Рішення

від 26.07.2011 по справі 5021/1043/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.11

          Справа № 5021/1043/2011.

За позовом          Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача           Кролевецького районного комунального підприємства «Акватермо», м.Кролевець, Сумська область   

про стягнення 37 719 грн.  85  коп.   

СУДДЯ  СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.  

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

від позивача:          ОСОБА_1., довіреність № 130/10 від 23.12.2010 року

від відповідача          Однорог В.М. – директор

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви,  просив суд стягнути з відповідача 37 719 грн. 85 коп. заборгованості відповідно до умов договору поставки природного газу № 06/09-1569 БО-29 від 23.09.2009 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 12 378 грн. 76 коп. - основного боргу, 6 255 грн. 69 коп. – пені, 15 224 грн. 03 коп. – інфляційних втрат, 3 861 грн. 37 коп. – 3 % річних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 135 від 25.05.2011 року, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на виконання договору поставки природного газу № 06/09-1569 БО-29 від 23.09.2009р. всі розрахунки за постачання природного газу проводилися згідно вказаного договору на підставі актів приймання-передачі, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями, доданими до відзиву. Крім того, станом на 29.04.2011р. заборгованість КРКП “Акватермо” перед ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” становить 3 283 грн. 30 коп., що підтверджується актом звірки від 30.04.2011р.

Позивач подав заяву № 31/10-8306 від 15.07.2011р. про зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу, в якій просить суд стягнути з відповідача 28 587 грн. 57 коп. заборгованості відповідно до умов договору поставки природного газу № 06/09-1569 БО-29 від 23.09.2009 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 3 283 грн. 30 коп. - основного боргу, 6 224 грн. 84 коп. – пені, 15 224 грн. 03 коп. – інфляційних втрат, 3 855 грн. 40 коп. – 3 % річних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав доповнення до відзиву № 175 від 19.07.2011 року, в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити позивачу в їх задоволенні і вказує на те, що згідно п.2.2 ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VІ заборгованість перед ДК «Газ України НАК «Нафтогаз України» по пені, штрафним та фінансовим санкціям, які нараховані та існували станом на 01.01.2011 року підлягають списанню.

Позивач подав письмові пояснення (вх.№ 11176 від 26.07.2011р.) стосовно заперечень відповідача проти позову, в яких зазначив, що відповідно до вимог п. 3 ст. 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», Кабінет Міністрів України у двотижневий термін з дня набрання чинності цим Законом  має затвердити порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, а оскільки, визначений порядок КМУ не затверджений, тому заперечення відповідача є необґрунтованими, і просить суд позовні вимоги задовольнити.   

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2011 року, в зв’язку з скрутним фінансовим станом, що сталося на його підприємстві.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних  представників позивача та  відповідача,  дослідивши та оцінивши надані докази,  суд  встановив:

          23 вересня 2009 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Кролевецьким районним комунальним підприємством «Акватермо» був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/09-1569 БО-29, відповідно до вимог якого позивач зобов’язався передати у власність покупцю природний газ, а відповідач зобов’язався  прийняти та оплатити природний газ. Приймання – передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання – передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість (п.4.4 договору).

          Також, сторонами по справі була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки природного газу, якою сторони доповнили договір  п.п.2.1.1., відповідно до якого постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 308 тис.куб.м. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення (п.11.1).  

           Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору позивач передав у власність покупця (відповідача) протягом листопада – грудня 2009 року та січня – квітня 2010 природний газ на загальну суму 789 707 грн. 34 коп., що підтверджується актами прийому – передачі природного газу.  

          Згідно п.6.1 договору остаточний рахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Позивач уточнив позовні вимоги і зазначив, що заборгованість відповідача за отриманий природний газ становить  3 283 грн. 30 коп., в зв’язку зі сплатою відповідачем боргу в розмірі 9 095 грн. 46 коп.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий природний газ з позивачем в повному обсязі не розрахувався, в зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3 283 грн. 30 коп.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.      

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

          Відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, в зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 283 грн. 30 коп. - основного боргу, 6 224 грн. 84 коп. – пені, 15 224 грн. 03 коп. – інфляційних втрат, 3 855 грн. 40 коп. – 3 % річних.

          Як встановлено судом, заборгованість в розмірі 9 095 грн. 46 коп. сплачена відповідачем до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 27.04.2011 року.

          Згідно п.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.   

          При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, розмір пені, за прострочення виконання грошового зобов’язання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6 224 грн. 84 коп.  

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачу 3 861 грн. 37 коп. – 3% річних та 15 224 грн. 03 коп. – інфляційних збитків.

Відповідач проти нарахованих позивачем інфляційних втрат в розмірі 15 224 грн. 03 коп. заперечив та надав розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з грудня 2009 року по березень 2011 року, відповідно до якого розмір інфляційних втрат становить 9 320 грн. 99 коп. Суд погоджується з наданим відповідачем розрахунком.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 9 320 грн. 99 коп. – інфляційних втрат та 3 855 грн. 40 коп. – 3% річних.   

Крім того, відповідач подав доповнення до відзиву, в якому вказує на те, що згідно Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VІ  підлягає списанню заборгованість за природний газ, що обліковується станом на 01.01.2010 року, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності зазначеним законом. За таких обставин, відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованість перед ДК «Газ України НАК «Нафтогаз України» по пені, штрафним та фінансовим санкціям, які нараховані та існували станом на 01.01.2011 року підлягають списанню і тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що Кролевецьке районне комунальне підприємство «Акватермо» підпадає під дію закону №  3319-VІ, відповідно до якого заборгованість по пені, штрафним та фінансовим санкціям підлягають списанню, однак суду не надано повноважень щодо списання заборгованості.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню в сумі 22 684 грн. 53 коп., з яких: 3 283 грн. 30 коп. – основного боргу, 6 224 грн. 84 коп. – пені, 9 320 грн. 99 коп. – інфляційних втрат, 3855 грн. 40 коп. - 3% річних.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2011 року, в зв’язку з скрутним фінансовим станом, що склалося на його підприємстві.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд залишає без задоволення, оскільки відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження даного клопотання, які свідчили б про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України.  

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача  відшкодовуються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 226 грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 141 грн. – 93 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Кролевецького районного комунального підприємства «Акватермо» (41300, Сумська область, м.Кролевець, вул. Спортивна, 17; код ЄДРПОУ 35148802) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 3 283 грн. 30 коп. – основного боргу, 6 224 грн. 84 коп. – пені, 9 320 грн. 99 коп. – інфляційних втрат, 3855 грн. 40 коп. - 3% річних, 226 грн. 85 коп. - витрат по сплаті державного мита, 141 грн. 93 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову – відмовити.

4.В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення – відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.   

Повний текст рішення підписано 01.08.2011 року.