Постанова

від 10.08.2011 по справі 5021/711/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р.                                                           Справа № 5021/711/2011  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя  Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  ОСОБА_1 (дов. № 15-3154 від 26.04.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми (вх. № 2459 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.11р. у справі № 5021/711/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Еола", м. Суми

до  Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми

про стягнення 45602,80 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Парус-Еола", м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми про стягнення 45602,80 грн. боргу за договорами підряду № 69/1443 від 03.09.2010р. та № 69-1485 від 15.09.2010р., у тому числі 45500,40 грн. основного боргу та 102,40 грн. пені, а також 456,033 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.05.2011р. по справі № 5021/711/2011 (суддя Резніченко О.Ю.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 22864,80 грн. боргу, 51,46 грн. пені, 229,16 грн. держмита, 118,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2011р. по справі № 5021/711/2011 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав;  своїм правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09.08.2011р. не скористався.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи доказами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими правомірно встановив, що 03.09.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду за № 69/1443 на проведення ремонту стін з профнастилу (аркуші справи 13-15).

Господарським судом правомірно встановлено, що Договір № 69/1443 на проведення ремонту стін з профнастилу від 03.09.2010р. у відповідності з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України є  підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором  будівельного підряду, до якого повинні застосовуватись положення параграфу 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов даного Договору позивач зобов’язався у строк до 15.10.2010р. виконати роботи за договором та передати їх відповідачу, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи.

Господарським судом також обґрунтовано встановлено, що додатковими угодами до цього Договору від 06.12.2010р., 18.01.2011р. та 21.03.2011р. сторони узгодили кінцевий термін виконання робіт, який було продовжено до 31.05.2011р. (аркуші справи  16-18).

Пунктами 3.1.-3.3. даного Договору сторони визначили, що: вартість робіт за  Договором складає суму 66072,00 грн., у т.ч. ПДВ –11012,00 грн.; вартість Договору є твердою договірною ціною; Замовник (відповідач у справі) здійснює оплату авансу на поточний рахунок Підрядника (позивача у справі) для придбання матеріалів у розмірі 22000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору №69/1443 від 03.09.2010р. відповідачем перераховано аванс у розмірі 22000,00 грн.

Договором № 69/1443 від 03.09.2010р. також визначено, що розрахунок вартості виконаних робіт проводиться після підписання обома сторонами акту форм КБ-2в та КБ-3 (пункт 3.4. Договору).

Згідно з пунктом 3.6. Договору № 69/1443 від 03.09.2010р. кінцевий розрахунок  проводиться відповідачем не пізніше 20 днів після повного виконання робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав до матеріалів справи належним чином завірену копію акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010р. (форма №КБ-2в) за договором підряду № 69/1443 від 03.09.2010р., яка свідчить про те, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи лише на суму 44685,60 грн. (аркуші справи 20-21).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи згідно Договору підряду № 69/1443 від 03.09.2010р. в сумі 22685,60 грн., що є різницею між проведеним відповідачем авансовим платежем та вартістю виконаних позивачем робіт, яка зафіксована в акті приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010р. (форма №КБ-2в).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, системно аналізуючи положення ч. 1 ст. 875 та ст. 882 Цивільного кодексу України, якими унормовано    порядок оплати замовником виконаних за договором підряду, а також беручи до уваги договірні умови щодо обов’язку відповідача сплатити вартість робіт після їх повного прийняття (пункт 3.6. Договору № 69/1443 від 03.09.2010р.), у тому числі включаючи виправлення виявлених в процесі приймання недоліків, що виправляються за рахунок підрядника на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, господарський суд Сумської області обґрунтовано визначився, що оскільки в даному випадку умовами Договору підряду № 69/1443 від 03.09.2010р. не передбачено поетапного прийняття робіт та поетапної оплати виконаних позивачем робіт, а роботи у повному обсязі відповідно до встановленої сторонами твердої договірної ціни на суму 66072,00 грн. позивачем не виконані, тому на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання робіт за договором, визначений згідно із додатковими угодами до договору до 31.05.2011р., ще не скінчився, а  обов’язок оплати  виконаних за договором підряду робіт виникає у відповідача, як Замовника за Договором №69/1443 від 03.09.2010р. після їх повного прийняття.    

Крім того, частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як  домовленість  двох  або  більше  сторін,  що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що роботи позивачем не виконані в повному обсязі, тому колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду також відзначає відсутність правових підстав для стягнення 22685,60 грн. на підставі Договору підряду № 69/1443 від 03.09.2010р.

Більше того, частина 1 статті 877 Цивільного кодексу України закріплює, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог в частині стягнення боргу за Договором № 69/1443 від 03.09.2010р. відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього зазначив про неповне виконання позивачем підрядних робіт, передбачені локальним кошторисом, зокрема невиконання  робіт, зазначених у пунктах 16-33 локального кошторису.

За таких обставин колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки зазначені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази спростовуються наявними у справі матеріалами та не узгоджуються з нормами чинного законодавства, якими  в даному випадку врегульовані правовідносини сторін.

Також, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 69-1485 на проведення ремонту цегляної труби водогінної котельні цеху, укладеного між сторонами 15.09.2010р., який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду (аркуші справи 23-25).

За умовами цього Договору позивач зобов’язався у строк до 31.10.2010р. виконати передбачені договором роботи, а відповідач прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору загальна вартість робіт складає 94750,80 грн.,  яка є твердою договірною ціною.

На виконання умов Договору  №69-1485 від 15.09.2010р. позивачем перераховано аванс у розмірі 40000,00 грн.  

Згідно з пунктами 3.4., 3.6. Договору № 69-1485 від 15.09.2010р. кінцевий розрахунок  проводиться відповідачем не пізніше 20 днів після повного виконання робіт на підставі підписаного обома сторонами акту форм №КБ-2в та форми № 3.

Пунктом 4.1 Договору №69-1485 від 15.09.2010р. сторони чітко визначили, що моментом виконання робіт за договором є підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в та №КБ-3).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В ході з'ясування обставин справи господарським судом на підставі наявних у справі документальних доказів встановлено, що протягом строку дії договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 94750,80 грн. Вказане підтверджується актами форми №КБ-2в за жовтень 2010р. на суму 71886,00 грн. та за грудень 2010р. на суму 22864,80 грн., що відповідач не оспорює (аркуші справи 27-28, 31-32). Однак вартість цих робіт була оплачена відповідачем лише частково. Заборгованість становить 22864,80 грн.  

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак в порушення умов Договору № 69-1485 від 15.09.2010р. відповідач повного розрахунку у встановлений термін з позивачем не провів.

Таким чином господарський суд Сумської області дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 22864,80 грн. заборгованості за договором підряду № 69-1485 від 15.09.2010р. є правомірними, а тому підлягають   задоволенню. Доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду в означеній частині. Його позиція про те, що оскільки акт приймання – передачі робіт між сторонами не підписувався і строк оплати робіт за вказаним Договором ще не настав, не знайшла свого підтвердження серед наявних у справі документальних доказів і в процесі здійснення апеляційного провадження ним не була не доведена, адже за встановленою між сторонами договірною домовленістю моментом виконання робіт та настанням строку оплати їх вартості є саме двостороннє  підписання актів встановленої форми (пункт 4.1. Договору підряду № 69-1485 від 15.09.2010р.).

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. Договору підряду № 69-1485 від 15.09.2010р. сторонами передбачено, що за порушення строків оплати вартості виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від вартості договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пені, від суми заборгованості, за кожен день допущеного прострочення.

Враховуючи порушення з боку відповідача строків оплати вартості виконаних робіт, позивач на підставі пункту 5.3. Договору підряду № 69-1485 від 15.09.2010р.   нарахував відповідачеві пеню в розмірі 102,40 грн. за період з 01.02.2011р. по 25.03.2011р. та заявив вимогу про стягнення цієї суми.   

Колегія суддів вважає, що господарський суд розглядаючи дану вимогу, обґрунтовано визначився, що позивач здійснив розрахунок пені в сумі 102,40 грн. без урахування обмежень, встановлених Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“, якою визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а тому правомірно задовольнив вимоги позивача в цій частині лише в сумі 51,46 грн. В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача пені в сумі 50,94 грн. за неналежне виконання договору підряду № 69-1485 від 15.09.2010р. обґрунтовано відмовлено.  

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами  статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що   господарський суд Сумської області відповідно до наданих йому сторонами у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог ст.ст. 47, 43 ГПК України, згідно з якими господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а рішення господарського суду Сумської області  від 23.05.2011р. по справі № 5021/711/2011 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення в частині задоволення позову, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2011р. у справі                         № 5021/711/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А.

Суддя                                                                                           Барбашова С.В.  

Суддя                                                                                           Білецька А.М.  

Повний текст постанови підписано 10 серпня 2011 року.