Постанова

від 18.10.2011 по справі 5021/1043/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р.                                                           Справа № 5021/1043/2011  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І. , суддя  Плахов О.В.

при секретарі –Міракові Г.А.,  

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 (дов. № 129/10 від 23.12.2010 р.);

відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(вх. 3577 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 26.07.11 р. у справі № 5021/1043/2011

за позовом  Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Кролевецього районного комунального підприємства "Акватермо", м. Кролевець, Сумської обл.

про стягнення 37 719,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 28587 грн. 57 коп. заборгованості відповідно до умов договору поставки природного газу від 23.09.2009 р., в тому числі 3283 грн. 30 коп. –основного боргу, 6224 грн. 84 коп. –пені, 15224 грн.03 коп. –інфляційних втрат, 3855 грн. 40 коп. –3 % річних, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.2011 р. по справі № 5021/1043/2011 ( суддя Соп`яненко О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Кролевецького районного комунального підприємства “Акватермо”на користь ДК “Газ України”НАК “Нафтогаз України” 3 283 грн. 30 коп. –основного боргу; 6 224 грн. 84 коп. –пені; 9 320 грн. 99 коп. –інфляційних втрат, 3855 грн. 40 коп. –3 % річних, 226 грн. 85 коп. –витрат по сплаті державного мита, 141 грн. 93 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення відмовлено.

Позивач,  не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2011 р. по справі № 5021/1043/2011 в частині відмови в задоволенні інфляційних нарахувань, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань задовольнити в повному обсязі.

На думку апелянта оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив повторно, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 р. розгляд справи було відкладено та повторно запропоновано відповідачу надативідзив на апеляційну скаргу і документи в обґрунтування своїх заперечень.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву (апеляційну скаргу) і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, та зважаючи на те, що сторони повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, пунктом 5 та п. 6 резолютивної частини ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 р. та від 14.09.2011 р. сторони попереджено, що їх нез’явлення у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк та не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

В судовому  засіданні представник апелянта (позивача) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження, 23.09.2009 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та Кролевецьким районним комунальним підприємством «Акватермо»укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/09-1569 БО-29, відповідно до вимог якого позивач зобов’язався передати у власність покупцю природний газ, а відповідач зобов’язався  прийняти та оплатити природний газ. П.4.4 договору встановлено, що приймання – передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання –передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість.

 Крім того, сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору поставки природного газу, якою вони доповнили  п.п.2.1.1. договору, відповідно до якого постачальник передає покупцю в період з 01.01. 2010 р. по 30.04.2010 р. газ в обсязі до 308 тис.куб.м. Умовами договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.10. 2009 р. по 30.04. 2010 р., в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п.11.1).   

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного Договору передав відповідачу протягом листопада –грудня 2009 року та січня –квітня 2010 р. природний газ на загальну суму 789 707 грн. 34 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, які долучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, лише частково оплатив поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі  3283грн. 30 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується належними розрахунковими документами та не заперечується відповідачем.

Зважаючи на це, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання  має виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Згідно п.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

       Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.    

        При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

П.7.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем (відповідачем) умов п.6.1. (порядок здійснення оплати) цього Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок пені, який відповідає умовам Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погоджується з рішенням господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені у сумі 6 224 грн. 84 коп., оскільки її розрахунок виконаний у відповідності до умов договору та чинного законодавства України.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши правильність розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 3 861 грн. 37 коп.

В наявному в матеріалах справи розрахунку позивача зазначено, що інфляційні збитки, які підлягають стягненню з відповідача становлять 15224 грн. 03 коп.

Відповідач, заперечуючи проти нарахованих позивачем інфляційних втрат в розмірі 15 224 грн. 03 коп., надав свій розрахунок суми інфляційних втрат, відповідно до якого їх розмір становить 9 320 грн. 99 коп.

Як свідчить наданий відповідачем розрахунок інфляційних він відповідає вимогам закону, його складено арифметично вірно та з урахуванням "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", які містяться в листі Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.1997 р. Тому, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що господарським судом Сумської області даний розрахунок був обґрунтовано визнаний правомірним.

Ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Апелянтом обставини, викладені в апеляційній скарзі не доведені.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2011 р. по справі № 5023/1043/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Шутенко І.А.

Суддя                                                                                           Бородіна Л.І.  

Суддя                                                                                           Плахов О.В.