Рішення

від 14.07.2011 по справі 3/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/135

14.07.11

За позовом    Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

                       житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради

До                   Малого багатопрофільного приватного підприємства «Геркон»

Про                 стягнення 63188,01 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача          ОСОБА_1 –по дов. № 32/51, № 21 від 10.01.2011

від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради про стягнення з Малого багатопрофільного приватного підприємства «Геркон»63 188,01 грн. заборгованості,  з них : 57 402,30 грн. орендна плата, 3 923,02 грн. компенсація податку за землю та 1 862,69 грн. пені  за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 619/3 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом‘янського району міста Києва від 11.06.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 порушено провадження у справі № 3/135 та призначено її до розгляду на 30.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/135 від 30.06.2011, в зв‘язку з нез‘явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 17.06.2011, розгляд справи було відкладено на 14.07.2011.

Відповідач в судове засідання 14.07.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 17.06.2011 та ухвалі від 30.06.2011 не виконав.

Однак, відповідачем 14.07.2011 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв‘язку з неможливістю направити представника в судове засідання, який хворіє.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

             Крім того, відповідачем не наведено жодної причини з якої Мале багато профільне приватне підприємство «Геркон»не мало можливості виконати вимоги ухвал суду та надіслати документи поштою.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

11.06.2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради (орендодавець) та Малим багатопрофільним приватним підприємством «Геркон»(орендар) було укладено договір № 619/3 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом‘янського району міста Києва (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпоряджень Солом‘янської районної у місті Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 та № 991 від 11.06.2008 передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення для розміщення адміністративних та складських потреб за адресою м. Київ, вул. Уманська, 43/26, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2008.

Згідно п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 240,5 кв. м., у тому числі підвал –240,5 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та не сплачено компенсацію податку за землю , в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 57 402,30 грн. і відповідно 3 923,02 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань позивачем нарахована пеня в сумі 1 862,69 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 11.06.2008 до 11.05.2011.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору за користування об‘єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом‘янської районної у місті Києві радою від 20.12.2006 № 101 або за результатами конкурсу на право оренди об‘єкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 15; 12% від вартості майна і становить 7 702,93 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2. договору  розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавств України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.5. договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по сплаті за землю, розрахунок розміру якого визначений в додатку № 3.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п. 3.5., 3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Всупереч договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення орендної плати та компенсації плати за землю у період з листопада 2010 року по квітень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість за період з вересня 2011 року по 11.02.2011, що становить за розрахунками позивача, які неоспорені відповідачем, 57 402,30 грн. та відповідно 3 923,02 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 57 402,30 грн. та 3 923,02 грн. компенсації плати за землю  (за обґрунтованими розрахунками позивача) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин є вчинене ним  правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п. 3.1., 3.6. орендар сплачує на користь  орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день пострчення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору № 619/1 від 11.06.2008 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені, що підлягає стягненню, позивачем обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач  не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить  1 862,69 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 862,69 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого багатопрофільного приватного підприємства «Геркон»(м. Київ, вул. Уманська, 43/26, код ЄДРПОУ 19131160) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 57 402 (п‘ятдесят сім тисяч чотириста дві) грн. 30 коп. боргу по орендній платі, 3 923 (три тисячі дев‘ятсот двадцять три) грн. 02 коп. компенсації плати за землю, 1 862 (одну тисячу вісімсот шістдесят дві) грн. 69 коп. пені, 631 (шістсот тридцять одну) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 18.07.2011