Постанова

від 02.08.2011 по справі 5005/3036/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5005/3036/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2011 року                                    Справа №  5005/3036/2011

2 серпня 2011року                                                                  Справа № 5005/3036/2011

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі –Алексєєв О.В.

         за участю прокурора –Киричок О.В.

         представників сторін

         позивача: не з'явився

         відповідача: Балаян А.Г.

                   розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Олімп”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  10.05.2011р. у справі № 5005/3036/2011

         за позовом прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Магдалинівської районної державної адміністрації, м. Магдалинівка Дніпропетровської області

         до товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Олімп”, м. Дніпропетровськ

         про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,                                                    

                                                            ВСТАНОВИВ:

         У березні 2011 року прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду з позовом про зміну п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 20.11.2006 року, укладеного між Магдалинівською районною державною адміністрацією та ТОВ „Союз-Олімп”, з метою приведення у відповідність до чинного законодавства орендної плати за користування земельною ділянкою.

         Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 10.05.2011р. у справі № 5005/3036/ 2011 (суддя Суховаров А.В.), позовні вимоги задовольнив та вніс відповідні зміни до п.2.2 спірного договору. Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що орендна плата за користування земельною ділянкою, узгоджена сторонами в договорі, не може бути меншою ніж встановлено нормами чинного законодавства.

         Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема: на безпідставне посилання господарського суду на положення ст. 144 Конституції України, оскільки позивач не належить до органів місцевого самоврядування та на незаконність нормативно-правового акту позивача, яким встановлені ставки за використання земельних ділянок під господарськими будівлями та дворами у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки вказаний акт не пройшов державної реєстрації в районному управлінні юстиції.

         Прокурором та позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був. Представник прокуратури вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

         Магдалинівською райдержадміністрацією заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

         В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

               Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

               Як убачається з матеріалів справи, 20.11.2006р. між  Магдалинівською райдерж адміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Олімп” (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки пл. 1,3556 га, яка знаходиться в с. Очеретувате, вул. Колгоспна, 9, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна та інфраструктури підприємства-відповідача.

               Умовами договору сторони узгодили строк дії договору (49 років, починаючи дати реєстрації договору), розмір орендної плати та порядок її сплати (п.2.2 договору); визначилися, що розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством; передбачили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою між сторонами, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку (п. 3 договору).

               Відповідно до умов п. 2.2 договору орендна плата за користування земельною ділянкою плати становить 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації, що складає за рік 1 336,00грн.; щомісячний розмір орендної плати становить 111,33 грн.

               На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку та сплачував встановлену договором орендну плату, що не заперечується сторонами.

               Зі зміною положень ст. 21 Закону України „Про оренду землі” позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди в частині зміни орендної плати (лист № 01-15/410/10 від 19.03.2010р.); пропозиція містила посилання на зміни в земельному законодавстві та необхідність внесення змін до діючого договору оренди, виходячи із приписів чинного законодавства.

               Листом №1 від 24.03.2010р. відповідач відмовився від внесення змін до договору.

               З набранням чинності Податковим кодексом України (з 01.01.2011р.) питання сплати податку на землю та сплати орендної плати за користування земельною ділянкою було віднесено до сфери регулювання цього Кодексу.

               В силу ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

               Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

               Спірна земельна ділянка (як убачається з договору оренди) перебуває у державній власності, відтак річна орендна плата за користування нею не може перевищувати 12% її нормативної грошової оцінки.

               В силу положень ст. ст. 118, 119 Конституції України виконавчу владу в районах здійснюють місцеві адміністрації, на які покладено забезпечення виконання законів України на відповідній території.

               З метою приведення рішень райдержадміністрації у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 11.09.2008р., про встановлення розмірів ставок орендної плати за оренду землі для різних категорій земельних ділянок. Даним рішенням був встановлений розмір орендної плати за використання земельних ділянок під господарськими будівлями і дворами в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Визначений позивачем розмір орендної плати не перевищує граничного рівня такої плати, встановленої чинним законодавством.

              Щодо категорії земельної ділянки, що використовується позивачем, то остання являється саме земельною ділянкою під господарськими будівлями: приміщенням плотні, складом будматеріалів, пилорамою, ангаром шиферним та складом ядохімікатів.

               Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.  

             Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди –спір вирішується в судовому порядку.

             У відповідності до положень вказаних норм внесення змін до договору здійснюється судом не за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку запропонування змін, а в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством.

             Висновки господарського суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи щодо наявності підстав для внесення змін у договір за ініціативою однієї зі сторін (в даному випадку орендодавця).

             Колегія суддів поділяє висновок місцевого суду про те, що зміна законодавства щодо розміру орендної плати є тією істотною обставиною, що зумовлює обов'язкове внесення змін в договір оренди земельної ділянки. Орендна плата за користування земельною ділянкою, узгоджена сторонами в договорі, не може бути меншою ніж встановлено нормами чинного законодавства. За вказаних обставин вимоги позивача про внесення змін в спірний договір відповідно до чинного законодавства є обґрунтованими та правомірно задоволені господарським судом.

            Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що позивач (Магдалинівська районна державна адміністрація) не належить до органів місцевого самоврядування і посилання місцевого суду на положення ст. 144 Конституції України є безпідставним, однак, дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і не впливає на законність рішення по суті.

             Посилання скаржника на незаконність акту Магдалинівської райдержадміністрації про зміну розмірів ставок орендної плати за оренду землі, внаслідок порушення позивачем приписів п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. №731 „Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (надалі –Положення) щодо державної реєстрації цього акту, не приймається до уваги колегією суддів.

             Зазначеним Положенням регламентується порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення. Оскільки позивач не являється суб'єктом нормотворення, а прийняті ним акти не являються нормативно-правовими актами в розумінні положень цивільного законодавства, вимоги вищевказаного Положення не можуть бути застосовані до позивача.

             Рішення райдержадміністрації є актом ненормативного характеру і може бути оскаржено в установленому законом порядку. Вказаний акт винесений в межах повноважень виконавчого органу - Магдалинівської райдержадміністрації, не змінений, не скасований, є чинним на момент розгляду справи і, всупереч твердженням скаржника, підлягає застосуванню.

             Окрім того, акт позивача про зміну розмірів ставок орендної плати не являється предметом даного спору.

              Безпідставними вважає колегія суддів доводи скаржника про те, що до спірних правовідносин не може бути застосована нова редакція закону з відповідними змінами, оскільки вказана норма не має зворотної дії в часі. В даному випадку спірні правовідносини явилися саме наслідком змін в чинному законодавстві і від дії закону в часі не залежать.

             З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи скаржника не приймаються до уваги в силу викладеного.

             На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

             Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  „Союз-Олімп” залишити без задоволення.

             Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 року у справі № 5005/3036/2011 залишити без змін     

                     Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

           Головуючий                                                                                              І.В. Тищик

           Судді:                                                                                                         Т.А.Верхогляд

                                                                                                                                Л.М.Білецька