Постанова

від 18.08.2011 по справі 11/22-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 11/22-07

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Добролюбової Т.В.,

суддів Гоголь Т.Г., Осетинського А. Й.

розглянувши у судовому за сіданні за участю представни ків сторін:

прокуратури:

позивача:

відповідача:

матеріали касаційної скар ги

Рудак О.В. - прокурор ГПУ, посв. №72

ОСОБА_1 - дов. від 01.06.11

не з'явились, повідомлені на лежно

Товариства з обмеженою від повідальністю "СІП"

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду від 15.06.11

у справі №11/22-07 Господарського суду Х арківської області

за позовом

до

за участю Товариство з обмеженою ві дповідальністю "СІП"

Харківської міської ради

Прокуратури Київського ра йону м. Харкова

про визнання права власності

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого госпо дарського суду України від 17.0 8.11 для розгляду касаційної ск арги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добр олюбової Т.В. - головуючого, Го голь Т.Г., Осетинського А.Й.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІП" зверн улося до Господарського суду Харківської області з позов ом до Харківської міської ра ди про визнання права власно сті на нежитлові приміщення №1, №1а, №2, №3, №4, №5, №6, №6а, №7, №8, №9, №10, №11, загальною площею 236,7 кв.м, в літ . А-5 на вул. Мироносицькій, 24, у м. Харкові. Позивач, в обґрунтув ання позову, вказував на те, що ним самочинно здійснено рек онструкцію належних йому маг азину непродовольчих товарі в і кафе; таке будівництво не п орушує прав інших особі і про ведено з дотриманням будівел ьних норм та правил. При цьому позивач посилався на припис и статті 41 Конституції Україн и, статей 15, 316, 319, 331 Цивільного код ексу України.

Рішенням Господарського с уду Харківської області від 12.02.07 (суддя Черленяк М.І.) позов з адоволено. Визнано за позива чем право власності на нежит лові приміщення №1, №1а, №2, №3, №4, № 5, №6, №6а, №7, №8, №9, №10, №11, загальною пл ощею 236,7 кв.м, в літ. А-5 на вул. Миро носицькій, 24 у м. Харкові. Госпо дарський суд виходив з того, щ о позивачем з дотриманням бу дівельних норм та правил сам очинно здійснено реконструк цію магазину і кафе, втім таке будівництво не порушує прав інших осіб. Суд керувався при писами статті 41 Конституції У країни, статей 15,16, 316, 319, 331 Цивільн ого кодексу України.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 15.06.11 (судді: Сіверін В.І ., Івакіна В.О., Терещенко О.І.) за апеляційною скаргою Заступн ика прокурора Київського рай ону міста Харкова в інтереса х держави в особі Харківсько ї міської ради перевірене рі шення господарського суду ск асовано. В позові відмовлено . Апеляційна інстанція виход ила з того, що самочинно рекон струйовані приміщення не вве дені у встановленому законом порядку в експлуатацію. При ц ьому апеляційний господарсь кий суд керувався приписами статей 331, 367 Цивільного кодексу України, Тимчасовим положен ням про порядок реєстрації п рав власності на нерухоме ма йно, затвердженого наказом м іністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5, Порядком про прийня ття в експлуатацію закінчени х будівництвом об'єктів, затв ердженим Постановою Кабінет у Міністрів України від 22.09.04 №124 3.

До Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою звернулося Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "СІП", в якій просить по станову у справі скасувати, я к ухвалену з порушенням норм процесуального права, та зал ишити в силі рішення господа рського суду першої інстанці ї. Обґрунтовуючи доводи каса ційної скарги, скаржник поси лається на порушення апеляці йним господарським судом при писів статті 24 Конституції Ук раїни, статей 33, 93 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни. Товариство наголошує на тому, що апеляційна скарга прокурором була подана післ я спливу встановленого проце суального строку на її подан ня, а відтак вважає помилкови м прийняття судом апеляційн ої інстанції такої скарги до розгляду. На думку, скаржника прокурором не доведено пова жності причин пропуску строк у на подання апеляційної ска рги.

Від відповідача відзиву н а касаційну скаргу судом не о тримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасник ів процесу, переглянувши мат еріали справи і доводи касац ійної скарги, перевіривши пр авильність застосування суд ами приписів чинного законод авства, Вищий господарський суд України відзначає наступ не.

Як установлено госп одарськими судами, Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “СІП” є власником нежитло вих приміщень підвальної час тини будинку № 1-11 в літ. “А-5”, заг альною площею 221,5 кв.м, які розт ашовані на вул. Мироносицькі й, 24, у м. Харкові, що підтвердже но договором купівлі-продажу від 13.04.06 та витягом про реєстра цію права власності на нерух оме майно №10405326 від 15.04.06. Судами та кож установлено, що Товарист во з обмеженою відповідальні стю “СІП” самочинно здійснил о реконструкцію належних йом у приміщень магазину непродо вольчих товарів і кафе, шляхо м часткового перепланування з приєднанням раніше неексп луатованого приміщення №1а, п лощею 6,2 кв.м, та реконструкції приміщення 6а, площею 3,7 кв.м пі д внутрішні сходи другого ев акуаційного входу. Внаслідок такої реконструкції були ст ворені нежитлові приміщення , що входять до загальної площ і належних позивачу нежитлов их приміщень, у тому числі, № 1- т оргівельний зал, загальною п лощею 81,0 кв.м, №1а - підсобне пр иміщення, загальною площею 6,2 кв.м, №2 - торгівельний зал, за гальною площею 34,9 кв.м, №3 - під собне приміщення, загальною площею 6,0 кв.м, №4 - підсобне при міщення, загальною площею 13,0 к в.м, №5 - коридор, загальною площ ею 8,8 кв.м, №6 - кафе, загальною пло щею 34,7 кв.м, №6а - сходинкова кл ітина, загальною площею 3,7 кв.м , №7 - кухня, загальною площею 28,4 к в.м, №8 - кабінет, загальною площ ею 14,0 кв.м, №9- коридор, загальною площею 2,0 кв.м, №10 - вбиральня, за гальною площею 2,4 кв.м, №11 - вбира льня загальною площею 1,6 кв.м, в сього загальною площею 236,7 кв.м . Як убачається з матеріалів с прави, предметом даного судо вого розгляду є вимога Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "СІП" заявлена до Харкі вської міської ради про визн ання права власності на нежи тлові приміщення №1, №1а, №2, №3, №4, №5, №6, №6а, №7, №8, №9, №10, №11, загальною площею 236,7 кв.м, в літ. А-5 на вул. Ми роносицькій, 24, у м. Харкові. Ска совуючи рішення господарськ ого суду, та відмовляючи у зад оволенні позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого в исновку про відсутність підс тав для задоволення позову. С таттею 328 Цивільного кодексу У країни унормовано, що право в ласності набувається на підс тавах, не заборонених законо м та вважається набутим прав омірно, якщо інше прямо не вип ливає із закону або незаконн ість набуття права власності не встановлена судом. Загаль ні засади здійснення будівни цтва об' єктів нерухомості в изначені у статті 375 Цивільног о кодексу України, за приписа ми якої власник земельної ді лянки має право зводити на ні й будівлі та споруди, створюв ати закриті водойми, здійсню вати перебудову, а також дозволяти будівництво на св оїй ділянці іншим особам. Вла сник земельної ділянки набув ає право власності на зведен і ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власни ка на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та і нших норм і правил, а також за умови використання земельно ї ділянки за її цільовим приз наченням. Недотримання особа ми, що здійснюють будівництв о, вимог, передбаче них статте ю 375 Цивільного кодексу Україн и, є підставою для визнання та кого будівництва самочинним . Поняття самочинного будівн ицтва, а також правові підста ви та умови визнання права вл асності на самочинно збудова не нерухоме майно визначені в статті 376 вказаного Кодексу, за приписами якої житловий б удинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються с амочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуютьс я на земельній ділянці, що не б ула відведена для цієї мети, а бо без належного дозволу чи н алежно затвердженого проект у, або з істотними порушенням и будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або зді йснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Разом з цим, відповідно до при писів статті 331 Цивільного код ексу України право власності на нову річ, яка виготовлена ( створена) особою, набуваєтьс я нею, якщо інше не встановлен о договором або законом. Особ а, яка виготовила (створила) рі ч зі своїх матеріалів на підс таві договору, є власником ці єї речі. Право власності на но востворене нерухоме майно (ж итлові будинки, будівлі, спор уди тощо) виникає з моменту за вершення будівництва (створе ння майна). Якщо договором або законом передбачено прийнят тя нерухомого майна до експл уатації, право власності вин икає з моменту його прийня ття до експлуатації. Якщо п раво власності на нерухоме м айно відповідно до закону пі длягає державній реєстрації , право власності виникає з мо менту державної реєстрації. До завершення будівництва (с творення майна) особа вважає ться власником матеріалів, о бладнання тощо, які були вико ристані в процесі цього буді вництва (створення майна). В да ному випадку, позивач зверну вся до господарського суду п ро визнання за ним права влас ності на самочинно збудоване майно. Відповідно до приписі в статті 101 Господарського про цесуального кодексу України у процесі перегляду справи а пеляційна інстанція за наявн ими у справі і додатково пода ними доказами повторно розгл ядає справу. Апеляційний суд не зв' язаний доводами апел яційної скарги і перевіряє з аконність та обґрунтованіст ь рішення місцевого суду у по вному обсязі. Дослідивши обс тавини та зібрані у справі до кази, апеляційний суд устано вив, що спірні приміщення доб удовані товариством самовіл ьно, за відсутності дозвільн ої документації та не прийня ті до експлуатації у встанов леному порядку. Відтак, апеля ційний суд дійшов обґрунтова ного висновку про відсутніст ь підстав для задоволення по зову про визнання права влас ності на самочинні об'єкти за наведених обставин. Згідно з приписами статті 1117 Господар ського процесуального кодек су України, переглядаючи у ка саційному порядку судові ріш ення, касаційна інстанція на підставі встановлених факти чних обставин справи перевір яє застосування судом першої чи апеляційної інстанції но рм матеріального і процесуал ьного права. Касаційна інста нція не має права встановлюв ати або вважати доведеними о бставини, що не були встановл ені у рішенні або постанові г осподарського суду чи відхил ені ним, вирішувати питання п ро достовірність того чи інш ого доказу, про перевагу одни х доказів над іншими, збирати нові докази або додатково пе ревіряти докази. Посилання с каржника на порушення апеляц ійним господарським судом н орм процесуального права, не може бути підставою для скас ування постанови у справі, ос кільки у розумінні приписів статті 11110 Господарського про цесуального кодексу України судовий акт з підстав поруше ння або неправильного застос ування процесуальних норм пі длягає скасуванню за умови, я кщо таке порушення призвело до прийняття неправильного с удового рішення. Враховуючи те, що апеляційним господарс ьким судом було вірно застос овані норми матеріального пр ава, та те, що порушення апеляц ійною інстанцією норм процес уального права не призвело д о прийняття неправильного рі шення по суті, відсутні право ві підстави для скасування п останови у справі та задовол ення касаційної скарги. Інши х доводів скаржником не наве дено.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 15.06.11 у справі №11/22-07 зал ишити без змін.

Касаційну скаргу Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "СІП" залишити без задовол ення.

Головуючий, суддя Т.Добролю бова

Судді Т.Гоголь

А.Осетинсь кий