Рішення

від 12.07.2011 по справі 5/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5/43

12.07.11

За позовом Приватне підприємство «Сакура М2»

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне об'єднання

                    «Укрдрук»

про               стягнення 8 580,00 грн.

                                                                                     Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача:       не з'явився;

від відповідача:   не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Сакура М2»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліграфічне  об'єднання  «Укрдрук» про  стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором    № 23 від 01.01.2010 р. про надання охоронних послуг в розмірі 8 580,00 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позоивач зазначає, що відповідач порушив умови даного Договору, оскільки не здійснив оплату за отримані послуги, внаслідок чого у Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліграфічне  об'єднання  «Укрдрук»виникла заборгованість перед Приватним підприємством «Сакура М2».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5/43, розгляд справи було призначено на 16.06.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/43 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 12.07.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 12.07.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/43 та ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. частково не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 12.07.2011 р. повторно не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/43 та ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно з статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», в якому зазначено, що у разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5/43.

Розглянувши подані матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між Приватним підприємством «Сакура М2»(далі –Виконавець) та Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліграфічне  об'єднання  «Укрдрук» (далі –Замовник) було укладено Договір № 23 від 01.01.2010 р. про надання охоронних послуг (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по підтримці внутрішнього порядку, охороні помешкань і майна Замовника на об'єкті Замовника, на умовах і в порядку, передбачених договором.

Пунктом 8.1 Договору, строк його дії сторонами погоджено з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Відповідно до п. 2.2 Договору, вартість послуг складає 4 950,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ.

Згідно з п. п. 2.3, 2.4 Договору, фактичне виконання Виконавцем робіт фіксується сторонами в двосторонньому Акті про приймання робіт, що складається на 1 (перше) число наступного місяця. Розрахунок із Виконавцем робиться на протязі 3 (трьох) днів після надання їм Акта про приймання робіт.

З матеріалів справи вбачається,  що між сторонами було підписано та скріплено печатками наступні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000061 від 28.02.2010 р. на суму 3 630,00 грн.;

- № ОУ-0000032 від 31.01.2010 р. на суму 4 950,00 грн., що надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи), які в силу приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Вказані акти містять всі обов'язкові реквізити передбачені п. 2.4 зазначеного Положення, що надає їм юридичної сили та доказової бази.

Також, суд додатково зазначає, що між позивачем та відповідачем було складено, підписано та скріплено печатками акт звіряння № б/н за період з січня 2010 р. по березень 2011 р., з якого вбачається, що сторонами погоджено розмір основної заборгованості за взаємними розрахунками Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліграфічне  об'єднання  «Укрдрук»перед Приватним підприємством «Сакура М2», яка становить             8 580,00 грн., зауважуючи, що вказаний акт звіряння № б/н згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинним документом.

Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань станом на 27.05.2011 р. у нього перед Приватним підприємством «Сакура М2»виникла заборгованість в розмірі        8 580,00 грн., що і зумовило звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія  вих. № 134 від 19.01.2011 р. з вимогою виконати передбачене договором зобов'язання та погасити існуючу заборгованість, проте така вимога була залишена відповідачем поза увагою.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою Договір № 23 від 01.01.2010 р. про надання охоронних послуг є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього Законом та Договором обов'язку по оплаті наданих йому послуг не виконав, внаслідок чого з Товариства з обмеженою відповідальністю Поліграфічне об'єднання «Укрдрук»на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті наданих послуг в розмірі 8 580,00 грн.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Сакура М2» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліграфічне  об'єднання  «Укрдрук»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 5-А; 04080, м. Київ, вул. Хвойки, 18/4; код ЄДРПОУ 34956576) на користь Приватного підприємства «Сакура М2» (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, б. 21, кв. 116; код ЄДРПОУ 34999798) 8 580 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      В.С. Ломака

Повне рішення складено 14.07.2011 р.