Рішення

від 29.06.2011 по справі 5016/1326/2011(17/70)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" червня 2011 р.                                Справа №  5016/1326/2011(17/70)

м. Миколаїв                                                            

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, Литвин В.П., директор;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 1-235 від 17.06.2011р.;

ОСОБА_3, довіреність № 1-151 від 02.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1326/2011(17/70)

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Горизонт сіті”, 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченко,33, 13 поверх, бізнес-центр «Європа Плаза»,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 ,

про  стягнення заборгованості у розмірі 295 695,42 грн. та розірвання договору  оренди землі від 01.06.2009р.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Горизонт сіті” (надалі-позивач) звернулось  до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (надалі-відповідач) з наступними позовними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у розмірі 295 695,43 грн., з яких  270 000,00 грн.- основна заборгованість по орендним платежам, 17 096,00 грн.- збитки від інфляції, 3 945,18 грн.-3 % річних, 4 654,24 грн.- пеня.; розірвати договір оренди землі від 01.06.2009р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонт сіті»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6.  

Позивач заявлені  позовні вимоги в судовому засіданні 29.06.2011р. підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги  визнав частково.  Крім того, від останнього через канцелярію суду 24.06.2011р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні  вимоги визнав частково, так відповідач не заперечує проти заборгованості за договором оренди землі від 01.06.2009 року в сумі: власне заборгованості з орендної плати в розмірі 127804,84 грн., пені —5496 грн. 10 коп., інфляційних —5189 грн. 37 кой, трьох процентів річних —1088 грн. 42 коп. Всього на загальну суму 139578 грн. 73 коп. Відповідачем також не заперечується вимога про розірвання договору оренди. В решті позовних вимог, а саме щодо нарахованої позивачем заборгованості з орендної плати за користування частиною земельної ділянки для обслуговування оптово-роздрібного ринку в період з лютого 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) гривень, у т.ч. за лютий 2010 року - 10000,00 грн. і за кожний наступний місяць - 20000,00 грн., відповідач просить відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:  

01 червня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонт сіті»(далі - позивач)  і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі - відповідач) було укладено договір оренди землі (далі -договір оренди від 01.06.2009 р.), відповідно до якого позивач передав у строкове платне користування відповідачу частину земельної ділянки кадастровий номер №4810136900:02:003:0002.

Вищезазначена земельна ділянка  належить орендодавцеві на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЕ №900311), який зареєстрований 18 вересня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020700100049, для обслуговування оптово-роздрібного ринку, площею 29 192,00 кв.м. (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто два квадратних метра), що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Даний договір оренди від 01.06.2009 р. зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК»про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від «20»жовтня 2009 року за № 0110900100923.

          На виконання договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач прийняв  в строкове платне володіння і користування частину земельної ділянки, кадастровий номер № 4810136900:02:003:0002, площею 29 192.00 кв.м. від загальної площі 32517,00 кв.м. для обслуговування оптово-роздрібного ринку, що розташована в АДРЕСА_2. Таким чином, з боку позивача договірні зобов'язання виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що використання землі в Україні є платним. Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом  4.1. договору оренди від 01.06.2009 р. встановлено, що оренда плата за місяць оренди об'єкта оренди складає суму у розмірі 20 000  гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься відповідачем до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним на рахунок позивача.

Але, не зважаючи на вище перелічені пункти договору та вимоги закону, орендар узяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, таким чином станом  на «20»квітня 2011 р. заборгованість  відповідача за орендними платежами за договором оренди від 01.06.2009 р. складає суму у розмір 270 000 (двісті сімдесят тисяч) гривень, за наступними місяцями оренди :    за лютий 2010 р. - 10 000,00 грн.;  за березень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за квітень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за травень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за червень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за липень 2010 р.-20 000,00 грн.;  за серпень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за вересень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за жовтень 2010 р. - 20 000,00 грн.; за листопад 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за грудень 2010 р. - 20 000,00 грн.;  за січень 2011 р. - 20 000,00 грн.; за лютий 2011 р. - 20 000,00 грн.;  за березень 2011 - 20 000,00 грн.

       Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарське —правову відповідальність у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Пунктом 14.4. договору оренди від 01.06.2009 р. встановлено, що за порушення відповідачем строків оплати позивачу орендної плати, позивач має право стягнути із відповідача неустойку у розмірі двох облікових ставок НБУ, встановленої на цей період, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Частина 1 статті 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та відсутність доказів повернення орендованої частини земельної ділянки позивачу, суд дійшов висновку, що останнім цілком правомірно нараховано відповідачу до стягнення неустойки у вигляді пені в розмірі 4 654,24 грн.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на  вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановденого індексу   інфляції  за   весь   час   прострочення,   а   також  три   проценти   річних   від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі наведеної норми, позивач також правомірно звернувся до суду  з вимогою стягнути з відповідача за весь період прострочення платежів по орендній платі збитків від інфляції в розмірі 17 096,00 грн. та 3 % річних  в сумі  3945,18 грн.

Враховуючи вищенаведене, станом на момент розгляду справи заборгованість  відповідача за прострочення сплати орендної плати з урахуванням збитків від інфляції, пені та 3% річних від простроченої суми  складає 295 695,42  грн.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було систематично порушено умови договору оренди від 01.06.2009р., в тому числі в частині наданих послуг. Про даний факт свідчать претензії, які неодноразово направлялися на адресу відповідача, а саме: претензія №13 від 31.01.2011 р., претензія №226 від 08.10.2010 р. і претензія №104 від 24.04.2010 р.

Але Відповідач на дані претензії жодним чином не відреагував, тому заборгованість зі сплати орендної плати постійно збільшувалася.

Пунктом 13.6. договору оренди від 01.06.2009 р. сторони встановили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:  якщо орендар затримає оплату орендної плати більше ніж на 15 календарних днів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, але на постійні вимоги позивача відповідач жодним чином не реагував. Претензією вих. №13 від 31.01.2011 р. позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку погасити заборгованість до «15»лютого 2011 р., але відповідач, станом на момент розгляду справи,  не погасив заборгованість за договором оренди від 01.06.2009 р.

Крім того, вищезазначеною  претензією позивач повідомив відповідача, про те, якщо відповідач за даною претензією не сплатить заборгованість у повному обсязі до «15»лютого 2011р., то позивач відмовиться від договору оренди від 01.06.2009 р., а отже   договір оренди від 01.06.2009 р.  буде розірвано в односторонньому порядку.

Відповідно до п.  “д” ст.  141 Земельного  кодексу України  підставою припинення  права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до ст. 24 ЗУ “Про оренду землі”орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених земельним кодексом України.

Відповідно до п. 12.4 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу   однієї   із   сторін   унаслідок   невиконання   другою   стороною   обов'язків,   передбачених договором, а також з інших підстав передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріали справи свідчать, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач порушив свої зобов'язання відносно своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Таким чином, позивач має право достроково розірвати договір суборенди.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідач в обґрунтування заявлених заперечень щодо нарахованої  позивачем заборгованості з орендної плати за користування частиною земельної ділянки для обслуговування оптово-роздрібного ринку в період з лютого 2010 року по березень 2011 року включно в сумі 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) гривень, у т.ч. за лютий 2010 року - 10000,00 грн. і за кожний наступний місяць - 20000,00 грн., посилається на той факт, що  через складні погодні умови останній не мав можливості здійснювати торгівлю плодоовочевою продукцією в зимовий період 2009-2010 років, про що також свідчить лист Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Миколаївської облдержадміністрації від 31.05.11 № 373/05-14-25, в якому  вказано, що за даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології у період з грудня 2009 року по березень 2010 року на території м. Миколаєва спостерігалися складні погодні умови, а саме зниження температури, випадіння великої кількості опадів, що значно перевищують норму. Було зафіксовано випадки виникнення надзвичайних подій, які за своїми ознаками згідно з вимогами наказу МНС України від 22.04.03 № 119 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.07.03 набули ознак надзвичайних ситуацій. Також, згідно довідкової інформації, наданої у листі Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 06.06.11 № 329/07, вказані погодно-кліматичні умови унеможливлювали торгівлю сільськогосподарською продукцією на ринку в зимовий період 2009-2010 років і можуть бути визнаними обставинами непереборної сили (форс-мажор). Відповідно п. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671/97-ВР однією із функцій торгово-промислової палати є засвідчення форс-мажорних обставин.

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки відповідно до вимог  статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Так зокрема, судом відхиляється твердження відповідача про те, що вищезазначені складні погодні умови в зимовий період 2009-2010р. були форс-мажорними обставинами, оскільки  до форс-мажорних обставин відносять: пожежі, землетруси, повені, інші стихійні лиха.  При виникненні яких  виконавець договору звільняється  від відповідальності за виконання взятих ним зобов'язань. Отже, виходячи з вищенаведеного, вказані складні погодні умови не можуть класифікуватитсь як форс-мажорні обставини.  Тому, посилання відповідача на ст. 617 ЦК України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, відхиляється судом, оскільки відповідачем не доведено, що порушення зобов‘язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву  просить зменшити нараховану позивачем суму заборгованості по орендним платежам з 295 695,42 грн. до 139 578,73грн., виходячи з того, що  відповідач провів низку ремонтних робіт для приведення об'єкту оренди у стан придатний для його цільового використання, а саме для обслуговування оптово-роздрібного ринку. Так, останнім, на підставі договорів підряду було проведено наступні роботи: з поновлення площадки під розміщення оптово-роздрібного ринку у відповідності до вимог контролюючих органів з метою забезпечення можливості відкриття оптово-роздрібного ринку та використання земельної ділянки згідно цільового призначення на суму 59286 грн. 29 коп. та 38332 грн. 87 коп.; з будівництва суспільного туалету на території оптово-роздрібного ринку по АДРЕСА_2 у відповідності до вимог контролюючих органів з метою забезпечення можливості відкриття та функціонування оптово-роздрібного ринку на суму 11818 грн. 00 коп.; з будівництва зливної каналізації на території оптово-роздрібного ринку по АДРЕСА_2 у відповідності до вимог контролюючих органів по створенню санітарно-епідеміологічних норм, необхідних для відкриття та функціонування оптово-роздрібного ринку на суму 22758 грн. 00 коп.  В цілому було проведено ремонтних робіт на загальну суму 132195 грн. 16 коп.

Враховуючи вищезазначене,  розмір фактично існуючої заборгованості з орендної плати, за розрахунком відповідача, становить 127804,84  грн. 84 коп. Кошти у сумі 127804,84 гривень, що були витрачені на ремонтні роботи у травні-червні 2009  року та у березні 2010 року підлягають зарахуванню в рахунок орендної плати за березень - серпень 2010 року включно і частково за вересень 2010 року (у сумі 7 804,84 грн.). Отже, штрафні санкції повинні бути нараховані на існуючу заборгованість з орендної плати з вересня 2010 року (в сумі 12195,16 грн.) по березень 2011 року включно.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд задовольнити позов ТОВ «Горизонт сіті»в частині стягнення з відповідача на користь позивача: заборгованості з орендної плати у сумі 127804 грн. 84 коп.; збитків від інфляції у сумі 5189 грн. 37 коп.; три відсотки річних у сумі 1088 грн. 42 коп. та  пені у сумі 5496 грн. 10 коп., що разом становить 139 578, 73 грн.

          В даному випадку, суд  також не погоджується з позицією відповідача, оскільки у відповідності до п. 8.4 договору оренди землі від 01.06.2009р., поліпшення стану частини земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану частини земельної ділянки визначаються  окремою угодою сторін. Але, як вбачається з матеріалів справи, а ні  письмової згоди щодо поліпшення стану частини земельної ділянки,а ні окремої угоди сторін,  якою б визначались умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним  робіт по поліпшення стану частини земельної ділянки,  між орендарем  та орендодавцем не укладались. Тому витрати відповідача на поліпшення стану частини земельної ділянки не підлягають зарахуванню в рахунок орендної плати за березень - серпень 2010 року включно і частково за вересень 2010 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається та зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                            ВИРІШИВ:

1.            Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди землі від 01.06.2009р., який укладений між      Товариством  з обмеженою відповідальністю «Горизонт сіті»та фізичною особою   підприємцем ОСОБА_6.  

                3.  Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Горизонт сіті” (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченко,33, 13 поверх, бізнес-центр «Європа Плаза»; код 34694146) 270 000, грн. (двісті сімдесят тисяч 00 коп.)- суму основної заборгованості по орендним платежам, 17 096,00 грн. (сімнадцять тисяч дев‘яносто шість грн. 00 коп.) –збитків від інфляції,  3 945,18 грн. (три тисячі дев‘ятсот сорок п‘ять 18 коп.) –3% річних; 4 654,24 грн. (чотири тисячі шістсот п‘ятдесят чотири грн. 24 коп.) пені; 3 041,95 грн. (три тисячі сорок одна грн. 95 коп.) –держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 05.07.2011 року.

   Суддя                                                        С.М.Коваль