Рішення

від 11.07.2011 по справі 53/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/256

11.07.11

За позовом Військового прокурора  Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»

до   Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України»

про  стягнення 15 000,00 грн.

                                                                                          Суддя                 Грєхова О. А.

Представники сторін:

від прокуратури: Лесько Г.Є. –посвідчення № 753 від 31.07.2009

від позивача:  не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :                    

          Заявлено позов про стягнення з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України»заборгованості за Договором № 18/1009 від 05.10.2009  в розмірі 15 000,00 грн. основного боргу.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами № 18/1009 від 05.10.2009  позивачем виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 130 000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання з оплати робіт в повному обсязі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження по справі № 53/256, розгляд справи призначено на 30.05.2011.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, проте через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав заяву про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 30.05.2011 відклав розгляд справи на 20.06.2011.

17.06.2011 від позивача через відділ «Діловодство»надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/256 передано для розгляду судді  Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 11.07.2011.

Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/256 передано для розгляду судді  Грєховій О.А.

          Представник прокуратури в судовому засіданні 11.07.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Формами представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 вказаного Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Військовою прокуратурою Харківського гарнізону проведено перевірку дебіторської та кредиторської заборгованості Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», в ході якої встановлено, що 05 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 18/1009 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) відповідач зобов'язався виготовити експортний варіант комплекту технічної документації в кількості одного комплекту по ціні 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

В п. 2.1.  Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується здійснити виготовлення вказаної документації протягом 75 діб з моменту підписання договору.

Вартість робіт по виготовленню комплекту складає 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 21 666,67 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору, замовник зобов'язується здійснити 50% передоплату, решту 50% протягом 10 днів після підписання акту приймання виконаних робіт. Відпуск продукції здійснюється після 100% оплати.

На виконання умов договору відповідач перерахував позивачу аванс у розмірі 50%, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок з банківського рахунку позивача.

З матеріалів справи також вбачається, що 13.04.2010 сторони підписали та скріпили печатками акти: виконаних робіт на суму 130 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 21 666,67 грн. та приймання-передачі матеріальних цінностей. Згідно з вказаними актами сторони погодили, що роботи по виготовленню експортного варіанту комплекту технічної документації виконані в повному обсязі та задовольняють умовам Договору № 18/1009 від 05.10.2009.

Також матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами вих. № 90/26 від 21.02.2011, вих. 145/17 від 22.03.2011, вих. 204/26 від 15.04.2011 погасити заборгованість в розмірі 15 000,00 грн. за договором № 18/1009 від 05.10.2009, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Наданий суду акт виконаних робіт містять дату його підписання – 13.04.2010 року.

Враховуючи п. 3.2. Договору відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи у термін до 23.04.2010 року.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, таким чином, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 15 000,00 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов'язання за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору (п. 3.2.) встановлено строк виконання зобов'язання.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався в повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 15 000,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (ідентифікаційний код: 31747539, адреса: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Казенного підприємства Міністерства оборони України «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» (ідентифікаційний код: 08326540, адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29) 15 000,00 (п'ятнадцять  тисяч) грн. основного боргу.

3. Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (ідентифікаційний код: 31747539, адреса: 02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) в доход Державного бюджету України  150,00 (сто п'ятдесят) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 13.07.2011