Постанова

від 05.10.2006 по справі 7/191-06-6247

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/191-06-6247

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" жовтня 2006 р. Справа № 7/191-06-6247

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді -           доповідача          Картере В.І.

суддів:          Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Юхтенко Л.Р.

від відповідача –Кваша Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу творчого об'єднання громадян «Артлабораторія», м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.06р.

по справі № 7/191-06-6247

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР

до скаржника

про розірвання договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В:

Представництво по управлінню комунальною власністю ОМР звернулося до господарського суду Одеської області з позовом в якому просив розірвати договір оренди №204/35 від 09.12.2002р. нежилого приміщення другого поверху площею 161,3 кв. м. , розташованого за адресою М. Одеса вул.. Нефінська 41, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Творчим об'єднанням громадян «Артлабораторія»та виселити відповідача з вказаного приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином свої обов'язки за вказаним договором оренди, а саме всупереч п.7.3 договору на протязі трьох місяців не освоїв об'єкт оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.06р. (суддя Лепеха Г.А.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач наполягає на тому, що він не порушував умов договору оренди, у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання договору. При цьому, відповідач надав доказі проведення ремонтних робіт на об'єкті оренди.

Крім того, відповідач послався на те, що спір розглянуто без його участі та без повідомлення його належним чином про час та місце судового засідання.

Позивач у відзиві заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, і просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із приписами п.1 розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України «Прикінцеві та перехідні положення»цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу.

Пунктом 6 зазначеного розділу КАС України визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог п.п.4 п.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення терміну «суб'єкт владних повноважень»законодавцем наведено в ч.7 п.1 ст.3 КАС України, згідно з якою під останнім слід розуміти орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, Представництво по управлінню комунальною власністю ОМР звертаючись до суду із позовом до творчого об'єднання громадян «Артлабораторія»про розірвання договору оренди, виселення з орендованого приміщення, діяло як орган місцевого самоуправління при здійсненні ним владних управлінських функцій, тобто як суб'єкт владних повноважень, у зв'язку з чим дана справа підлягає розгляду за правилами КАС України.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не задоволенню з наступних підстав:

09.12.02р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Творчим об'єднанням громадян «Артлабораторія»укладено договір оренди № 204/35, згідно якого останньому надано в строкове платне користування нежиле приміщення другого поверху площею 161,3 кв. м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська,41.

Додатковою угодою до Договору від 27.05.03р. строк дії Договору оренди був продовжений до 06.05.2011р.

Додатковою угодою від 27.10.03р. на підставі рішення Одеської міськради від 26.09.03р. № 1711- XXIV, ТОГ «Артлабораторія»встановлена пільгова орендна плата в розмірі однієї гривні на рік за користування вказаним приміщенням.

Укладаючи вказаний вище договір оренди сторони погодили особливі умови.

Зокрема пунктом 7.3. договору передбачено, що при тривалому, більше трьох місяців невикористанні Орендарем наданого йому приміщення за цим договором, приміщення вважається неосвоєним і договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі приміщення відповідач прийняв від орендодавця об'єкт оренди 09.12.2002р.

Згідно акту обстеження нежитлового приміщення від 15.06.06р. встановлено, що об'єкт оренди не використовується орендарем.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження використання об'єкта оренди за цільовим призначенням за спірним договором саме для розміщення Творчого об'єднання громадян «Артлабораторія».

Надані відповідачем докази проведення ремонтних робіт у орендованому приміщенні не підтверджують факт його освоєння відповідачем, оскільки підтверджені даними документами роботи –встановлення дверей та ремонт водопроводу не є доказом використанням об'єкта оренди протягом 4 років за цільовим призначенням, а відтак і не свідчать про належне виконання відповідачем умов пункту 7.3. договору.

Також, наведене вище спростовує ствердження відповідача у апеляційній скарзі щодо належного виконання ним умов спірного договору оренди.

Відповідно до приписів ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 291 Господарського Кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України.

Стаття 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зобов'язує орендаря відповідно до мов договору.

Статтею 783 Цивільного Кодексу України встановлено перелік підстав для розірвання договору найма на вимогу наймодавця.

Зокрема згідно вказаної норми наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

З огляду на вказані обставини, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для розірвання оспорюваного договору оренди.

Доводи скаржника стосовно проведення ремонтних робіт у орендованому приміщенні не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки вони з огляду на викладене вище не впливають на вирішення спору по суті.

Таким чином підстави для скасування або зміни оскарженого рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 150,160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.06 р. по справі №7/191-06-6247 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                      В.І. Картере

Судді:                                                                                В.Т. Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков