Постанова

від 17.08.2011 по справі 5023/2923/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" серпня  2011 року                                                                  Справа № 5023/2923/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1., дов. б/н від 13.04.2011 року

відповідача – ОСОБА_2., дов. б/н від 31.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Навс”, м. Харків (вх. № 2553Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року по справі № 5023/2923/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сова»ЛТД, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Навс”, м. Харків   

про  стягнення 13767,78 грн.

встановила:

У квітні 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сова»ЛТД, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Навс», з урахуванням уточнення позовних вимог 11108,36 грн. основного боргу, 10,04 грн. три відсотки річних, 18,93 грн. пені, 1900 грн. витрат на адвокатські послуги, а також зобов’язати відповідача повернути нереалізований товар на суму 4513,80 грн.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Навс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сова»ЛТД 11108,36 грн. боргу, 10,04 грн. три відсотки річних, 18,93 грн. пені, 1900,00 грн. витрат на послуги адвоката. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Навс»повернути Товариству з обмеженою відповідальністю нереалізований товар на суму 4513,80 грн. А також стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у сумі 137,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року по справі № 5023/2923/11 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Навс” витрат на послуги адвоката у сумі 1900,00 грн. та постановити рішення, яким у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю “Навс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Сова»ЛТД 1900,00 грн. витрат на послуги адвоката - відмовити.

          Позивач надав свій відзив на апеляційну скаргу, в якій підтримує свою позицію по справі. В судовому засіданні просить апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості позивач посилався на те, що між сторонами існували договірні стосунки, однак, відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за отриману продукцію, у зв‘язку з чим у нього виник борг у розмірі 13037,33 грн., який складається із вартості отриманої та неоплаченої продукції по накладним, які наявні у матеріалах справи, суми пені, що нарахована у відповідності з умовами договору, річних, а також із витрат на юридичні послуги. Крім того, позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути нереалізований товар на суму 4513,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на доведеність позовних вимог матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 17 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сова»ЛТД (постачальник –позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навс»(покупець - відповідач у справі) було укладено договір поставки № 17/06/09.

Відповідно до приписів частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За висновком суду першої інстанції позивач за вказаним договором свої зобов’язання виконав належним чином. Відповідач в свою чергу оплату за придбану продукцію в сумі 11108,36 грн. не здійснив, чим порушив умови пункту 8.1 договору.

Отже, як встановлено господарським судом першої інстанції, сума невиконаних зобов’язань відповідача за вищевказаним договором складає 11108,36 грн., що підтверджується  відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 договору строк реалізації поставленого товару складає 120 днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Як вірно встановлено господарським судом, у відповідача залишається поставлений товар на суму 4513,80 грн.

В силу приписів частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання.

Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 11108,36 грн. боргу, а також зобов’язання останнього повернути нереалізований товар на суму 4513,80 грн.

          Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги  щодо стягнення 10,04 грн. трьох відсотків річних та 18,93 грн. пені, оскільки вони нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 8.2 договору, відповідають наданому позивачем розрахунку та не суперечать  вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1900 грн. витрат на адвоката. Вирішуючи питання стосовно цього, колегія суддів вважає зазначити наступне.

В силу приписів частини 6 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об’єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов’язково додається договір або витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

15 серпня 2011 року представник позивача – адвокат ОСОБА_1. надав копію договору про надання правової допомоги № 4 від 13 квітня 2011 року, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1.

Отже, що стосується вимоги про стягнення з відповідача 1900 грн. оплати послуг адвоката, то з матеріалів, доданих до позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, вбачається, що позивачем в обґрунтування своєї вимоги надано належним чином засвідчені копію договору про надання правової допомоги № 4 від 13.04.2011 року, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 269 від 07.12.2001 року на ім’я ОСОБА_1., копію квитанції № 4 від 13.04.2011 року про сплату позивачем адвокату 1900 грн.

Колегія суддів зазначає, що аналізом положень договору про надання правової допомоги, з якого вбачається, що адвокат приймає на себе зобов’язання в наданні юридичних послуг клієнту на суму 1900 грн., а саме: веде претензійну роботу за матеріалами, які підготовляє позивач; складає позовну заяву та відповідно процесуальні документи; бере участь у судових засідання по господарській справі. Відповідність у справі фактичних документів, які свідчать про надання адвокатом таких послуг, а також положень статті 33 Правил адвокатської етики, встановлено, що передбачені умовами договору роботи були виконані адвокатом повністю, їх розмір (гонорар адвоката) є розумно обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення господарського суду Харківської області прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103,                                                                                                             статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навс», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 року по справі № 5023/2923/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя                                                            О.А.Істоміна  

                      суддя                                                             С.В. Барбашова    

                      суддя                                                             А.М.Білецька

Повний текст постанови підписано  17 серпня 2011 року.