Рішення

від 06.07.2011 по справі 51/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/149

06.07.11

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання  та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-К»      

про                  стягнення 190 112,81 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явилися

від відповідача: Іванова С.Ю., Куля В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція з утримання  та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-К»про стягнення 176 754,88 грн. орендної плати, 5 651,44 грн. пені, 7 706,49 грн. компенсації плати за землю. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 996/І від 25.09.2009 р. в частині своєчасного перерахування орендної плати та компенсації плати за землю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв’язку з нез’явленням представників сторін та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду.

У судове засідання, призначене на 06.07.2011 р., представники позивача не з’явилися, про причини неявки представників суд не повідомили.

Відповідач відзив на позов не надав.

У даному судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували з мотивів його необґрунтованості та стверджували, що позивачем завищена орендна плата заявлена до стягнення.

Також представниками відповідача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Солом’янським районним судом м. Києва спору у справі № 2-а-2872/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом’янської районної у м. Києві ради, Солом’янської у м. Києві державної адміністрації, за участю третіх осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Шанс-К» про захист переважного права трудового колективу на оренду цілісного майнового комплексу магазину «Ветеран».

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 2-а-2872/11 судом відхилено, оскільки підставою для зупинення провадження згідно зі ст. 79 ГПК України, є саме неможливість розгляду спору до вирішення пов’язаної справи, а не розгляд судом пов’язаної справи взагалі.

При цьому, вирішення спору у справі № 2-а-2872/11 не впливає на вирішення спору по суті у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача та неподання відповідачем відзиву не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної м. Києві ради, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шанс-К», як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 996/І (далі - договір).

Згідно з п. 1.2 договору орендодавець, на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р., № 1082 від 11.09.2009 р. зобов’язався передати, а орендар  - прийняти в оренду нежитлове приміщення для розміщення магазину продовольчих товарів з реалізацією алкогольних напоїв та тбтбнових виробів за адресою: м. Київ, вул. Генерала Тупікова, б. 3/1. Об’єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 329,8 кв.м, у тому числі І поверх –228,8 кв.м, підвал –101,0 кв.м (п. 2.1 договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами  договір  № 996/І від 25.09.2009 р.  є договором найму.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата розраховується відповідно до методики. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі 18% відвартості майна і становить 18 573,85 грн. на місяць. Розрахунок орендної плати: 1238256,6*18%=18 573,85.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем (відповідачем) разом з орендною платою (п. 3.3 договору).

Згідно із п. 3.5 договору крім орендної плати орендар (відповідач) компенсує орендодавцеві його видатки по оплаті за землю.

Додатком № 3 до договору оренди № 996/І від 25.09.2009 р. сторонами погоджений «Розрахунок компенсації плати за землю об’єкту оренди, розташованого за адресою% Тупікова Ген. 3/1, загальною площею 329,80 кв.м.

Відповідно до п. 3.8 вказаного договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7) та інші платежі незалежно (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем (відповідачем) починаючи з дати підписання акту прийому-передачі (п. 3.9 договору).

Судом встановлено, що на виконання п. 4.1 договору за актом прийому-передачі від 25.09.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв об’єкт оренди загальною площею 329,8 кв.м який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 3/1.

Строк дії договору встановлено пунктом 9.1 договору з 11.09.2009 р. до                 11.08.2012 р.

Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Пунктом 4.2 договору на відповідача покладено обов’язок вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач розрахунки за оренду приміщення, а також передбачену договором компенсацію плати за землю за період з вересня 2010 року по березень 2011 року не здійснив. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 176 754,88 грн. орендної плати та 7 706,49 грн. компенсації плати за землю.

Судом не приймаються твердження відповідача щодо завищення розміру орендної плати з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як було встановлено судом, уклавши договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 996/І від 25.09.2009 р.  сторони дійшли згоди щодо розміру орендних платежів та інших передбачених договором платежів, як компенсація позивачу плати за землю, погодили розрахунок таких, відповідачем, в свою чергу, доказів оспорення та визнання недійсними положень договору щодо розміру та порядку розрахунку орендних та інших платежів до суду не надано.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості по орендній платі та розрахунку суми заборгованості компенсації плати за землю вбачається, що такі здійснені відповідно до умов договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 996/І від 25.09.2009 р., та становлять: 176 754,88 грн. та 7 706,49 грн. відповідно за період з вересня 2010 року до березеня 2011 року.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що  особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини у невиконанні зобов’язання з оплати орендних та інших платежів позивачу за користування об’єктом оренди.

Наведений позивачем розрахунок платежів за вказаний період відповідачем належними доказами не спростований, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку суду не надано.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 996/І від 25.09.2009 р.  визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 176 754,88 грн. орендної плати та 7 706,49 грн. компенсації плати за землю.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 651,44 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених п. 3.1, п. 3.6 договору орендар (відповідач) сплачує на користь орендодавця (позивача) пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендної плати не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

При цьому суд зазначає, що сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача,  розрахована позивачем відповідно до вимог  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобов’язання та за період прострочення, і підлягає стягненню з ТОВ «Шанс-К» в сумі 5 651,44 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання  та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання  та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради   задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-К»з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання  та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради 176 754 (сто сімдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 88 коп. орендної плати, 5 651 (п’ять тисяч шістсот п’ятдесят одну) грн. 44 коп. пені, 7 706 (сім тисяч сімсот шість) грн. 49 коп. компенсації плати за землю, 1901 (одну тисячу дев’ятсот одну) грн.. 13 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 11.07.2011 р.