Постанова

від 09.08.2011 по справі 30/180-04-5963

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/180-04-5963

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 30/180-04-5963

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко,

суддів: Бойко Л. І., Таран С.В.

при секретарі Павлюк О. М.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився;   

від відповідачів –не з'явились;

від 3-іх осіб - Шукляр А.Ю.;

від прокуратури - Місюрко Г.А.,  

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського району м. Одеси

на рішення господарського суду  Одеської області від 16.11.2004р.

по справі № 30/180-04-5963

за позовом Приморського районного спортивно-технічного клубу м. Одеси Товариства сприяння обороні України

до: 1. Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”; 2. Фонду державного майна України

3-ті особи без самостійних вимог на стороні позивача:

1. Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України;

2. Товариство сприяння обороні України

про визнання права власності

встановив:

В 2004 році Приморський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (далі –Приморський РСТК ТСОУ), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї до КП "ОМБТІ та РОН" та Фонду державного майна України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України, Товариства сприяння обороні України, - в яких просив визнати за ним право власності на будівлі та споруди учбового комбінату загальною площею 1167,8 кв.м., а саме: за літерою "А" –основну двоповерхову будівлю загальною площею 986,6 кв. м., за літерою "Б, Б1" –чотири об'єднані гаражі загальною площею 181,2 кв. м., що розташовані на земельній ділянці площею 1802 кв. м. по провулку Бісквітному, 16а у м. Одесі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2004р. по справі № 30/180-04-5963 (головуючий - Рога Н.В., судді: Бакланова Н.В., Петров В.С.) позовні вимоги задоволено:

- визнано за Приморським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України право власності на будівлі та споруди учбового комбінату загальною площею 1167,8 кв.м., а саме: за літерою "А" –основну двоповерхову будівлю загальною площею 986,6 кв. м., за літерою "Б, Б1" –чотири об'єднані гаражі загальною площею 181,2 кв. м., що розташовані на земельній ділянці площею 1802 кв. м. по провулку Бісквітному, 16а у м. Одесі;

- стягнуто з Фонду державного майна України на користь Приморського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України витрати по сплаті держмита в сумі 85грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118грн.

В своєму рішенні господарський суд зазначив, що оспорювані об'єкти нерухомого майна збудовані та введені в експлуатацію правопопередником позивача –Приморським РСТК ДТСААФ УРСР, при цьому, це майно ремонтувалося за рахунок правопопередника та експлуатувалось останнім, що підтверджується цілим рядом договорів, кошторисів та актів приймання ремонтних робіт об'єктів за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 16а, з огляду на що оспорюване майно придбано та збудовано за власний рахунок клубу, та, згідно ч. 2 п. 6.4 Статуту, є власністю клубу, а ніяк не майном загальносоюзної власності.

Не погодившись з рішенням суду, 06.07.2011р. заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено право державної власності України в особі Фонду державного майна України, в інтересах якого висупає прокуратура, та просить:

- відновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2004р. по справі № 30/180-04-5963, посилаючись на те, що прокуратура не була залучена до участі у справі, а про зазначене судове рішення дізналась від  КП "ОМБТІ та РОН", яке звернулось до прокуратури з відповідним листом у квітні 2011р., з матеріалами справи № 30/180-04-5963 представники прокуратури ознайомились лише 04.07.2011р.;

- скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2004р. по справі № 30/180-04-5963, як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Доводи скаржника грунтуються на тому, що оспорювані об'єкти нерухомості - відповідно до ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанов Верховної Ради України №2268-ХІІ від 10.04.1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та № 3943-ХII від 04.02.1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"  - являються загальнодержавною власностю України, а Фонд державного майна України має здійснювати розпорядження цим майном.

Апеляційна господарська інстанція поновила строк на апеляційне оскарження рішення із визнанням підстав пропуску строку поважними.

Також, розглянувши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника відповідача, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до Статуту Загальносоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ СРСР), затвердженого Х загальносоюзним з'їздом ДТСААФ у 1988 році, республіканські, краєві, обласні, окружні, міські та районні організації ДТСААФ та їх комітети проводять оборонно-масову роботу у відповідності до Статуту ДТСААФ СРСР та організовують виконання рішень загальносоюзних з'їздів ДТСААФ.

Товариство сприяння обороні України, відповідно до його Статуту, затвердженим VII з'їздом ТСО України 26.09.1991р., є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об'єднанням громадян; обласні, міські, районні, міжрайонні первинні та інші організації системи ТСОУ, які мають  відокремлене майно і перебувають на самостійному балансі, є юридичними особами, володіють майном, яке їм належить, і грошовими коштами, мають печатку із зображенням емблеми ТСОУ та своїм найменуванням. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Приморський РСТК ТСОУ створений за рішенням бюро Одеського обласного комітету ТСОУ - протокол № 10 від 10.01.1995 року - та діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Приморського району м. Одеси, рішення № 101 від 10.02.1995 року.

Згідно п. 1.1 Статуту Приморський РСТК ТСОУ є учбово-спортивним закладом, який здійснює професійну учбово-виховну діяльність та належить до системи освіти, є правонаступником Приморського районного спортивно-технічного клубу ДТСААФ УРСР. Згідно п. 1.3 Статуту, Приморський РСТК ТСОУ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку та штамп зі своїм найменуванням. Згідно п. 1.5 засновником Приморського РСТК ТСОУ є Одеський обласний комітет ТСОУ, який затверджує Статут клубу, контролює його виконання, приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію клубу.

П. 6.3 Статуту встановлено, що майно, передане клубу засновником - Одеським обласним комітетом ТСО України - належить йому на умовах повного господарського ведення, є колективною власністю ТСО України, не підлягає приватизації, продажу та передачі без рішення ЦК ТСОУ.

У той же час ч. 2 п. 6.4 Статуту встановлено, що майно та техніка, придбані клубом за рахунок додаткового прибутку та з інших джерел, є власністю клубу, використовується для розширення госпрозрахункової діяльності та може передаватись в оренду або реалізовуватись робітникам клубу та іншим громадянам.

Як вбачається із матеріалів справи, актом приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту від 25.12.1981 року Приморський РСТК ДТСААФ УРСР ввів до експлуатації побудований за свій рахунок власними силами 25-ти метровий тир, збірну залізобетонну огорожу та заасфальтовану територію за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, 16а (будівничий квартал № 1 ділянка № 16), які увійшли до складу майна розташованого на цій території комплексу Приморського РСТК ДТСААФ УРСР. Замовником цього будівництва є Приморський РСТК ДТСААФ УРСР.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 236 від 07.05.1987 року Приморському РСТК ДТСААФ УРСР було відведено фактично займану земельну ділянку загальною площею 0,15 га під існуючий спортивно-технічний комплекс по провулку Бісквітному, 16а у м. Одеса.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.02.2000 р. № 10 Приморському РСТК ТСОУ видано договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 0,1802 га за адресою: провулок Бісквітний, 16а у м. Одеса для експлуатації та обслуговування приміщень і споруд спортивно-технічного комплексу.

Приморський РСТК ТСОУ м. Одеси вважає, що будівлі та споруди учбового комбінату, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 16а, були створені власними силами та за рахунок коштів Приморського РСТК ДТСААФ УРСР, правонаступником якого є позивач.

Вважаючи себе власником вищевказаного нерухомого майна - у порядку правонаступництва після Приморського РСТК ДТСААФ УРСР - позивач замовив у ОМБТІ та РОН проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна –будівель та споруд учбового комбінату, розташованих за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, 16а.

За результатами проведеної технічної інвентаризації вищевказаних об'єктів  ОМБТІ та РОН підготувало та видало технічний паспорт учбового комбінату Приморського РСТК ТСОУ станом на 02.03.2004 р., згідно якого видно, що за адресою м. Одеса, провулок Бісквітний, 16а на земельній ділянці площею 1802 кв.м розташовані три об'єкта: за літерою “А” –основна двоповерхова будівля загальною площею 986,6 кв.м, за літерою “Б, Б1” –чотири об'єднані гаражі загальною площею 181, 2 кв.м. Загальна площа домоволодіння на цій земельній ділянці –1167,8 кв.м.

Після проведення технічної інвентаризації Приморський РСТК ТСОУ звернувся із заявою до відповідача - ОМБТІ та РОН про реєстрацію на своє ім'я права власності на будівлі та споруди учбового комбінату, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, 16а. Проте,  ОМБТІ та РОН листом вих. № 3600 від 06.05.2004 р. відмовило позивачу у здійсненні такої реєстрації, з посиланням на те, що вищевказане нерухоме майно знаходилось у віданні ДТСААФ СРСР, а згідно Постанов ВРУ від 10 квітня 1992 року № 2268-XII  та від 04.02.1994 року № 3943-XII, воно є загальнодежавною власністю та право розпоряджатися цим майном належить лише  Фонду державного майна України.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення Приморського районного спортивно-технічного клубу м. Одеси Товариства сприяння обороні України до господарського суду Одеської області з позовом до КП "ОМБТІ та РОН" та Фонду державного майна України про визнання права власності.

Судова колегія вважає необгрунтованим висновок господарського суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Об'єкти нерухомого майна - будівлі та споруди учбового комбінату, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, 16а - збудовані та введені в експлуатацію правопопередником позивача –Приморським РСТК ДТСААФ УРСР, що підтверджується актом приймання до експлуатацій закінченого будівництвом об'єкту від 25.12.1981 р.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 236 від 07.05.1987 року Приморському РСТК ДТСААФ УРСР було відведено фактично займану земельну ділянку загальною площею 0,15 га під існуючий спортивно-технічний комплекс по провулку Бісквітному, 16а у м. Одеса.

Дійсно, у відповідності з цим рішенням, Приморський РСТК ДТСААФ УРСР розробляв на своє ім'я та за свій рахунок проектні документи на благоустрій відведеної території та кошториси до нього, укладав договори підряду із будівельними організаціями та оплачував із своїх коштів ці роботи.

Судова колегія вважає за доцільне відзначити, що факти проведення будівельних та ремонтних робіт Приморським РСТК ДТСААФ УРСР ще не вказують на набуття Приморським РСТК ТСОУ права власності на оспорювані об'єкти, на що не звернув уваги господарський суд.

Відповідно до матеріалів справи, спортивно-технічний комплекс по провулку Бісквітному, 16а у м. Одеса побудован за часів Радянського Союзу.

Органом, уповноваженим врегульовувати питання власності з боку України на об'єкти соціальної сфери підприємств союзного підпорядкування, розташованих на її території, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.10.1994 р. № 217/94-ВР є Фонд державного майна України.

Постановою ВРУ від 10.04.1992 р. № 2268-XII встановлено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України.

При цьому, згідно Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних  громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 року № 3943-XII це майно тимчасово, до законодавчого  визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних  громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на  території України, є загальнодержавною власністю та до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Товариство сприяння обороні України є правонаступником ДТСААФ УРСР.

Товариство сприяння обороні України, відповідно до його Статуту, затвердженим VII з'їздом ТСО України 26.09.1991р., є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об'єднанням громадян та може створювати обласні, міські, районні, міжрайонні первинні та інші організації системи ТСОУ.

Товариство ЦК ДТСААФ СРСР представляє республіканську, краєву, обласну організацію ДТСААФ державних та інших організацій та установ республіки, краю та області, у тому числі ДТСААФ УРСР.

Факт того, що оспорювані об'єкти нерухомого майна загальносоюзної громадської організації, а саме: спортивно-технічний комплекс по провулку Бісквітному, 16а у м. Одесі - були на балансі Приморського РСТК ДТСААФ УРСР, підпорядкованого обласному ДТСААФ УРСР, яке, в свою чергу підпорядковане  Товариству ЦК ДТСААФ СРСР, - вказує на те, що це майно - після розпаду Радянського Союзу - до законодавчого  визначення суб'єктів права власності, є загальнодержавною власністю, та органом, уповноваженим врегульовувати питання власності з боку України на це майно є саме Фонд державного майна України.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом даного спору є вимога до  КП "ОМБТІ та РОН" про визнання за позивачем права власності на спортивно-технічний комплекс, але зі змісту ст. 392 ЦКУкраїни вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, при прийнятті рішення про визнання права власності господарським судом не враховано, що згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Зі змісту пункту 6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Отже, відповідно до вказаного положення КП "ОМБТІ та РОН " не є належним відповідачем і здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що ставить під сумнів висновок суду про його можливість бути відповідачем щодо вимог Приморського РСТК ТСОУ про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Одночасно позивачем заявлено позовні вимоги до Фонду державного майна України, який виступає в якості відповідача лише в справах щодо визначення правового режиму державного майна, що також не зрозуміло, з огляду на заявлені позовні вимоги з визнання нерухомого майна - спортивно-технічного комплексу по провулку Бісквітному, 16а у м. Одесі -  колективною власністю клуба.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до ФДМ України з питання визнання за ним права власності на спірне майно у відповідності до чинного законодавства, тобто, докази наявності спору з даного питання з другим відповідачем.

Зробивши висновок про задоволення позовних вимог, господарський суд не навів правових підстав визнання права власності і не врахував норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Беручи до уваги викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надано належної правової оцінки всім наявним у матеріалах справи доказам, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню, позовні вимоги залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105  ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2004р. у справі № 30/180-04-5963  скасувати, в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова - в порядку ст. 105 ГПК України - набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                   Т.А. Величко

судді :                                                                                  Л. І. Бойко

                                                                                               С.В. Таран

Повний текст складено та підписано 12.08.2011р.