Рішення

від 18.07.2011 по справі 22/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/199

18.07.11

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»

до                 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікус»

                    2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольний вітер»

про               визнання недійсними договорів

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:            Щербань О.М. керівник;

                                 ОСОБА_1. (довіреність від 11.05.2011р.);

від відповідачів:      не з’явились;

18.07.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Готель «Славутич»(надалі ВАТ «Готель Славутич», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору № 15-01/11 відступлення права вимоги від 15.02.2011р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольний вітер»(відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медікус»(відповідач-1).

Враховуючи, що однією із сторін оспорюваного позивачем договору є ТОВ «Вольний вітер», останнього залучено до участі у справі відповідачем-2 ухвалою суду від 29.06.2011р..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Голова правління ВАТ «Готель «Славутич»не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до чинного законодавства України та статуту товариства на підписання договорів про поворотну фінансову допомогу № 28/05/07 від 28.05.2007р., № 25/07/07 від 25.07.2007р., № 22/10/07 від 22.10.2007р., № 10/09/07 від 10.09.2007р., № 20/12/07 від 20.12.2007р..

Як те зазначено у позовній заяві, відступлення прав може бути здійснене виключно за дійсним зобов’язанням, та відповідно внаслідок невідповідності договорів про поворотну фінансову допомогу вимогам ст. 203 ЦК України, договір № 15-01/11 відступлення права вимоги від 15.02.2011р. є таким, що не відповідає вимогам актів цивільного законодавства.

До справи через канцелярію суду також отримані пояснення щодо позовних вимог які підписані Головою правління ВАТ «Готель «Славутич»з викладенням протилежних тверджень та спростування наведеному у позовній заяві.

Відповідачі на розгляд справи не з’явились, відзиву на позов не надали, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник відповідача-2, якого залучено ухвалою суду від 29.06.2011р. ознайомлений з матеріалами справи 07.07.2011р. згідно поданого ним клопотання (зареєстровано за вхідним суду № 06-37/25553 від 07.07.2011р.) про що зроблено відмітку на обкладинці справи.

Судом взяті до уваги клопотання подані ТОВ «Вольний вітер»та ТОВ «Медікус»через канцелярію суду, щодо неможливості представників бути присутніми в судовому засіданні призначеному згідно ухвали від 29.06.2011р., однак клопотання про відкладення розгляду справи судом відхиляються, оскільки зазначені у них обставини не є перешкодою для розгляду справи в даному судовому засіданні. Причини неявки до суду визнаються неповажними, відповідачами у справі є товариства (ТОВ «Медікус», ТОВ «Вольний вітер») а не конкретні представники, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, а здійснення представництва у судових процесах не унеможливлює подання суду до матеріалів справи відзиву на позов та витребуваних судом документів.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2011р. між ТОВ «Вольний вітер», як первісним кредитором та ТОВ «Медікус», як новим кредитором укладено договір № 15-01/11 згідно з яким новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати заборгованості за основними договорами, права за якими відступлені, а саме - договорами про поворотну фінансову допомогу № 28/05/07 від 28.05.2007р., № 25/07/07 від 25.07.2007р., № 22/10/07 від 22.10.2007р., № 10/09/07 від 10.09.2007р., № 20/12/07 від 20.12.2007р..

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положень ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Таким чином, якщо інше не встановлено договором або законом, відступлення права вимоги є двостороннім правочином, в якому сторонами є первісний кредитор і новий кредитор. У цьому випадку боржник - не є стороною у цьому правочині, а лише наділений правом не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України) та правом висувати проти вимоги кредитора заперечення (ст. 518 ЦК України).

Позивач у справі, ВАТ «Готель «Славутич», не є стороною договору про відступлення права вимоги № 15-01/11 від 15.02.2011р., який ним оспорюється, а у позовній заяві не наведено підстав з якими закон пов’язує визнання недійсним договору укладеного між відповідачами.

В силу положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори про поворотну фінансову допомоги, право вимоги за якими відступлено на підставі оспорюваного правочину, укладені між ТОВ «Вольний вітер»та ВАТ «Готель «Славутич»у 2007 році, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

До справи також залучені протоколи Наглядової ради ВАТ «Готель «Славутич»№ 4/1 від 31.04.2007р., № 8 від 23.07.2007р., № 9 від 03.09.2007р., № 10 від 18.10.2007р., № 13 від 19.11.2007р. якими підтверджено вирішення питання щодо отримання зворотної фінансової допомоги від ТОВ «Вольний вітер»при укладенні та підписанні головою правління ВАТ «Готель «Славутич»відповідних договорів.

Зазначені документи повністю спростовують викладене у позовній заяві, а згідно з наданими суду поясненнями, про наявність зазначених рішень наглядової ради достеменно відомо особі, якою підписано подану позовну заяву, і такі були надіслані арбітражному керуючому Щербаню О.М. 01.07.2011р. разом із рішенням боржника про визнання кредиторських вимог за вих. № 1-юр/66-11 від 30.06.2011р. (поштовий чек № 0513 від 01.07.2011р., з описом-вкладенням що містить відмітку пошти залучені до справи).

Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Жодних належних доказів недійсності, або ж нікчемності укладених сторонами договорів про поворотну фінансову допомогу № 28/05/07 від 28.05.2007р., № 25/07/07 від 25.07.2007р., № 22/10/07 від 22.10.2007р., № 10/09/07 від 10.09.2007р., № 20/12/07 від 20.12.2007р., відступлення права вимоги за якими було предметом договору № 15-01/11 від 15.02.2011р., суду не надано, а відтак викладене у позовній заяві з цього приводу є безпідставним.

Окрім того, в будь-якому випадку фактичне виконання договорів про поворотну фінансову допомогу свідчить про схвалення правочину юридичною особою, що в силу положень ч. 2 ст. 241 ЦК України є підставою вважати, що такий правочин створює, змінює і припиняє цивільні права та обов‘язки для такої особи з моменту вчинення цього правочину.

Зазначене у позові, не впливає та не свідчить про недійсність договору про відступлення права вимоги щодо таких договорів, оскільки ст. 519 ЦК передбачені інші правові наслідки передання недійсної вимоги - відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

У позовній заяві, отриманій судом 24.06.2011р., не вказується та не конкретизується у чому саме полягає порушення прав та інтересів ВАТ «Готель «Славутич», пов’язане із укладенням договору про уступку права вимоги між відповідачами. В разі, навіть якщо і враховувати підстави зазначені у позові - недійсність основних договорів, то вказані обставини жодним чином не порушують права ВАТ «Готель «Славутич»та не можуть бути підставами для недійсності договору про відступлення прав вимоги, оскільки не порушує прав позивача передача відповідачами один одному недійсних вимог.

При відступленні права вимоги, відбувається заміна сторони у зобов’язанні, тобто новий кредитор набуває прав первісного кредитора і недійсність основного договору має наслідки для нього, оскільки він є стороною такого договору внаслідок заміни.

За недійсність переданої вимоги перед новим кредитором несе відповідальність первісний кредитор, що прямо передбачено ст. 519 ЦК України, а відтак права боржника договором про уступку права вимоги за наведених обставин, не порушуються.

Заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі,  оскільки, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним з тих підстав про які зазначено у позові.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 22.07.2011