Постанова

від 11.08.2011 по справі 5023/1594/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 року С права № 5023/1594/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білец ька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 (д ов. № 62/0109 від 20.04.11 р.)

відповідача - ОСОБА _2 (дов. б/н від 03.08.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого господарського суду апел яційну скаргу відповідача - Приватного підприємства “Ві кторія Трейдінг”, м. Харків (вх.№2549Х/3-10) на рішення го сподарського суду Харківськ ої області від 19 травня 2011 року по справі № 5023/1594/11

за позовом Приватног о акціонерного товариства “М акіївський металургійний за вод”, м. Макіївка

до Приватного підприє мства “Вікторія Трейдінг”, м . Харків

про стягнення 302549,04 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року позива ч звернувся до господарськог о суду з позовом, в якому проси в стягнути з відповідача сум у передплати у розмірі 276573,84 грн ., суму неустойки в розмірі 22125,90 грн., суму інфляції в розмірі 2 212,59 грн., три відсотки річних в р озмірі 1636,71 грн., а також витрати по сплати судових витрат.

Позивач 27 квітня 2011 року нада в уточнення позовних вимог, в ідповідно до яких збільшив р озмір позовних вимог та прос ив суд стягнути з відповідач а 276573,84 грн. передплати, 22125,90 грн. не устойки, 11339,52 грн. індекс інфляц ії, 3318,89 грн. три відсотки річних , а також віднести на відповід ача судові витрати.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 19 травня 2011 року (суддя Ковальч ук Л.В.) позов задоволено. Стяг нуто з ПП “Вікторія Трейдінг ” на користь ПАТ “Макіївськи й металургійний завод” 276573,84 гр н. попередньої оплати, 22125,90 грн. неустойки, 11339,52 грн. індексу інф ляції, 3318,89 грн. три відсотки річ них, 3133,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Відповідач, з рішенням госп одарського суду не погодився , звернувся до Харківського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з' ясування судом обставин справи, просить скасувати рі шення господарського суду Ха рківської області від 19 травн я 2011 року. При цьому зазначає, щ о обумовлений договором това р був поставлений відповідач ем та прийнятий позивачем, пр о що свідчать видаткова накл адна № 9 від 31.08.2010 р. та акт прийма ння-передачі обладнання від 31.08.2010 р.

Також, відповідач звернувс я до суду апеляційної інстан ції з заявою, в якій визнає поз овні вимоги частково, а саме в частині застосування до ньо го штрафних санкцій, передба чених за порушення строків п оставки товару у вигляді неу стойки в сумі 22125,90 грн., індексу інфляції в розмірі 11339,52 грн., 3% рі чних в розмірі 3318,89 грн. Просить скасувати оскаржуване рішен ня та прийняти нове рішення, я ким позовні вимоги задовольн ити в зазначеній частині. В ін шій частині просить в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеля ційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи, наведені відповідач ем такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. П ри цьому посилається на те, що надані відповідачем докумен тальні докази не можуть бути належними доказами на підтв ердження факту поставки обла днання в розумінні статті 101 Г осподарського процесуально го кодексу України. Крім того , зазначає про те, що підпис на видатковій накладній та акт і приймання-передачі на моме нт їх підписання належить ос обі, яка не перебувала у трудо вих відносинах з позивачем т а не мала повноважень викону вати ці дії. Просить залишити апеляційну скаргу без задов олення, а оскаржуване рішенн я - без змін.

Перевіривши повноту встан овлених судом обставин справ и та наданих сторонами доказ ів, їх юридичну оцінку, дослід ивши матеріали справи та пра вильність застосування госп одарським судом норм матеріа льного та процесуального пра ва, заслухавши пояснення упо вноважених представників по зивача і відповідача, розгля нувши доводи апеляційної ска рги, судова колегія приходит ь до висновку про залишення а пеляційної скарги без задово лення, виходячи з наступного .

Як свідчать матеріали сп рави та вірно встановлено су дом першої інстанції, 07 листоп ада 2008 року між Закритим акціо нерним товариством “Макіївс ький металургійний завод” та Приватним підприємством “Ві кторія Трейдінг” було укладе но договір № 1225/08 на поставку те хнологічного обладнання.

Відповідно до умов догово ру відповідач зобов'язався п оставити, а позивач - прийняти та оплатити технологічне об ладнання на умовах, передбач ених даним договором. Згідно до п. 5.2 оплата за поставлене об ладнання здійснюється позив ачем відповідно до умов, обум овлених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною догов ору.

Так, відповідно до специфі кації № 4 від 02.10.09 р. строк постав ки токарно-фрезерного блоку МТ-СН4 для точіння внутрішніх канавок - 60 календарних днів п ісля 100% передплати у розмірі 276 573,84 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, платіжним дор ученням № 11122 від 11.12.09 р. здійснив попередню оплату в розмірі 100 % вартості обладнання на суму 276573,84 грн. (аркуш справи 18).

Відповідач, відповідно до у мов договору та специфікації № 4 до нього повинен був поста вити обладнання у строк до 09.02.1 0 р., чого останнім зроблено не було.

Відповідно до статті 693 Циві льного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, н е передав товар у встановлен ий строк, покупець має право в имагати передання оплаченог о товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтве рджено, що в зв'язку з невикона нням відповідачем своїх дого вірних зобов'язань, позивач з вернувся до відповідача з ви могою № 1064/001 від 10.11.10 р., в якій відм овився від прийняття в подал ьшому товарно-фрезерного бло ку МТ-СН4 для точіння внутрішн іх канавок на загальну суму 276 573,84 грн. та запропонував відпов ідачеві повернути суму перео плати (аркуш справи 19). Позивач також направив відповідачев і претензію за порушення стр оків поставки обладнання від 10.11.10 р. № 1065/001 на суму 22125,90 грн. (аркуш справи 20).

При цьому факт направлення претензії та вимоги підтвер джується накладною експресс -служби IT LOGISTIC від 15.11.2010 р. № 060540, що бул а направлена постачальнику р азом з супровідним листом ві д 15.11.2010 р., та в якій зазначена дат а отримання зазначених прете нзії та вимоги - 16.11.2010 р. (аркуш с прави 22).

Претензія та вимога залиши лись відповідачем без відпов іді та задоволення.

За таких обставин, враховую чи доведеність позивачем фак ту порушення відповідачем ум ов договору та вимог діючого законодавства, беручи до ува ги, що відповідач доказів вик онання своїх зобов' язань до господарського суду не пред ставив, аргументованих запер ечень не надав, а також з огляд у на приписи статей 526, 610, 612, 693 Циві льного кодексу України, місц евий господарський суд право мірно визнав позовні вимоги в частині стягнення з відпов ідача суми попередньої оплат и в розмірі 276573,84 грн. обґрунтова ними, доведеними документаль но матеріалами справи та так ими, що підлягають задоволен ню.

Згідно статті 612 Цивільног о кодексу України боржник вв ажається таким, що прострочи в, якщо він не приступив до вик онання зобов' язання або не виконав його у строк, встанов лений договором або законом.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов' язання, оскільки не здійснив поставку у строк, встановлен ий договором.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, в разі пору шення зобов' язання настают ь правові наслідки, встановл ені договором або законом, зо крема, сплата неустойки.

Умовами п.7.3 договору, сторо ни передбачили, що у випадку п орушення строків або обсягів постачання обладнання, відп овідач сплачує позивачеві не устойку у розмірі 8% від вартос ті не поставленого у строк об ладнання. Загальна сума неус тойки складає 22125,90 грн. Дане нар ахування не суперечить вимог ам чинного законодавства Укр аїни, воно відповідає надано му розрахунку, тому позовні в имоги в цій частині правомір но визнані судом першої інст анції обґрунтованими та таки ми, що підлягають задоволенн ю, а вказана сума стягненню з в ідповідача на користь позива ча.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, колегія суддів вваж ає, що господарський суд у сво єму рішенні дійшов вірного в исновку про правомірність ви мог позивача щодо стягнення з відповідача три відсотки р ічних в сумі 3318,89 грн. та індексу інфляції в сумі 11339,52 грн. за пор ушення виконання відповідач ем грошового зобов' язання, оскільки факт порушення умов договору та вимог чинного за конодавства доведений позив ачем належним чином та у повн ому обсязі, відповідачем буд ь-якими доказами не спростов аний.

Згідно статті 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що ґрунтуєт ься на всебічному, повному і о б' єктивному розгляді в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності, керуюч ись законом.

Відповідно до статті 33 Гос подарського процесуального кодексу України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що обу мовлений договором товар (то карно-фрезерний блок МТ-СН4) бу в поставлений відповідачем т а прийнятий позивачем. В підт вердження наведеного відпов ідачем до суду апеляційної і нстанції надані видаткова на кладна № 9 від 31.08.2010 р. та акт прий мання-передачі обладнання ві д 31.08.2010 р.

Колегія суддів не приймає н адані відповідачем копії док ументів на підтвердження фак ту поставки вказаного обладн ання, оскільки відповідно до статті 101 Господарського проц есуального кодексу України д одаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунту вав неможливість їх подання суду першої інстанції з прич ин, що не залежали від нього. П роте, відповідачем не надано належних доказів поважності причин, з яких не були предста влені зазначені докази до су ду першої інстанції, хоча в мі сцевому господарському суді на протязі майже двох місяці в розгляд справи неодноразов о відкладався, та відповідач мав можливість надати до суд у заперечення та докази в під твердження виконання своїх з обов' язань передбачених до говором. Проте, як свідчать ма теріали справи, відповідач т аких доказів не надав, своїм п равом на участь в судових зас іданнях при розгляді справи не скористався.

Колегія суддів також зверт ає увагу, що відповідач був на лежним чином та завчасно пов ідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, про щ о свідчать направлені на йог о юридичну адресу ухвали суд у. При цьому, до повноважень го сподарських судів не віднесе но установлення фактичного місцезнаходження юридични х осіб або місця проживання ф ізичних осіб - учасників судо вого процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій,тому відповідні процесу альні документи надсилаютьс я господарським судом згідно з поштовими реквізитами уч асників судового процесу, на явними в матеріалах справи. Н а виконання вимог ухвали гос подарського суду позивачем б уло залучено до матеріалів с прави витяг з Єдиного держав ного реєстру юридичних та фі зичних осіб-підприємців, згі дно якому місцезнаходженням відповідача є така адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, б. 7/8, ко рп. Б-10, оф. 204 (аркуш справи 40). Ухва ли господарського суду були надіслані саме за цією адрес ою.

Крім того, надані відповід ачем копії видаткової наклад ної № 9 від 31.08.2010 р. та акту прийма ння-передачі обладнання від 31.08.2010 р., не є доказами на підтвер дження факту поставки позива чу обладнання в розумінні ст атті 36 Господарського процес уального кодексу України, ос кільки вони не відповідають положенням п. 2 ст. 9 Закону Укра їни “Про бухгалтерський облі к та фінансову звітність в Ук раїні”, яким надаються обов' язкові вимоги до первинних т а зведених облікових докумен тів, зокрема відсутні дані, як і дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здій сненні господарської операц ії, не вказані прізвища осіб, щ о отримали товар, відсутні до віреності, а тому зазначені д окументи позбавлені доказов ої сили.

Отже, відповідачем не надан о ані до місцевого господарс ького суду, ані до суду апеляц ійної інстанції належних док азів, а саме первинних докуме нтів бухгалтерського обліку на підтвердження поставки т а отримання позивачем товару .

Таким чином, факти, викладен і в апеляційній скарзі відпо відачем і його посилання на н еправильне застосування та п орушення судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права при розгл яді справи, не знайшли свого п ідтвердження.

Приймаючи до уваги вищезаз начене, колегія суддів апеля ційного господарського суду вважає, що обставини справи б ули всебічно і повно дослідж ені господарським судом, а то му рішення господарського су ду Харківської області від 19 т равня 2011 року по справі № 5023/1594/11 ві дповідає чинному законодавс тву та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з як их подана апеляційна скарга про скасування рішення, не мо жуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статт ею 105 Господарського процесуа льного кодексу України, коле гія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прива тного підприємства “Вікторі я Трейдінг”, м. Харків залишит и без задоволення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 19 т равня 2011 року по справі № 5023/1594/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.

Головуючий суддя І стоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.