокол № 36 від 08.07.2010 р. є Публічне акціонерне товариство “Марфін Банк”, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («Позичальник», надалі - відповідач) було укладено Кредитний договір № 290/К від 13.06.2008 р. (надалі –Кредитний договір). Предметом договору є надання позивачем відповідачу на фінансування робіт, пов‘язаних з будівництвом котеджів та на придбання будівельних матеріалів, кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 1 500 000,00  доларів США під 12,9% річних за фактичний період користування кредитними коштами з терміном погашення по 12.06.2009 р. включно.

Позивач повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов’язання, про що свідчить надання відповідачу кредиту, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 15 від 26.06.2008 р. на суму 600 000,00 доларів США (еквівалент 2 909 820,00 грн.), № 45 від 26.06.2008 р. на суму 573,00 долара США (еквівалент 2 778,88 грн.), № 4 від 02.07.2008 р. на суму 350 500,00 доларів США (еквівалент 1 699 679,65 грн.), № 2 від 08.07.2008 р. на суму 548 927,00 доларів США (еквівалент 2 656 861,57 грн.) та розпорядженнями на відображення операцій в іноземній валюті.

27.05.2009 р. сторонами було укладено Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 290/К від 13.06.2008 р., відповідно до якого Кредитний доовір викладений у новій редакції. Так, відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (у новій редакції) позивач зобов‘язується надати відповідачу на поповнення обігових коштів (купівлю будівельних матеріалів і оплату БМР) кредит у вигляді мультивалютної кредитної лінії на суму 13 500 000,00 грн. з терміном погашення по 13.06.2016 р. включно зі сплатою 12,9% річних за фактичний період користування коштами в доларах США від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у доларах США та 20% річних    за фактичний період користування коштами в національній валюті від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у національній валюті.

03.08.2010 р. сторонами було укладено Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору № 290/К від 13.06.2008 р., згідно якого сторони підтверджують, що на момент укладення цього Договору № 2 про внесення змін заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 573 682,12 грн.

Пунктом 2.1 Договору № 2 про внесення змін до Кредитного договору встановлено, що передбачений Кредитним договором термін остаточного погашення основного боргу за кредитом –залишається без змін. При цьому відповідач погашає основний борг за кредитом у наступному порядку: у жовтні 2009 р. –1 926 317,00 грн. Позивач надає відповідачу відстрочення погашення основного боргу за кредитом з листопада 2009 р. по грудень 2010 р. У січні 2011 р. відповідач сплачує 27 635,00 грн. З лютого 2011 р. по травень 2016 р. включно відповідач щомісячно сплачує 177 632,00 грн. У червні 2016 р. відповідач сплачує 177 600,00 грн.

Згідно п. 5.5 Кредитного договору (в новій редакції) відсотки за користуванням кредитом сплачуються відповідачем позивачу щомісяця у відповідній валюті кредиту з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Пунктом 2.2 Договору № 2 про винесення змін до Кредитного договору встановлений порядок сплати відповідачем відсотків за користування кредитом, а саме відсотки нараховані за період з 25.10.2009 р. по 24.05.2010 р. включно у розмірі 1 363 122,58 грн. сплачуються відповідно графіку зазначеному у цьому пункті, відсотки, нараховані за період з 25.10.2010 р. та до закінчення передбаченого Кредитним договором терміну погашення основного боргу за кредитом сплачуються щомісячно у повному розмірі          

Згідно п. 1.1 Кредитного договору в редакції Договору № 1 про внесення змін від 27.05.2009 р., відповідач зобов’язався в розмірі, на умовах та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути позивачу кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.7 Кредитного договору (в новій редакції), позивач має право достроково стягнути Кредит, відсотки і комісію в порядку, передбаченому п.п. 3.2.6, 3.3.4, 3.3.5, даного договору, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, за умов, передбачених п. 3.3.2 даного договору.

Згідно п. 3.3.2 Кредитного договору (в новій редакції) при порушенні відповідачем будь-якого із зобов‘язань, передбачених умовами даного Договору, позивач за своїм розсудом має право в тому числі звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, переданий у забезпечення належного та повного виконання цього Договору, у способи, передбачені Договором застави/іпотеки та діючим законодавством України, у тому числі достроково.

В забезпечення виконання зобов’язань відповідача за Кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством “Морський транспортний банк”, правонаступником якого, як зазначалось раніше, є Публічне акціонерне товариство “Марфін Банк” («Іпотекодержатель», надалі –позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («Іпотекодавець», надалі –відповідач) 27.05.2009 р. було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за № 335. Також 03.08.2010 р. сторонами було укладено Договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 27.05.2009 р. за реєстром № 335, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за № 1129.

Згідно п. 1.2 Іпотечного договору, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов‘язань відповідача, що випливають з Кредитного договору № 290/К від 13.06.2008 р. та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 1.6. Іпотечного договору в забезпечення виконання відповідачем зобов‘язань за Кредитним договором відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю відповідача, а саме земельну ділянку площею 3,0727 га, з цільовим призначенням для розміщення центру логістики та об‘єктів придорожнього сервісу, кадастровий номер 3222485800:03:006:0027, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петрівська сільська рада.

Предмет іпотеки належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 023925, виданий 20.12.2007 р. Петрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 6-ої сесії 5-го скликання від 18.01.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900221.

Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об‘єкт права власності.

Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід‘ємними приналежностями, які знаходяться в ньому. Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору иа виникнуть у майбутньому. Всі зроблені відповідачем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом даного договору іпотеки.

Предметом іпотеки за цим договором також стає нерухоме майно, яке буде збудоване в майбутньому на вказаній у цьому договорі земельній ділянці (стане власністю відповідача після укладення цього договору, за умови, що відповідач може документально підтвердити право набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому).

Згідно п. 1.10. Іпотечного договору за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складає 7 669 000,00 грн. (згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного 06.04.2009 р.).

Відповідно до п. 1.11.10 Іпотечного договору предмет іпотеки належить відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя та згідно ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України цей договір укладається за згодою дружини –ОСОБА_4, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 27.05.2009 р. за реєстраційним № 331.

Згідно п. 6 Договору про внесення змін № 1 до Іпотечного договору від 03.08.2010 р.,  предмет іпотеки належить відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя, тому згідно ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України цей Договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору укладається за згодою дружини –ОСОБА_4, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.08.2010 р. за реєстраційним № 1127.

Відповідно до п. 2.1.8 Іпотечного договору з метою задоволення своїх вимог позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов‘язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно п.п. 2.1.8.2 Іпотечного договору, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов‘язань за Кредитним договором у випадку порушення відповідачем будь-якого із зобов‘язань, передбачених умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.10 Іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки позивач має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, відсотки, комісії, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.   

Згідно п. 2.1.11 Іпотечного договору позивач має право достроково стягнути наданий під забезпечення іпотекою кредит, відсотки, комісії, винагороди за користування кредитом при настанні будь-якої із умов, передбачених п.п. 2.1.8.2 цього договору.

Відповідно до п. 3.4 Іпотечного договору у разі порушення відповідачем умов Кредитного договору та/або порушення відповідачем умов цього  договору позивач надсилає відповідачу письмову вимога про усунення порушень. В цьому документів зазначається стислий зміст порушень зобов‘язань, вимога про виконання порушеного зобов‘язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога позивача залишається без задоволення, позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Згідно п.п. 3.4.1 Іпотечного договору реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення у примусовому порядку, здійснюється шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено даним договором або законодавством, чинним на момент реалізації предмету іпотеки. Початкова ціна предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, визначеному в п. 1.10 даного договору, або за вимогою позивача визначається незалежними суб‘єктами оціночної діяльності, призначеними позивачем.           

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.  Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином, не здійснення, в терміни обумовлені Кредитним договором, відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитом та нарахованими по ньому відсотками є прямим порушенням прийнятих відповідачем на себе зобов’язань за Кредитним договором   

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору (в новій редакції), при порушенні відповідачем будь-якіх термінів повернення кредиту,передбачених п.п. 1.1, 3.2.3, 3.3.2 цього договору, сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2, 5.5 даного договору, та комісій, передбачених п.п. 3.2.5, 5.6 даного договору, відповідач виплачує позивачу пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми.

В свою чергу відповідач на протязі дії Кредитного договору систематично порушував свої зобов’язання по поверненню Кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування Кредитом, з порушенням строків встановлених Кредитним договором, зокрема строків та залишку заборгованості за Кредитом, встановлених Графіком погашення Кредиту.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору позивач вимагав від відповідача усунення порушень в порядку, передбаченому п. 3.4 Іпотечного договору, однак відповіді також не отримав, що підтверджується вимогою № 412/04 від 06.04.2011 р., реєстром від 06.04.2011 р. за № 30 на відправлену кореспонденцію та повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.04.2011 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до письмової вимоги позивача вих. № 412/04 від 06.04.2011 р. станом на 05.04.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним Договором від 13.06.2008 р. № 290/К погашена не була та складає 560 530,12 грн. заборгованість за тілом кредиту, 923 548,28 грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, через те, що відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих по ньому відсотків, він порушує прийняті на себе договірні зобов’язання, а тому відповідно до умов Кредитного договору та Іпотечного договору позивач має право достроково стягнути кредит, відсотки та комісію також шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог про стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту 11 573 682,12 грн., 2 801 681,98 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 315,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту (пеня нарахована з 02.02.2011 р. по 18.05.2011 р. на ті частини тіла кредиту, які підлягали сплаті відповідно до графіку) та 165 881,71 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 01.07.2009 р. по 18.05.2011 р.).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

З врахуванням зазначеної норми законодавства судом зроблено перерахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 18.11.2010 р. по 18.05.2011 р. (дата зазначена позивачем у його розрахунку) і сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 46 649,42 грн.             

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також, відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Зазначеними діями відповідача по невиконанню та систематичному порушенню взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та відсотків за користування ним, порушуються права та інтереси позивача.

У відповідності до умов, викладених в Іпотечному договорі, позивач з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов’язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані; незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов‘язань за кредитним договором у випадку порушення відповідачем будь-якого із зобов‘язань, передбачених умовами Кредитного договору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Згідно ст. 12 Закону України “Про іпотеку”, у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічне право позивача встановлено в п. 2.1.10 Іпотечного договору: у разі звернення стягнення на предмет іпотеки позивач має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, комісії, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, в тому числі, на підставі рішення суду.

Статтями 38 та 39 Закону України “Про іпотеку”передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі рішення суду.

Позивач на підставі ст. 39 Закону України “Про іпотеку” просить суд визначити спосіб реалізації майна, що є предметом Іпотечного договору (із змінами), шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки будь-якій третій особі за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації 7 669 000,00 грн.

З вимогою позивача щодо надання йому права продажу предмету іпотеки будь-якій третій особі суд не погоджується з наступних підстав.

Як зазначалось раніше, відповідно до п. 3.4.1 Іпотечного договору реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення у примусовому порядку, здійснюється шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено даним договором або законодавством, чинним на момент реалізації предмету іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Враховуючи вищевикладене суд визначає спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається  також початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України “Про іпотеку” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Крім, того, відповідно до п. 3.4.1 Іпотечного договору, початкова ціна предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.10 цього договору, або, за вимогою Іпотекодержателя, визначається незалежними суб’єктами оціночної діяльності, призначеними Іпотекодержателем.

У п. 1.10. Іпотечного договору сторони домовились, що вартість предмета іпотеки складає 7 669 000,00 грн.

Також, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведених вище норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Звернути стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04080, АДРЕСА_1, за Іпотечним договором від 27.05.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 27.05.2009 р. зареєстрований в реєстрі за № 335, а також Договором № 1 від 03.08.2010 р. про внесення змін до Іпотечного договору від 27.05.2009 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрований в реєстрі за № 1129, а саме на земельну ділянку площею 3,0727 га з цільовим призначенням для розміщення центру логістики та об‘єктів придорожнього сервісу, кадастровий номер 3222485800:03:006:0027, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петрівська сільська рада, яка належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 023925, виданого 20.12.2007 р. Петрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 6-ої сесії 5-го скликання від 18.01.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900221, на користь Публічного акціонерного товариства “МАРФІН БАНК” ідентифікаційний код 21650966, місцезнаходження: 68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд.28, в межах заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04080, АДРЕСА_1, в розмірі 11 573 682 (одинадцять мільйонів п‘ятсот сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 12 коп. заборгованості по кредиту, 2 801 681 (два мільйона вісімсот одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 98 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 315 (двадцять тисяч триста п‘ятнадцять) грн. 03 коп. пені на заборгованість по кредиту та 46 649 (сорок шість тисяч шістсот сорок дев‘ять) грн. 42 коп. пені на заборгованість по відсотках.   

3.          Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 7 669 000 (сім мільйонів шістсот шістдесят дев‘ять тисяч) грн. 00 коп.

4.         В решті позову відмовити.

5.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04080, АДРЕСА_1, п/р 26001418671 у філії ПАТ «МАРФИН БАНК»у м. Києві, МФО 300829, на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК», ідентифікаційний код 21650966, місцезнаходження: 68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд.28, кор. рахунок 32003100300 в управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328027, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                               О.О.Христенко