Рішення

від 06.07.2011 по справі 56/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/223

06.07.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм»

2) Закрите акціонерне товариство «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»

в особі Приватного підприємства «Зевс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Арізона»

про

Стягнення 294,00 грн.

Представники сторін:

від позивача

ОСОБА_1 дов. № б/н від 18.01.2011 р.

ОСОБА_1 дов. № б/н від 18.01.2011 р.

від відповідача

Не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»в особі Приватного підприємства «Зевс», що діє на підставі договорів доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009 р. та № 30/1-09-БВЗ від 30.11.2009 р. та довіреностей від 30.11.2009 р., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арізона»заборгованості за договором поставки напоїв за № К 3398 від 29.01.2010 р. у розмірі 3 232,00 грн., з яких 2 937,60 грн. - сума основної заборгованості та 294,00 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки напоїв за № К 3398 від 29.01.2010 р., оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачами товари. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по Договору поставки напоїв за № К 3398 від 29.01.2010 р. на загальну суму 3 232,00 грн., яку позивач просить стягнути нараховуючи при цьому штраф у розмірі 294,00 грн.

У судовому засіданні 06.07.2011 р. представником позивачів надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 294,00 грн.

Суд розглядає позовні вимоги згідно уточнень.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилалась за адресою вказаною у позовній заяві було отримано представником відповідача, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повернуті відділенням поштового заяву з відміткою про вручення поштової кореспонденції.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм»(надалі - довіритель, позивач 1) та приватним підприємством «Зевс»(надалі - повірений) укладено договір № 30/11-09-ПР, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов’язується вчиняти від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії, щодо реалізації третім особам алкогольних напоїв.

30.11.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Бахчисарайський виноробний завод»(надалі - довіритель, позивач 2) та приватним підприємством «Зевс»(надалі - повірений) укладено договір № 30/11-09-БВЗ, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов’язується вчиняти від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії, щодо реалізації третім особам алкогольних напоїв.

Відповідно до зазначених вище договорів доручення № 30/11-09-ПР та № 30/11-09-БВЗ  від 30.11.2009 р., комплекс юридичних дій включає:

1.1.1. Ведення переговорів з третіми особами щодо укладення відповідних угод на реалізацію алкогольних напоїв, та визначення умов таких договорів;

1.1.2. Укладення від імені довірителя відповідних договорів купівлі-продажу (поставки) алкогольних напоїв. довірителя з третіми особами;

1.1.3. Оформлення та видача тертім особам від імені довірителя документів, пов’язаних з реалізацією алкогольних напоїв довірителя;

1.1.4. Розміщення, зберігання та реалізація алкогольних напоїв довірителя зі складів повіреного;

1.1.5. Отримання від третіх осіб на свій розрахунковий рахунок грошових коштів за продані алкогольні напої довірителя, та інші повноваження передбачені договором доручення.

На виконання умов договорів доручення № 30/11-09-ПР та № 30/11-09-БВЗ  від 30.11.2009 р. позивачем 1 та позивачем 2 видано довіреності Приватному підприємству «Зевс».

29.01.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», Закритим акціонерним товариством «Бахчисарайський виноробний завод». що діють через уповноваженого договорами доручення № 30/11-09-ПР та № 30/11-09-БВЗ  від 30.11.2009 р. представника - Приватне підприємство «Зевс»(надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арізона»(надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки напоїв № К 3398 (надалі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. договору поставки постачальник зобов’язується поставити покупцю напої (надалі - товар) партіями згідно замовлення останнього, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. договору поставки передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається за домовленістю сторін та вказується у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору. Особа, що підписала видаткову накладну від імені покупця, має всі повноваження на узгодження даних умов (найменування, асортимент, кількість, ціна, а також місце, дату та час поставки) від імені покупця.

Повноваження особи, що підписала видаткову накладну, підтверджуються довіреністю типової форми № М-2, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. або наданим постачальнику письмовим повідомленням із зразком печатки (штампу), яким на документах про прийняття товару (накладна, товарно-транспортна накладна, або інший документ) буде завірено підпис матеріально-відповідальної особи покупця, складену відповідно із п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. (п. 1.3. договору поставки).

Згідно п. 1.4. договору поставки документи, оформлені відповідно до умов, передбачених п. 1.3. даного договору, є належним доказом виконання обов’язку постачальника щодо поставки товару, узгодження асортименту, кількості, ціни товару, а також місця. дати та часу поставки уповноваженої особи покупця та прийняття товару покупцем. Покупець зобов’язаний невідкладно, в строк не більше 12 годин, повідомити постачальника про анулювання наданого права підпису конкретній особі. У випадку відсутності такого повідомлення, погоджено, що постачальник узгодив умови договору та передав товар уповноваженій особі.

Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: накладну та товаротранспортну накладну, податкову накладну, копії посвідчення якості та сертифікату відповідності (п. 1.5. договору поставки).

Відповідно до п. 4.1. договору поставки ціни на товар є вільними. Ціна визначається за домовленістю сторін в момент передачі товару та вказується у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.2. договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству.

Строк оплати товару за поставлений товар передбачений п. 4.3. договору поставки, а саме:

- 100 % передплати

- відстрочка платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару покупцем.

На виконання умов договору Приватним підприємством «Зевс»поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 2 937,60 грн., згідно видаткових накладних:

-          № 13КК002643 від 29.01.2010 р. на загальну суму 2 295,60 грн.;

-          № 13КК004215 від 16.02.2010 р. на загальну суму 642,00 грн.,

Поставка товару також підтверджується копією товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв № 568136 від 29.01.2010 р. та № 806119 від 16.02.2010 р., та копіями податкових накладних № 2593/02 від 29.01.2010 р. та № 4143/02 від 16.02.2010 р.. наявних в матеріалах справи.

Відповідач вартість поставленого товару у строки передбачені договором не оплатив, доказів в спростування вказаних обставин до суду не надав, заборгованість не заперечив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, станом на момент звернення до суду, на загальну суму 2 937,60 грн.

Проте, у судовому засіданні 06.07.2011 р. представником позивача надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку із оплатою позивачем суми основної заборгованості за договором поставки. Крім того, представником позивача надано суду докази оплати основної заборгованості у розмірі 2 937,60 грн. (копія банківської виписки наявна в мат реалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Так як, позивач зменшив розмір позовних вимог у зв’язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 294,00 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар більш ніж 30 календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково до суми боргу сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10% суми боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 294,00 грн. штрафу підлягає задоволенню частково, так як відповідно до розрахунку суду 10 % штрафу складає 293,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995 р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арізона»(04070, м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 25, ідентифікаційний код 31514253) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Приватного підприємства «Зевс»(83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А; ідентифікаційний код 31578034) суму штрафу у розмірі 293,76 (двісті дев’яносто три) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 101,98 (сто одна) грн. 98 коп. та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                В.В. Джарти

Повний текст рішення підписано 11/07/ 2011 р.