Рішення

від 19.07.2011 по справі 3/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/156

19.07.11

За позовом  Акціонерної компанії «Харківобленерго»

До                     Приватного підприємства «Інтергеостиль»

Про                      стягнення 18 359,50 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача          ОСОБА_1. –по дов. № 01-62юр/28 від 04.01.2011

                               ОСОБА_2. –по дов. № 01-62юр/350 від 17.01.2011

Від відповідача      ОСОБА_3. –по дов. № б/н від 17.09.2010

                               ОСОБА_4. –директор, наказ № 2 від 18.07.2002

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського cуду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної компанії «Харківобленерго» про стягнення з Приватного підприємства «Інтергеостиль»18 359,50 грн. попередньої оплати, сплаченої позивачем відповідачу згідно договору № 1/17/08 від 17.08.2004 на створення проектно-вишукувальної та землевпорядної продукції, оскільки по закінченню встановленого строку для виконання  зобов‘язання відповідач не приступив до його виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2011 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.07.2011.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 12.07.2011 відзиві  проти позову заперечує, оскільки

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-вишукувальної продукції, що є предметом договору, визначені технічним завданням, яке надає замовник, що є невід‘ємною складовою частиною цього договору. Відповідно до пункту 2 Технічного завдання (завдання на виконання робіт) «Склад та обсяги робіт», виконавцем було виконано: польові обстеження земельних діялянок, топографічні зйомки земельних ділянок і прилеглої території, координування меж земельних ділянок, у тому числі всіх опор ПЛ, креслення планів та схем, підрахунок площ угідь зі складанням експлікації земель, складання проекту відведення земельних ділянок згідно з діючими вимогами та інші роботи, що відображені у відповідному «Проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок», складеному виконавцем на виконання договору. Більш того, у 2008 році на адресу АК «Харківобленерго»було направлено акт № 1 здавання-приймання по договору № 1/17/08 від 17.08.2004 та наступними додатковими угодами на загальну суму 30 220,03 грн. Проте, в порушення п.3.3. договору позивач відмовився від підписання акту здавання-приймання виконаних робіт та, у свою чергу, не направив свою мотивовану відмову від підписання цього акту. Тому відповідач вважає хибними твердження позивача, що відповідач не приступив до виконання зобов‘язання за договором. Також, протягом 2005-2008 років до договору № 1/17/08 від 17.08.2004 між сторонами неодноразово були укладені відповідні додаткові угоди, в яких, зокрема, зазначалось, що роботи по договору залишаються частково невиконаними внаслідок неврегульованості правового статусу самої земельної ділянки Ботанічного саду ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Об‘єкти АК «Харківобленерго»—опори ПЛЕП —знаходяться без вилучення земель під опорами на території Ботанічного саду ХНУ ім. В.Н.Каразіна, межі якого були затверджені рішенням Харківської міської ради в 1998 році. Територія Ботанічного саду ХНУ ім. В.Н.Каразіна відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду України, що з‘ясувалось вже в процесі виконання договору. Натомість, ані в самому договорі, ані в завданні на виконання робіт або інших документах замовника цього зазначено не було. Згідно з діючим законодавством України, зокрема Земельним кодексом України, опори ПЛЕП не можуть відноситись до категорії земель природно-заповідного фонду України.

Представником відповідача в судовому засіданні 12.07.2011 подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою Ботанічний сад загальнодержавного значення ХНУ ім. В.Н.Каразіна як землекористувача, на території якого знаходяться об‘єкти АК «Харківобленерго», що зазначені у спірному договорі № 1/17/08 від 17.08.2004 на створення проектно-вишукувальної та землевпорядної продукції.

Представник позивача в судовому засіданні 12.07.2011 проти задоволення вищезазначеного клопотання відповідача заперечував.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.07.2011 було подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна та Управління Держкомзему у місті Харкові, посилаючись на те, що подальше виконання робіт за спірним договором неможливе через відсутність згоди на вилучення земельних ділянок первісного землекористувача (Ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна), з наступною відмовою Управління Держкомзему у місті Харкові (раніше - Харківське міське управління земельних ресурсів) у затвердженні технічного завдання на проведення робіт.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2011 проти задоволення даного клопотання відповідача заперечував.

Розглянувши заявлені відповідачем клопотання про залучення третіх осіб суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд приходить до висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов’язки Ботанічного саду загальнодержавного значення ХНУ ім. В.Н.Каразіна,  Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна та Управління Держкомзему у місті Харкові щодо однієї із сторін, тому відсутні підстави для залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.07.2011 подано клопотання про витребування у Управління Держкомзему у місті Харкові на підтвердження дійсного правового статусу спірної земельної ділянки належним чином засвідчену копію державного акта ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна на право постійного користування земельною ділянкою.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2011 проти задоволення вищевказаного клопотання відповідача заперечував.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд розглянувши клопотання позивача вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що документ який просить витребувати відповідач не стосується предмету доказування обставин у даному спорі.

В судовому засіданні 19.07.2011 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.08.2004 між Акціонерною компанією «Харківобленерго»(замовник) та Приватним підприємством «Інтергеостиль»(виконавець) був укладений договір № 1/17/08 на створення проектно-вишукувальної та землевпорядної продукції (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов‘язання виконання робіт з підготовки технічної документації (проектів відведення земельних ділянок) для оформлення права користування земельними ділянками, зайнятими об‘єктами АК «Харківобленерго», а саме 12 одноцепними опорами та 8 двоцепними опорами ПЛ-110 кВ «Нагорна - Сокольники - П.Поле»та «Іванівка - Сокольники - П.Поле»в межах Ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського Національного Університету імені В.Н. Каразіна (вул. Отакара Яроша, 24) в м. Харкові та договору про встановлення земельних сервітутів на право експлуатації вказаних ПЛ-110 кВ в межах Ботанічного саду загальнодержавного значення Харківського Національного Університету імені В.Н. Каразіна.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-вишукувальної продукції, що є предметом договору, визначені технічним завданням, яке надає позивач, що є невід‘ємною складовою частиною цього договору.

Згідно п. 2.1. договору за виконання робіт згідно п. 1 договору позивач  перераховує відповідачу суму у відповідності з протоколом про договірну ціну: вартість роботи - 30 599,00 грн., ПДВ 20% - 6 120,00 грн., всього 36 719,00 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата робіт проводиться грошима в національній валют з авансовим платежем в розмірі 50% від кошторисної вартості, що складає 18 359,50 грн. в тому числі ПДВ 3 060,00 грн.

Наявною в матеріалах справи копією довідки № 75/519 від 06.07.2011 Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»(відділення № 579) підтверджується перерахування грошових коштів в розмірі 18 359,50 грн. з рахунку АК «Харківобленерго»на рахунок ПП «Інтергеостиль»згідно платіжного доручення № 29346 від 20.08.2004 з призначенням платежу –попередня оплата на виконання  робіт з підготовки технічної документації за договором № 1/17/08 від 17.08.2004.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору прострочив виконання зобов‘язання за договором та не приступив до його виконання взагалі, а тому сплачений позивачем аванс в розмірі 18 359,50 грн. має бути повернено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою договір № 1/17/08 від 17.08.2004 є договором про надання послуг.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 10.1 договору сторонами встановлено термін його дії з 01.08.2004  по 1 квартал 2005 року. В подальшому додатковими угодами сторони змінювати строк дії договору та останньою додатковою угодою від 30.12.2008 внесено зміни до п. 10.1. договору та встановлено строк дії договору до 01.12.2009.

Додатком № 2, який є календарним планом робіт  термін виконання робіт по договору було встановлено у строк  - 1 квартал 2005 року та у зв‘язку з укладенням додаткової угоди від 30.12.2008 до додатку № 2 також внесено зміни із встановленням строку виконання робіт –грудень 2009 року.

Стаття 905 Цивільного кодексу України визначає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Отже, суд приходить до висновку про припинення строку дії договору 01.12.2009.

В пункті 3.1. договору зазначено, що перелік наукової, технічної та іншої документації, що підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику зазначені у технічному завданні (наявне в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.2. договору по завершенню робіт по договору відповідач передає позивачу технічну документацію з інвентаризації земельних ділянок під зазначеними в п. 1.1 об‘єктами АК «Харківобленерго»(або проекти відведення земельних вказаних ділянок, в залежності від вимог місцевих органів земельних ресурсів), узгоджені відповідними інстанціями договори оренди, відповідно до умов даного договору, та представляє акт здачі - приймання проектно-вишукувальної продукції.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що позивач протягом 10 днів від дня отримання акту здачі-приймання та звітних документів, вказаних у п. 3.2. даного договору, зобов‘язаний направити відповідачу підписаний акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції і оплатити по рахунку, надісланому відповідачем  за виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

У випадку мотивованої відмови позивача сторонами складається двосторонній акт необхідних доробок, термінів їх виконання. Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції набирає чинності на день виконання необхідних доробок (п. 3.4. договору).                                                 

Твердження відповідача, що ним у 2008 році на адресу позивача було направлено акт № 1 здавання-приймання робіт по договору № 1/17/08 від 17.08.2004, однак позивач відмовився від його підписання та не направив свою мотивовану відмову від підписання цього акту не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не подано належних доказів направлення цього акту позивачу.

Отже, за умовами договору підтвердженням виконання обсягу обумовлених договором робіт є підписаний обома сторонами акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції, який в свою чергу є підставою для оплати робіт позивачем.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов‘язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.  

Матеріали справи не містять доказів виконання та надання позивачу у визначеному договором обсязі робіт (відсутній підписаний та скріплений печатками обох сторін акт здачі-прийняття), а отже здійснена  позивачем оплата авансу на виконання цих робіт в розмірі 18 359,50 грн. має бути повернена позивачу.

Враховуючи те, що договір не містить умов щодо строку повернення сплаченого за договором авансу у разі невиконання робіт та відповідно не можливо встановити строк виконання зобов’язання по поверненню сплаченого авансу, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи відповідна вимога на суму 18 359,50 грн. (№ 62юр/770 від 28.01.2011) була надіслана позивачем відповідачу 02.02.2011, що підтверджується поштовою квитанцією № 2085 та описом вкладення кореспонденції від 02.02.2011.

Відповідач по закінченню семиденного строку позивачу аванс в розмірі 18 359,50 грн. не повернув.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18 359,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

             Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерної компанії «Харківобленерго»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позові задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інтергеостиль»(02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 44, кв. 327, код ЄДРПОУ 31987560) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»(61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 18 359 (вісімнадцять тисяч триста п‘ятдесят дев‘ять) грн. 50 коп. авансу, 183 (сто вісімдесят три) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн..00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Сівакова В.В.

Рішення підписано 21.07.2011